ФОРМА № 1ДФ-2011:
відповіді на популярні запитання
Настав час відзвітувати за другий квартал. Здавалося б, заповнення простої форми № 1ДФ, яка до того ж практично не змінилася, не викличе труднощів. Але запитання щодо заповнення, порядку подання, виправлення помилок не вичерпуються. Тому в сьогоднішній статті розглянемо запитання, які найчастіше надходять на адресу редакції від наших читачів та не завжди мають однозначну відповідь.
Настав час відзвітувати за другий квартал. Здавалося б, заповнення простої форми № 1ДФ, яка до того ж практично не змінилася, не викличе труднощів. Але запитання щодо заповнення, порядку подання, виправлення помилок не вичерпуються. Тому в сьогоднішній статті висвітлимо запитання, які найчастіше надходять на адресу редакції від наших читачів та не завжди мають однозначну відповідь.
Яна ІНДЮХОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Чи потрібно подавати ф. № 1ДФ, якщо у звітному періоді доходи фізичним особам не нараховувалися і не виплачувалися
Підприємство припиняє діяльність. За II квартал 2011 року воно не нараховувало і не виплачувало доходи фізичним особам. Чи потрібно подавати порожню ф. № 1ДФ?
Ні, не потрібно
.Нову форму та порядок заповнення
Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) затверджено наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1020, що набрав чинності з 01.04.11 р.** Про порядок заповнення оновленої форми ми писали у статті «Нова форма № 1ДФ: заповнюємо та подаємо за I квартал 2011 року» // «БТ», 2011, № 14, с. 40.
В оновленому з 20 квітня 2011 року
п.п. «б» п. 176.2 ПКУ зазначено, що податковий агент має подавати ф. № 1ДФ лише в разі нарахування сум доходів платнику податків протягом звітного періоду . Спочатку ця норма звучала інакше — ф. № 1ДФ вимагали подавати навіть тоді, коли податковий агент не виплачував доходи працівникам у звітному періоді. Відповідну зміну було внесено Законом України від 07.04.11 р. № 3221-VI. У редакційному коментарі до змін** ми писали: законодавцям логічніше було б указати, що ф. № 1ДФ має подаватися лише в разі нарахування та/або виплати сум доходів платнику податків протягом звітного періоду.** Див. ком. «Декларацію з ПДФО скасовано, порожню ф. № 1ДФ подавати не потрібно, тимчасово знижено акциз на бензин — прийнято довгоочікувані зміни до ПКУ» // «БТ», 2011, № 17, с. 4.
А ось до
п.п. 2.2 Порядку № 1020 змін не внесли, у ньому, як і раніше, зазначено, що ф. № 1ДФ подається незалежно від того, чи виплачувалися доходи.Ми вважаємо, що
ф. № 1ДФ подавати не потрібно, якщо підприємство і не нараховувало, і не виплачувало доходи. Повинні дотримуватися одночасно дві умови — ненарахування і невиплата. Інакше кажучи, якщо ви нарахували дохід, але не виплатили його у звітному кварталі (або виплатили дохід, нарахований у минулому кварталі), то відзвітувати за ф. № 1ДФ необхідно. Або інша ситуація: дохід не нараховували, але виплачували раніше нараховані доходи: ф. № 1ДФ подається.Висновок:
роботодавець не подає ф. № 1ДФ, якщо у звітному кварталі він не нараховував і не виплачував доходи.
Чи потрібно вказувати у ф. № 1ДФ кількість сумісників
Де у ф. № 1ДФ потрібно вказувати кількість зовнішніх сумісників?
Перед табличною частиною оновленої
ф. № 1ДФ, що діє з другого кварталу, не передбачено поля для відображення кількості тих, хто працює за сумісництвом. Чисельність працівників у ф. № 1ДФ наводиться у двох полях — «Працювало у штаті», «Працювало за цивільно-правовими договорами». А от у старій ф. № 1ДФ, затвердженій наказом ДПАУ від 29.09.03. № 451, було передбачено відповідне поле — «Працювало за сумісництвом», при цьому поля для відображення тих, хто працює за цивільно-правовими договорами, не було.Мотиви, якими керувалися законодавці, коли скасовували поле
ф. № 1ДФ, призначене для сумісників, нам невідомі. Можливо навіть, що це питання й не заслуговує на таку увагу, яку воно фактично до себе привернуло. Але ми спробуємо заглибитися в сутність питання й дати вичерпну відповідь.Спочатку визначимося, що таке сумісництво та хто може бути сумісником.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на цьому самому чи на іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом (п. 1 Положення № 43). Головна відмінність основного місця роботи від роботи за сумісництвом — це місце ведення трудової книжки працівника: для сумісників їх ведуть за місцем основної роботи і там же зберігають (крім підприємців)*.* Докладніше див. Тему тижня «Робота сумісника» // «БТ», 2009, № 38, с. 38.
