Теми статей
Обрати теми

Невиробниче використання основних засобів і товарів: нові правила податкового обліку

Редакція БТ
Стаття

НЕВИРОБНИЧЕ ВИКОРИСТАННЯ

основних засобів і товарів: нові правила податкового обліку

 

Життя сповнене непередбачених обставин, що можуть вплинути на раніше складені плани. Наприклад, основні засоби, придбані для виробництва, згодом може бути переведено до невиробничих. Або ж матеріали, під час придбання яких передбачалося, що їх буде використано в господарській діяльності, фактично було витрачено на задоволення невиробничих потреб. Є такі ТМЦ, які при їх зберіганні псуються. Крім того, ніхто не застрахований від підтоплення або пожежі складського приміщення, результатом чого можуть стати значні втрати ТМЦ. Усі перелічені вище ситуації підлягають особливому порядку обліку та оподаткування, який розглянемо в сьогоднішній статті.

Яна ІНДЮХОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Виробничі ОЗ

Невиробничі ОЗ

Визначення.

Перш ніж говорити про наслідки переведення основних засобів (ОЗ) до невиробничих, нагадаємо їх визначення згідно з ПКУ.

Відповідно до

п.п. 14.1.138 ПКУ основні засоби — матеріальні активи, уключаючи запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних та архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 грн., невиробничих ОЗ та нематеріальних активів), що призначаються платником податків для використання в господарській діяльності платника податків, вартість яких перевищує 2500 грн. (у 2011 році — 1000 грн.) і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію складає понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згідно з

п. 144.3 ПКУ невиробничі ОЗ — це необоротні матеріальні активи, що не використовуються в господарській діяльності платника податків.

Як бачимо, головним критерієм віднесення ОЗ до складу невиробничих є

невикористання їх у господарській діяльності.

Далі розглянемо особливості оподаткування переведення ОЗ до складу невиробничих.

ПДВ.

Як і раніше, при переведенні ОЗ до складу невиробничих слід нарахувати податкові зобов'язання (ПЗ) з ПДВ.

До набуття чинності

Законом № 3609* (до 06.08.11 р.), яким унесено зміни до ПКУ, про визначення бази обкладення ПДВ при переведенні ОЗ до складу невиробничих у ПКУ згадувалося тричі:

— у

п. 188.1 ПКУ зазначалося, що це балансова вартість на момент переведення;

— у

п. 189.9 ПКУ — звичайна ціна на момент переведення;

— у

п. 198.5 ПКУ — звичайна ціна, але не нижча за ціну їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

* Про внесені Законом № 3609 до ПКУ зміни ми писали в Темі тижня «Генеральна чистка» в Податковому кодексі» // «БТ», 2011, № 33, с. 3.

Крім того, з

п. 198.5 ПКУ випливало, що нараховувати ПЗ при переведенні ОЗ до невиробничих потрібно було тільки стосовно тих об'єктів ОЗ, щодо яких раніше було відображено податковий кредит (ПК) при їх придбанні.

Якщо під час придбання ОЗ ПК не нараховувався з будь-яких причин (наприклад, у разі придбання їх у неплатника ПДВ), то при переведенні ОЗ до невиробничих не було підстав нараховувати ПЗ.

Якщо ж ПК було сформовано під час придбання, то він компенсується ПЗ, нарахованими при переведенні ОЗ до складу невиробничих. При цьому

ПКУ не вимагає коригувати раніше нарахований ПК, що цілком логічно.

Сьогодні, після набуття чинності

Законом № 3609, стало дещо простіше, тому що тепер при переведенні ОЗ до складу невиробничих слід керуватися однією нормою — п. 189.1 ПКУ: у разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податків для невиробничого використання, постачання товарів/послуг та виробничих ОЗ відповідно до п. 198.5 ПКУ використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих ОЗ база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг — не нижче за ціну придбання.

Згідно з

п.п. 14.1.9 ПКУ балансова вартість ОЗ, інших необоротних та нематеріальних активів — сума залишкової вартості таких засобів та активів, що визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки та сумою накопиченої амортизації.

Виходить, що при переведенні ОЗ до складу невиробничих ПЗ з ПДВ (ставка 20 %) нараховуються

виходячи із залишкової вартості.

