ДОДАТКИ ДО ДЕКЛАРАЦІЇ З ПДВ:
особливості заповнення
Додатки до декларації з ПДВ є її невід’ємною частиною, тому відсутність обов’язкового додатка чи порушення порядку його заповнення може розглядатись податківцями як неподання звітності з ПДВ з усіма штрафонебезпечними наслідками. Отже, до складання додатків потрібно ставитись так само відповідально та уважно, як і до самої декларації.
У цій статті ми детально розглянемо склад додатків до декларації з ПДВ, а також розповімо, коли подається та як правильно заповнюється кожен з них.
Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора
Загальні моменти
Безумовно, головним документом, на підставі якого здійснюється нарахування та сплата (відшкодування) ПДВ, є декларація з ПДВ, однак, як зазначено у
абз. 3 п. 46.1 ПКУ, додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною. У абз. 3 п. 13. розд. III Порядку № 41 передбачено, що у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації).Отже додатки до декларації з ПДВ, по суті, є частиною такої декларації, відповідно неподання такої «частини» буде розцінюватись податківцями як неподання декларації в цілому.
Iз затвердженням нових форм звітності з ПДВ укотре було збільшено кількість додатків до декларації з ПДВ. Їх тепер 8 (див. табл. 1). Доцільність подання такої кількості додатків, принаймні додатка Д5, викликає певні сумніви, адже тепер як додаток до декларації розглядаються копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (
п. 9 розд. I, абз. 3 п. 13. розд. III Порядку № 41).Крім того, разом з декларацією може подаватись ціла низка документів, про які ми згадували, коли розглядали склад нової звітності з ПДВ у
статті «Нова форма декларації з ПДВ: вивчаємо та заповнюємо» // «БТ», 2011, № 14, с. 18. Перелік таких «додаткових» документів також наведено у табл. 1.
Таблиця 1.
Перелік додатків та інших документів, які подаються разом із декларацією з ПДВ| Назва додатка | Коли подається |
| 1 | 2 |
| ДОДАТКИ ДО ДЕКЛАРАЦIЇ | |
| Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) | Заповнені ряд. 8.1, 8.1.1, 16.1, 16.1.1, 16.1.2 чи 16.1.3 (відображено коригування сум ПДВ у порядку, передбаченому ст. 192 ПКУ) |
| Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) | Заповнено ряд. 22 (є ЗВЗ попереднього звітного періоду) |
| Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) | Заповнено ряд. 23 (заявлено бюджетне відшкодування). Подається лише особою, яка має право на отримання бюджетного відшкодування |
| Заява про повернення суми бюджетного | Заповнено ряд. 23.1 (заявлено бюджетне відшкодування на поточний рахунок у банку) |
| Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) | Заповнені ряд. 1, 10, 14.1 чи 15 |
| Довідка (Д6) | Заповнені ряд. 3, 4 чи 5 (звільнені та необ’єктні операції). |
| Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7) | Заповнено ряд. 15 чи 16.4 (часткове використання придбаних товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях). |
| Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) | При відмові постачальника видати ПН або при порушенні порядку її складання та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 201.10 ПКУ) |
| IНШI ДОКУМЕНТИ | |
| Декларація (скорочена) | Подають платники, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, згідно зі ст. 209 ПКУ |
| Декларація (спеціальна) | Подають платники — сільськогосппідприємства, які відповідають вимогам ст. 209 ПКУ, але не обрали спецрежим та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах |
| Декларація (переробного підприємства) | Подають платники — переробні підприємства, які згідно з п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ застосовують особливий порядок сплати ПДВ за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно) |
| Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок | Якщо помилка виправляється за допомогою уточнюючого розрахунку, який є додатком до декларації (відмітка 1 у полі 01). Див. статтю «Звітність з ПДВ: виправляємо помилки за новими правилами» // «БТ», 2011, № 20, с. 16 |
| Копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних | Подають всі платники (навіть якщо декларація подається з прочерками) в електронній формі щомісяця (незалежно від обраного звітного періоду з ПДВ) разом (одночасно) з декларацією. |
| Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду | Подає платник, який відповідно до п.п. «б» п. 154.6 ПКУ має право на застосування нульової ставки податку на прибуток і обрав квартальний звітний (податковий) період. Подається разом з декларацією за грудень (IV квартал) за формою додатка 1 до Порядку № 41 |
| Оригінали п’ятих основних аркушів ВМД (примірники декларанта) | Заповненно ряд. 2.1 (експортні операції). |
| Доповнення (за довільною формою) відповідно до п. 46.4 ПКУ | Подається, якщо платник вважає, що форма декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ |
| Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки податкових накладних та ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних | Якщо платник делегує філіям (структурним підрозділам) право виписки ПН та ведення частини Реєстру. |
Д1 — Розрахунок коригування
Додаток Д1 заповнюється платником ПДВ лише у тому випадку, коли у звітному періоді здійснювалось коригування податкових зобов'язань чи податкового кредиту згідно зі
ст. 192 ПКУ (у декларації заповнені ряд. 8.1, 8.1.1, 16.1, 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3). Порядок заповнення додатка Д1 ми розглядали у статті «ПДВ-коригування за Податковим кодексом: вивчаємо загальні і нестандартні ситуації» // «БТ», 2011, № 21, с. 17.Слід звернути увагу на зміни, які відбулись у формі та порядку заповнення цього додатка порівняно із його попередньою формою.
По-перше, у додатку Д1 так само, як і в декларації з ПДВ, тепер не відображається інформація про виправлення помилок, допущених у попередніх періодах, а також коригування ПДВ у інших (не передбачених у
ст. 192 ПКУ) випадках. У цьому додатку розшифровується інформація лише про РК, складені/отримані платником у звітному періоді.Як роз'яснюють податківці у ЄБПЗ, у випадку коли покупець повернув отримані товари чи отримав сплачену раніше попередню оплату, але не отримав РК, він все одно має відкоригувати (зменшити) ПК
незалежно від факту отримання РК. Відповідно, він повинен розшифрувати таку інформацію у додатку Д1. При цьому гр. 6 та 7 табл. 2 або 3 додатка Д1 не заповнюються.Зауважте, що податківці у своїх роз'ясненнях стверджують також, що такі коригування ПК (без РК) не відображаються у Реєстрі.
По-друге, у додатку Д1 тепер є спеціальна табл. 3, у якій відображається коригування ПК щодо товарів/послуг, які були відображені у ряд. 15 декларації з ПДВ (одночасно використовуються у оподатковуваних та неоподатковуваних операціях). На наш погляд, у цій таблиці кожен РК потрібно відображати двічі. У частині ПДВ, уключеного до ПК у ряд. 15.1 декларації (за якою було сформовано ПК), а також коригування бази оподаткування в частині вартості, відображеної у ряд. 15.2 декларації (сума ПДВ з якої не включалася до ПК).
Д2 — Довідка про залишок від'ємного значення
Згідно з
п.п. 4.6.4 розд. V Порядку № 41 додаток Д2 подають усі платники, у яких заповнено ряд. 22 декларації з ПДВ, тобто є ЗВЗ попереднього періоду, який не перекрився зобов'язаннями поточного звітного періоду. Це стосується також і платників, які не мають права на бюджетне відшкодування відповідно до п. 200.5 ПКУ (див. наступний розділ).Як і раніше, у додатку Д2 фактично формується сума, яку платник може заявити до відшкодування (така сума відображається у гр. 4).