Згідно з
п.п. 3.1.6 Порядку № 1020 у полі «Працювало у штаті» проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікова кількість штатних працівників облікового складу юридичної особи або самозайнятої фізичної особи. Цей показник визначається відповідно до Інструкції № 286.А до облікової кількості штатних працівників не включаються працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (
п.п. 2.6.1 Інструкції № 286). Отже, у полі «Працювало у штаті» обліковуються лише внутрішні сумісники (працівники, які одержують на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлені за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи, або менше однієї ставки).У полі
«Працювало за цивільно-правовими договорами» вказується кількість тих, хто працює за цивільно-правовими договорами (п.п. 3.1.7 Порядку № 1020).Таким чином, із норм
Порядку № 1020 випливає, що зовнішніх сумісників ми не включаємо ні до поля «Працювало у штаті», ні до поля «Працювало за цивільно-правовими договорами».Представники ДПАУ в
ЄБПЗ (розділ 160.26) рекомендують через відсутність окремого поля для відображення кількості зовнішніх сумісників уключати їх кількість до поля «Працювало за цивільно-правовими договорами». Чи робити це — вирішувати вам.Висновок.
Можна вибрати один з двох варіантів:— не відображати кількість зовнішніх сумісників узагалі (але в самій
ф. № 1ДФ інформація про виплачені їм доходи та утриманий податок усе одно фігуруватиме, не буде лише зазначення загальної кількості таких працівників перед табличною частиною ф. № 1ДФ). Такий варіант повністю відповідає вимогам Порядку № 1020;— діяти, як
рекомендують податкові органи в ЄБПЗ, — через відсутність окремого поля для відображення кількості зовнішніх сумісників уключити їх кількість до поля «Працювало за цивільно-правовими договорами».
Горезвісна ознака доходу «133». Відображати чи не відображати?
Чи потрібно відображати
у ф. № 1ДФ суму нарахувань ЄВС на зарплату працівників, лікарняні, виплати за цивільно-правовими
договорами?
Не потрібно
. Резонансну ознаку доходу «133» призначено для відображення сум ЄВС платника податків, що вносяться за рахунок роботодавця в законодавчо визначених розмірах (тобто ЄВС у частині нарахувань). Її передбачено Довідником ознак доходу, який наведено в додатку до Порядку № 1020.Оскільки цю ознаку доходу передбачено в
Порядку № 1020, багато які бухгалтери, заповнюючи ф. № 1ДФ за I квартал 2011 року, відображали суми нарахованого «зверху» ЄВС із відповідною ознакою.Однак на сьогодні застосовувати цю ознаку доходу не потрібно, з чим погоджується і ДПАУ в
листі від 12.05.11 р. № 8882/6/17-0215 (див. на с. 19 «Ознака доходу «133» сьогодні не використовується»). Також на шпальтах газети раніше ми публікували думку офіційного представника ДПАУ, що підтверджувала цю позицію, — див. консультацію «Нарахування ЄВС на зарплату у ф. № 1ДФ не відображають» // «БТ», 2011, № 17, с. 44.
| Ознака доходу «133» сьогодні не використовується Витяг із листа ДПАУ від 12.05.11 р. № 8882/6/17-0215 «Відповідно до частини першої ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі — Закон) органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках. Разом з тим, Прикінцевими положеннями Закону встановлено, що вимоги (положення), які стосуються Накопичувального фонду, набирають чинності з дня запровадження законом порядку перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду. Ураховуючи наведене, а також необхідність у майбутньому удосконалення обліку сум збору на державне пенсійне страхування, що вносяться за рахунок роботодавця в розмірах, визначених законом, та обліковуються в індивідуальній картці застрахованої особи (найманого працівника), зазначена інформація до набрання чинності законом про запровадження перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду у Податковому розрахунку ф. № 1ДФ, ознака «133», не відображається». |
Як відобразити у ф. № 1ДФ несвоєчасне повернення підзвітних сум
Працівник повернувся з відрядження 20.06.11 р., наступного дня надав авансовий звіт, згідно з яким залишок невикористаних грошових коштів склав 3000 грн. Цю суму на кінець червня він не повернув. Заробітна плата цього працівника за червень склала 7900 грн. Які штрафні санкції в цьому випадку слід застосувати до працівника та як цю ситуацію відобразити у ф. № 1ДФ?
Оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податків на відрядження або під звіт і не повернених у встановлений строк, регламентується п. 170.9 ПКУ.
