Теми статей
Обрати теми

Тема тижня. Надаємо відпустку у 2011 році

Редакція БТ
Стаття

НАДАЄМО ВІДПУСТКУ У 2011 РОЦІ

 

Після нововведень 2011 року здається, що не залишилося жодної ділянки бухгалтерської роботи, яку б не зачепили зміни. Приємно констатувати, що порядок надання відпусток і розрахунок оплати за ці дні змін не зазнали. Сьогоднішній матеріал допоможе вам пригадати порядок надання відпусток працівникам, механізм їх оплати.

Водночас новації при наданні відпусток є, і пов'язані вони зі змінами щодо податку на доходи фізичних осіб та запровадженням єдиного внеску.

Літо — традиційна пора року для використання працівниками відпусток.

У сьогоднішній статті нагадаємо процедурні питання надання відпусток, розрахунку сум, розповімо про нововведення в оподаткуванні та відповімо на ваші запитання.

Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

НАДАННЯ ВІДПУСТОК

 

Види відпусток

Право на відпустку мають

громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні та перебувають у трудових відносинах з роботодавцями — юридичними та фізичними особами (ст. 2 Закону про відпустки). Громадяни, які виконують роботи (надають послуги) на підставі цивільно-правових договорів, права на відпустку не мають, оскільки їх відносини регулюються не трудовим, а цивільним законодавством.

Види відпусток, які може бути надано працівникам, показано на рис. 1. Тривалість відпусток залежно від виду відпустки наведено в

Законі про відпустки. Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, що відлічується від дня укладення трудового договору. Тривалість інших видів щорічних відпусток, а також тривалість щорічної основної відпустки для окремих категорій працівників ми наводили у Шпаргалці бухгалтера «Щорічні відпустки: довідкова інформація» // «БТ», 2010, № 25, с. 23.

 

img 1

 

Правила надання відпусток

Правила надання відпусток наведено в табл. 1. Роботодавцю слід пам'ятати, що згідно зі

ст. 11 Закону про відпустки заборонено не надавати відпустку повної тривалості протягом 2 років підряд і щороку працівникам, віком до 18 років та які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами або з особливим характером праці. За порушення цієї норми посадових осіб роботодавця або підприємця перевіряючі з інспекції з праці можуть притягти до адмінвідповідальності за порушення законодавства про працю, наклавши штраф від 510 до 1700 грн.* (ст. 41 КУпАП).

* Докладніше про перевірки читайте в Темі тижня «Перевірки інспекцій з праці» // «БТ», 2010, № 38, с. 38.

При складанні графіків відпусток на поточний рік необхідно передбачити також час для використання відпусток, не використаних працівниками за минулі роки.

Якщо

працівник не бажає йти у відпустку в передбачений для нього (раніше погоджений при складанні графіка) час, роботодавець може це розцінити як невиконанням працівником розпоряджень власника (ст. 139 КЗпП). За це роботодавець має право притягти працівника до дисциплінарної відповідальності**.

** На це звертають увагу працівники Мінпраці в консультації в газеті «Праця і зарплата», 2006, № 13, с. 13. Докладніше про те, як відправити працівника у відпустку в цій ситуації, читайте в Пошті тижня «Надання щорічної відпустки працівнику, який від неї відмовляється» // «БТ», 2010, № 33, с. 6.

Що стосується ситуації, коли «відсунути» час надання відпустки, прописаний у графіку, хоче роботодавець, то згідно з

ч. 3 ст. 11 Закону про відпустки це можна зробити як виняток. Для цього роботодавець має отримати від працівника письмову згоду і погодити це з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Причому перенесення роботодавець може ініціювати лише за умови, що надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частину відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використано в поточному робочому році. Докладніше читайте в Пошті тижня «Роботодавець може перенести відпустку працівника на інший час лише з письмові згоди працівника і тільки якщо це спричинено виробничою необхідністю» // «БТ», 2010, № 31, с. 36.

Роботодавець має виплатити відпускні

не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки (ч. 4 ст. 115 КЗпП; ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки). Мінпраці в листі від 26.06.09 р. № 155/13/116-09 (ком. у «БТ», 2009, № 34, с. 10) роз'яснив, що в зазначеній нормі йдеться про календарні дні, а не про робочі. При цьому між днем виплати відпускних та першим днем відпустки має минути 3 календарні дні, і при цьому день виплати відпускних у ці 3 дні не включається.

 

Таблиця 1.

Основні правила надання відпусток

Запитання

Відповідь

1

2

Які підстави для надання щорічної
основної відпустки?

Щорічна основна відпустка обов’язково надається за відпрацьований рік, який обчислюють від дня укладення трудового договору.
До стажу роботи, що дає право на відпустку, уключають час роботи; період, коли працівник не працював, але за ним зберігалися місце та зарплата (повністю або частково); час виплати допомоги із соцстраху (крім допомоги по догляду до трьох років) і період відпустки «за свій рахунок» згідно зі ст. 25 і 26 Закону про відпустки, а також інший час(1).
Мінімальна (загальна) тривалість — 24 календарні дні. Залежно від характеру роботи тривалість щорічної основної відпустки може становити до 56 календарних днів(1) (ст. 6 Закону про відпустки)

У яких випадках надають щорічну додаткову відпустку?