Методику заповнення такого додатка було викладено у
листі ДПАУ від 06.08.08 р. № 15844/7/16-1117 (див. ком. «Бюджетне відшкодування з ПДВ: Методика заповнення додатка 2 до декларації з ПДВ від ДПАУ» // «БТ», 2008, № 34, с. 8). Після перерви, яка виникла у зв’язку із тимчасовими особливостями заповнення звітності з ПДВ у кінці 2010 року (див. Тему тижня «Звітність з ПДВ-2010» // «БТ», 2010, № 36. с. 36), вказаною методикою знову можна користуватись.Нагадаємо основні правила заповнення додатка Д2:
— поточні зобов’язання звітного періоду (ряд. 18 декларації) погашаються за рахунок ЗВЗ
у хронологічному порядку їх виникнення;— якщо ЗВЗ збільшується, то у додатку Д2 додається рядок, який відповідає періоду його виникнення.
Порядок заповнення додатка Д2 наведено у табл. 2.
Таблиця 2.
Порядок заповнення додатка Д2| Назва графи | № | Порядок заповнення | |
| 1 | 2 | 3 | |
| Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) | звітний | 2 | Розшифровується ЗВЗ у розрізі податкових періодів. |
| сума | 3 | ||
| Частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов’язань у декларації, у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов’язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до рядка 2 розрахунку бюджетного відшкодування) | сума | 4 | Ураховуються суми, сплачені виключно грошовими коштами (не враховуються бартерні розрахунки чи розрахунки векселем). При купівлі імпортних товарів платник має право включити суму ввізного ПДВ, сплаченого на митниці грошовими коштами, а при отриманні послуг від нерезидента — суму ПДВ, відображену у складі ПЗ попереднього періоду. |
| Значення рядка 24 декларації звітного податкового періоду | сума | 5 | Відображається ЗВЗ, який не взяв участі в розрахунку бюджетного відшкодування в поточному звітному періоді і підлягає включенню до складу ПК наступного звітного періоду (ряд. 24 декларації). |
Д3 — Розрахунок суми бюджетного відшкодування
Нагадаємо, що відповідно до
п. 200.5 ПКУ не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:— були зареєстровані як платники ПДВ менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування ПК унаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
— мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування ПК унаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Про порядок отримання бюджетного відшкодування ми розповідали у
статті «Бюджетне відшкодування ПДВ за правилами Податкового кодексу» // «БТ», 2011, № 23, с. 22.Особи, які мають право на бюджетне відшкодування, для його отримання повинні провести розрахунок суми, яка підлягає відшкодуванню. Формально для такого розрахунку призначено додаток Д3. Хоча фактично сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, розраховується у гр. 4 додатка Д2 і переноситься до ряд. 2 додатка Д3.
ПКУ
так само, як і Закон про ПДВ, не передбачає можливості відмови платника від відшкодування. Якщо ЗВЗ оплачений, то платник зобов’язаний уключати його до гр. 4 додатка Д2 та перенести у додаток Д3. Якщо при перевірці буде виявлено факт заниження суми бюджетного відшкодування, то вважається, що платник добровільно відмовляється від отримання такої суми та враховує її у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у наступних податкових періодах (п.п. «а» п. 200.14 ПКУ).Тож при заповненні додатка Д3 не повинно виникнути жодних проблем. У ряд. 1 переноситься дані ряд. 22 декларації, у ряд. 2 — дані гр. 4 додатка Д2, а у ряд. 3 — така ж сума, як і в ряд. 2, хоча порядок її визначення сформульовано досить заплутано «
сума, указана у рядку 1, у межах суми, вказаної в рядку 2».Таким чином, подання додатка Д3 є простою формальністю, передбаченою у
п. 200.8 ПКУ, яку потрібно виконати для отримання відшкодування.
Д4 — Заява про відшкодування
Додаток Д4 подає лише платник, який вирішив отримати суму бюджетного відшкодування (або його частину) на поточний рахунок у банку та заповнив ряд. 23.1 декларації.
