САМОПЕНЯ:
правила застосування
Лист Державної податкової адміністрації України від 03.06.11 р. № 15666/7/16-1517-26
«Про застосування пені при самостійному виявленні помилок»
Як уже знають наші читачі, порівняно з чинним раніше законодавством
Податковий кодекс України (далі — ПКУ) розширив перелік підстав для нарахування пені***. Так, згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі — Закон № 2181) пеня нараховувалася лише в тому випадку, коли платник податків не сплачував у встановлені строки узгоджене податкове зобов'язання (або самостійно узгоджене шляхом зазначення його суми в податковій декларації, або визначене податковим органом). Тепер, крім названої знайомої платникам податків підстави, з'явилися ще дві:1) згідно з
п.п. 129.1.2 ПКУ пеня нараховується в день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);2)
податковий агент не перераховує податкове зобов'язання, визначене ним при виплаті або нарахуванні доходів на користь платників податків — фізичних осіб або контролюючим органом під час перевірки такого платника податків (п.п. 129.1.3 ПКУ).*** Див. ком. до наказу ДПАУ від 17.12.10 р. № 953 // «БТ», 2011, № 5, с. 5.
У світлі
листа, що коментується, нас передусім цікавить підстава, названа в п.п. 129.1.2 ПКУ, — пеня, нарахована на суму заниження податкового зобов'язання.Ідеться про те, що коли платник податків помилився при визначенні суми податкового зобов'язання в податковій декларації в бік його заниження, то при подальшому виявленні такої помилки — чи то контролюючим органом, чи то самим платником податків — на ту суму, на яку було занижено податкове зобов'язання, нараховується пеня за весь період існування заниження, тобто починаючи з дня, в який мало бути сплачено зобов'язання, якби не було помилки (граничного строку сплати), і по день фактичної сплати суми, на яку його було занижено.
Слід зауважити, що необхідність нарахування пені при самовиправленні платником податків виявлених ним помилок у поданій податковій звітності, якщо вони призвели до заниження податкових зобов'язань,
не виглядає такою однозначною, як це подано ДПАУ в листі, що коментується.По-перше
, власне поняття пені передбачає її нарахування на суму податкового зобов'язання або штрафної санкції, яку було визначено в установленому порядку, але не сплачено в передбачений законодавством строк. Випадки заниження податкових зобов'язань віднести до такого визначення можна лише з великою натяжкою.По-друге
, слід ураховувати наявність п. 132.3 ПКУ, згідно з яким пеня не нараховується в разі, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його. Проблема лише в тому, що це правило міститься у ст. 132 ПКУ, що має назву «Порядок нарахування пені у разі порушення умов, за яких надавалося звільнення (умовне звільнення) від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України» та формально поширюється лише на операції, згадані в назві ст. 132 ПКУ. Однак, на нашу думку, це лише черговий недолік законодавчої техніки, унаслідок якого норма, що амністує від нарахування пені, розміщена у статті, що регулює окремі випадки застосування пені.Але, здається, переконати податкові органи у правильності наведених аргументів буде вкрай складно. Утім, шанси є: наприклад, для ДПА у м. Києві для негативної відповіді на запитання про необхідність нарахування пені при самовиправленні помилки, що призвела до заниження податкових зобов'язань з ПДВ, вирішальною стала відсутність у новій декларації з ПДВ рядка для відображення суми самостійно нарахованої пені (лист ДПА у м. Києві від 11.05.11 р. № 4866/10/31-606). На жаль, цим аргументом скористатися можна аж ніяк не завжди: багато форм затверджуваної «під Податковий кодекс» податкової звітності містять графу, в якій платник податків має зазначити суму сплачуваної при самовиправленні пені, а не тільки суму заниженого податкового зобов'язання та штрафу.
