ОБЛІК ОПЛАТИ ПРОСТОЇВ
при розрахунку лікарняних: позиція Фонду — скоріше «так», аніж «ні»
Лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 13.05.11 р. № 04-29-1157
«Про надання допомоги по тимчасовій непрацездатності під час простою підприємства»
З моменту настання кризи, що викликає простої на багатьох підприємствах, мусується питання, чи потрібно враховувати виплати за час простою при розрахунку середньої зарплати для оплати звичайного лікарняного. Сьогоднішній
лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) — чергове роз'яснення з цього приводу.Фонд цілком справедливо зазначає, що лікарняний листок підлягає оплаті на загальних підставах та в загальному порядку, установленому
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III і Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженим постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), незалежно від того, коли настала хвороба — до початку простою або під час простою, у тому числі й коли хвороба триває вже після закінчення простою. Це дійсно так. Простій не може бути підставою для відмови працівнику в оплаті лікарняного.Інше питання, як розраховувати середню зарплату, якщо в розрахунковому періоді (останні шість повних календарних місяців або менший період) підприємство простоювало, у зв'язку з чим працівники отримували виплати в розмірі не менше 2/3 тарифної ставки. Наша позиція — виплати за час простою, як і самі дні перебування у простої, не повинні враховуватися в розрахунку, оскільки
цей час не було відпрацьовано працівником. Згідно з п. 14 Порядку № 1266 розрахунок середньої зарплати здійснюється шляхом ділення нарахованої в розрахунковому періоді заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Дні перебування у простої навряд чи можна вважати відпрацьованими працівником. Зауважимо, що відповідно до п. 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені у грошовому еквіваленті) за відпрацьований та невідпрацьований час, що підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. При цьому виплати за час простою входять до фонду додаткової зарплати у складі виплат за невідпрацьований час (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).До речі, при розрахунку середньої зарплати для лікарняних ми не враховуємо оплату за щорічні відпустки саме на тій підставі, що це виплати за не відпрацьований працівником час. Зауважимо, що відпускні так само, як і виплати за час простою, входять до фонду оплати праці та обкладаються єдиним соцвнеском. Чому ж стосовно «простійних» виплат Фонд наполягає на іншому підході? Відповідь очевидна — уся справа в банальній економії коштів Фонду, адже в такому разі середня зарплата буде значно нижчою, ніж розрахована виходячи з повної ставки (окладу) працівника.
Свою позицію Фонд аргументує тим, що згідно з
пп. 3 і 4 Порядку № 1266 розрахунковим періодом є останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, протягом якого особа працювала і сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. У зв'язку з цим, на думку Фонду, умовою для оплати листка непрацездатності є наявність у розрахунковому періоді застрахованої особи заробітної плати, за винятком випадку, коли в розрахунковому періоді застрахована особа не мала заробітку з поважних причин (їх три — хвороба, відпустка по вагітності та пологах, відпустка для догляду за дитиною до трьох років або шести років за медичним висновком). Відверто скажемо, висновок дуже загальний та недостатньо аргументований. Водночас ми розуміємо, що працівники Фонду на місцях при проведенні перевірок керуватимуться позицією, доведеною до них «зверху». Тим більше, що й Мінпраці підтримує цю думку (листи від 16.04.10 р. № 108/18/99-10, від 19.03.09 р. № 51/18/99-09).Щоправда, в останньому
листі Мінпраці від 08.07.10 р. № 201/18/99-10, на який також посилається Фонд на підтримку своєї позиції, чіткої та зрозумілої відповіді не дано. У ньому Мінпраці обійшлося цитуванням загальних норм Порядку № 1266. Водночас із логіки міркувань у цьому листі можна зробити якраз протилежний висновок, що збігається з нашою позицією: середньоденна зарплата розраховується шляхом ділення нарахованої зарплати за відпрацьований час.Підсумок такий. Якщо ви не хочете проблем із Фондом, то краще дотримуватись їх рекомендацій та враховувати «простійні» виплати в розрахунку. Якщо ви готові відстоювати позицію про те, що ці виплати не повинні брати участі в розрахунку, то можете використовувати наведені вище аргументи, але при цьому будьте готові до запитань з боку перевіряючих і, не виключено, до судових розглядів.
Що стосується оплати листків непрацездатності
по вагітності та пологах, то тут питання однозначне: виплати за час простою, як і самі дні перебування у простої, ураховуються в розрахунку, оскільки розрахунок середньої зарплати для цих цілей здійснюється виходячи з календарних днів, а не робочих.