Строки подання авансового звіту згідно з п. 170.9 ПКУ залежать від того, як було отримано аванс готівкою (з корпоративної картки або з каси), і від того, чи розраховувався працівник у відрядженні за допомогою корпоративної картки:
— у загальному випадку авансовий звіт потрібно подати до закінчення 5-го банківського дня, наступного за днем, в якому платник податку завершив відрядження. Якщо залишилися невитрачені суми, то їх потрібно повернути до каси або на банківський рахунок до або під час подання авансового звіту (п.п. 170.9.2 ПКУ, абзац перший п. 2 Порядку № 996);
— якщо під час службових відряджень працівнику перераховують готівку за допомогою платіжних карток, то в цьому випадку авансовий звіт потрібно подати до закінчення 3-го банківського дня після завершення відрядження. Саме в цей строк потрібно повернути решту невитрачених сум грошових коштів (п.п. «а» п.п. 170.9.3 ПКУ, останній абзац п. 2 Порядку № 996);
— у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа застосувала платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податків авансового звіту не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець може його продовжити до 20 банківських днів для з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами (п.п. «б» п.п 170.9.3 ПКУ, останній абзац п. 2 Порядку № 996).
У вашому випадку працівник уклався у строки подання авансового звіту, оскільки надав його на наступний день після повернення з відрядження, але не повернув у встановлені строки невитрачені грошові кошти. Далі розглянемо наслідки ситуації, описаної в запитанні.
Згідно з п.п. 164.2.11 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих працівником на відрядження або під звіт і не повернених у встановлені строки, уключається до оподатковуваного доходу працівника.
Отже, з 2011 року як штраф за порушення строків на суму неповернених грошових коштів нараховується ПДФО. Це, по суті, й є «покаранням» працівника. Інших штрафних санкцій для працівника ПКУ не містить. А от Закон про податок з доходів, що втратив чинність, передбачав, крім стягнення ПДФО, ще й сплату штрафу в розмірі 15 % від суми неповернених підзвітних грошових коштів (п.п. 9.10.3 Закону про податок з доходів). Як бачимо, сьогодні ставлення до підзвітних осіб стало лояльнішим.
Оподатковуваний дохід працівника в сумі неповерненої готівки розраховується із застосуванням «натурального» коефіцієнта відповідно до ст. 164.5 ПКУ.
У
ф. № 1ДФ з ознакою доходу «118» відображають не всю суму виданих коштів під звіт, а лише суми, які не було повернено платником податку в установлений строк та які є доходом, з якого справляється ПДФО (лист ДПАУ від 12.05.11 р. № 8882/6/17-0215)*.* Див. також консультацію «У ф. № 1ДФ відображають лише несвоєчасно повернені підзвітні суми» // «БТ», 2011, № 17, с. 44.
Здійснимо розрахунки, ґрунтуючись на даних запитання, та визначимо суму ПДФО, яку необхідно утримати з працівника.
Оскільки загальний місячний дохід працівника перевищує граничну величину для застосування ставки податку 15 %, — 9410 грн.** (7900 (зарплата) + 3000 > 9410), суму перевищення потрібно обкласти ПДФО за ставкою 17 %***.
** Гранична величина — це десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року: 10 х 941 = 9410 грн. Якщо загальний оподатковуваний дохід перевищує цю величину, то застосовується ставка податку 17 % (абзац другий п. 167.1 ПКУ).
*** Див. лист ДПАУ від 03.02.11 р. № 2346/6/17-0715, 2918/7/17-0717.
Спочатку утримуємо ЄВС із зарплати:
7900 х 3,6 % = 284,40 (грн.).
ПДФО із зарплати дорівнює:
(7900 - 284,40) х 15 % = 1142,34 (грн.).
Визначимо частину неповерненої підзвітної суми, яку потрібно оподаткувати за ставкою 15 %:
9410 - 7900 = 1510 (грн.).
Застосуємо до цієї суми «натуральний» коефіцієнт у розмірі 1,176471, що відповідає ставці податку 15 %:
1510 х 1,176471 = 1776,47 (грн.).
ПДФО з отриманої суми складе:
1776,47 х 15 % = 266,47 (грн.).
Решта неповерненої суми оподатковується за ставкою 17 %:
3000 - 1510 = 1490 (грн.).
Застосуємо до обчисленої суми «натуральний» коефіцієнт, що відповідає ставці 17 %:
1490 х 1,204819 = 1795,18 (грн.).
ПДФО дорівнює:
1795,18 х 17 % = 305,18 (грн.).
Загальна сума ПДФО, яку необхідно утримати із суми неповернених підзвітних коштів, становить:
266,47 + 305, 20 = 571,65 (грн.).
Заробітна плата відображається з ознакою доходу «101», а не повернені своєчасно суми — «118». Причому у графах 3а і 3 несвоєчасно повернені підзвітні кошти відображаємо в сумі об'єкта оподаткування, тобто з урахуванням «натурального» коефіцієнта:
1776,47 + 1795,18 = 3571,65 (грн.).
