ПРОДАЖ НЕРУХОМОСТІ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ —
куди сплачувати податок на доходи?
Лист Державної податкової адміністрації України від 18.02.11 р. № 4705/7/17-0717
«Про податковий облік самозайнятих осіб та про сплату податку при нотаріальному посвідченні договорів купівлі-продажу»
У сьогоднішньому
листі ДПАУ відповідає на запитання: куди потрібно сплачувати ПДФО при продажу нерухомості однією фізичною особою іншій з посвідченням правочину через нотаріуса.Згідно з
п. 172.4 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) нотаріус засвідчує договір купівлі-продажу нерухомого майна за наявності оцінної вартості такого нерухомого майна і документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору. При цьому до якого саме бюджету має сплачуватися податок, не застерігається. Зазначено лише, що податок у таких випадках визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або міняє з іншою фізичною особою нерухомість, до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни (п. 172.5 ПКУ). При цьому фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження в річній декларації.Порядок сплати податку прописано в
п. 168.4 ПКУ. Згідно з п.п. 168.4.5 ПКУ фізична особа, відповідальна на підставі вимог розд. IV ПКУ за нарахування та утримання цього податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, — за місцем реєстрації в органах податкової служби;
б)
в інших випадках — за її податковою адресою.ДПАУ зазначає, що нарахування податкового зобов’язання за такою операцією здійснюється в декларації, що подається фізичною особою за підсумками звітного року. Якщо за підсумками декларування утворюється сума до сплати, то її має бути сплачено фізичною особою до бюджету за місцем її проживання (за податковою адресою) у строк до 1 серпня року, наступного за звітним. Що стосується суми податку, який сплачується перед нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу нерухомості, то автори
листа вказують, що така сума не відповідає поняттю податкового зобов’язання*, оскільки щодо неї не встановлено чітких строків сплати. Податок може бути сплачено в будь-який момент до нотаріального посвідчення правочину.* Податкове зобов’язання — сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 ПКУ).
Виходячи з цього ДПАУ доходить висновку, що податок, який сплачується фізичною особою перед нотаріальним посвідченням правочину, може бути сплачено фізичною особою через установу банку
до бюджету за місцезнаходженням нотаріуса.На наш погляд, такий висновок не є правильним. З огляду на те, що згідно з п. 172.5 ПКУ податок, що сплачується при продажу нерухомості, фізична особа — продавець визначає та сплачує самостійно, то, керуючись абз. «б» п.п. 168.4.5 ПКУ, такий продавець має сплатити податок за своєю податковою адресою. Такий висновок випливає також із ч. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою, яка отримує доходи від особи, котра не є податковим агентом, зараховується до відповідного місцевого бюджету за податковою адресою такої фізичної особи.
