До якого бюджету сплачується збір за спецводокористування
(державного чи місцевого)
До якого бюджету платники податків сплачують збір за спеціальне використання води (державного або місцевого)?
Згідно з
п. 3 частини другої ст. 29 Бюджетного кодексу України (далі — Бюджетний кодекс) до доходів загального фонду Державного бюджету України належить, зокрема, 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення).До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить, зокрема, 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя (
п. 3 частини першої ст. 64 Бюджетного кодексу), а до доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить, зокрема, 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів (п. 3 частини першої ст. 66 Бюджетного кодексу).До доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить, зокрема, збір за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення. Платіж зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем податкової реєстрації платника збору (
п. 3 частини першої ст. 69 Бюджетного кодексу України).Відповідно до
ст. 5 Водного кодексу України до водних об’єктів загальнодержавного значення належать:1) внутрішні морські води та територіальне море;
2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;
3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;
4) водні об’єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.
До водних об’єктів місцевого значення належать:
1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення;
2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.
Таким чином,
платники збору за спеціальне використання води перераховують суми збору на рахунки бюджетів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства:—
до місцевих бюджетів — за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення;—
до державного бюджету — за спеціальне використання води водних об’єктів загальнодержавного значення.Органи Державного казначейства здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.
За матеріалами Єдиної бази податкових знань,
розміщеної на офіційному сайті ДПАУ:
www.sta.gov.ua
Примітка редакції.
Звернемо увагу, що у статті
«Збір за спецводокористування: що потрібно знати при поданні звітності за І квартал 2011 року» // «БТ», 2011, № 17, с. 22, ми говорили, що виходячи з форми декларації збору за спецводокористування у графах 10 та 11 розподіл нарахованої суми збору потрібно здійснювати залежно від того, до якого бюджету зараховуються суми збору за спецводокористування (після розподілу), виходячи із норм Бюджетного кодексу.З вищенаведеної консультації можна припустити, що розподіляти суму нарахованого збору (між графами 10 та 11) потрібно виходячи з віднесення водного об’єкта до об’єктів загальнодержавного чи місцевого значення.
Тобто податківці наполягають на сплаті збору до місцевих бюджетів за водні об’єкти місцевого значення, а до державного бюджету — за водні об’єкти загальнодержавного значення. Такі вимоги в жодному нормативно правовому акті не закріплено, хоча і заборони на такий розподіл ніде не міститься.
Тому, на нашу думку, яким би з вищенаведених підходів заповнення граф 10 та 11 не користувалися платники збору за спецводокористування, помилки вони не допустили, оскільки точних вказівок щодо заповнення цих граф у нормативно-правових актах не міститься.
Що ж стосується безпосередньо вимог до сплати нарахованого збору за спецводокористування, то радимо платникам цього збору дотриматися вимог податківців і сплатити окремо розмір нарахованого збору за водні об’єкти місцевого значення до місцевого бюджету, а за водні об’єкти загальнодержавного значення — до державного бюджету.
При цьому слід пам’ятати, що для визначення розміру збору за водні об’єкти загальнодержавного значення платники цього збору мають підсумувати значення:
рядків 1.1, 2.1, 3.1, 4.1, 5.1, 6.1 графи 9, а для визначення розміру збору за водні об’єкти місцевого значення — підсумувати значення рядків 1.2, 2.2, 3.2, 4.2, 5.2, 6.2 графи 9.