Додаткову відпустку надають за особливі умови та характер праці:
1) за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці надається працівникам за Списком № 1 (ст. 7 Закону про відпустки);
2) за особливий характер праці окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, надається працівникам, зазначеним у Списку № 2 (ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки). Зверніть увагу: Мінпраці в листі від 12.03.07 р. № 40/13/133-07 указав на необхідність надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці працівникам (у тому числі бухгалтерам, інженерам, програмістам та іншим фахівцям), які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, у тому числі на персональному комп'ютері, якщо тривалість щорічної відпустки не визначено іншими законодавчими актами. Тривалість такої відпустки — до 4 календарних днів;

3) за особливий характер праці працівникам з ненормованим робочим днем (ч. 2 ст. 8 Закону про відпустки) надається відповідно до Рекомендацій № 7. Список професій та посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, має бути визначено колективним договором (п. 7 Рекомендацій № 7). Якщо працівнику встановлено неповний робочий день, таку відпустку йому не надають.
Загальна тривалість основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів (ст. 10 Закону про відпустки).
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону про відпустки щорічна додаткова відпустка, передбачена ст. 7 і пп. 1 і 2 ч. 1 ст. 8 цього Закону, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, вибраною працівником(2). Надання додаткових відпусток з декількох підстав передбачено для професій та посад, зазначених у виносках до Списку № 1 та Списку № 2 (п. 1 постанови № 1290)

Які дні не враховують при визначенні тривалості відпустки?

Не враховують 10 святкових та неробочих днів, зазначених у ст. 73 КЗпП:
1 січня — Новий рік;
7 січня — Різдво Христове;
8 березня — Міжнародний жіночий день;
1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
9 травня — День Перемоги;
28 червня — День Конституції України;
24 серпня — День Незалежності України;
один день (неділя) — Пасха (Великдень) (у 2008 році — 27 квітня; у 2009 році — 19 квітня, у 2010 році — 4 квітня, у 2011 році — 24 квітня);
один день (неділя) — Трійця (у 2008 році — 15 червня; у 2009 році — 7 червня, у 2010 році — 23 травня, у 2011 році — 12 червня).
На ці дні відпустку продовжують, але їх не оплачують

Підстави для надання додаткової відпустки «на дітей»

Це соціальна відпустка, що надається згідно зі ст. 19 Закону про відпустки. Її надають працюючим:
— жінці, яка має двох чи більше дітей віком до 15 років;
— жінці, яка має дитину-інваліда;
— жінці, яка всиновила дитину;
— одинокій матері;
— батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
— особі, яка взяла дитину під опіку;
— одному з прийомних батьків.
Тривалість відпустки — 10 календарних днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Докладніше див. статтю «Відпустка на дітей: тривалість, підстави та порядок надання» // «БТ», 2010, № 21, с. 18.
Умова надання — за кожен календарний рік незалежно від тривалості роботи в такому році (можливо — один день, див. конс. «Додаткова відпустка «на дітей» для матері чотирьох дітей» // «БТ», 2008, № 43, с. 45). Цю відпустку надають раз на рік повної тривалості незалежно від відпрацьованого в цьому році часу.
При звільненні підлягають компенсації всі невикористані дні (див. Тему тижня «Відпускні при звільненні» // «БТ», 2010, № 46, с. 33; і Пошту тижня «Виплата компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника» // «БТ», 2010, № 51, с. 46)

Підстави для надання додаткової відпустки чорнобильцям

Надають чорнобильцям 1-ї та 2-ї категорій тривалістю 14 робочих днів згідно з п. 22 ст. 20 і п. 1 ст. 21 Закону № 796.
На думку Мінпраці (лист від 10.06.08 р. № 149/13/116-08 // «БТ», 2008, № 31, с. 5), така відпустка належить до інших видів відпусток, установлених законодавством (ч. 2 ст. 4 Закону про відпустки). Тому її не продовжують на святкові та неробочі дні, її не можна перенести і поділити, при звільненні працівника за невикористані дні такої відпустки компенсацію не виплачують.
Цю відпустку, як і відпустку «на дітей», надають незалежно від тривалості роботи в такому році, однак при звільненні невикористані дні не компенсують (докладніше див. у Темі тижня «Відпускні при звільненні» // «БТ», 2010, № 46, с. 33)

У якій черговості надають відпустки?

Черговість надання встановлюється графіком(1), який щороку затверджується роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим представником трудового колективу.
При складанні графіків ураховують як особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку, так й інтереси виробництва (ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки).
Конкретний строк надання щорічної відпустки погоджується між працівником і роботодавцем, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку (ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки). Див. Тему тижня «Відпустка-2009» // «БТ», 2009, № 22, с. 36.
У зручний для працівника час відпустку надають особам, названим у ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки

Документообіг при наданні відпусток

1. Складається графік надання відпусток (у довільній формі(1)).
2. Працівника попереджають про початок відпустки не пізніше ніж за 2 тижні шляхом складання спеціального повідомлення про дату початку відпустки або шляхом ознайомлення з наказом про надання йому відпустки, виданим не пізніше ніж за 2 тижні до початку відпустки(1).
3. Про надання працівнику відпустки

видають наказ (розпорядження) про надання відпустки (типова форма № П-3), затверджена наказом № 489)(1).
4. На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки бухгалтерія розраховує відпускні, а відділ кадрів ставить позначки в розділі V «ВІДПУСТКИ» особової картки працівника (типова форма № П-2, затверджена наказом № 495) (докладніше про заповнення див. у статті «Особова картка працівника: нова форма з 2010 року» // «БТ», 2010, № 6, с. 44).
Якщо на підприємстві графік відпусток не складають, то підставою для надання відпустки є заява працівника, в якій він указує, з якого числа та на який строк він хоче піти у відпустку. Заява, підписана керівником, підтверджує факт погодження дати початку відпустки та є підставою для оформлення наказу (розпорядження) про надання відпустки.
5. У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом № 489) про період перебування працівника у відпустці проставляють такі позначки:
— основна щорічна відпустка — літерний код «В», цифровий, — 08;
— щорічна додаткова відпустка — «Д», 09;
— додаткова відпустка для чорнобильців — «Ч», 10;
— додаткова відпустка «на дітей» — «ДО», 15

Коли можливе перенесення відпустки?

