Повернення підприємцем-єдиноподатником 42 %
сплаченого єдиного податку за січень та лютий
2011 року — чи правомірна перевірка?
При зверненні до ПФУ з проханням зарахувати 42 % від сплаченого єдиного податку у грудні за січень та в січні за лютий у рахунок єдиного внеску ПФУ провадить залік лише після проведення аудиторської перевірки з поданням декларацій, зданих до податкової, квитанцій про оплату єдиного податку та копій свідоцтв платника єдиного податку за весь період діяльності ФОП. Чи правомірні дії ПФУ?
(м. Харків)
Вважаємо, що вимога працівників Пенсійного фонду України (далі — ПФУ) про проведення перевірки у зв'язку з поданням підприємцем заяви на повернення коштів є неправомірною. Причому це стосується як необхідності проведення аудиторської перевірки аудиторами, так і перевірки, яку може проводити сам ПФУ (планова, позапланова).
Стисло нагадаємо передісторію питання. Після набуття чинності
Податковим кодексом України та запровадження єдиного внеску розподіл єдиного податку до соцфондів не здійснюється. Але через недбалість держорганів до 7 лютого 2011 року провадився розподіл сплачуваного єдиного податку за періоди 2011 року (у тому числі 42 % зараховано до ПФУ), коли такий розподіл уже не повинен був здійснюватися. Про цю проблему ми писали в редакційному коментарі до листа ДПАУ від 14.02.11 р. № 4019/7/15-0117 та спільного листа ДПАУ від 14.02.11 р. № 3986/7/19-0117/165 і ПФУ від 14.02.11 р. № 2634/03-20 («БТ», 2011, № 9, с. 6). Пізніше ПФУ дозволив зарахувати такі суми в рахунок сплати єдиного внеску або повернути (лист ПФУ від 18.02.11 р. № 3115/03-30// «БТ», 2011, № 18 — 19, с. 10).Право вимагати від підприємця провести
аудиторську перевірку не прописано для ПФУ ні в Законі № 1058*, ні в Законі про ЄВС**. Немає вимоги про проведення обов'язкового аудиту для підприємця і у ст. 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. № 3125-XII. Тому доцільність такої перевірки підприємець може визначити для себе самостійно, але ніяк не на вимогу або прохання ПФУ.* Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. № 1058-IV.
** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.
Що стосується
перевірок ПФУ в цій ситуації, то при проведенні перевірок щодо пенсійних внесків пріоритет має Закон № 1058. Згідно з п. 2 ч.1 ст. 64 Закону № 1058 ПФУ має право проводити планові та позапланові перевірки в порядку, передбаченому законом. На сьогодні відповідно до п. 2 постанови КМУ від 09.03.11 р. № 233 (далі — постанова № 233; див. ком. у «БТ», 2011, № 15, с. 4) перевіряти правильність нарахування за періоди до 01.01.11 р. пенсійних внесків, контроль за сплатою яких покладено на ПФУ, він буде при проведенні перевірок платників єдиного внеску. Таким чином, перевірки щодо пенсійних внесків ПФУ має проводити одночасно з перевіркою з єдиного внеску.Постановою № 233
затверджено також Порядок проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — Порядок). Цей документ визначає правила проведення ПФУ планових та позапланових перевірок з єдиного внеску. При цьому періодичність проведення планових перевірок залежить від ступеня ризику, присвоєного платнику єдиного внеску. Підстави для проведення позапланової перевірки названо в п. 8 Порядку. Але серед підстав для проведення цих перевірок немає такої підстави, як подання заяви платника з проханням повернути помилково або надміру сплачені кошти як пенсійних внесків, так і єдиного внеску. До речі, у скасованій згідно з п. 3 постанови № 233 постанові КМУ від 03.09.08 р. № 775, якою передбачалися критерії для проведення перевірок пенсійних внесків до запровадження єдиного внеску, прохання платника повернути надміру (помилково) сплачені внески також не фігурувало як підстава для ініціації проведення перевірок ПФУ.Не виключено, що в цьому випадку ПФУ вимагає проводити аудиторську перевірку, щоб «відохотити» підприємців повернути частину неправильно розподілених коштів. Адже помилково зараховані суми є незначними (при ставці податку у 200 грн., помилково зараховано за місяць 2011 року 84 грн. зі ставки підприємця та по 42 грн. за кожного найманого працівника), і суми до повернення можуть виявитися меншими, ніж вартість проведення аудиторської перевірки (як кажуть, «шкурка вичинки не варта»).
Ураховуючи незаконність такої вимоги, при отриманні від свого ПФУ письмової відмови повернути розподілені суми єдиного податку рекомендуємо оскаржити це рішення ПФУ у вищій інстанції або в судовому порядку.
Що стосується необхідності подання разом із заявою на повернення коштів декларацій (а точніше, звітів суб'єкта малого підприємництва — фізичної особи — платника єдиного податку), зданих до податкової, квитанцій про сплату єдиного податку та копій свідоцтв платника єдиного податку за весь період діяльності підприємця, то такі вимоги працівників ПФУ є правомірними. Ці документи потрібні для уточнення сум сплаченого єдиного податку та підтвердження статусу платника єдиного податку.
Вікторія ЗМІЄНКО
