РОБОТА З ПІДПРИЄМЦЯМИ —
податкові нюанси відносин з 2011 року
Прийняття ПКУ та Закону про ЄВС привнесло у відносини між суб’єктами підприємництва та підприємцями як другою стороною договірних відносин деякі нововведення.
У сьогоднішній статті розповімо, які документи необхідно вимагати від підприємців, у яких випадках слід утримувати податок на доходи та єдиний внесок і коли не можна буде включати до витрат виплати підприємцям.
Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Законодавче регулювання відносин
Відносини між суб’єктами підприємницької діяльності є не трудовими, а цивільно-правовими, що регламентуються нормами
ГКУ та ЦКУ . Тому до укладених договорів, стороною якої виступає ФОП, незважаючи на те, що підприємець є фізичною особою, норми трудового законодавства і, зокрема, Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р., не застосовуються*.* Про відмінності між трудовими та цивільно-правовими відносинами читайте у статті «Цивільно-правові договори: нюанси укладення з фізичними особами та оподаткування виплат» // «БТ», 2009, № 24, с. 16.
За наявності підприємницького статусу правоздатність підприємця практично прирівнюється до правоздатності юридичних осіб — комерційних організацій (
роз’яснення Мін’юсту від 14.01.11 р.). Підприємець може мати права та обов’язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених законом, і щодо яких законом не передбачено обмежень (ст. 50 ЦКУ).Водночас ФОП може як звичайна фізична особа перебувати у трудових відносинах з іншими роботодавцями. При цьому не заборонено, щоб найманий працівник одночасно, крім трудових відносин, перебував зі своїм роботодавцем у цивільно-правових відносинах, у тому числі виступаючи в підприємницькому статусі.
Суб’єктам господарювання, які працюють із ФОП, слід пам’ятати, що й після набуття чинності
ПКУ оподаткування підприємців здійснюється за трьома звичними схемами, а саме:— так званою
загальною системою, при якій виходячи з результату діяльності (чистого доходу) сплачується ПДФО, — регламентується ст. 177 ПКУ;—
спрощеною системою оподаткування, що передбачає сплату ФОП єдиного податку згідно з нормами Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99 та підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ;—
системою зі сплатою фіксованого податку, що передбачає сплату ФОП фіксованого податку відповідно до норм ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 та підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.
Чи потрібно утримувати податок на доходи?
Загальна система оподаткування і фікспатент
. У ПКУ при вирішенні питання про утримання/неутримання ПДФО в разі роботи з ФОП на загальній системі оподаткування та фікспатенті слід ураховувати такі норми:1)
п. 177.8 ПКУ — при нарахуванні (виплаті) ФОП доходу від операцій, що здійснюються в межах обраних ним видів діяльності, контрагент підприємця, який нараховує (виплачує) йому дохід, не утримує ПДФО, якщо ФОП, котрий одержує такий дохід, надав копію свідоцтва про державну реєстрацію його як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуг згідно з ЦП-договором, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 і 14.1.222 ПКУ ;2)
п. 177.6 ПКУ — у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від здійснення підприємницької діяльності в межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, установленими ПКУ для платників податків — фізичних осіб.На перший погляд, з
п. 177.8 ПКУ випливає: для того, щоб з виплат, які здійснюються на користь ФОП згідно з укладеними ЦП-договорами, не утримувати ПДФО, необхідно одержати від підприємця копію свідоцтва про державну реєстрацію.Однак, роз’яснюючи цю норму,
ДПАУ рекомендує (!), крім копії свідоцтва про держреєстрацію, контрагентам, які працюють із ФОП, отримати від підприємця також довідку, в якій буде зазначено перелік видів діяльності згідно з реєстраційною карткою та обрану ним систему оподаткування (лист від 03.02.11 р. № 1085/к/17-0714 // «БТ», 2011, № 9, с. 11). Цю довідку ФОП може отримати у своїй ДПІ на його письмове звернення. Ми вважаємо, що вимога про наявність такої довідки — зайва. Очевидно, ДПАУ така довідка потрібна для визначення обраних підприємцем видів діяльності, причому в письмовій формі. І оскільки у свідоцтві про держреєстрацію для них немає місця, що зазначила і ДПАУ в листі від 03.02.11 р. № 1085/к/17-0714, вона вирішила видавати таку інформацію самостійно.Водночас підприємець може здійснювати необмежену кількість видів діяльності, не заборонених законодавством (
ст. 50 ЦКУ). І право на здійснення такої діяльності не залежить від того, чи внесено їх до держреєстру*, дані якого ДПІ використовуватиме при складанні довідок.* До речі, Пенсійний фонд у схожій проблемі при сплаті єдиного внеску пропонує отримувати дані від держреєстратора (лист від 06.01.11 р. № 167/03-30 // «БТ», 2011, № 7, с. 7).