1. На вимогу працівника у випадках (ст. 80 КЗпП і ст. 11 Закону про відпустки):
порушення роботодавцем строку письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку);
— несвоєчасної виплати роботодавцем відпускних (не пізніше ніж за 3 дні(3) до початку відпустки; ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки).
2. У зв'язку з непередбаченими обставинами:
— тимчасова непрацездатність працівника, засвідчена в установленому порядку;
— виконання працівником державних або громадських обов'язків (якщо відповідно до законодавства він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням заробітної плати);
настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;
збіг щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.
3. З ініціативи роботодавця як виняток щорічну відпустку може бути перенесено на інший період, але тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з профспілкою, якщо надання щорічної відпустки в застережений раніше період може несприятливо позначитися на ході роботи підприємства. При цьому обов'язковою умовою є використання в поточному робочому році частини відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів.
У разі перенесення щорічної відпустки новий строк її надання встановлюється за угодою між працівником та роботодавцем (перенесення, як правило, оформляють заявою працівника та відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця). Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, знову настали в період уже перенесеної відпустки, то невикористана частина відпустки надається після закінчення дії цих причин або за згодою сторін переноситься на інший період.
При поділі щорічної відпустки на частини мають дотримуватися пропорції, установлені Законом про відпустки, а саме: основна частина має бути не менше 14 календарних днів. При цьому не обов'язково, щоб працівник скористався основною частиною в першу чергу. Головне: невикористану частину щорічної відпустки було надано працівнику до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка

Правила відкликання із щорічної відпустки

Згідно зі ст. 79 КЗпП і ч. 3 ст. 12 Закону про відпустки відкликання допускається лише для запобігання стихійному лиху, виробничій аварії, негайного усунення наслідків стихійного лиха або виробничої аварії, запобігання нещасним випадкам, простою, загибелі або псуванню майна підприємства, в інших випадках, передбачених законодавством (наприклад, держслужбовців можуть відкликати із щорічної основної або додаткової відпустки за рішенням керівника для виконання термінової та непередбаченої роботи).
Відкликання можливе при виконанні таких умов:
1) працівник має дати згоду на відкликання з відпустки. Свою згоду працівник має підтвердити письмово;
2) основна безперервна частина наданої відпустки має становити не менше 14 календарних днів. Це не означає, що працівника не можна відкликати з відпустки до того моменту, доки не мине 14 днів. Головне, щоб цю умову було дотримано в подальшому при наданні працівнику не використаних ним днів відпустки;

3) невикористана частина щорічної відпустки надається працівнику після закінчення дії причин, з яких його було відкликано з відпустки, або за угодою сторін переноситься на інший період. При цьому слід ураховувати, що згідно зі ст. 12 Закону про відпустки невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Відкликання та перенесення відпустки на інший період оформляють наказом (розпорядженням). За необхідності працівник пише заяву на надання відпустки в певний час. Докладніше див. статтю «Відкликання працівника з відпустки — деякі нюанси» // «БТ», 2007, № 28, с. 20

Як надають відпустку при звільненні?

Згідно зі ст. 3 Закону про відпустки при звільненні працівника, у тому числі при строковому трудовому договорі(4) (крім звільнення за порушення трудової дисципліни), за його бажанням йому має бути надано невикористану відпустку з подальшим звільненням. При цьому датою звільнення є останній день відпустки.
Звільнити працівника в період відпустки з ініціативи роботодавця не можна (ч. 3 ст. 40 КЗпП). Виняток — повна ліквідація підприємства.
Невикористані дні відпустки при звільненні може бути замінено грошовою компенсацією. Якщо на момент звільнення працівник використвав відпустку за невідпрацьований період, то такі відпускні слід утримати із суми остаточного розрахунку(5)

Коли можна надати компенсацію за невикористану відпустку замість відпустки?

При звільненні. Якщо працівник працює, то замінити дні відпустки грошовою компенсацією можна лише в тому випадку, якщо тривалість щорічної основної та додаткової відпусток перевищує 24 календарні дні (ст. 24 Закону про відпустки). У такому разі працівник відпочиває 24 дні в році, а за не використані ним дні понад ці дні отримує грошову компенсацію. Те, що працівник торік не був у відпустці (не відпочивав), не є підставою для заміни всіх днів такої відпустки компенсацією: за кожен рік роботи працівник має відпочити не менше 24 календарних днів

(1) Докладніше див. Шпаргалку бухгалтера «Щорічні відпустки: довідкова інформація» // «БТ», 2010, № 25, с. 23.

(2) Докладніше див. Тему тижня «Щорічна відпустка-2010» // «БТ», 2010, № 27, с. 37.

(3) У цьому випадку йдеться про календарні дні (лист Мінпраці від 26.06.09 р. № 155/13/116-09 // «БТ», 2009, № 34, с. 10).

(4) Якщо в такому разі час перебування у відпустці повністю або частково перевищує строк трудового договору, то дію такого договору продовжують до закінчення відпустки. Докладніше див. статтю «Сезонні та тимчасові працівники — використовуємо нетривалі трудові відносини» // «БТ», 2010, № 18-19, с. 18.

(5) Докладніше див. Тему тижня «Відпускні при звільненні» // «БТ», 2010, № 46, с. 33.

 

РОЗРАХУНОК ВІДПУСКНИХ

 

Визначаємо тривалість розрахункового періоду

Відпускні нараховують виходячи з розміру середньоденной (годинної) заробітної плати

, розрахованої згідно з Порядком № 100.

Розрахунковим періодом

для відпускних є останні повні 12 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю виходу працівника у відпустку. Якщо працівник відпрацював менше року, то до розрахункового періоду включають фактично відпрацьовані повні місяці (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю виходу у відпустку.

Приклад 1

. При виході у відпустку у червні 2011 року при повному відпрацьованому році розрахунковий період становить період з 01.06.10 р. по 31.05.11 р.

