ПРЕДСТАВНИЦТВО В ПОДАТКОВИХ ВІДНОСИНАХ:
ДПСУ відповідає на проблемні запитання
Лист Державної податкової служби України від 20.09.11 р. № 1067/6/10-1015/3695
«Про надання відповіді»
У листі, що коментується, ДПСУ відповіла на два проблемні запитання стосовно реалізації інституту представництва в податкових відносинах. На жаль, у листі чітких висновків не прозвучало. Податківці обмежилися цитуванням відповідних норм Податкового кодексу України (далі — ПКУ), а за подробицями порадили звернутися до ЄБПЗ*.
* Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua
1. Чи може податкову звітність підписувати представник? Податківці в листі обмежилися тільки цитуванням ст. 19 і п. 48.5 ПКУ. У зв'язку з цим висловимо свою позицію з цього питання.
Юридична особа . Із п. 48.5.1 ПКУ випливає, що Податкову декларацію має бути підписано щодо юридичної особи:
— керівником платника податків або уповноваженою особою;
— особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу ДПС.
Особливі правила в цьому пункті передбачено для ситуації, коли ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації здійснює керівник платника податків. У цьому випадку податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Хоча цю норму сформульовано не зовсім чітко, з неї можна дійти висновку, що в зазначеній ситуації директор підписує декларацію двічі: за себе та за бухгалтера.
Що ж стосується загального випадку, то в п.п. 48.5.1 ПКУ передбачається можливість підписання звітності за директора уповноваженою особою. Такою уповноваженою особою можна вважати представника юридичної особи, про якого йдеться в ст. 19 ПКУ, тобто особу, яка може здійснювати представництво законних інтересів юридичної особи та ведення справ, пов'язаних зі сплатою податків, на підставі закону або довіреності.
На думку Мін'юсту (лист від 31.03.11 р. № 176-0-2-11-20), поняття і підстави представництва містяться у ст. 237 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), де передбачається, що представництвом є правовідносини, в яких одна сторона (представник) зобов'язана або має право здійснити правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та на інших підставах, установлених актами цивільного законодавства.
Підпис за директора . Представниками юридичної особи, які діють від її імені на підставі закону, є її директор (ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України, далі — ГКУ) чи інша особа, уповноважена на представлення юридичної особи в органах держвлади установчими документами (ч. 2 ст. 65 ГКУ).
Інші уповноважені особи можуть представляти юридичну особу на підставі довіреності. Згідно зі ст. 246 ЦКУ довіреність від імені юридичної особи видається її органом чи іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, і скріплюється печаткою цієї юридичної особи. Отже, обов'язкового нотаріального посвідчення такої довіреності не вимагається, що підтверджують і податківці в роз'ясненні з розділу 040.01 ЄБПЗ.
Підпис за бухгалтера . Згідно з п. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік) бухгалтерський облік на підприємстві можуть вести:
— бухгалтер (головний бухгалтер);
— спеціаліст з бухгалтерського обліку — суб'єкт підприємницької діяльності;
— централізована бухгалтерія чи аудиторська фірма;
— безпосередньо власник або керівник юридичної особи.
Однак із ПКУ чітко не випливає, чи можуть ці особи одночасно вважатися й особами, уповноваженими на підписання податкової звітності, адже Законом про бухоблік їм не делеговано функції щодо ведення податкового обліку. Утім, податківці не звертають уваги на ці нестикування і дозволяють підписувати податкову звітність, зокрема, аудиторській фірмі (див. роз'яснення в розділі 020.02 ЄБПЗ)*.
* Див. також статтю «Бухгалтерська робота: хто може її виконувати та яка відповідальність за похибки» // «БТ», 2011, № 29, с. 16.
При підписанні податкової звітності представниками юридичної особи виникає запитання з унесенням даних про них до ф. № 1-ОПП. Податківці дозволяють не включати інформацію про таких осіб до цієї форми лише в ситуації тимчасової відсутності керівника та бухгалтера (див. «Тимчасова відсутність директора та головбуха»).
| Тимчасова відсутність директора та головбуха Роз'яснення з розділу 020.02 ЄБПЗ «Запитання. Який порядок підписання податкової звітності платником у разі тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера?
Відповідь. <…> Якщо установчими документами не передбачено покладання на іншу особу організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків на випадок відсутності керівника та головного бухгалтера з об’єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо), відповідними організаційно-розпорядчими документами підприємства тимчасово призначається особа, уповноважена на виконання таких функцій. У разі відсутності керівника та головного бухгалтера юридичної особи на роботі з об'єктивних причин податкова декларація може бути підписана іншими особами, які уповноважені установчими та/або організаційно-розпорядчими документами виконувати обов'язки керівників на час їх відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала податкову декларацію, підтверджені відповідними документами (установчими, наказами чи розпорядженнями тощо), які подаються разом з податковою декларацією до органу ДПС». |
Виходячи з цієї консультації, повноваження представника на підписання податкової звітності можна закріпити в довіреності юридичної особи та додавати її до кожної декларації, що не зовсім зручно. Тому можна піти іншим шляхом — на підставі виданої довіреності внести відомості про представника юридичної особи, уповноваженого на підписання податкової звітності, до ф. № 1-ОПП.
Фізична особа — підприємець . Відповідно до п. 19.2 ПКУ довіреність, видана платником податків — фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних зі сплатою податків, має бути засвідчено відповідно до чинного законодавства. Податківці наполягають на нотаріальному посвідченні такої довіреності, і за її наявності дозволяють представнику підписувати податкову звітність (див. роз'яснення в розділі 020.02 ЄБПЗ). Із консультацій в ЄБПЗ також випливає, що в цьому випадку копія довіреності додається до справи платника податків.
2. Чи може звітність доставлятися посильним (кур'єрською службою)? Чи необхідно оформляти довіреність на такого посильного (кур'єрську службу)? На ці запитання податківці в листі також не відповіли та обмежилися тільки цитуванням п. 49.3 ПКУ. Згідно з цією нормою податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ , одним зі способів:
а) особисто платником податків чи уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі.
На практиці це питання вирішується досить просто, оскільки виходячи з Типової інструкції з діловодства в органах ДПС, затвердженої наказом ДПАУ від 01.07.98 р. № 315, отримання кореспонденції від кур'єра здійснюється централізовано. При цьому працівники органу ДПС перевіряють правильність адреси доставленої кореспонденції, цілісність пакета і за потреби розписуються за її отримання, проставляючи дату й час отримання (див. роз'яснення в розділі 020.05 ЄБПЗ), а паспорт від кур'єра і довіреність не потрібні.
Зауважимо також, що ненадання довіреності кур'єром чи іншою особою не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, оскільки його не зазначено в наведеному в ст. 48, 49 ПКУ вичерпному переліку таких підстав. Утім, обережним платникам можна порекомендувати про всяк випадок надати довіреність кур'єру, тим більше, що юридичній особі її виписати нескладно.