Подання цього додатка так само, як і додатка Д3, є формальністю. Додаток Д4 — це установлена форма заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, у якій платник підтверджує своє рішення про отримання відшкодування саме на поточний рахунок у банку. У цьому додатку зазначається сума, яка підлягає поверненню (вказана у ряд. 23.1 декларації та ряд. 3 додатка Д3), і вказуються реквізити поточного рахунку, на який буде перерахована сума бюджетного відшкодування.
Д5 — Розшифровки
У додатку Д5 розшифровуються показники ряд.
1, 10 (10.1 та 10.2), 14.1 і 15 (15.1 та 15.2). Отже, якщо зазначені рядки у декларації не заповнені, то додаток Д5 не подається.Відразу зауважимо, якщо додаток Д5 подається, то у ньому
не розшифровуються дані про:— експортні операції та інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою (ряд. 2.1 та 2.2 декларації);
— операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, постачання послуг за межами митного кордону України та операції, які звільнені від оподаткування (ряд. 3 — 5 декларації);
— послуги, отримані від нерезидента (ряд. 7, 12.4 та 13.3 декларації);
— коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту (ряд. 8 і 16 декларації);
— отримання товарів/послуг без ПДВ (ряд. 11.1, 11.2 та 14.2 декларації);
— імпорт товарів (ряд. 12.1 — 12.3 та 13.1 — 13.2 декларації).
Заповнюється додаток Д5 у розрізі контрагентів (покупців). Тому у загальному випадку у розд. I додатку Д5 кожен контрагент (його IПН) буде відображено лише один раз, а у розділі II додатка Д5 контрагент може відображатись двічі, якщо товари/послуги, придбані у такого контрагента, одночасно використовуються у оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Якщо протягом звітного періоду було здійснено декілька операцій з одним контрагентом, то для заповнення додатка Д5 дані таких операцій «згортаються». У гр. 2 додатка 2 відображається тільки IПН покупця, без зазначення його назви та інших реєстраційних даних.
Виключенням із такого загального правила буде ситуація, коли у розділі II додатка Д5 відображається ПН, виписана контрагентом у попередніх періодах, але отримана у звітному періоді (із запізненням). Податківці не заперечують можливість відображення такої ПН у декларації, хоча висувають для цього, на наш погляд, незаконні вимоги щодо документального підтвердження факту затримки*.
* Див. лист ДПАУ від 22.02.11 р. № 4905/7/16-1517-10 та ком. «Податкові накладні, що запізнились: ДПАУ продовжує висувати незаконні вимоги» // «БТ», 2011, № 15, с. 7.
У такому разі IПН контрагента буде відображатись декілька разів з різними даними у гр. 3 розд. II додатка Д5.
Наприклад, якщо ПК сформований щодо одного контрагента на підставі ПН, одержаних у травні 2011 року, але виписаних у квітні та травні 2011 року, то у гр. 3 розд. II буде зроблено два записи «04.2011» та «05.2011».
Свого часу у
листі ДПАУ від 18.04.08 р. № 8109/7/16-1117** податківці роз’яснювали, що з метою мінімізації відхилень сум ПДВ, вказаних у «Розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та у відповідних рядках декларації з ПДВ, є доцільним заповнення даних в розрізі контрагентів у гривнях з копійками, а у підсумкових рядках проводити округлення за загальновстановленими правилами.** Див. ком. «Оновлена податкова декларація з ПДВ: ДПАУ уточнює свої дуже запізнілі роз’яснення» // «БТ», 2008, № 17, с. 9.
На наш погляд, це роз’яснення залишається актуальним і при заповненні нової звітності з ПДВ. Тому, на відміну від інших форм, дані у гр. 3 і 4 розд. I та гр. 4 і 5 розд. II додатка Д5 вказуються у гривнях з копійками, а у підсумкових рядках округлюються до цілих гривень.
Таблиця 3.