Приклад 2

. Якщо працівника прийнято на роботу з 21 вересня 2010 року, розрахунковий період при виході у відпустку у червні 2011 року становитиме 8 календарних місяців (01.10.10 р. — 31.05.11 р.).

Час

, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду:

1) дні

простою з вини підприємства;

2) невідпрацьовані дні у зв'язку з роботою в режимі

неповного робочого тижня, установленого з ініціативи роботодавця (ст. 32 КЗпП);

3)

відпустка без збереження заробітної плати, надана згідно зі ст. 25 і 26 Закону про відпустки. Зверніть увагу: раніше працівники Мінпраці вважали, що дні відпустки, надані на підставі ст. 26 Закону про відпустки, не виключаються з розрахункового періоду (див., наприклад, лист від 28.07.08 р. № 3144/0/10-08/13). Але останнім часом вони змінили свою думку на протилежну, про що свідчать консультації в газеті «Праця і зарплата» (2010, № 13, с. 12; 2011, № 15, с. 13);

4) час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку.

На ці дні зменшується показник кількості календарних днів року (показник

«365 (366)» у формулі на с. 40).

Що стосується включення до розрахункового періоду першого місяця роботи, то, на наш погляд, він ураховується, якщо в місяці прийняття на роботу працівник відпрацював усі робочі дні згідно з графіком роботи підприємства, навіть якщо працівника прийнято не 1-го числа місяця, але в перший робочий день цього місяця. Ми про це писали в

Темі тижня «Щорічна відпустка-2010» // «БТ», 2010, № 27, с. 37.

Зверніть увагу

: у стажі, що дає працівнику право на щорічну відпустку, слід також ураховувати період вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу, як час, коли працівник фактично не працював, але за ним відповідно до законодавства зберігалися місце роботи (посада) і заробітна плата повністю або частково (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки). Докладніше читайте в Пошті тижня «Надання щорічної відпустки працівнику, поновленому на роботі за рішенням суду» // «БТ», 2010, № 47, с. 33. А сума оплати вимушеного прогулу включається до розрахунку середнього заробітку (див. розділ «Визначаємо виплати, що включаються до розрахунку середньої зарплати»). При цьому така сума розподіляється між місяцями, на які припадає вимушений прогул, пропорційно робочим дням за графіком роботи підприємства в цьому періоді. Докладніше читайте в Пошті тижня «Надання відпустки працівнику, поновленому на роботі за рішенням суду» // «БТ», 2010, № 33, с. 5.

 

Визначаємо виплати, що включаються до розрахунку середньої зарплати

Перелік виплат, які слід уключати до розрахунку відпускних, названо в

п. 3 Порядку № 100, а які не включаються до розрахунку — у п. 4 Порядку № 100 (див. табл. 2). Для вашої зручності у Шпаргалці бухгалтера «Виплати працівникам: нарахування та утримання, участь у розрахунку середньої зарплати для соцвиплат і відпускних, індексація та компенсація» («БТ», 2011, № 18-19, с. 27) ми навели у графі 5 порядок уключення/невключення виплат, зазначених в Інструкції № 5, до розрахунку середнього заробітку для відпускних.

 

Таблиця 2.

Перелік виплат, що включаються/не включаються для розрахунку відпускних

Виплата

Пояснення

1

2

ВИПЛАТИ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ РОЗРАХУНКУ ВІДПУСКНИХ (показник З у формулі на с. 40)

1. Основна заробітна плата

2. Доплати і надбавки

До таких доплат належать: доплати за наднормову роботу і роботу в нічний час; суміщення професій та посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт працівниками-погодинниками; високі досягнення у праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років тощо

3. Виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії

4. Винагорода за підсумками роботи за рік та вислугу років тощо

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік та за вислугу років уключається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній.
Зверніть увагу! Мінпраці в листі від 26.01.07 р. № 49/13/155-07 роз'яснило, що основною умовою врахування цих сум у розрахунку середньої зарплати згідно з Порядком № 100 є їх нарахування в поточному році за попередній. Якщо таку виплату нараховано в поточному році за поточний (наприклад, у грудні 2010 року за 2010 рік), то, на думку Мінпраці, вона взагалі не повинна брати участі в розрахунку середньої зарплати згідно з Порядком № 100. Ми з такою думкою не згодні

5. Виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток

Зокрема, за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних та громадських обов'язків, службового відрядження тощо

6. Допомога по тимчасовій непрацездатності

При розрахунку середньої зарплати також слід ураховувати й оплату за рахунок коштів підприємства перших п'яти днів тимчасової непрацездатності

7. Допомога по вагітності
та пологах

У Порядку № 100 про допомогу по вагітності та пологах нічого не йдеться, але її також потрібно враховувати при розрахунку середньої зарплати. Це підтверджується й листом Мінпраці від 22.06.06 р. № 4201/0/14-06/13

ВИПЛАТИ, ЩО НЕ ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ ОБЧИСЛЕННІ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
(не включаються до показника З у формулі на с. 40)

1. Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять до обов'язків працівника

Виняток становлять (тобто враховуються при розрахунку середньої заробітної плати): доплати за суміщення професій та посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт і виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу та не є штатними заступниками)

2. Одноразові виплати

До них належать компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо. Зверніть увагу! Незалежно від того, чи є матеріальна допомога разовою, чи надано її одному або всім (більшості) працівників, її сума не враховується при обчисленні середньої заробітної плати. Тут слід бути уважним, оскільки матдопомога систематичного характеру, надана всім чи більшості працівників, входить до фонду оплати праці та обліковується по кредиту субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою»

3. Компенсаційні виплати на відрядження та при переведенні на іншу роботу

Вони включають: добові, оплату за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових

4. Окремі види премій

До таких премій належать: премії за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів та раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, уведення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результатами господарської діяльності)

5. Грошові та речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо

6. Пенсії, державні допомоги, соціальні та компенсаційні виплати

7. Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що виплачується за авторським договором

8. Вартість безкоштовно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування

9. Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв та будинків відпочинку

10. Виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за багаторічну і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо

11. Вартість безкоштовно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування

12. Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких уключення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством)

13. Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я

14. Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу та внесками членів трудового колективу в майно підприємства

15. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати

 

Визначаємо суму відпускних

Відпускні (В) розраховуємо

за формулою:

img 2 

де

З — сума виплат, нарахованих в розрахунковому періоді, що включаються до розрахунку (див. табл. 2 на с. 39);

365 (366)

— кількість календарних днів за 12 календарних місяців розрахункового періоду у «звичайному» та високосному році відповідно. Якщо розрахунковий період менше року, то до розрахунку беруть кількість календарних днів, що припадають на цілі місяці розрахункового періоду;

С

— кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період (див. табл. 1 на с. 35);

Д

— кількість календарних днів відпустки, що надається.

Особливості розрахунку відпусток наведено в табл. 3 (с. 41)*.

* Див. також Шпаргалку бухгалтера «Виплати працівникам: нарахування та утримання, участь у розрахунку середньої зарплати для соцвиплат і відпускних, індексація та компенсація» // «БТ», 2011, № 18-19, с. 27.

 

Таблиця 3.

Нюанси при розрахунку відпускних

 

 

Нюанси
розрахунку

Пояснення

Облік у розрахунку премій та винагород за підсумками роботи за рік

1. Премії за місяць, квартал, півріччя, дев'ять місяців уключають до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату, тобто нараховані (п. 3 Порядку № 100).
2. Одноразову винагороду за підсумками роботи за рік та за вислугу років уключають до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку за кожен місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. На думку Мінпраці, річну премію має бути нараховано в поточному році за попередній календарний рік; наприклад, у 2011 році — за 2010 рік (листи від 24.06.08 р. № 411/13/84-08, 02.03.07 р. № 696/0/10-07/13 і від 26.01.07 р. № 49/13/155-07). Якщо це не виконується, то премію до розрахунку не включають (наприклад, річну премію за 2010 рік нараховано у грудні 2010 року). Таким чином, якщо розрахунковий період становить 12 місяців, то буде враховано всю суму річної премії.
3. Якщо працівник відпрацював менше року, то винагорода за підсумками роботи за рік враховуватиметься не всією сумою, а лише в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (думка працівників Мінпраці, докладніше див. конс. «Облік річної премії при розрахунку відпускних» // «БТ», 2008, № 33, с. 16).
Наприклад, розрахунковий період — грудень 2010 — травень 2011 (6 місяців). У січні 2011 року виплачено винагороду за підсумками роботи за 2010 рік у сумі 11000 грн. Премію до розрахунку буде включено частково в сумі 5500 грн. (11000 грн. : 12 міс. х 6 міс.)

Облік у розрахунку допомог за рахунок Фонду з тимчасової втрати працездатності

До розрахунку включають суми:
1) допомоги по тимчасовій непрацездатності (що виплачується за рахунок коштів Фонду з тимчасової втрати працездатності) та оплати перших п'яти днів, що виплачується за рахунок роботодавця (лист Мінпраці від 04.04.06 р. № 2300/0/14-06/13-15, № 31-18040-02-5/6826);
2) допомоги по вагітності та пологах (лист Мінпраці від 22.06.06 р. № 4201/0/14-06/13).
Календарні дні хвороби та відпустки по вагітності та пологах уключають до стажу роботи, що дає право на відпустку, і до загальної кількості календарних днів за розрахунковий період (показник формули «365 (366)» на с. 40).
Період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Якщо в такій відпустці жінка працює в режимі неповного робочого часу, то вона має право на щорічну відпустку, а відпускні їй нараховують у загальному порядку виходячи із заробітної плати, нарахованої працівниці за розрахунковий період

Облік у розрахунку відпускних за попередню відпустку

Сума відпускних попередньої щорічної відпустки включається до розрахунку відпускних наступної щорічної відпустки за умови, що період попередньої відпустки потрапляє до розрахункового періоду для визначення суми відпускних майбутньої щорічної відпустки

Облік у розрахунку матеріальної допомоги до відпустки

Не включається до розрахунку (п.п. «б» п. 4 Порядку № 100)

Розрахунок відпускних при наданні декількох відпусток

При наданні відпусток за декілька років або при наданні відпусток різних видів (щорічна основна і відпустка «на дітей») середній заробіток розраховують у загальному порядку виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців (меншої кількості). Для розрахунку не важливо, за який саме рік надається відпустка — відлічують останні 12 календарних місяців (меншу кількість), що передують місяцю надання відпустки

Підвищення зарплати в розрахунковому періоді

Згідно з п. 10 Порядку № 100 при підвищенні місячних окладів і тарифних ставок (відповідно до законодавства або за рішеннями, передбаченими колективними договорами) виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати і нараховані до такого підвищення, коригують на коефіцієнт підвищення місячного посадового окладу (тарифної ставки).
У разі пониження місячних окладів (тарифних ставок) при розрахунку відпускних заробіток не коригують на коефіцієнт пониження.
У госпрозрахункових підприємствах коригування здійснюють з урахуванням їх фінансових можливостей (листи Мінпраці від 05.12.05 р. № 06-4/165 і від 15.10.07 р. № 250/06/186-07). Докладніше див. Тему тижня «Щорічна відпустка-2010» // «БТ», 2010, № 27, с. 37

 

ОПОДАТКУВАННЯ ВІДПУСКНИХ

 

ПДФО

Для цілей застосування ПДФО

відпускні вважаються заробітною платою (п.п. 14.1.48 ПКУ з урахуванням п.п. 2.2.12 Інструкції № 5), а це означає, що:

— відпускні

враховуємо для визначення граничного розміру доходу, що дає право на ПСП (у 2011 році — 1320 грн.*);

— ПДФО з відпускних згідно з

п. 167.1 ПКУ утримуємо за ставками 15 % і 17 % (до суми місячного доходу, що перевищує у 2011 році 9410 грн.);

— об'єкт обкладення ПДФО визначаємо,

зменшуючи нараховані відпускні на суму утриманого ЄВС (3,6 %).

