ПРИВАТНІ НОТАРІУСИ
тепер стають на податковий облік
за своїм місцем проживання
Лист Державної податкової адміністрації України від 26.01.11 р. № 1984/7/17-0717
«Щодо обліку та звітності самозайнятих осіб»
Раніше відповідно до
п.п. 5.9.1 Порядку № 80**, що втратив чинність з 14.01.11 р., узяття на облік приватного нотаріуса здійснювалося в органі державної податкової служби за місцезнаходженням робочого місця нотаріуса. Згідно з вимогами, що висуваються п. 63.3 ПКУ, фізичні особи беруться на податковий облік за місцем свого проживання (основним місцем обліку) та за місцезнаходженням (розміщенням) об’єктів, через які провадиться їх діяльність (неосновне місце обліку). При цьому платники зобов’язані стати на облік в органах податкової служби за основним і за неосновним місцем обліку. Отже, якщо місце проживання приватного нотаріуса та місцезнаходження його робочого місця знаходяться на території різних адміністративно-територіальних одиниць (перебувають у віданні різних податкових органів), то основне місце його обліку змінюється. Тепер ним є податковий орган за місцем проживання самойзанятої особи. Лист, що коментується, якраз роз’яснює, як відбувається зміна місця обліку та куди у зв’язку з цим нотаріус має подавати звітність.** Порядок обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затверджений наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80.
Згідно з
п. 3.2 Порядку № 979***, що прийшов на зміну Порядку № 80, після набуття чинності змінами в законодавстві щодо визначення основного місця обліку приватних нотаріусів органами державної податкової служби провадиться зміна основного та неосновного місця обліку приватних нотаріусів без подання ними будь-яких заяв у порядку, установленому розділом Х, з урахуванням положень п.п. 6.10.1 і п. 7.5 розділу VII цього Порядку. Це означає, що процес зняття нотаріуса зі старого основного місця обліку та взяття його на нове основне місце обліку здійснюють податкові органи самостійно, і нотаріус у цьому не бере участі. У 10-денний строк після взяття на облік податковий орган надсилає за місцем проживання нотаріуса повідомлення (лист) про зміну основного та неосновного місця його обліку як приватного нотаріуса.*** Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом ДПАУ від 22.12.10 р. № 979.
До взяття на облік приватного нотаріуса в податковому органі за місцем проживання він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов’язки платника податків за місцем розміщення робочого місця. Після взяття на облік приватного нотаріуса та повернення ним довідки за
ф. № 4-ОПП, виданої за попереднім місцем обліку, орган ДПС за основним місцем обліку видає такому платнику податків нову довідку про взяття на облік за ф. № 4-ОПП (додаток 2 до Порядку № 979) із зазначенням виду професійної діяльності («приватний нотаріус»). Відповідно, з цього моменту нотаріус подає звітність за основним місцем обліку.Тепер декілька слів з приводу самої звітності приватних нотаріусів.
За основним місцем обліку
(тобто до податкового органу за місцем проживання нотаріуса) подаються:—
Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ про доходи, виплачені нотаріусом найманим працівникам (помічникам, консультантам) та іншим фізичним особам — платникам ПДФО, у строки, установлені для квартального звітного періоду;—
Податкова декларація з ПДФО про загальну суму нарахованого доходу фізичним особам у звітному місяці та утриманого з них податку. Ця декларація подається протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця;—
річна декларація про доходи, отримані нотаріусом, що подається до 1 травня року, наступного за звітним.За неосновним місцем обліку
(тобто за місцезнаходженням робочого місця нотаріуса) у строки, установлені для квартального періоду, нотаріуси подають інформацію про:— посвідчені договори купівлі-продажу (міни) нерухомості між фізичними особами (
п. 174.2 ПКУ)*;— посвідчені договори про відчуження рухомого майна між фізичними особами (
п. 173.4 НКУ);— видані свідоцтва про право на спадщину або про посвідчені договори дарування між фізичними особами (
п. 174.4 ПКУ).* Якщо стороною правочину є юридична особа або приватний підприємець, то такий покупець нерухомості виконує всі функції щодо нарахування, утримання і перерахування до бюджету ПДФО (п. 172.7 ПКУ). Відповідно нотаріус, навіть якщо такий правочин проходить через нього, не відображає відомості про такий договір у податковому розрахунку. Це робить податковий агент — покупець нерухомості. Це саме стосується й нотаріального посвідчення правочинів щодо відчуження рухомого майна (п. 173.3 ПКУ).
Ця інформація наводиться в порядку, установленому для податкового розрахунку. До 1 січня 2011 року в
Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ нотаріуси відображали цю інформацію з ознаками доходу «56» — «66», заповнюючи лише графи 1, 2 і 5, тобто дані про суму податку вони не наводили. Згідно з вимогами НКУ (пп. 174.2, 173.4) тепер у податковому розрахунку потрібно вказувати інформацію про посвідчений договір, включаючи відомості про його вартість і суму сплаченого податку.Крім того, приватні нотаріуси згідно з
п.п. «б» п.п. 170.1.5 ПКУ повинні надсилати органам ДПС за податковою адресою платників податків (орендодавців) повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості в день посвідчення таких договорів. Форму такого повідомлення встановлено постановою КМУ «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості» від 29.12.10 р. № 1242. До надання даної інформації слід поставитися уважно, оскільки за порушення порядку та/або строків надсилання цього повідомлення нотаріус несе відповідальність, передбачену законодавством за порушення порядку подання податкової звітності.
