НА ЩО СПОДІВАТИСЯ МАЛОМУ БІЗНЕСУ,
або Перспективи реформування спрощеної системи оподаткування
Останнім часом у ЗМІ почала з’являтися інформація про те, що органи влади розробили нову реформу спрощеної системи оподаткування. Ця інформація викликала велике зацікавлення серед суб’єктів малого підприємництва, оскільки, знаючи історію реформування, спрощеної системи при прийнятті Податкового кодексу, кожна така звістка викликає значний резонанс.
У зв’язку з цим сьогодні ми розповімо про те, на що можуть чекати суб’єкти малого підприємництва у майбутньому.
Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Предісторія
Не секрет, що спрощена система оподаткування у тому вигляді, в якому вона існує на сьогодні (встановлена
Указом № 746), доживає останні дні.Першу серйозну спробу реформувати спрощену систему законодавці зробили при прийнятті
ПКУ, у якому для регулювання цієї системи оподаткування була передбачено глава 1 розділу XIV.Але ці зміни викликали неабияку хвилю незадоволення з боку малого та середнього бізнесу. Під таким натиском цю
главу було виключено з кінцевої редакції ПКУ .Та все ж усі розуміють, що залишити спрощену систему оподаткування в старому варіанті також уже неможливо, оскільки вона об’єктивно не відповідає економічним реаліям та стримує розвиток малого та середнього бізнесу, а отже, і економіки України загалом.
У зв’язку з цим Президент, підписуючи
ПКУ, доручив Уряду протягом шести місяців розробити законопроект, який би вносив зміни до ПКУ щодо спрощеної системи оподаткування. За розробку нової спрощеної системи оподаткування взялися Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (далі — Комітет), а також Рада підприємців при Кабміні (далі — Рада підприємців).Комітет свій варіант реформування спрощеної системи виклав у вигляді
Законопроекту № 8276, який подав 21.03.11 р. до ВРУ. Рада підприємців поки що свій варіант проекту спрощеної системи оподаткування до ВРУ не надала, але основні його норми для обговорення були оприлюднені в Інтернеті у вигляді Концепції. Норми цієї Концепції в подальшому мають стати основою законопроекту Мінфіну щодо реформування спрощеної системи оподаткування.Побудова спрощеної системи оподаткування — дуже відповідальна справа, оскільки від цього залежить розвиток сфери малого підприємництва та стабільні надходження до бюджету. Щоб досягти такого ефекту і задовольнити вимоги малого та середнього бізнесу, розробники обох варіантів спрощеної системи оподаткування вирішили взяти за основу принципи оподаткування, передбачені на сьогодні нормами
Указу № 746, унісши відповідні зміни до ПКУ.Розглянемо найбільш цікаві, на нашу думку, складові обох варіантів реформування спрощеної системи обліку.
Суб’єкти спрощеної системи оподаткування та ставки податку
Планується, що суб’єктами спрощеної системи оподаткування, як і зараз, зможуть бути фізичні та юридичні особи. При цьому фізичні особи будуть поділені на декілька категорій залежно від виду діяльності, яким вони займаються; обсягу виручки, яку отримують, та кількості працівників, які беруть участь у її господарській діяльності. Так, відповідно до
Законопроекту № 8276 фізичні особи-підприємці будуть розділені на 5 категорій, а згідно з Концепцією — на 3.Що стосується юридичних осіб, то тут ніякої градації не передбачено. Для них, як і зараз, планується встановити лише обмеження щодо кількості найманих працівників та обсягу доходу (виручки) — див. табл. 1 на с. 47.
Таблиця 1.
Платники єдиного податку за різними варіантами реформуванняспрощеної системи оподаткування
| Платники єдиного податку | Обсяг виручки/ | Кількість працівників | Ставки єдиного податку | Чи можуть покупці відобразити витрати при розрахунку ПНП |
| ЗАКОНОПРОЕКТ № 8276 | ||||
| I. Фізичні особи: | ||||
| 1-ї категорії | Не перевищує 300 тис. грн. | Без найманих працівників, але з можливістю використовувати працю членів сім'ї протягом 7 календарних днів на місяць | Від 20 до 50 грн. на місяць, незалежно від розміру виручки | ні |
| 2-ї категорії | Не перевищує 1,5 млн грн. | Не більше ніж 10 осіб | — від 50 до 100 грн., якщо виручка не перевищує 500 тис. грн., | |
| 3-ї категорії | Не перевищує 3 млн грн. | Не обмежено | 3 % від обсягу отриманої виручки, але не менше 200 грн. | Так |
| 4-ї категорії(1) | Не перевищує 200 тис. грн. | Без працівників | Від 20 до 100 грн. | Ні |
| 5-ї категорії(1) | Не перевищує 200 тис. грн. | Без працівників | Від 200 до 500 грн. | Так |
| II. Юридичні особи | Не перевищує 10 млн грн. | Не перевищує 50 осіб | 1) при виручці до 5 млн грн.: | Так |
| КОНЦЕПЦІЯ | ||||
| I. Фізичні особи: | ||||
| 1-ї категорії | До 150 розмірів МЗП | Без найманих працівників | Від 1 до 10 % МЗП (10,04 грн. — 100,4 грн.) | Відносяться лише в тому випадку, якщо юридичні особи — покупці будуть подавати окрему податкову звітність з переліком доходів і витрат платника в розрізі контрагентів(3) |
| 2-ї категорії | до 600 МЗП (602,4 тис. грн. (2)) | До 10 осіб | — від 2 до 20 % МЗП (20,08 грн. — 200,8 грн.), якщо обсяг доходу до 300 МЗП, | |
| 3-ї категорії | До 1000 МЗП (1,004 млн грн. (2)) | До 10 осіб | — 3 % від розміру доходу для платників ПДВ; | |
| II. Юридичні особи | Не перевищує 3000 МЗП (3,012 млн грн. (2)) | Не перевищує 50 осіб | — 3 % від розміру отриманого доходу для платників ПДВ; | Відносяться |
| (1) Здійснюють діяльність у сфері права, бухгалтерського обліку та аудиту, консалтингу, маркетингу, інжинірингу, інформатизації, рекламної діяльності, є страховими агентами. (2) Граничний обсяг доходу розрахований умовно виходячи з того, що МЗП на 01.01.12 р., коли планують запровадити цю систему обліку, становитиме 1004 грн. (3) На наш погляд, подання такої звітності буде значною перешкодою при роботі юридичних осіб із суб’єктами малого підприємства, оскільки мало юридичних осіб виявить бажання додатково подавати ще одну форму податкової звітності. | ||||
Порівнявши критерії перебування на єдиному податку, встановлені
Законопроектом № 8276 та Концепцією, з критеріями, що містяться в Указі № 746, можна стверджувати, що відбулися суттєві кроки назустріч єдиноподатнику. Це і збільшення граничного розміру виручки, який дає право перебувати на єдиному податку, і врахування у Законопроекті № 8276 низки проблемних питань при визначенні бази оподаткування, що виникають за дії Указу № 746.Якщо обирати між
Законопроектом № 8276 чи Концепцією, то ми більш схильні до Законопроекту № 8276. По-перше, у ньому граничний розмір виручки для фізичних осіб та юридичних осіб практично в 3 рази вищий від запропонованого у Концепції, а, по-друге, Законопроект № 8276 не має чітко встановленого переліку видів діяльності, якими можуть займатися платники єдиного податку, на відміну від Концепції, де в основному така умова передбачена для всіх категорій платників.Але, хоча
Концепція має такі значні недоліки, у ній є і важливий позитивний момент: граничний обсяг доходу розраховується виходячи з розміру МЗП. Це дасть можливість коригувати граничний розмір доходу пропорційно росту розміру МЗП, що допоможе в майбутньому уникати перегляду граничного розміру виручки для перебування на єдиному податку у зв’язку з інфляційними процесами.Розміри ставок єдиного податку в обох проектах установлено залежно від категорії єдиноподатника, розміру отриманого доходу (виручки) та від того, чи є платник єдиного податку платником ПДВ (див. табл. 1 на с. 47).
Якщо порівнювати розміри єдиного податку, встановлені на сьогодні із запропонованими у проектах реформування спрощеної системи оподаткування, то вони для фізичних осіб практично не відрізняються, а для юридичних осіб навіть менші.
Крім того, розмір єдиного податку для фізичних осіб як відповідно до
Законопроекту № 8276, так і згідно з Концепцією не залежатиме від кількості найманих працівників. Тобто доплачувати 50 % ставки єдиного податку за кожного працівника єдиноподатники не будуть.
Заборонені види діяльності
Одним з найважливіших питань, які постійно турбують більшість потенційних платників єдиного податку є перелік видів діяльності, якими вони можуть займатися, обравши спрощену систему. У проектах реформування спрощеної системи оподаткування цей аспект також не залишили без уваги.
В основному перелік заборонених видів діяльності, що містять обидва варіанти реформування спрощеної системи оподаткування, не тільки повторює перелік заборонених видів діяльності, що діє на сьогодні і встановлений
Указом № 746, п. 4 розд. ІІ «Прикінцеві положенні» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.05 р. № 2505-IV та п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату» від 22.12.06 р. № 535-V, а й розширює цей перелік деякими видами діяльності, які раніше до числа заборонених не відносились.Так, відповідно до
Законопроекту № 8276 до суб’єктів господарювання, на яких не розповсюджується, спрощена система оподаткування будуть відноситися суб'єкти господарювання (фізичні та юридичні особи), які провадять допоміжну діяльність у сфері державного управління, здійснюють видобуток та реалізацію корисних копалин, юридичні особи, які надають в оренду земельні ділянки несільськогосподарського призначення (більше 0,2 га), фізичні особи — підприємці, які надають в оренду житлові приміщення загальною площею, що перевищує 100 кв. м, та нежитлові приміщення площею більше 300 кв. м, тощо.Згідно з
Концепцією до суб’єктів господарювання, яким заборонено переходити на спрощену систему, відносяться суб’єкти, які займаються видобутком та реалізацією корисних копалин; діяльністю у сфері фінансового посередництва; діяльністю з управління підприємствами; технічними випробуваннями та дослідженнями; діяльністю з надання послуг пошти і зв’язку, діяльністю у сфері аудиту тощо.
Звільнення від сплати окремих податків
Таблиця 2.
Особливості сплати платниками єдиного податку окремих податків і зборів| Назва податку (збору) | Законопроект № 8276 | Концепція |
| Податок на прибуток | Не сплачують | |
| Податок на доходи | Звільняться від сплати лише фізичні особи — єдиноподатники « за себе» | |
| ПДВ | Сплачують ПДВ лише: | Платниками ПДВ можуть бути лише фізичні та юридичні особи, які обрали ставку податку 3 %. |
| Земельний податок (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності) | Не сплачують | Сплачують |
| Плата за користування надрами | Не сплачують | Сплачують |
| Збір за спеціальне використання води | Не сплачують | Сплачують |
| Збір за спеціальне використання лісових ресурсів | Не сплачують | Сплачують |
| Збір за провадження деяких видів підприємницької | Не сплачують | Не сплачують |
| Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства | Не сплачують | Не сплачують |
| Адміністративно-господарські санкції до Фонду соціального захисту інвалідів | Не сплачують | Сплачують |
| Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування | Сплачують | |
| Інші податки і збори (обов'язкові платежі) | Сплачують | |
Облік
Що стосується ведення обліку, то у
Законопроекті № 8276 та Концепції відображені різні підходи до цього питання.Так, згідно із
Законопроектом № 8276 порядок ведення обліку подібний до того, що діє на сьогодні: усі категорії фізичних осіб (крім фізичних осіб 1 категорії, які звільнені від ведення обліку) будуть вести тільки Книгу обліку доходів, де вказуватимуть обсяг отриманої виручки, а юридичні особи вестимуть бухгалтерський облік та складатимуть фінансову звітність відповідно до законодавства.У
Концепції порядок ведення обліку набагато складніший. Так, фізичні особи — підприємці:1-ї категорії — будуть вести Книгу обліку
доходів та щорічно подавати декларацію;2-ї та 3-ї категорій (не платники ПДВ) — мають вести Книги обліку
доходів і витрат (витрати відображають навіть за відсутності документів) та щоквартально подаватимуть декларацію;3-ї категорії (платники ПДВ) — вестимуть облік доходів, витрат та інших показників для визначення об'єкта оподаткування на підставі первинних документів у регістрах за формою та в порядку, визначеним Мінфіном, та
щоквартально подаватимуть декларацію.На цьому будемо закінчувати короткий огляд можливої реформи спрощеної системи оподаткування. Маємо надію, що нова система оподаткування, ким би вона не була розроблена, буде добрим помічником у стрімкому розвитку суб’єктів малого бізнесу.
Документи і скорочення статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Законопроект № 8276
— Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 21.03.11 р. № 8276.Концепція
— Концепція реформування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва від 18.03.11 р.МЗП
— мінімальна заробітна плата.ПНП
— податок на прибуток підприємств.