* Докладніше про застосування ПСП читайте у Шпаргалці бухгалтера «Податкова соціальна пільга» // «БТ», 2011, № 4, с. 31.

Для

перехідної відпустки суму відпускних необхідно розкидати між місяцями, на які вони припадають, і потім застосовувати відповідні ставки ПДФО та визначати право на застосування ПСП (абзац третій п.п. 169.4.1 ПКУ). Нараховувати перехідні відпускні в бухгалтерському обліку методологічно правильно в місяцях, на які вони припадають.

Строки для сплати ПДФО при виплаті відпускних подано в табл. 4 на с. 43.

При заповненні

форми № 1ДФ відпускні відображаються, як і інша зарплата, з ознакою доходу «101» у графі 5. Із Порядку № 1020 можна дійти висновку, що при виплаті перед виходом у відпустку перехідних відпускних, які припадають на стик кварталів, форму № 1ДФ потрібно заповнювати так:

— у

графі 3а відображати відпускні, нараховані в місяцях звітного кварталу (Кт 661), а у графі 4а — суму утриманого з них ПДФО;

— у

графі 3 відображати суму розрахованих та виплачених перед виходом у відпустку відпускних за весь період відпустки, у тому числі тих, що припадають на місяці наступного кварталу. У графі 4 відображаємо суму сплаченого при виплаті ПДФО (Дт 641 — Кт 311).

Водночас представники ДПАУ при своєчасній виплаті зарплати в разі виплати відпускних перед виходом у відпустку вважають за необхідне показувати нарахування й виплату відпускних у

формі № 1ДФ за квартал, на який припадають такі відпускні (див. консультацію «Зарплата і відпускні у формі № 1ДФ» на с. 32 цього номера).

Докладно про оновлену

форму № 1ДФ читайте у статті «Нова форма № 1ДФ: заповнюємо та подаємо за I квартал 2011 року» // «БТ», 2011, № 14, с. 40.

 

ЄВС

Оплата днів відпустки включається до фонду додаткової зарплати (

п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). Тому сума відпускних уключається до бази для справляння ЄВС згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС як додаткова зарплата.

Тому на відпускні нараховують ЄВС за ставками, передбаченими для зарплати залежно від категорії працівників і статусу роботодавця. Докладніше див. у

Темі тижня «Нараховуємо та сплачуємо єдиний внесок» // «БТ», 2011, № 1 — 2, с. 10.

При нарахуванні

перехідних відпускних їх потрібно включати до відповідних місяців, на які припадають дні відпустки, і ЄВС нараховують окремо за кожен такий місяць. Максимальну величину бази застосовують також окремо за кожен місяць з урахуванням нарахованої зарплати (п.п. 4.3.2 Інструкції № 21-5). Про перехідні відпускні, що припадають на грудень 2010 року — січень 2011 року, читайте в Темі тижня «Нараховуємо та сплачуємо єдиний внесок» // «БТ», 2011, № 1-2, с. 10 і в ком. до листа ПФУ від 18.02.11 р. № 3116/03-30// «БТ», 2011, № 14, с. 8.

У

щомісячному додатку 4 відпускні відображаємо так само, як і нараховану зарплату. При цьому в таблиці 6 відпускні відображаємо одним рядком разом з іншими виплатами, що є заробітною платою. Те саме стосується й перехідних відпускних — їх показуємо в місяці нарахування разом із зарплатою відповідного місяця. А при виплаті перед виходом у відпустку відпускні за майбутні місяці в додатку 4 за місяць виплати відпускних не показуємо, оскільки не відображаємо їх нарахування в бухобліку (Кт 661). У додаток 4 ці суми потраплять у місяці, за який їх нараховано. Графи 10 і 11 прокреслюємо. Докладніше про заповнення додатка 4 при нарахуванні та виплаті відпускних читайте в Темі тижня «Звітність щодо єдиного внеску» // «БТ», 2011, № 6, с. 24.

При виплаті відпускних роботодавцю слід обов'язково сплатити ЄВС у частині нарахування (

п.п. 4.3.7 Інструкції № 21-5). ЄВС у частині утримання можна сплатити не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відпускних (пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5).

 

Таблиця 4.

Строки сплати ПДФО та ЄВС із сум відпускних

Вид виплати

ПДФО (15 %, 17 %)

ЄВС

у частині нарахування

у частині утримання

Грошові кошти на виплату відпускних отримано з банківського рахунка (перераховано на рахунок працівника)

За дні відпустки, що припадають на звітний місяць

Одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів (п.п. 168.1.2 ПКУ)

Одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів (абзац другий ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС)

Не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем (абзац перший ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5)

За дні відпустки, що припадають на наступний місяць

Не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відпускних (абзац перший ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5)

При виплаті відпускних з виручки у негрошовій формі

За дні відпустки, що припадають на звітний місяць

Протягом банківського дня, наступного за днем виплати
(п.п. 168.1.4 ПКУ)

У день виплати відпускних (абзац другий ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС)

Не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем (абзац перший ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5)

За дні відпустки, що припадають на наступний місяць

Не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відпускних (абзац перший ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС; пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5)

 

Податок на прибуток

Право на віднесення до витрат для обчислення податку на прибуток нарахованих відпускних у підприємства виникає на підставі

п. 142.1 ПКУ. Залежно від класифікації витрат відпускні включаються до:

— загальновиробничих витрат (

п.п. «а» п.п. 138.10.1 ПКУ);

— адміністративних витрат (

п.п. «б» п.п. 138.10.2 ПКУ);

— витрат на збут (

п.п. «в» п.п. 138.10.3 ПКУ).