Слід зауважити, що підприємець може мати на руках інші письмові документи, які підтверджують «обрання» ним здійснюваних видів діяльності:
— отриманий від держреєстратора
Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, форму якого затверджено наказом Держкомпідприємництва від 20.10.05 р. № 97 (докладніше див. розділ «Справляємо єдиний внесок» на с. 34);—
Довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видану органом статистики;— фікспатеннику —
Патент.Тому,
щоб убезпечити себе, контрагенту підприємця згідно з підходом ДПАУ, на наш погляд, вистачить копій цих документів, якщо, звичайно, ФОП готовий їх надати.Єдиний податок.
Ураховуючи, що ст. 177 ПКУ поширюється на ФОП, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, можна припустити, що ДПАУ рекомендує отримувати довідку з видами діяльності лише підприємцям на загальній системі. Та й види діяльності спрощенця є у Свідоцтві про сплату єдиного податку. При цьому підставою для неутримання ПДФО з виплат ФОП — єдиноподатникам є п.п. 165.1.36 ПКУ, згідно з яким до оподатковуваного доходу не включається дохід ФОП, з якого сплачується єдиний податок на спрощеній системі оподаткування відповідно до ПКУ. Тому не виключено, що податківці, використовуючи колишню практику (до набуття чинності ПКУ), вимагатимуть від контрагентів спрощенців наявності копії Свідоцтва про сплату єдиного податку, в якому зазначено види діяльності, з яких сплачується єдиний податок.На наш погляд, при застосуванні
пп. 177.8 і 165.1.36 ПКУ для неутримання ПДФО з виплат підприємцю слід виходити з того, в якому статусі він виступає в межах укладеного договору: як звичайна фізична особа або як підприємець. Адже якщо ФОП за договором виступає саме як підприємець (суб’єкт господарювання), що якраз і підтверджує надана підприємцем копія свідоцтва про держреєстрацію, сплачувати податки з отриманого доходу в межах підприємницької діяльності підприємець повинен самостійно (п. 177.1 ПКУ). Ураховуючи можливість здійснення необмеженої кількості видів діяльності, увесь дохід, отриманий фізичною особою в підприємницькому статусі, а не лише за тими видами діяльності, які внесено до держреєстру, оподатковується в порядку, передбаченому ПКУ для підприємців.Якщо ж за договором фізична особа виступає не як суб’єкт господарювання, а як приватна особа, то підприємство (підприємець), що виплачує такій особі дохід, щодо неї є податковим агентом. Тому при виплаті доходу слід утримати ПДФО (15 % та/або 17 %).
У
Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженому наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1020, виплати ФОП слід показувати з ознакою доходу у графі 5 «157». А в Податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, затвердженій наказом ДПАУ від 31.01.11 р. № 58, виплати, що не обкладаються ПДФО, не зазначаємо*.* Про порядок заповнення цього звіту читайте в матеріалі на с. 36 цього номера.
Особливості співпраці з ФОП, яка є найманим працівником
. Якщо ФОП, яка співпрацює з контрагентом, є ще й найманим працівником такого суб’єкта підприємництва, то на відміну від діючого до 2011 року порядку з 1 січня 2011 року такий працівник має право на застосування ПСП до доходу у вигляді зарплати (п.п. 169.2.3 ПКУ).Укладаючи ЦП-договір з ФОП, яка одночасно є вашим працівником, зверніть увагу на друге речення
п. 177.8 ПКУ. Згідно з ним правило про неутримання ПДФО з доходу, виплаченого підприємцю, не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуг згідно з ЦП-договором, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторін договору може бути прирівняно до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 і 14.1.222 ПКУ .Зверніть увагу: це обмеження включається лише тоді, коли ФОП виконує роботи або надає послуги. При продажу матеріальних цінностей воно не працює. Крім того, оскільки
ст. 177 ПКУ регулює порядок оподаткування доходів ФОП, крім тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування, можна спробувати довести, що норми п. 177.8 ПКУ не стосуються ФОП-єдиноподатників.Вважаємо, що друге речення
п. 177.8 ПКУ однозначно не працює, коли укладено ЦП-договір, характер робіт, що виконуються (послуг, що надаються) за яким, не схожий з трудовими функціями такої фізичної особи як працівника, і роботи виконуються (послуги надаються) на території підприємця. Наприклад, працівник працює на посаді головного бухгалтера. З ним укладено ЦП-договір на послуги з перекладу текстів, які він надає у вільний від роботи час поза межами підприємства.Якщо ж ЦП-договір укладено з підприємцем на виконання робіт (надання послуг), які
схожі з його трудовими функціями, що виконуються ним як працівником, то роботодавцю як стороні ЦП-договору, можливо, доведеться доказувати перевіряючим, що роботи (послуги) за таким ЦП-договором — це не виконання трудових обов’язків. Наприклад, працівника працевлаштовано на посаді юриста. Окремо з ним як з підприємцем укладено ЦП-договір на надання юридичних послуг у вільний від роботи час, поза місцем роботи роботодавця. При цьому незважаючи на те, що виконувати договір ФОП буде поза місцем роботи роботодавця та у свій неробочий час, слід бути готовим до того, що підприємству доведеться доказувати, що відносини за ЦП-договором не є трудовими, оскільки і за трудовими функціями, і за умовами укладеного договору надаються юридичні послуги. На наш погляд, у цьому прикладі, незважаючи на ідентичність послуг, що надаються, вони виконуються фізичною особою у статусі підприємця в межах ЦП-договору, і тому утримувати ПДФО з виплат за цим договором не потрібно.Крім того, перевіряючі можуть спробувати застосувати правило другого речення
п. 177.8 ПКУ і при укладенні ЦП-договорів з ФОП-непрацівниками, коли відносини за таким договором фактично схожі на трудові. Наприклад, підприємство уклало ЦП-договір з ФОП на надання ним юридичних послуг. Причому в договорі зазначено, що ФОП постійно знаходиться в робочий час підприємства на території підприємства, використовує у своїй роботі предмети праці підприємства тощо. У такій ситуації податківці можуть дійти висновку про трудові відносини, а тому визнають, що при виплаті доходу такому підприємцю необхідно утримати ПДФО.
Формуємо витрати з податку на прибуток з 1 квітня 2011 року
Згідно з
п.п. 139.1.12 ПКУ підприємства — платники податку на прибуток з 1 квітня 2011 року (з дати набуття чинності розділом III ПКУ) не зможуть уключити до складу своїх витрат витрати, понесені у зв’язку з придбанням у ФОП, які сплачують єдиний податок:— товарів (робіт, послуг);
— інших матеріальних та нематеріальних активів.
Виняток
становлять витрати, понесені у зв’язку з придбанням робіт, послуг у єдиноподатників, які здійснюють діяльність у сфері інформатизації, — їх підприємства включають до витрат незалежно від системи оподаткування ФОП.Причому вважаємо, що обмеження за витратами з II кварталу 2011 року поширюється на придбання будь-яких матеріальних цінностей, у тому числі
основних засобів, оскільки вони є матеріальними активами. Незважаючи на те що витрати на придбання основних засобів підлягають амортизації (п. 144.1 ПКУ), виплачуючи підприємцю суму коштів при купівлі в нього основного засобу, загальносистемник несе саме витрати. Більше того, ПКУ, на відміну від Закону про податок на прибуток, не виділяє амортизацію як окрему складову, що бере участь у розрахунку об’єкта оподаткування: тепер у податковому обліку амортизація — частина витрат. А формування витрат за купівлями в єдиноподатників не допускається — це якраз і забороняє п.п. 139.1.12 ПКУ*.* ДПАУ також заперечує проти витрат у вигляді амортизаційних відрахувань щодо основних засобів, куплених у ФОП-єдиноподатників (таке роз’яснення міститься в Єдиній базі податкових знань, розміщеній на офіційному сайті ДПАУ, — sta.gov.ua).
Що стосується виплат
за договорами оренди, укладеними з ФОП, то, на наш погляд, обмеження на включення до витрат згідно з п.п. 139.1.12 ПКУ в цьому випадку не працює і підприємство може включати орендні платежі до своїх витрат без жодних обмежень. У п.п. 139.1.12 ПКУ згадуються лише придбання робіт і послуг. Водночас згідно з ЦКУ договір оренди не належить ні до договорів про надання послуг, що підтверджує і Мін’юст (лист від 23.02.04 р. № 8-11-19), ні до договорів про виконання робіт**. Однак ДПАУ вважає, що й орендні платежі від ФОП-єдиноподатника до витрат уключати не можна (таке роз’яснення міститься в Єдиній базі податкових знань, розміщеній на офіційному сайті ДПАУ, — sta.gov.ua).** Докладно про обґрунтування цього див. у Темі тижня «Нараховуємо та сплачуємо єдиний внесок» // «БТ», 2011, № 1-2, с. 10.
Таким чином, підприємства, які включають до своїх витрат виплати на користь підприємця,
повинні мати підтвердження того, що їх контрагент-підприємець не є платником єдиного податку. Найпростіший спосіб — зазначити систему оподаткування підприємця в укладеному з ним договорі, за аналогією з тим, як це до 01.04.11 р. застосовується для зазначення статусу контрагента для застосування норм Закону про податок на прибуток — платник чи неплатник податку на прибуток. Цей спосіб підійде тим підприємствам, які впевнені у своїх контрагентах і в тому, що ті дійсно не є платниками єдиного податку.Тим же, хто ж не довіряє ФОП — контрагентам, радимо вимагати від них отриману в ДПІ довідку із зазначенням їх системи оподаткування, одержати яку ДПАУ рекомендує в своєму
листі від 03.02.11 р. № 1085/к/17-0714 (ком. у «БТ», 2011, № 9, с. 11). У такій ситуації, на відміну від використання її для підтвердження видів діяльності, отримання від підприємця довідки є виправданим. Але вважаємо, що відсутність довідки в підприємства не є підставою для невключення до витрат (або виключення при перевірці) виплат ФОП, якщо фактично ФОП працює не на єдиному податку. Тому вважаємо, що при перевірці підприємства витрати, сформовані у зв’язку з відносинами з ФОП, може бути виключено тільки в разі, якщо виявиться, що ФОП усе-таки працював на єдиному податку. А це вже нехай доводять самі перевіряючі, а не підприємство (п. 56.4 ПКУ).Застосування цієї норми є актуальним і
для підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування, — з 01.04.11 р. при формуванні своїх витрат, що зменшують оподатковуваний дохід, вони орієнтуються на розділ III ПКУ. Тому обмеження п.п. 139.1.12 ПКУ поширюється на них повною мірою.Таким чином, з 1 квітня 2011 року з підприємцями-єдиноподатниками не буде вигідно працювати як підприємствам, що є платниками податку на прибуток, так й іншим підприємцям, які працюють на загальній системі оподаткування.
Зверніть увагу: обмеження, передбачене
п.п. 139.1.12 ПКУ, стосується тільки підприємців, які сплачують єдиний податок. А от при купівлі товарів (робіт, послуг) у єдиноподатників — юридичних осіб, які сплачують єдиний податок за ставкою 6 або 10 %, обмеження на віднесення витрат не працює*. Не працює це обмеження і при роботі з підприємцями, які сплачують фіксований податок. Тому з метою оптимізації оподаткування платникам податку на прибуток з ФОП-єдиноподатниками можна працювати через «прошарок» — юридичних осіб — єдиноподатників або за допомогою договорів комісії. Але якщо в цій схемі хтось із юридичних осіб є платником ПДВ, то зважаючи на те, що ФОП-єдиноподатник не може бути платником ПДВ, можуть виникати додаткові витрати зі сплати зобов’язань з ПДВ, унаслідок чого така схема може втратити свою привабливість.* Це зазначено і в Єдиній базі податкових знань, розміщеній на офіційному сайті ДПАУ (sta.gov.ua).
Що стосується придбання робіт, послуг у єдиноподатників, які здійснюють
діяльність у сфері інформатизації, то цю норму, на наш погляд, слід розуміти як дозвіл на включення до витрат виплат у зв’язку з виконанням робіт (наданням послуг), що належать до сфери інформатизації, а не всіх виплат на користь ФОП, котрі здійснюють діяльність у сфері інформатизації.При віднесенні робіт (послуг) до сфери інформатизації
ДПАУ орієнтує нас на ДКПУ** і, зокрема, на його розділ 72 «Послуги у сфері інформатизації». Використання для цілей ПКУ саме ДКПУ є виправданим, оскільки відповідно до його розділу 1 ДКПУ забезпечує умови для вирішення низки завдань, у тому числі й для організації та забезпечення функціонування системи оподаткування суб’єктів господарювання.** Таке роз’яснення міститься в Єдиній базі податкових знань, розміщеній на офіційному сайті ДПАУ, — sta.gov.ua.
Крім
ДКПУ, види діяльності та їх кодування наведено у Класифікації ДК 009:2005. Причому його розділ 72, назва якого схожа з назвою розділу 72 ДКПУ — «Діяльність у сфері інформатизації», за описом видів діяльності дещо відрізняються (див. таблицю).
| Найменування підрозділів розділу 72 | |
| у ДКПУ | у Класифікації ДК 009:2005 |
| 72.1 «Консультативні послуги з конфігурації комп’ютерних технічних засобів» | 72.1 «Консультування з питань інформатизації» |
| 72.2 «Послуги зі створення програмного забезпечення» | 72.2 «Розроблення програмного забезпечення та консультування в цій сфері» |
| 72.3 «Послуги з оброблення даних» | 72.3 «Оброблення даних» |
| 72.4 «Послуги, пов’язані з базами даних» | 72.4 «Діяльність, пов’язана з банками даних» |
| 72.5 «Послуги з технічного обслуговування і ремонту конторських, лічильних машин та комп’ютерної техніки» | 72.5 «Ремонт і технічне обслуговування офісної та електронно-обчислювальної техніки» |
| 72.6 «Послуги у сфері інформатизації інші» | 72.6 «Інша діяльність у сфері інформатизації» |
Варте уваги, що раніше при визначенні видів діяльності для єдиноподатників ДПАУ орієнтувала саме на
Класифікацію ДК 009:2005 (див., наприклад, листи ДПАУ від 02.08.10 р. № 15444/7/15-0117 і від 04.02.08 р. № 1931/7/17-0717). Та і при внесенні видів діяльності до реєстраційної картки суб’єкта підприємництва використовується саме Класифікація ДК 009:2005 (див., наприклад, лист Держкомстату від 09.09.09 р. № 14/3-51/355).Щоб точно визначитися з тим, який документ (
ДКПУ чи Класифікацію ДК 009:2005) використовувати для цілей застосування п.п. 139.1.12 ПКУ, необхідні офіційні роз’яснення ДПАУ, а не лише консультації в Єдиній базі податкових знань, які за своєю сутністю не є податковими консультаціями. Крім того, керуючись главою 3 розділу ІІ ПКУ, як сама ФОП, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації, так і її контрагенти-загальносистемники, які отримують від неї послуги (роботи), можуть одержати від податківців з цього питання податкову консультацію, яку і слід використовувати у своїй роботі.А для уникнення непорозумінь з перевіряючими з приводу віднесення робіт (послуг) у сфері інформатизації рекомендуємо в договорах та відповідних документах застосовувати формулювання послуг (робіт) відповідно до класифікатора.
Справляємо єдиний внесок
База, ставки
. Сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за ЦП-договорами є об’єктом для справляння ЄВС (абзац перший п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС; п.п. 3.1.4 і п. 3.7 Інструкції № 21-5). У цьому випадку ЄВС нараховують за ставкою 34,7 % — у частині нарахування та 2,6 % — у частині утримання.Водночас ЄВС
не слід нараховувати в разі виконання робіт (надання послуг), коли ЦП-договір укладено «з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги), відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця». Така норма міститься і в Законі про ЄВС (абзаци другий та третій п. 1 ч. 1 ст. 4 ; п. 3 ч. 1 ст. 4), і в Інструкції № 21-5 (пп. 2.1.6, 2.1.1, 3.1.4). Однак у формі свідоцтва про держреєстрацію, що діє на сьогодні, інформації про види діяльності не наводиться.Пояснюючи практичне застосування цієї норми, ПФУ у своєму
листі від 06.01.11 р. № 167/03-30 зазначає, що для підтвердження виду діяльності можна(!) використовувати інформацію, надану держреєстратором, де вказуються види діяльності. Держреєстратор для підтвердження видів діяльності, що містяться в держреєстрі, може платно (від 51 грн.) надати Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — Витяг), форму якого затверджено наказом Держкомпідприємництва від 20.10.05 р. № 97. Як його отримати, ми докладно описали в редакційному коментарі до листа ПФУ від 06.01.11 р. № 167/03-30 (див. «БТ», 2011, № 7, с. 7).Ураховуючи, що нарахування ЄВС на суми винагород за ЦП-договорами переважно «лягає на плечі» роботодавців, які виплачують таку винагороду (34,7 %), для того щоб не нести такі додаткові витрати, вони проситимуть ФОП надати їм інформацію від держреєстратора про здійснювані види діяльності.
Отримання такого
Витягу, на наш погляд, допоможе «вбити двох зайців» і забезпечить безпроблемну співпрацю з контрагентами-загальносистемниками: зазначені в ньому види діяльності стануть у пригоді як для ненарахування ЄВС, так і для неутримання ПДФО згідно з п. 177.8 ПКУ (див. розділ «Чи потрібно утримувати податок на доходи?» на с. 31).Однак, як і в ситуації з утриманням ПДФО, при виплаті винагород ФОП за ЦП-договорами вважаємо за логічне не нараховувати ЄВС на винагороду, що виплачується ФОП за виконувані ним роботи (послуги, що надаються), якщо це здійснюється в межах підприємницької діяльності. Але здається, що ПФУ, як і податківцям, потрібне письмове підтвердження вибору підприємцем виду діяльності.
Що стосується ЦП-договорів, які не передбачають виконання робіт (надання послуг), то при виплаті за ними ЄВС не нараховується (договори купівлі-продажу, договір оренди тощо).
Порядок нарахування ЄВС на суми винагород за ЦП-договорами, у тому числі укладеними з ФОП, докладно розглянуто нами в
Темі тижня «Нараховуємо та сплачуємо єдиний внесок» // «БТ», 2011, № 1 — 2, с. 10.Звітність
. У щомісячному додатку 4 виплати ФОП за ЦП-договорами буде відображено тільки в разі, якщо на них буде нараховано ЄВС. Якщо ЄВС на суми, що виплачуються, не нараховуємо, то й у звітності не показуємо. А от у формі № 1ДФ виплату ФОП доходів показуємо завжди, навіть тоді, коли ПДФО не утримуємо (див. розділ «Чи потрібно утримувати податок на доходи?» на с. 31). Докладно з порядком заповнення щомісячного додатка 4 можна ознайомиться в Темі тижня «Звітність щодо єдиного внеску» // «БТ», 2011, № 6, с. 24.
Документи статті
ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.Закон про ЄВС
— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Інструкція № 21-5
— Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.10 р. № 21-5.ДКПУ
— Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97, затверджений наказом Держстандарту від 30.12.97 р. № 822.Класифікація ДК 009:2005
— Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005, затверджена наказом Держспоживстандарту від 26.12.05 р. № 375.Положення № 97
— Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, затверджене наказом Держкомпідприємництва від 20.10.05 р. № 97.ФОП
— фізична особа — підприємець.ЦП-договір
— договір цивільно-правового характеру.ПДФО
— податок на доходи фізичних осіб.ПСП
— податкова соціальна пільга.ПФУ
— Пенсійний фонд України.ЄВС
— єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