Особливості заповнення додатка Д5| Рядок додатка Д5 | Особливості заповнення |
| 1 | 2 |
| Розділ I Податкові зобов’язання | |
| 1, 2, 3… | Заповнюється у розрізі контрагентів (їх IПН вказуються у гр. 2). У загальному випадку кількість рядків відповідатиме кількості покупців — платників ПДВ. |
| Iнші | Тут відображаються операції, за якими складено «особливі» податкові накладні згідно п. 8 Порядку № 969: |
| Усього за місяць (рядок 1 декларації), в тому числі: | Підсумковий рядок. Дані цього рядка округлюються за загальновстановленими правилами до цілих гривень і мають відповідати показнику ряд. 1 декларації з ПДВ. |
| постачання необоротних активів | Довідковий рядок. У ньому відображаються дані про операції із постачання необоротних активів, за якими ПЗ відображено у ряд. 1 декларації (раніше у аналогічному рядку відображались дані про постачання лише основних фондів) |
| Розділ II Податковий кредит | |
| Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту | |
| 1, 2, 3… | Тут розшифровуються дані ряд. 10.1 та 15. 1 декларації з ПДВ у розрізі контрагентів (їх IПН вказуються у гр. 2). |
| Усього за місяць (рядки 10.1 + + 15.1 декларації), у тому числі: | Підсумковий рядок. Дані цього рядка округляються за загальновстановленими правилами до цілих гривень і мають відповідати сумі показників ряд. 10.1 та 15.1 декларації з ПДВ |
| придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів | Довідковий рядок, у якому відображаються дані про операції із придбання необоротних активів, за якими сформовано податковий кредит у ряд. 10.1 чи 15.1 декларації з ПДВ (раніше у аналогічному рядку відображались дані про придбання лише основних фондів). |
| Операції з придбання з податком на додану вартість, які не надають права формування податкового кредиту | |
| 1, 2, 3… | Тут розшифровуються дані ряд. 10.2, 14.1 та 15.2 декларації з ПДВ у розрізі контрагентів (їх IПН вказуються у гр. 2). |
| Усього за місяць (рядки 10.2 + + 14.1 + 15.2 декларації) | Підсумковий рядок. Дані цього рядка округляються за загальновстановленими правилами до цілих гривень і мають відповідати сумі показників ряд. 10.2, 14.1 та 15.2 декларації з ПДВ |
Д6 — Довідка про необ'єктні та звільнені операції
Додаток Д6 заповнюють платники, які здійснюють такі операції:
— операції, що не є об'єктом оподаткування (ряд. 3 декларації), вони розшифровуються у таблиці 1 додатка Д6;
— операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до
пп. 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України (ряд. 4 декларації). Вони розшифровуються у таблиці 2 додатка Д6;— операції, які звільнені від оподаткування (ряд. 5 декларації), вони розшифровуються у таблиці 3 додатка Д6.
Таблиці 1 — 3 додатка Д6 однотипні і заповнюються однаково.
У гр. 2 вказуються назви «пільгових» операцій. Ні у
Порядку № 41, ні у листі № 7273 податківці не вказали, яку ступінь деталізації слід застосовувати при заповненні цієї графи. На наш погляд, тут достатньо згрупувати операції за їх назвами, які використовуються у ст. 186, 196, 197 та підрозд. 2 розд. XX ПКУ.Наприклад, у гр. 2 табл. 1 додатка Д6 можна окремо вказати:
—
«постачання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти» — такі послуги не є об’єктом оподаткування згідно п. 196.1.8 ПКУ;— «
постачання послуг, визначених у п.п. «в» п. 186.3 ПКУ» — такі послуги не є об’єктом оподаткування згідно п. 196.1.14 ПКУ.Хоча можна застосувати й більш глибоку деталізацію.
У гр. 3 зазначається норма
ПКУ, яка передбачає звільнення операції, вказаної у гр. 2. Хоча у назві гр. 3 йдеться лише про статтю, ми вважаємо, що тут потрібно вказати конкретний пункт чи підпункт, у якому міститься звільняюча норма.У гр. 4 зазначається обсяг (сума) таких операцій.