Покажемо, як це відобразити у
ф. № 1ДФ на підставі проведених розрахунків (див. рис. 1).
| № з/п | Податковий | Сума нарахованого доходу (грн., коп.) | Сума | Сума утриманого | Ознака | Дата | Ознака | Ознака (0, 1) | ||
| нарахованого | перерахованого | прийняття на роботу | звільнення з роботи | |||||||
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1 | 1111111111 | 7900,00 | 7900,00 | 1142,34 | 1142,34 | 101 | — | — | — | — |
| 2 | 1111111111 | 3571,65 | 3571,65 | 571,65 | 571,65 | 118 | — | — | — | — |
| <…> | ||||||||||
Рис. 1.
Фрагмент ф. № 1ДФ за II квартал 2011 року
Як відобразити перехідні відпустки у ф. № 1ДФ
Працівник пішов у відпустку на 24 календарні дні з 21.06.11 р. по 15.07.11 р. (на День Конституції — 28.06.11 р. — продовжується відпустка, але цей день не оплачується). Загальна сума нарахованих відпускних — 5700 грн. (за 10 днів червня — 2375 грн., за 14 днів липня — 3325 грн.). Зарплата працівника, нарахована за червень, становить 4104 грн. Усю суму відпускних виплачено працівнику перед виходом у відпустку. Як правильно відобразити у ф. № 1ДФ відпускні, що припадають на червень та липень 2011 року?
Єдиної думки з приводу цього питання, як і раніше, немає. На практиці в бухобліку перехідні відпускні нараховують двома способами:
1) нараховують усю суму відпускних у місяці, в якому працівник іде у відпустку (суми відпускних і за поточний, і за наступний місяць відображаються в місяці виплати відпускних);
2) відпускні нараховують у місяцях, на які припадають дні відпустки (частина відпускних відображається в поточному місяці, а решта — у наступному).
Згідно з
п.п. 1.6.1 Інструкції № 5 нарахування відображаються за календарний місяць (з першого по останнє число місяця). Наприклад, суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їх фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.Крім того, відповідно до
останнього абзацу п.п. 169.4.1 ПКУ, якщо платник податків отримує доходи у вигляді зарплати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.На наш погляд, другий спосіб відображення перехідних відпускних є правильнішим з точки зору методології бухобліку. Крім того, усе одно нараховані суми в місяці виходу у відпустку і для нарахування ПДФО, і для ЄВС доведеться розподіляти між місяцями, на які припадають дні відпустки. Податкові органи також поділяють нашу точку зору (див.
консультацію представників ДПАУ «Зарплата і відпускні у формі № 1ДФ» // «БТ», 2011, № 23, с. 32).Відпускні виплачують працівнику до виходу у відпустку*. При цьому ПДФО потрібно сплатити до бюджету при виплаті відпускних (
п.п. 168.1.2 ПКУ).* Докладніше про відпустки див. Тему тижня «Надаємо відпустку у 2011 році» // «БТ», 2011, № 23, с. 34
Відпускні, як частина зарплати, у
ф. № 1ДФ відображаються з ознакою доходу «101». Також до відпускних застосовний п. 3.3 Порядку № 1020, відповідно до якого зарплату, що виплачується в установлені строки в наступному місяці, має бути відображено у ф. № 1ДФ за той період, до якого входить попередній місяць, за який зарплату було нараховано. Наприклад, у ф. № 1ДФ за II квартал 2011 року включається заробітна плата за квітень, нарахована у квітні та виплачена у травні, за травень (нарахована у травні та виплачена у червні), за червень (нарахована у червні та виплачена в липні).Таким чином, у нашому випадку відпускні, що нараховані у червні та припадають на червень (2375 грн.), а також утриманий з них ПДФО у
ф. № 1ДФ відображають як при нарахуванні звичайної зарплати за II квартал — у ф. № 1ДФ за II квартал.Решта відпускних за липень 2011 року («грязна» сума — 3325 грн.) і ПДФО з цієї суми хоча й нараховуються в липні, фактично авансом виплачуються у червні. Тому можна було б стверджувати, що їх виплату (графа 3 — 3325 грн.) і ПДФО, сплачений до бюджету з такої суми (графа 4 — 3325 х 15 %), потрібно включити до показників
ф. № 1ДФ за II квартал. Однак представники ДПАУ запропонували простіший варіант: вони радять виплату цих відпускних і сплату ПДФО у ф. № 1ДФ за II квартал 2011 року не відображати, а показувати й нарахування липневих відпускних (графа 3а), і їх виплату (графа 3), а також утримання ПДФО з цієї суми (графа 4а) та його сплату (графа 4) у ф. № 1ДФ за III квартал 2011 року за умови, що заробітна плата виплачується регулярно.Далі заповнимо
ф. № 1ДФ за II та III квартали 2011 року за умовами прикладу, використовуючи підхід податківців та попередньо виконавши необхідні розрахунки (див. рис. 2 на с. 22).При виплаті відпускних у червні 2011 року потрібно було сплатити ПДФО у розмірі 824,22 грн. ((5700 - 5700 х 3,6 %) х 15 %).
ПДФО із суми червневих відпускних і зарплати сукупно складе:
(2375 + 4104 - 233,24) х 15% =
936,86 (грн.),де 233, 24 грн. — сума ЄВС із зарплати і червневих відпускних — ((2375 + 4104) х 3,6 %).
Для наочності у III кварталі 2011 року дохід працівника і нарахування ПДФО покажемо лише виходячи із суми липневих відпускних (без інших нарахувань за цей квартал). ПДФО з липневих відпускних дорівнює:
(3325 - 3325 х 3,6 %) х 15% = 480,80 (грн.).
| № з/п | Податковий | Сума нарахованого доходу (грн., коп.) | Сума | Сума утриманого | Ознака | Дата | Ознака | Ознака (0, 1) | ||
| нарахованого | перерахованого | прийняття на роботу | звільнення з роботи | |||||||
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Форма № 1ДФ за II квартал 2011 року | ||||||||||
| 1 | 1122334455 | 6479,00 | 6479,00 | 936,86 | 936,86 | 101 | — | — | — | — |
| <…> |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Форма № 1ДФ за III квартал 2011 року | ||||||||||
| 1 | 1122334455 | 3325,00 | 3325,00 | 480,80 | 480,00 | 101 | — | — | — | — |
| <…> |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 2.
Фрагменти ф. № 1ДФ за II і III квартали 2011 року
Як заповнити ф. № 1ДФ, якщо ПСП надавалася тільки в одному місяці звітного кварталу?
Працівниці, яка має двох дітей віком до 18 років, у червні було надано ПСП. У квітні та травні пільга не надавалася, тому що дохід працівниці перевищував граничний розмір доходу для надання ПСП. Дані про зарплату працівниці: квітень — 2700 грн., травень — 2750 грн., червень — 2600 грн. Як заповнити ф. 1ДФ у такому разі?
У вашому випадку працівниця має право на застосування ПСП «на дітей» згідно з
п.п. 169.1.2 ПКУ. При наданні ПСП на цій підставі граничний розмір доходу, що дає право на ПСП, розраховується кратно кількості дітей (другий абзац п.п. 169.4.1 ПКУ) і становить 2640 грн. (1320 грн. х 2 дітей).У червні до доходу працівниці застосовувалася ПСП у розмірі 941 грн. (470,5 грн.* х 2 дітей). Згідно з
Довідником ознак ПСП, наведеним у додатку до Порядку № 1020, така ПСП має ознаку «04».* 470,5 грн. — розмір звичайної ПСП, яка згідно з п.п. 169.1.1 ПКУ становить 100 % від ПМПО. Але до 1 січня 2015 року ПСП надається в розмірі 50 % від ПМПО, установленого законом на 1 січня звітного податкового року (п. 1 розділу XIX ПКУ).
Відповідно до
абзацу другого п. 3.6 Порядку № 1020 щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має, та за кожною ознакою доходу заповнюється лише один рядок. Тому у ф. № 1ДФ дохід працівниці ми покажемо одним рядком, оскільки ПСП застосовується виключно до доходів у вигляді зарплати.На рис. 3. покажемо фрагмент
ф. № 1ДФ, заповнений за даними запитання.
| № з/п | Податковий | Сума нарахованого доходу (грн., коп.) | Сума | Сума утриманого | Ознака | Дата | Ознака | Ознака (0, 1) | ||
| нарахованого | перерахованого | прийняття на роботу | звільнення з роботи | |||||||
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1 | 1010101010 | 8050,00 (1) | 8050,00 (1) | 1022,88 (2) | 1022,88 (2) | 101 | — | — | 04 | — |
| <…> | ||||||||||
| (1) 8050 = 2700 + 2750 + 2600. (2) 1022,88 = (2700 - 2700 х 3,6 %) х 15 % + (2750 - 2750 х 3,6 %) х 15 % + (2600 - 2600 х 3,6 % - 941) х 15 %. | ||||||||||
Рис. 3.
Фрагмент ф. № 1ДФ за II квартал 2011 року при наданні ПСПв одному місяці звітного кварталу
Як відображати у ф. № 1ДФ доходи, виплачені приватним підприємцям
Підприємство виплатило фізичній особі — підприємцю, який сплачує єдиний податок, дохід у розмірі 2500 грн. за отримані від нього товари. Крім того, цей підприємець отримав 1000 грн. за оренду його машини — бетонозмішувача. У свідоцтві про сплату єдиного податку зазначено вид діяльності «оптова і роздрібна торгівля».
Як заповнити ф. № 1ДФ у такому разі?
Приватний підприємець, який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати деяких податків та зборів, перелік яких наведено в
п. 6 Указу про єдиний податок. Зокрема, єдиноподатник не є платником ПДФО.Але підприємство — податковий агент, з яким співпрацює підприємець-єдиноподатник, усе одно має відзвітувати і поінформувати податкові органи про виплачені доходи шляхом подання
ф. № 1ДФ.Що стосується відображення
доходів, виплачених приватному підприємцю, то тут усе просто — такі виплати відображаємо у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «157» як дохід, виплачений самозайнятій особі. Але ця ознака доходу застосовується лише до тих доходів приватного підприємця, які отримано від діяльності, зазначеної у свідоцтві про сплату єдиного податку. При цьому графи 4 і 4а прокреслюємо.А от із доходів від діяльності, не зазначеної у свідоцтві, підприємство має утримати ПДФО.
У діючому
Довіднику ознак доходів для відображення у ф. № 1ДФ доходів від здавання в оренду рухомого майна, як і в попередній його редакції, немає окремої ознаки доходу.На наш погляд, у цьому випадку можна застосувати на вибір одну із трьох ознак доходу —
«106» (дохід від здавання в оренду нерухомості), «127» (інші доходи) або «102» (доходи за цивільно-правовими договорами).За даними прикладу заповнимо
ф. № 1ДФ (див. рис. 4). Припустимо, протягом звітного кварталу підприємство більше не нараховувало і не виплачувало доходи.Ґрунтуючись на наведеній вище інформації та на підставі даних, зазначених у самому запитанні, доходимо висновку:
— у
ф. № 1ДФ 2500 грн., виплачені підприємцю в межах його діяльності, відображаються з ознакою доходу «157», при цьому графи 4а і 4 прокреслюються (суми нарахованого і сплаченого ПДФО немає);— із 1000 грн., які отримав підприємець за здійснення діяльності, не зазначеної у його свідоцтві, підприємству потрібно утримати ПДФО. Цю суму відобразимо з ознакою доходу «102».
| № з/п | Податковий | Сума нарахованого доходу (грн., коп.) | Сума | Сума утриманого | Ознака | Дата | Ознака | Ознака (0, 1) | ||
| нарахованого | перерахованого | прийняття на роботу | звільнення з роботи | |||||||
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1 | 2121212121 | 2500,00 | 2500,00 | — | — | 157 | — | — | — | — |
| 2 | 2121212121 | 1000,00 | 1000,00 | 150,00(1) | 150,00(1) | 102 | — | — | — | — |
| <…> | ||||||||||
| (1) 150 = 1000 х 15 %. | ||||||||||
Рис. 4.
Фрагмент заповнення ф. № 1ДФ при нарахуванні та виплаті доходівпідприємцю-єдиноподатнику
Як виправити помилку у ф. № 1ДФ, якщо працівнику неправомірно надано ПСП
У липні 2011 року виявлено помилку — неправомірно надану працівнику ПСП у червні. Дані про нараховану зарплату працівника: квітень — 1200 грн., травень — 1300 грн., червень — 1400 грн. Як виправити помилку?
Почнемо з ПСП. Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, що отримується від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму ПСП у розмірі 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку (
п. 169.1 ПКУ). У 2011 році розмір мінімальної ПСП дорівнює 470,50 грн.Згідно з
п.п. 169.4.1 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податків протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2011 році — 1320 грн.). Виходить, що ви абсолютно правомірно надали своєму робітку ПСП у квітні та травні, а ось у червні ні — його зарплата перевищила граничний розмір доходу (1400 грн. > 1320 грн.).Допущену помилку у
ф. № 1ДФ можна виправити такими способами:— якщо строк подання ще не минув, то подається
звітна нова ф. № 1ДФ (п. 4.2 Порядку № 1020) — позначається клітинка «Звітний новий»;— якщо строк подання минув, то помилку виправляють шляхом подання уточнюючого розрахунку за тією самою формою (
п.п. 4.3 Порядку № 1020) — позначається клітинка «Уточнюючий».Згідно з
п. 4.4 ПКУ порядок заповнення звітної нової та уточнюючої ф. № 1ДФ однаковий. Звітна нова та уточнююча ф. № 1ДФ подаються на підставі інформації з попередньо поданої ф. № 1ДФ та містять інформацію лише по рядках і реквізитах, що уточнюються.У
ф. № 1ДФ принцип виправлення помилок простий: помилковий рядок вилучається, а новий рядок із правильною інформацією вводиться. Для своєрідного маркування рядків існує графа 9. У цій графі проставляють ознаку «0», якщо рядок потрібно ввести, і «1» при вилученні рядка.Таким чином, заповнення звітної нової та уточнюючої
ф. № 1ДФ відрізняється лише позначкою у клітинці типу форми («Звітний новий» або «Уточнюючий»). У свою чергу, тип форми («Звітний новий» або «Уточнюючий») залежить від строку подання даних, що виправляються, — до («Звітний новий») або після («Уточнюючий») закінчення строку подання ф. № 1ДФ за період, в якому допущено помилку.Покажемо на рис. 5, як виправити помилку, суть якої викладено в запитанні.
Якщо ви виявили помилки в уже поданій
ф. № 1ДФ за II квартал 2011 року, ще є час виправити їх шляхом подання звітної нової ф. № 1ДФ. Нагадаємо, що ф. № 1ДФ подається окремо за кожен квартал протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. За II квартал 2011 року її потрібно подати не пізніше 09.08.11 р.
| № з/п | Податковий | Сума нарахованого доходу (грн., коп.) | Сума | Сума утриманого | Ознака | Дата | Ознака | Ознака (0, 1) | ||
| нарахованого | перерахованого | прийняття на роботу | звільнення з роботи | |||||||
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Ф. № 1ДФ за II квартал 2011 року, подана з неправильним розрахунком ПДФО за червень 2011 року | ||||||||||
| 1 | 1100110011 | 3900,00(1) | 3900,00(1) | 352,23(2) | 352,23(2) | 101 | — | — | — | — |
| Виправлення допущеної помилки у звітній новій або уточнюючій ф. № 1ДФ за II квартал 2011 року | ||||||||||
| 1 | 1100110011 | 3900,00(1) | 3900,00(1) | 352,23(2) | 352,23(2) | 101 | — | — | — | 1 |
| 2 | 1100110011 | 3900,00(1) | 3900,00(1) | 422,80(3) | 422,80(3), (4) | 101 | — | — | — | 0 |
| <…> | ||||||||||
| (1) 3900 = 1200 + 1300 + 1400. (2) 352,23 = (1200 - 1200 х 3,6 % - 470,50 ) х 15 % + (1300 - 1300 х 3,6 % - 470,50 ) х 15 % + (1400 - 1400 х 3,6 % - 470,50 ) х 15 %. (3) 422,80 = (1200 - 1200 х 3,6 % - 470,50) х 15 % + (1300 - 1300 х 3,6 % - 470,50 ) х 15 % + (1400 - 1400 х 3,6 %) х 15 %. (4) Див. також с. 46 цього номера. | ||||||||||
Рис. 5.
Фрагменти ф. № 1ДФ за II квартал 2011 року і звітної нової форми
Припустимо, ви не встигли подати нову звітну
ф. № 1ДФ і виправляєте помилку за допомогою уточнюючої ф. № 1ДФ та суму недоїмки з ПДФО в розмірі 70,57 грн. (422,80 - 352,23) сплачуєте 12.08.11 р. Домовимося, що аванс у розмірі 50 % зарплати на підприємстві виплачують 22 числа кожного місяця, а остаточний розрахунок здійснюють 7 числа. При виплаті авансу підприємство визначило ПДФО без урахування ПСП. Таким чином, заниження зобов'язань з ПДФО відбулося в момент виплати зарплати за другу половину місяця.При самостійному виправленні помилки в уточнюючому розрахунку платник податків разом із сумою недоплати має сплатити штраф у розмірі 3 % від такої суми (
ст. 50.1 ПКУ). Штраф дорівнює: 70,57 х 3 % = 2,12 (грн.).Перейдемо до пені. Випадки нарахування пені перелічено в
п. 129.1 ПКУ. Згідно з ним пеня нараховується, зокрема:— у день настання строку погашення
податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків при виявленні його заниження на суму такого заниження і за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), — п.п. 129.1.2 ПКУ;—
у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків — фізичних осіб, та/або контролюючим органом при перевірці такого податкового агента — п.п. 129.1.3 ПКУ.Яка з цих норм повинна застосовуватися при самостійному виправленні помилок, пов’язаних з податком на доходи, однозначно сказати складно. З точки зору практичного застосування цих норм основна відмінність полягає у визначенні ставки НБУ, яка використовується при нарахуванні пені (
п. 129.4 ПКУ):— пеня, визначена
п.п. 129.1.2 ПКУ, нараховується з розрахунку 120 % облікової ставки НБУ, що діє на день заниження;— пеня, визначена
п.п. 129.1.3 ПКУ, нараховується з розрахунку 120 % облікової ставки НБУ, що діє на день виплати (нарахування) доходів, на користь платників податків — фізичних осіб.Оскільки:
— облікова ставка НБУ з 10.08.10 р. становить 7,75 %;
— ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету
при виплаті оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (п.п. 168.1.2 ПКУ), вважаємо, що пеню має бути нараховано виходячи з облікової ставки НБУ 7,75 % за період з 08.07.11 р. по 12.08.11 р. (36 днів). Сума пені становитиме:70,57 грн. х 120 % х 7,75 % х х 36 днів : 365 днів =
0,65 (грн).
Яку відповідальність несе податковий агент за порушення щодо ф. № 1ДФ
Яку відповідальність несе податковий агент у разі неподання ф. № 1ДФ або за помилки в заповненні?
Нагадаємо, що однією з принципових відмінностей діючої
ф. № 1ДФ від застарілої є її новий статус: тепер податкові розрахунки (яким і є ф. № 1ДФ) прирівняно до податкової декларації (ст. 46 ПКУ).Згідно з
п.п. «ґ» п. 176.2 ПКУ податкові агенти зобов'язані нести відповідальність відповідно до закону в разі неподання або несвоєчасного подання ф. № 1ДФ. Зазначені в ній суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов'язань податкового агента і в разі неповної або несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом зі сплатою штрафів та пені. Про це також згадують представники ДПАУ в листі від 14.01.11 р. № 514/6/17-0715.Про відповідальність податкового агента з приводу
ф. № 1ДФ ідеться у ст. 119 ПКУ. Крім того, посадові особи та фізичні особи — підприємці несуть адміністративну відповідальність. У таблиці на с. 30 наведено інформацію про відповідальність податкового агента.Таким чином, якщо ви не подали
ф. № 1ДФ, будьте готові до штрафу на підприємство (підприємця) у розмірі 510 грн. (якщо це сталося вперше) і до адміністративного штрафу на посадових осіб підприємства (підприємця).Підсумовуючи викладене, зауважимо: бажано заповнювати
ф. № 1ДФ швидко та без помилок. Пам'ятайте, що тепер до заповнення ф. № 1ДФ не можна ставитися недбало — це загрожує чималими штрафними санкціями.
Відповідальність податкового агента
| Вид порушення | Штрафні санкції | Чим передбачені |
| Форму № 1ДФ: | Штраф на податкового агента — 510 грн. (за повторні порушення протягом року — 1020 грн.) | П. 119.2 ПКУ |
| Неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті доходів фізичній особі | Попередження або штраф на посадових осіб та фізичних осіб — підприємців у розмірі від 34 до 51 грн. | Ст. 1634 КУпАП |
| Перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ та організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволене законодавством) | ||
| Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ДПІ за встановленою формою відомостей про доходи громадян (за ф. № 1ДФ) | ||
| Самостійне виправлення помилки в раніше поданій ф. № 1ДФ до початку перевірки контролюючим органом(2) | Якщо помилка виправляється через уточнюючий розрахунок, потрібно сплатити суму недоїмки та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання уточнюючого розрахунку | П. 50.1 ПКУ |
| Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків(3) | Штраф у розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. | П. 127.1 ПКУ |
| Порушення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання(4) | Пеня нараховується: | Ст. 129 ПКУ |
| (1) Згідно з п. 51.1 ПКУ та п.п. «б» п. 176.2 ПКУ ф. № 1ДФ податковий агент зобов'язаний подавати протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. (2) Якщо після подання ф. № 1ДФ за звітний період подають нову ф. № 1ДФ з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання цього податкового розрахунку за такий самий звітний період, то штрафи, визначені в п. 50.1 ПКУ, не застосовуються. (3) Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає в результаті здійснення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладаються на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податків — одержувач таких доходів звільняється від обов'язку погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу. (4) Згідно з п. 54.2 ПКУ грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню і сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податків — фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податків у момент виникнення податкового зобов'язання, що визначається за календарною датою, установленою для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (граничний строк сплати — це дата виплати доходу фізичній особі (п.п. 168.1.2 ПКУ), а якщо дохід надається в негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси — наступний за таким наданням (нарахуванням, виплатою) банківський день). | ||
Документи та скорочення статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.ЗКУ
— Земельний кодекс України від 25.10.01 р. № 2768-III.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV; втратив чинність 01.01.11 р.Указ про єдиний податок
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Інструкція № 5
— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5.Порядок № 1020
— Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1020.Порядок № 996
— Порядок складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затверджений наказом ДПАУ від 23.12.10 р. № 996.Положення № 43
— Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене спільним наказом Мінпраці, МФУ та Мін'юсту від 28.06.93 р. № 43.Інструкція № 286
— Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.05 р. № 286.Авансовий звіт
— Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, форму та порядок складання якого затверджено наказом ДПАУ від 23.12.10 р. № 996.ПСП
— податкова соціальна пільга.ЄВС
— єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.ПДФО
— податок на доходи фізичних осіб.ЄБПЗ
— Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua.