Якщо переводити ОЗ назад до виробничих зі складу невиробничих або реалізовувати, тобто використовувати в оподатковуваних операціях, то, на думку ПСУ, платник податків отримує право на включення до складу ПК частини суми ПДВ, що відповідає незамортизованій частині вартості, але не вище за рівень звичайної ціни, що склалася на момент такого продажу, за умови наявності належним чином оформленої ПН. При цьому якщо з моменту придбання ОЗ минуло понад 1095 днів, то платник податків при продажу ОЗ не має права за такою податковою накладною (ПН) віднести до складу ПК суми ПДВ, сплачені при їх придбанні (

див. лист ДПСУ від 23.09.11 р. № 1303/7/15-3417-27).

Законом № 3609 п. 198.5 ПКУ

викладено в новій редакції, і тепер у ньому немає жодного слова про операції з переведення ОЗ до складу невиробничих. У зв'язку з цим може виникнути запитання про необхідність нарахування ПЗ у разі переведення до невиробничих ОЗ, щодо яких ПК первісно не нараховувався.

Ми вважаємо, що за такими операціями нараховувати ПЗ, як і раніше, не потрібно. Підстави для такого висновку містяться в

п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ, де передбачається, що постачанням товарів вважається будь-яка із зазначених дій платника податків щодо матеріальних активів, якщо платник податків мав право на віднесення сум податку до ПК під час придбання зазначеного майна або його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна в межах
балансу платника податку, що використовується в господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною з господарською діяльністю такого платника податку
; передача в межах балансу платника податків майна, яке планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільнені від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).

Отже, якщо під час придбання ОЗ ПК не відображався, то переведення цих ОЗ до складу невиробничих не є постачанням і відповідно така операція не є об'єктом обкладення ПДВ. Тому немає підстав нараховувати ПЗ.

Податкова накладна.

При переведенні ОЗ до складу невиробничих не забувайте про ПН*. У такій ситуації платник податків виписує ПН у двох примірниках та обидва залишає в себе. У лівій верхній частині оригіналу ПН потрібно поставити позначку «Х» у полі «Залишається у продавця (тип причини)» і зазначити тип причини 06 «Переведення основних фондів до складу невиробничих».

 У рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» і «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» потрібно проставити нулі (п. 8.3 Порядку № 969). До граф «Особа (платник) податку — покупець» і «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», на думку податківців, можна вписати свої реквізити або взагалі їх не заповнювати. У рядках «Вид цивільно-правового договору» та «Форма проведення розрахунків» у цьому випадку потрібно поставити прокреслення. Інші рядки ПН заповнюються як на звичайне постачання.

Таку ПН потрібно відобразити в розділі І Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр). При цьому слід звернути увагу на такі особливості:

— у гр. 4 потрібно вказати вид документа «ПН06»;

— у гр. 5 — своє найменування (так рекомендують податківці у розд. 130.23 ЄПБЗ);

— у гр. 6 — «0».

При заповненні декларації з ПДВ така операція відображається в ряд. 1, а в додатку 5

«Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з ПДВ — у ряд. «Інші» розд. I «Податкові зобов’язання».

Податок на прибуток.

Витрати, пов'язані з придбанням та самостійним виготовленням ОЗ для використання в господарській діяльності, потрібно амортизувати. Це випливає з п. 144.1 ПКУ.

Нагадаємо, що у зв'язку з набуттям чинності

ПКУ порядок амортизації ОЗ істотно змінився. Про те, як сьогодні правильно обліковувати й амортизувати ОЗ, ми розповідали у статтях «Основні засоби: переходимо на нові правила обліку» // «БТ», 2011, № 13, с. 11 і «Податкова амортизація основних засобів» // «БТ», 2011, № 36, с. 17**.

** Також радимо ознайомитися зі статтями «Основні засоби: надходження на підприємство» // «БТ», 2011, № 32, с. 34, «Основні засоби: податковий та бухгалтерський облік вибуття» // «БТ», 2011, № 38, с. 27.

Але якщо ви переводите ОЗ до складу невиробничих, то маєте припинити нарахування амортизації починаючи з місяця, наступного за місяцем переведення (

п. 146.15 ПКУ).

Якщо об'єкт ОЗ переводиться назад до складу виробничих, то для цілей амортизації приймається амортизаційна вартість

на момент його виведення зі складу виробничих засобів та збільшується на суму витрат, пов'язаних з ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовуванням, дообладнанням, реконструкцією тощо. При цьому нарахування амортизації щодо такого об'єкта починається в місяці, наступному за місяцем зворотної передачі до складу виробничих засобів.

Отже, у разі зворотного переведення невиробничих ОЗ до складу виробничих їх вартість, що підлягає амортизації, не зменшується за період використання у складі невиробничих ОЗ.

 

Використання ТМЦ не в госпдіяльності

ПДВ.

У загальному випадку під час придбання ТМЦ суми ПДВ можна включити до ПК лише за умови, якщо передбачається, що ці ТМЦ буде використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків (п. 198.3 ПКУ).

Якщо згодом змінюється кінцева мета використання ТМЦ (наприклад, вони використовуються для задоволення невиробничих потреб), то передача таких ТМЦ згідно з

п. 189.1 ПКУ вважатиметься оподатковуваною операцією. Інакше кажучи, потрібно буде нарахувати ПЗ за ставкою 20 %. Базою оподаткування є ціна, не нижча за ціну придбання цих ТМЦ.

У цьому випадку застосовувати

п. 188.1 ПКУ і нараховувати ПЗ виходячи зі звичайної ціни, на наш погляд, не потрібно, тому що це загальна норма, а для випадку використання ТМЦ не в госпдіяльності передбачено спеціальну норму — п. 189.1 ПКУ, якою і слід керуватися.

При цьому раніше відображений ПК щодо таких ТМЦ, використаних за фактом не в госпдіяльності, коригувати не потрібно.

Якщо під час придбання товарів ПК не відображався, то використання таких товарів не в господарській діяльності не є постачанням (

п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ), відповідно така операція не є об'єктом обкладення ПДВ.

Використання ТМЦ для задоволення невиробничих потреб має супроводжуватися виписуванням ПН у двох примірниках. Вона складається так само, як при переведенні ОЗ до невиробничих, тільки тип причини інший —

04 «Постачання в межах балансу для невиробничого використання».

Дані про виписану ПН слід обов'язково занести до розділу I

Реєстру. Порядок заповнення граф такий самий, як і для випадку переведення ОЗ до складу невиробничих, тільки у графі 4 Реєстру потрібно написати вид документа — «ПН04».

Дані про ПН має бути відображено в декларації та розшифровано у відповідному додатку аналогічно попередній ситуації.

Податок на прибуток.

Раніше (до 01.04.11 р.) коригування в разі використання ТМЦ для задоволення невиробничих потреб здійснювалися через механізм обліку приросту-убутку запасів. Оскільки тепер у податковому обліку докорінно змінився механізм визнання витрат на придбання ТМЦ, облік таких операцій став простішим: вартість ТМЦ, використаних для задоволення потреб, не пов'язаних з господарською діяльністю, не включається до витрат, і відповідно ці суми не беруть участі у визначенні оподатковуваного прибутку. При цьому жодних коригувань здійснювати не потрібно (див. табл. 1).

 

Таблиця 1.

Принципи визнання витрат щодо придбання ТМЦ

По-старому (Закон про податок на прибуток)

По-новому (ПКУ)

Витрати на придбання будь-яких ТМЦ відразу включалися до валових витрат за умови, що вони призначалися для використання в господарській діяльності платника податків.

При використанні ТМЦ не у виробничій діяльності їх вартість потрібно було виключити з валових витрат через перерахунок за п. 5.9 Закону про податок прибуток — вартість цих ТМЦ відобразити у гр. 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів» додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток

Згідно з п. 138.4 ПКУ витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інакше кажучи, вартість усіх ТМЦ (і для виробничого використання, і для невиробничого) під час придбання не включається до витрат. Податкові витрати відображаються в момент реалізації. Виходить, що при визначенні оподатковуваного прибутку буде враховано витрати лише стосовно тих ТМЦ, які використано в госпдіяльності.

Таким чином, витрати у вигляді вартості ТМЦ, використаних не в господарській діяльності, у податковому обліку взагалі не визнаються, тобто жодних коригувань з податку на прибуток у зв'язку зі зміною кінцевої мети використання ТМЦ провадити не потрібно

 

Втрати ТМЦ

Нормативні та ненормативні втрати.

Втрати ТМЦ (нестачі або псування) часто бувають спровоковані природними процесами (усихання, випарювання, утрушування тощо). Гранично допустимі розміри таких нестач установлено нормами природного убутку.

Більшість норм природного убутку було затверджено ще за часів СРСР, але вони продовжують діяти і сьогодні (див., зокрема,

листи Мінекономіки від 27.09.07 р. № 58-24/222, від 19.09.03 р. № 83-22/605). Наприклад, Норми природного убутку продовольчих товарів, затверджені наказом Мінторгу СРСР від 26.03.80 р. № 75.

Придбані ТМЦ можуть втратити свою матеріальну цінність при транспортуванні, унаслідок природних процесів при зберіганні. У такому разі підприємство вже не зможе надалі використовувати ці ТМЦ у своїй господарській діяльності, тому їх списують. Звичайне списання здійснюють з урахуванням норм природного убутку за результатами інвентаризації.

Нестачі та втрати ТМЦ понад норму природного убутку вважаються використанням, не пов'язаним з господарською діяльністю.

Далі розглянемо особливості оподаткування втрат ТМЦ у межах норми та наднормативних втрат.

ПДВ.

При списанні з балансу ТМЦ, щодо яких під час придбання було відображено ПК та які втратили свою цінність у межах норм природного убутку, жодних коригувань здійснювати не потрібно. А якщо вартість втрачених ТМЦ перевищує норми природного убутку, то в цьому випадку потрібно буде підкоригувати ПДВ.

У редакції

п. 198.5 ПКУ, чинній до 06.08.11 р., було передбачено, що в разі виявлення нестачі (розкрадання) товарів потрібно визнавати умовний продаж ТМЦ, яких не вистачає, за звичайними цінами, але не нижче за ціну придбання. При цьому ПК, відображений під час придбання цих ТМЦ, не коригувався.

З 06.08.11 р. набрали чинності зміни, унесені до ПК

У Законом № 3609, які, зокрема, порушили питання нарахування ПДВ при виявленні нестач і втрат ТМЦ. У п. 198.5 ПКУ тепер немає жодного слова про нестачі/втрати ТМЦ. У таких випадках тепер слід керуватися загальними нормами п.п. 14.1.191 і п. 189.1 ПКУ: нестачі/втрати ТМЦ понад норми природного убутку потрібно прирівнювати до негосподарського використання (постачання) та нараховувати ПЗ за ставкою 20 % виходячи з ціни не нижче за ціну придбання цих ТМЦ. При цьому коригувати раніше відображений ПК щодо таких ТМЦ не потрібно (див. також роз'яснення в розділі 130.18 ЄПБЗ).

При списанні нестач ТМЦ, під час придбання яких ПК не відображався, ПЗ нараховувати не потрібно (така операції не є постачанням —

п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ).

Як і у двох описаних вище ситуаціях (при переведенні ОЗ до складу невиробничих і при використанні ТМЦ у негосподарській діяльності), при виявленні нестач/втрат ТМЦ потрібно виписати ПН у двох примірниках. Порядок заповнення ПН такий самий, як і при переведенні ОЗ до невиробничих (тип причини також

04 «Постачання в межах балансу для невиробничого використання»).

Дані про ПН потрібно відобразити в розділі І

Реєстру і надалі внести до декларації так само, як і в попередніх розглянутих ситуаціях.

Податок на прибуток.

У період дії Закону про податок на прибуток втрати ТМЦ у межах норм визнавалися валовими витратами. А вартість втрачених понад норму ТМЦ до валових витрат не включалася, її відшкодовували матеріально відповідальні особи або винні працівники. Крім того, раніше відображені валові витрати (під час придбання таких ТМЦ) потрібно було виключити з валових витрат шляхом перерахунку за п. 5.9 Закону про податок прибуток — вартість цих ТМЦ відображалася у гр. 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів» додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток*.

* У листі ДПАУ від 31.03.06 р. № 6161/7/15-0317 податківці надавали подібне роз'яснення щодо магазинів самообслуговування.

Щодо сьогодення відразу зауважимо, що стало дещо простіше — жодних перерахунків виконувати не потрібно.

Сума втрат товарів у межах норм природного убутку, що не перевищує розмір, визначений Кабміном чи уповноваженим ним центральним органом виконавчої влади, або іншим органом, визначеним законодавством, уключається до витрат платника податків (

п. 140.3 ПКУ). Вважаємо, що в загальному випадку їх слід відображати в ряд. 06.5.37 додатка ІВ до декларації.