Крім того, згідно з
п. 19 розд. III Порядку № 41 до декларації додається додаток Д6 у разі наявності операцій з постачання товарів/послуг у підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів, до яких застосовується пільговий режим оподаткування, передбачений п. 197.6 чи п. 8 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Такі організації заповнюють табл. 4 додатка Д6.Хоч ця таблиця називається «
Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів», у ній показники не розраховуються, а зазначаються вже розраховані:— відсоток інвалідів, які мають у підприємстві (організації), яке засноване громадськими організаціями інвалідів, основне місце роботи, протягом попереднього звітного (податкового) періоду від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу такого підприємства (організації). Цей показник має бути не меншим як 50 %;
— відсоток фонду оплати праці інвалідів протягом звітного періоду від суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат. Цей показник має бути не менш як 25 %;
— відсоток суми витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, які використовуються при виготовленні таких товарів/послуг, щодо яких застосовується звільнення від оподаткування підприємством (організацією), яке засноване громадськими організаціями інвалідів, відносно ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг. Цей показник має бути не меншим як 8 %.
Д7 — Розрахунок частки використання
Розподіл вхідного ПДВ
. Порядок розподілу вхідного ПДВ та заповнення табл. 1 — 3 додатка Д7 ми детально розглядали у статті «Розподіл вхідного ПДВ відповідно до вимог Податкового кодексу» // «БТ», 2011, № 17, с. 37. Тож повторюватись не будемо, а нагадаємо основні тези цієї процедури, передбачені у ст. 199 ПКУ.1. Розподіл проводиться лише по товарах/послугах та необоротних активах, які частково використовуються у оподатковуваних операціях, а частково у неоподатковуваних.
Якщо придбані товари/послуги чи необоротні активи повністю призначені для використання в оподатковуваних операціях, то ПК відображається у ряд. 10.1 декларації з ПДВ, а якщо придбані товари повністю призначені для використання в неоподатковуваних операціях — у ряд. 10.2. По таких операціях ПК не розподіляється, відповідно, вони не відображаються у додатку Д7.
2. Протягом року розподіл вхідного ПДВ проводиться виходячи із частки використання товарів у оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, яка розрахована (у табл. 1 додатка Д7)
за даними попереднього року або першого звітного періоду, у якому задекларовані одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції (якщо раніше таких операцій не було).За результатами року (у декларації за останній звітний період року) проводиться перерахунок ПК (у табл. 2 додатка Д7) виходячи із фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за рік.
3. При придбанні необоротних активів розподіл вхідного ПДВ проводиться так само, як і по товарах/послугах, а перерахунок проводиться тричі: через 12, 24 та 36 місяців їх використання. Такий перерахунок проводиться у табл. 3 додатка Д7.
Касовий метод
. Згідно з п. 21 розд. III Порядку № 41 у разі застосування платниками касового методу визначення ПЗ і ПК відповідно до п. 187.10 ПКУ такі платники здійснюють розподіл сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно і касовий метод, і загальні правила визначення ПЗ і ПК, у порядку і за формою відповідно до табл. 4 додатка Д7.Нагадаємо, що
касовий метод застосовується лише при реалізації товарів/послуг, вказаних у п. 187.10 ПКУ. У цьому пункті йдеться про теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, а саме: послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами (далі — комунальні послуги).Отже, при постачанні таких комунальних послуг фізичним особам та неплатникам ПДВ як безпосередньо, так і через ЖЕКи, застосовується касовий метод визначення ПЗ та ПК. Суть його полягає в тому, що датою виникнення ПЗ є дата зарахування коштів на банківський рахунок платника, а датою виникнення права на ПК є дата списання коштів з банківського рахунка в оплату придбаних товарів/послуг.
При постачанні комунальних послуг іншим споживачам застосовується загальне правило першої події.
Тож для розподілу загальних обсягів придбаних товарів між «касовими» та «загальними» операціями і призначена табл. 4 додатка Д7. Порядок її заповнення наведено у табл. 4
Таблиця 4
. Порядок заповнення таблиці 4 додатка Д7| Назва графи | № | Порядок заповнення | |||
| 1 | 2 | 3 | |||
| Залишок з попереднього(іх) періоду(ів) неоплачених товарів/послуг для касового методу | обсяг | 1 | Вказується кредиторська заборгованість на початок звітного періоду за отриманими, але неоплаченими товарами/послугами, які призначаються для використання в операціях, зобов’язання за якими визначаються за касовим методом (дані гр. 13 і 14 табл. 4 додатка Д7 попереднього періоду) | ||
| ПДВ | 2 | ||||
| Придбання товарів/послуг | оплачені | обсяг | 3 | Зазначається вартість придбаних і оплачених протягом звітного періоду товарів/послуг, які призначаються для виготовлення/надання (формують собівартість) товарів/послуг, вказаних у п. 187.10 ПКУ (комунальних послуг). Сума ПДВ за такими товарами (вказана у гр. 4) повністю включається до ПК (за наявності ПН) | |
| ПДВ | 4 | ||||
| не оплачені | обсяг | 5 | Зазначається вартість придбаних, але не оплачених протягом звітного періоду товарів/послуг, які призначаються для надання комунальних послуг. По суті це сформована у звітному місяці кредиторська заборгованість за товари/послуги, які придбані для надання комунальних послуг | ||
| ПДВ | 6 | ||||
| з них | для касового методу | обсяг | 7 | Зазначається частина вартості неоплачених товарів, вказаних у гр. 5 та 6, яка призначається для надання комунальних послуг, при реалізації яких застосовується касовий метод. Порядок визначення такої частки у ПКУ не встановлено. | |
| ПДВ | 8 | ||||
| не для касового методу | обсяг | 9 | Зазначається частина вартості неоплачених товарів, вказаних у гр. 5 та 6, яка призначається для надання комунальних послуг, при реалізації яких застосовується правило першої події. Таку вартість можна визначити за залишковим принципом: | ||
| ПДВ | 10 | ||||
| Оплата із залишку з попереднього(іх) періоду(ів) неоплачених товарів/послуг для касового методу (з колонок 1 та 2 відповідно) | обсяг | 11 | Зазначається частина погашеної протягом звітного періоду кредиторської заборгованості попереднього періоду, яка припадає на вартість товарів, вказану у ряд. 7 та 8 табл. 4 додатка Д7 попереднього періоду. | ||
| ПДВ | 12 | ||||
| Залишок неоплачених товарів/послуг для застосування касового методу, що переноситься до колонок 1 та 2 відповідно таблиці 4 розрахунку за наступний звітний (податковий) період | обсяг | 13 | Зазначається залишок неоплачених товарів, які призначені для надання комунальних послуг. Визначається за залишковим принципом: | ||
| ПДВ | 14 | ||||
Д8 — Скарга на постачальника
У
п. 201.10 ПКУ передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати ПН або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі ПН покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум ПДВ до складу ПК.Така заява подається за формою, наведеною у додатку Д8, про що робиться відповідна позначка у відведеному для цього полі в кінці декларації (
п. 20 розд. III Порядку № 41). Закон про ПДВ теж надавав можливість подання такої заяви для формування ПК без ПН, однак вона подавалась у довільній формі.Разом з додатком Д8 подаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до
Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Кількість аркушів, на яких подано такі копії, вказується в додатку Д8. Якщо звітність подається в електронному вигляді, то копії вказаних документів подаються окремо в порядку, передбаченому для подання податкової звітності на паперових носіях (лист № 7273).Основна частина додатка Д8 містить дві таблиці: перша заповнюється, якщо продавець товарів/послуг відмовився надати ПН, друга — якщо ПН отримана, але вона складена з порушенням порядку її заповнення або реєстрації в Єдиному реєстрі. Порядок їх заповнення показано у табл. 5.
На цьому розгляд додатків до декларації з ПДВ будемо завершувати. Якщо у вас, шановні читачі, виникли труднощі із заповненням декларації з ПДВ чи додатків до неї, надсилайте нам запитання з описом проблеми, ми обов’язково розглянемо їх на сторінках нашого видання.
Таблиця 5.
Порядок заповнення додатка Д8| Назва графи | № | Порядок заповнення | |
| 1 | 2 | 3 | |
| Перша таблиця. Відмова продавця товарів/послуг надати податкову накладну | |||
| Постачальник | найменування (прізвище, ім'я, по батькові — для фізичної особи) | 2 | Вказуються дані постачальника — платника ПДВ |
| індивідуальний податковий номер | 3 | ||
| Дата виникнення податкових зобов’язань | 4 | Зазначається дата виникнення ПЗ продавця згідно зі ст. 187 ПКУ
| |
| Придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою | обсяг поставки (без податку на додану вартість) | 5 | Зазначається вартість придбаних товарів/послуг з метою використання у межах господарської діяльності для здійснення оподатковуваних операцій (хоча б частково). Хоч у назві цієї графи йдеться лише про придбання для використання у операціях, які оподатковуються за основною ставкою (20 %), на наш погляд, придбання для використання у операціях, які оподатковуються за ставкою 0 % теж відображається у цій графі. По таких операціях покупець теж має право на податковий кредит. А от операції із придбання товарів/послуг для використання не у господарській діяльності, неоподатковуваних або звільнених операціях у додатку Д8 не відображаються, бо права на ПК покупець не має (немає потреби вимагати ПН) |
| сума податку на додану вартість | 6 | ||
| Причини відмови продавця товарів/послуг надати податкову | номер і дата документа, | 7 | У ПКУ не передбачено документально підтверджувати факт відмови продавця видати ПН, або ж факт звернення до продавця із вимогою щодо видачі ПН. Тому, на наш погляд, гр. 7 заповнюється у тому випадку коли такі документи є у покупця, якщо їх немає, то ця графа не заповнюється (ставиться прокреслення) |
| пояснення | 8 | Стислі пояснення причини відмови продавця, наприклад, «Продавець стверджує, що направив податкову накладну поштою, але вона не отримана», «Продавець не видає податкову накладну поки не буде оплачено відвантажений товар» | |
| Друга таблиця. Порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних | |||
| Постачальник | найменування (прізвище, ім'я, по батькові — для фізичної особи) | 2 | Вказуються дані постачальника — платника ПДВ |
| індивідуальний податковий номер | 3 | ||
| Податкова накладна | дата | 4 | Зазначаються дата та № ПН, яка заповнена неправильно, або не зареєстрована у Єдиному реєстрі ПН |
| номер | 5 | ||
| Придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою | обсяг поставки (без податку на додану вартість) | 6 | Заповнюється так само, як і гр. 5 та 6 першої таблиці |
| сума податку на додану вартість | 7 | ||
| Опис порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних | 8 | Стисло викладається суть порушення, наприклад, «Не вказано місцезнаходження продавця», «Допущена арифметична помилка у розрахунку суми ПДВ», «Відсутній підпис особи, яка склала податкову накладну», «Податкова накладна не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних» | |
Документи і скорочення статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (втратив чинність).Закон про бухоблік
— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.Порядок № 41
— Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 25.01.11 р. № 41.Порядок № 969
— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 21.12.10 р. № 969.Лист № 7273
— лист ДПАУ від 16.03.11 р. № 7273/7/16-1517 «Щодо податкової звітності з податку на додану вартість».ЗВЗ
— залишок від'ємного значення.IПН
— індивідуальний податковий номер.ПН
— податкова накладна.ПЗ
— податкові зобов’язання.ПК
— податковий кредит.РК
— Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладноїРеєстр
— Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.ЄБПЗ
— Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua.