Нарахований на такі суми ЄВС уключається до витрат на підставі

п. 143.1 ПКУ та п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ.

 

ВІДПОВІДАЄМО НА ВАШІ ЗАПИТАННЯ…

 

Відкликання з відпустки, що використовується перед звільненням

Працівник написав заяву про звільнення за власним бажанням і водночас на надання йому невикористаної відпустки перед звільненням (відпустка з 23 травня по 2 червня 2011 року; 2 червня — день звільнення). Чи можемо ми його відкликати з такої відпустки у зв'язку з аварією на виробництві (30 і 31 травня), а потім продовжити відпустку на ці 2 дні та звільнити працівника не 2 червня, а 6 червня (у нас п'ятиденний робочий тиждень)? Але працівник заперечує, що після раніше запланованої дати звільнення (2 червня) він збирається вже 3 червня вийти на роботу за новим місцем роботи, і оскільки там він працевлаштовується за основним місцем роботи і йому потрібна трудова книжка, вимагає його звільнити саме 2 червня 2011 року. Чи можемо ми не продовжувати відпустку на ці 2 дні, а при звільненні 2 червня виплатити компенсацію?

 

Приймаючи рішення про відкликання з відпустки, роботодавець мусить пам'ятати, що відкликати працівника з відпустки можна лише в разі, якщо працівник на це згоден. Якщо працівник не бажає переривати відпустку, то змусити його зробити це роботодавець не має права. Навіть у разі незворотних процесів на виробництві виробничі проблеми має вирішувати саме роботодавець, і в разі незгоди працівника переривати відпустку роботодавець повинен знайти інших людей для усунення проблем. До того ж не виключено, що працівник на час відпустки виїхав відпочивати в іншу місцевість, тому фізично не зможе вийти на роботу на прохання роботодавця.

Якщо працівник погодився на таке відкликання, то враховуючи, що в цій ситуації працівник звільняється і після запланованого дня звільнення стає до роботи в іншого роботодавця, а тому не бажає продовжувати трудові відносини, за відпрацьовані ним у зв'язку з відкликанням дні (30 і 31 травня) ви повинні будете виплатити компенсацію за невикористану відпустку. При цьому згідно зі

ст. 12 Закону про відпустки в разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, яку було нараховано на оплату невикористаної частини відпустки. У разі коли відпускні було виплачено напередодні виходу працівника у відпустку, фактично при звільненні працівнику необхідно буде виплатити оплату за відпрацьовані ним у зв'язку з відкликанням дні (30 і 31 травня).

Свої вимоги з приводу того, що робити з невикористаними днями, працівник може застерегти в його письмовій згоді на відкликання з відпустки.

Докладніше про відкликання працівника з відпустки читайте у статті

«Відкликання працівника з відпустки — деякі нюанси» // «БТ», 2007, № 28, с. 20.

 

Відпускні при переведенні — як бути з ПДФО та ЄВС?

У нас у зв'язку з переведенням на інше підприємство звільняється працівник, який використав не всі зароблені дні відпустки. Що з 2011 року потрібно робити з ПДФО та ЄВС?

 

При переведенні

працівника за його згодою на роботу на інше підприємство трудовий договір припиняється на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП. При цьому за бажанням працівника сума грошової компенсації за не використані ним дні щорічних відпусток за попереднім місцем роботи звільняючий роботодавець має перерахувати на рахунок нового підприємства (ч. 3 ст. 83 КЗпП і ч. 3 ст. 24 Закону про відпустки).

Докладно питання перерахування компенсації новому роботодавцю ми розглядали в

Темі тижня «Відпускні при звільненні» // «БТ», 2010, № 46, с. 33. З того часу в механізмі визначення суми та її перерахування нічого не змінилося.

Після запровадження

ПКУ та ЄВС ми також вважаємо, що ПДФО та ЄВС із сум компенсації, що перераховуються, має нарахувати роботодавець, від якого переводиться працівник (колишній роботодавець). Новому роботодавцю колишній роботодавець перераховує чисту суму компенсації за невикористану відпустку (суму на руки, за мінусом усіх утримань). У день перерахування компенсації колишній роботодавець сплачує ПДФО та ЄВС (відповідно до п.п. 168.1.2 ПКУ та абзацу першого ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВС ).

 

Компенсація за невикористану відпустку — особливості оподаткування з 2011 року

При звільненні забули нарахувати і виплатити компенсацію за невикористану відпустку. Чи правда: якщо компенсацію буде нараховано після звільнення, то на неї не потрібно нараховувати (утримувати) ЄВС?

 

Так, це правда. Якщо

компенсацію за невикористану відпустку нараховано після звільнення працівника, ця сума не є базою для справляння ЄВС. ПФУ вказує на це в листі від 03.03.11 р. № 4149/05-10 («БТ», 2011, № 15, с. 9). При цьому ПФУ обґрунтовує свою позицію тим, що сума компенсації за невикористані щорічні (основну й додаткову) відпустки є платою за невідпрацьований час. Тому звільненим особам на суму компенсації ЄВС не нараховують і не відображають таку виплату в додатку 4.

Якщо ж компенсацію нараховано перед звільненням, то ЄВС з неї справляють як з відпускних та в порядку, передбаченому для відпускних, заповнюють щомісячний

додаток 4. При цьому не забудьте заповнити дані про звільнення працівника в таблиці 5 додатка 4. Про порядок заповнення читайте в Темі тижня «Звітність щодо єдиного внеску» // «БТ», 2011, № 6, с. 24.