Виняток — нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку відповідно до затверджених центральними органами виконавчої влади та погоджених Міністерством фінансів України нормативів. Згідно з

п. «и» п.п. 138.8.5 ПКУ вони включаються до складу загальновиробничих витрат. Такі витрати, понесені в період з 01.04.11 р. по 31.07.11 р., відображаються в ряд. 06.1.13 додатка ЗВ до декларації з податку на прибуток. Нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку за період з 01.08.11 р. відображаються у складі собівартості реалізації в ряд. 05.1.16 додатка СВ до декларації та/або у складі інших витрат в ряд. 06.5.37 додатка ІВ до декларації (у частині постійних нерозподілених загальновиробничих витрат).

А всі нестачі та втрати ТМЦ понад установлені норми не включаються до витрат підприємства і не беруть участі при визначенні оподатковуваного прибутку.

У табл. 2 на с. 35 стисло систематизуємо викладене вище з приводу оподаткування розглянутих ситуацій.

 

Бухгалтерський облік

Виробничі ОЗ

Невиробничі ОЗ. Згідно з п. 4 П(С)БО 7 ОЗ — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких складає понад один рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Як бачимо, для бухгалтерського обліку неважливо, для яких цілей використовуються ОЗ — чи то у виробництві, чи то для невиробничих цілей. І переведення ОЗ до складу невиробничих не змінює порядок бухгалтерського обліку. Можуть змінитися лише характер витрат (наприклад, були виробничі, а стали інші витрати операційної діяльності). Переведені об'єкти ОЗ продовжують амортизуватися в бухгалтерському обліку протягом строку корисного використання (експлуатації), що встановлюється підприємством при визнанні об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудовування, дообладнання та консервації (

п. 23 П(С)БО 7).

 

Таблиця 2.

Особливості оподаткування випадків негосподарського використання ОЗ і ТМЦ

Нюанси оподаткування

Випадки негосподарського використання ОЗ і ТМЦ

переведення ОЗ до складу невиробничих

використання ТМЦ для невиробничих потреб

втрати (нестача/псування) ТМЦ

ПДВ

Згідно з п. 189.1 ПКУ потрібно нарахувати ПЗ за ставкою 20 %. База оподаткування визначається виходячи з балансової вартості ОЗ на момент переведення.

Якщо під час придбання ОЗ ПК не відображався, то й при переведенні цих ОЗ до складу невиробничих ПЗ не нараховують (п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ)

Відповідно до п. 189.1 ПКУ слід нарахувати ПЗ за ставкою 20 %. База нарахування — ціна не нижче за ціну придбання таких ТМЦ.

Коригувати ПК, відображений під час придбання ТМЦ, не потрібно(1).

Якщо під час придбання ТМЦ ПК не відображався, то нараховувати ПЗ за такими операціями не потрібно (п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ)

Податок на прибуток

Нарахування амортизації припиняється з місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено переведення ОЗ до складу невиробничих (п. 146.15 ПКУ)

Нічого коригувати не потрібно, тому що згідно з п. 138.4 ПКУ вартості ТМЦ, що формують собівартість продукції, уключаються до складу витрат підприємства при визначенні оподатковуваного прибутку одночасно з визнанням доходу від їх реалізації

Втрати в межах норм природного убутку включаються до витрат (п. 140.3 і п.п. 138.8.5 ПКУ).

Втрати ТМЦ, що перевищують норми природного убутку, не включаються до витрат

(1) У розд. 130.18 ЄПБЗ є консультація податкових органів про наслідки списання товарів понад норми природного убутку, що також вважається використанням не в госпдіяльності. І в ній також зазначається, що коригувати ПК не потрібно.

 

Приклад 1.

Керівництво підприємства прийняло рішення перевести з виробничих ОЗ до невиробничих кавовий апарат, що використовувався в кафе. Після переведення кавовий апарат використовуватиметься в офісному приміщенні працівниками. Первісна вартість кавового апарата — 5000 грн. Сума амортизації, яку було нараховано до переведення до складу невиробничих ОЗ, становить 2000 грн. Залишкова вартість дорівнює 3000 грн. (5000 - 2000). Умовно припустимо, що:

— дані податкового та бухгалтерського обліку збігаються;

— ліквідаційна вартість дорівнює нулю.

При купівлі кавового апарата було відображено ПК з ПДВ.

В обліку операцію з переведення його до складу невиробничих ОЗ буде відображено такими записами (див. табл. 3).

 

Таблиця 3.

Облік переведення ОЗ до складу невиробничих

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,
грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

1. Переведено кавовий апарат до складу невиробничих засобів

109/НОЗ(1)

109/ВОЗ(2), (3)

5000

З місяця, наступного за місяцем переведення об'єкта ОЗ до складу невиробничих ОЗ, припиняється нарахування амортизації

2. Нараховано ПЗ з ПДВ виходячи із залишкової вартості кавового апарата при його переведенні до складу невиробничих (3000 х 20 %)

949

641/ПДВ

600

(1) Невиробничі основні засоби.

(2) Виробничі основні засоби.

(3) Після такого переведення в бухгалтерському обліку нарахування амортизації включатиметься до складу інших витрат операційної діяльності (Дт 949).

 

Використання ТМЦ не в госпдіяльності.

Якщо ви придбали ТМЦ і первісно передбачалося, що їх буде використано у виробничому процесі, але за фактом було витрачено на задоволення негосподарських потреб, не засмучуйтеся: у бухгалтерському обліку жодних коригувань здійснювати не слід, але потрібно правильно відобразити цю ситуацію в обліку.

Приклад 2.

Підприємство, що займається роздрібною торгівлею кондитерськими виробами, придбало 100 шт. тортів «Наполеон» за ціною 62,50 грн./шт. без ПДВ (ПДВ — 12,50 грн.). Ціна реалізації — 100 грн. без ПДВ (ПДВ — 20 грн.). Два торти було передано для проведення корпоративу з нагоди дня народження працівника.

Бухгалтерський та податковий облік цієї операції див. у табл. 4.

 

Таблиця 4.

Облік використання ТМЦ для невиробничих цілей

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,
грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

1. Перераховано передоплату постачальнику за торт «Наполеон» (100 шт. х 75 грн.)

371

311

7500

(1)

2. Відображено суму ПК з ПДВ у складі перерахованої передоплати за торти

641

644

1250

3. Отримано торти

281

631

6250

(2)

4. Списано раніше відображену суму ПК з ПДВ при оприбуткуванні тортів

644

631

1250

5. Здійснено залік заборгованостей

631

371

7500

6. Передано два торти для задоволення потреб, не пов'язаних з господарською діяльністю підприємства (2 шт. х 62,50 грн.)

949

281

125

7. Нараховано ПЗ з ПДВ при передачі тортів для негосподарських цілей (2 шт. х 62,50 грн. х 20 %)

949

641

25

(1) Згідно з п. 139.1.3 ПКУ суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг не включаються до складу витрат.

(2) При отриманні тортів витрати не відображаються, оскільки відповідно до п. 138.4 ПКУ витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

 

Втрати ТМЦ.

Звернемо увагу, що після списання вартості зіпсованих ТМЦ вони продовжують значитися на позабалансовому рахунку до виявлення осіб, винних у нестачі/псуванні майна.

Приклад 3.

За підсумками інвентаризації підприємство виявило нестачу ТМЦ (порцелянові чашки) на суму 250 грн. (без ПДВ.). Із цієї суми нестача в межах норм природного убутку згідно з Нормами втрат (бою) порцеляно-фаянсових майолікових та гончарних товарів, посуду скляного сортового, господарського, кухонного з жаростійкого скла та колб для термосів при транспортуванні, зберіганні та реалізації, затвердженими наказом Міністерства торгівлі СРСР від 04.01.88 р. № 2, умовно становить 50 грн. (без ПДВ). Понаднормативні втрати — 200 грн. (250 - 50 ). Винну особу не встановлено.

У бухгалтерському та податковому обліку цю операцію буде відображено таким чином (див. табл. 5).

 

Таблиця 5.

Облік нестач/втрат ТМЦ

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,
грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

Списано суму нестачі ТМЦ у складі витрат звітного періоду

947

281

250(1)

50

Відображено суму нестачі на позабалансовому рахунку

072

 —

240(2)

Нараховано ПЗ з ПДВ при списанні наднормативних втрат ТМЦ виходячи з купівельної вартості (200 х 20 %)

947

641

40

(1) На витрати списується вся сума нестачі без ПДВ.

(2) На позабалансовому рахунку відображаємо суму нестачі з ПДВ за вирахуванням суми нестачі в межах норм природного убутку (240 = 200 х 120 %).

 

Документи і скорочення статті

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон № 3609

— Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.11 р. № 3609-VI.

Порядок № 969

— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 21.12.10 р. № 969.

Порядок № 1002

— Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1002.

ОЗ

— основні засоби.

ПЗ

— податкові зобов'язання.

ПК

— податковий кредит.

ПН

— податкова накладна.

Реєстр

— Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

ЄПБЗ

— Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі