Щодо обкладення ПДВ операцій у туристичній діяльності

ТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ:

КВРУ роз'яснив порядок обкладення ПДВ

Лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 14.10.11 р. № 04-39/10-1038

«Щодо обкладення ПДВ операцій у туристичній діяльності»

У листі, що коментується, Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (КВРУ) висловив свою точку зору щодо проблемних питань, які виникають при обкладенні ПДВ туристичних послуг.

1. База оподаткування. В основу оподаткування ПДВ турпродукту ст. 207 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) покладено маржинальний принцип визначення бази оподаткування, тобто базою оподаткування у туроператора є винагорода. Правила визначення такої винагороди встановлені пп. 207.2 — 207.5 ПКУ. До бази оподаткування, визначеної за такими правилами, застосовується основна ставка ПДВ (20 %).

Виходячи із цього КВРУ зробив висновок: при розрахунку винагороди туроператора витрати на придбання товарів/послуг визначаються з урахуванням ПДВ, сплаченого у складі витрат на придбання товарів/послуг, вартість яких включається до турпродукту. При цьому суми ПДВ, сплачені туроператором у складі таких витрат, відповідно до ст. 139 ПКУ включаються до витрат.

Про необхідність застосування саме такого підходу при визначенні бази обкладення ПДВ турпродукту ми говорили у статті «ПДВ за новими правилами. Туристичні послуги» // «БТ», 2011, № 22, с. 13. Хоч з 06.08.11 р. ст. 207 ПКУ була викладена у новій редакції Законом № 3609*, цей принцип визначення бази оподаткування у туристичній діяльності залишився незміннім.

2. Оподаткування авансів . Податкові зобов'язання з операцій з постачання туристичного продукту у туроператора визначаються відповідно до загального правила, встановленого п. 187.1 ПКУ (за правилом першої події). Ураховуючи особливості туристичної діяльності, як правило, такою першою подією є отримання попередньої оплати за ще не сформований турпродукт. У такій ситуації КВРУ пропонує нараховувати податкові зобов'язання виходячи із розрахункового розміру винагороди. А після визначення вартості сформованого турпродукту і фактичних понесених витрат, пов'язаних з таким турпродуктом, туроператор проводить відповідний перерахунок податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними ст. 192 ПКУ.

У цьому питанні КВРУ теж підтримав нашу позицію, викладену у згаданій вище статті. Такий підхід рекомендували податківці ще до прийняття ПКУ у листі ДПАУ від 08.10.09 р. № 22113/7/16-1517-26 та у статті «Оподаткування туристичних послуг» // «ПБМК»**, 2011, № 18, с. 15.

** Газета «Податковий, банківський, митний консультант».

3. Податковий кредит. Щодо формування податкового кредиту КВРУ роз'яснив, що туроператор:

— не має права включати до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені за товари/ послуги, які формують туристичний продукт. Крім того, КВРУ пропонує не відображати такі суми у декларації з ПДВ, а податкові накладні, отримані від постачальників таких послуг, не відображати у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних;

— має право включити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при придбанні товарів/послуг, які безпосередньо пов'язані з отриманням винагороди туроператора (маржі).

Нагадаємо, що до 06.08.11 р. у ЄБПЗ (розділ 130.32) була актуальна консультація, у якій податківці погоджувались з правом туристичного оператора (агента) включити до складу свого податкового кредиту суми ПДВ, що пов’язані з адміністративними витратами (канцелярські товари, оренда офісу, електроенергія, теплоенергія, водопостачання тощо) за умови, що такі адміністративні витрати включаються, з метою їх компенсації споживачем, до вартості туристичної послуги, тобто входять до складу його винагороди, яка підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою (див. консультацію «Податковий кредит у туроператора (турагента)» // «БТ», 2011, № 22, с. 31). Сподіваємось, що податківці знову актуалізують аналогічне роз'яснення.