Що стосується

ПДФО, то його, на відміну від ЄВС, утримувати слід навіть якщо компенсацію нараховано після звільнення. Однак ураховуючи, що таку суму нараховано після звільнення, ПСП до неї застосувати не можна. Якщо ж компенсацію нараховано перед звільненням, то до неї з урахуванням іншого нарахованого доходу у вигляді зарплати може бути застосовано ПСП (п.п. 169.3.4 ПКУ).

 

Хвороба у відпустці

Працівниця, яка перебуває у щорічній відпустці, після закінчення відпустки принесла лікарняний листок по догляду за хворою дитиною. Чи повинні ми продовжити (перенести) на період хвороби дитини відпустку працівниці?

 

Згідно зі

ст. 80 КЗпП і ст. 11 Закону про відпустки щорічну відпустку має бути перенесено на інший період або продовжено в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку. Саме це правило працює також стосовно додаткової відпустки працівників, які мають дітей (п. 7 ст. 20 Закону про відпустки).

Однак

не передбачено перенесення та продовження відпустки в разі, коли працівник , який перебував у відпустці, доглядав хвору дитину. Це випливає з того, що згідно з п.п. «б» п. 3.15 Інструкції № 455 листок непрацездатності не видається для догляду за хворою дитиною в період:

1)

щорічної (основної та додаткової) відпустки;

2) відпустки без збереження заробітної плати;

3) частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років.

Але навіть якщо працівник приніс вам такий

листок непрацездатності (наприклад, лікар не запитав, а працівниця не сказала, що вона перебуває у щорічній відпустці), то роботодавець не повинен його оплачувати, оскільки виплату допомоги заборонено ч. 6 ст. 35 Закону № 2240, а продовження (перенесення) відпустки не передбачено для такої ситуації (вважається, що працівник перебуває у відпустці).

На думку Фонду з тимчасової втрати працездатності (

лист від 26.03.09 р. № 04-06/3-5/з-74// «БТ», 2009, № 21, с. 9), такий лікарняний вважають виданими з порушенням вимог Інструкції № 455, а тому підстав для надання на його підставі допомоги по тимчасовій непрацездатності немає.

Про перенесення (продовження) відпустки в разі хвороби працівника у відпустці читайте у

статті «Хвороба у відпустці — порядок оплати днів хвороби та відпустки» // «БТ», 2009, № 32, с. 16.

Зверніть увагу

: підставою для продовження (перенесення) відпустки може бути не лише листок непрацездатності, а й довідка довільної форми , засвідчена підписом головного лікаря та печаткою лікувально-профілактичного закладу. Так, Мінпраці в листі від 20.08.10 р. № 233/18/99-10 (див. ком. у «БТ», 2010, № 40, с. 10) доходить висновку, що на підставі довідки про проходження обстеження у спеціалізованому лікувально-профілактичному закладі щорічну відпустку працівника може бути перенесено на інший період або продовжено в разі пред'явлення ним довідки. Але дні, підтверджені довідкою, роботодавець не оплачує.

 

Створення резерву відпусток

Чи обов'язкове створення резерву відпусток?

 

Так

, резерв відпусток (забезпечення на виплату відпусток) створювати обов'язково. Це випливає з п. 13 П(С)БО 11 «Зобов'язання» та п. 7 П(С)БО 26 «Виплати працівникам», а також підтверджується листом МФУ від 09.06.06 р. № 31-34000-20-25/12321.

Забезпечення створюється лише для оплати щорічних відпусток і додаткових відпусток «на дітей». Для інших відпусток (навчальної, творчої тощо) резерв не створюється. Це пояснюється тим, що згідно з

п. 14 П(С)БО 11 забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого, мабуть, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, та його оцінку може бути розрахунково визначено. Але оплата навчальних відпусток залежить від успішності, а імовірність надання творчих відпусток, як правило, визначити важко, тобто визначити оцінку забезпечення за цими відпустками практично неможливо. Оскільки щорічні додаткові відпустки залежать від часу зайнятості працівника в певних негативних умовах, при формуванні резерву відпусток можна закладати максимальну тривалість таких відпусток.

Що стосується чорнобильської відпустки, соціальних відпусток (по вагітності та пологах і для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), то оскільки вони фінансуються за рахунок бюджету або Фонду з тимчасової втрати працездатності, створювати резерв на їх оплату не потрібно. Про створення резервів відпусток читайте у

статті «Резерв відпусток: від створення до використання» // «БТ», 2007, № 15, с. 16.

При створенні резерву витрати з податку на прибуток не відображаються. Витрати на суму нарахованих відпускних слід відображати за фактом нарахування відпускних працівнику (Кт 661).

 

Документи і скорочення Теми

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

Закон про відпустки

— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 796

— Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.

Закон про ЄВС

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III.

Список № 1

— Список виробництв, робіт, цехів, професій і посад зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на работах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, наведений у додатку 1 до постанови КМУ від 17.11.97 р. № 1290.

Список № 2

— Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, наведений у додатку 2 до постанови КМУ від 17.11.97 р. № 1290.

Постанова № 1290

— постанова КМУ «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці та за особливий характер праці» від 17.11.97 р. № 1290.

Рекомендації № 7

— Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7.

Наказ № 489

— наказ Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.08 р. № 489.

Наказ № 495

— спільний наказ Держкомстату і Міноборони «Про затвердження типової форми первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника» від 25.12.2009 р. № 495/656.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 1020 —

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1020.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Мінстату від 13.01.04 р. № 5.

Інструкція № 21-5

— Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-5.

Інструкція № 455

— Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

ПДФО

— податок на доходи фізичних осіб.

ПСП

— податкова соціальна пільга.

ЄВС

— єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

ПФУ

— Пенсійний фонд України.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі