ВИТРАТИ НА ОХОРОНУ ПРАЦІ:
звітним періодом для виконання норми
щодо фінансування витрат
на цю мету є календарний рік
Лист Міністерства юстиції України від 12.10.11 р. № 10593-0-4-11/7.2
«Про штраф за нефінансування витрат на охорону праці»
У листі, що коментується, Мін'юст роз'яснює, як потрібно трактувати окремі положення ст. 43 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII (далі — Закон про охорону праці) у частині визначення розміру штрафу за нефінансування витрат на охорону праці. Цей штраф накладається на юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю.
Нагадаємо, що з 25 червня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до статей 19 і 43 Закону України «Про охорону праці» від 02.06.11 р. № 3458-VI, яким:
— по-перше, змінено порядок розрахунку мінімальної суми витрат роботодавця на охорону праці. Раніше роботодавець був зобов'язаний спрямовувати на цю мету не менше 0,5 % від суми реалізованої продукції. Сьогодні — не менше 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік (оновлено редакцію ч. 3 ст. 19 Закону про охорону праці). Для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, як і раніше, витрати на охорону праці повинні дорівнювати не менше 0,2 % від фонду оплати праці (ч. 4 ст. 19 Закону про охорону праці);
— по-друге, визначено розмір штрафу за нефінансування витрат на охорону праці. Раніше згідно з чинним законодавством за це також передбачався штраф, але конкретного розміру штрафу встановлено не було. Тепер за порушення вимог, передбачених ч. 3 і 4 ст. 19 Закону про охорону праці, юридична або фізична особа, яка використовує найману працю, сплачує штраф із розрахунку 25 % від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період (ч. 3 ст. 43 Закону про охорону праці);
— по-третє, змінено порядок розрахунку пені за несвоєчасну сплату штрафу роботодавцем. Несплата або неповна сплата юридичними або фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення (ч. 4 ст. 43 Закону про охорону праці).
Унесені зміни спричинили запитання, який період потрібно вважати попереднім роком для цілей розрахунку мінімальної суми витрат на охорону праці та що вважати звітним періодом для цілей ст. 43 Закону про охорону праці.
У листі, що коментується, Мін'юст звертає увагу на таке: відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV звітним періодом складання фінансової звітності є календарний рік. Із викладеного Мін'юстом можна дійти висновку, що розмір мінімальних витрат на охорону праці на поточний звітний період визначається як 0,5 % від фонду оплати праці за попередній календарний рік (з 1 січня по 31 грудня). Поточним звітним періодом, протягом якого підприємство має профінансувати витрати на охорону праці в розмірі не менше від установленого, також є календарний рік (тобто період з 1 січня по 31 грудня поточного року).
Наприклад, фонд оплати праці підприємства за 2010 рік склав 150000 грн. Отже, у 2011 році підприємство зобов'язане спрямувати на заходи з охорони праці суму не менше 750 грн. (150000 х 0,5 %). Припустимо, підприємство витратило на ці цілі (придбано спецодяг для працівників) 500 грн. Отже, органи державного нагляду за охороною праці можуть накласти на це підприємство штраф за порушення вимог ч. 3 ст. 19 Закону про охорону праці в розмірі 62,5 грн. ((750 - 500) х 25 %).
На завершення зауважимо, що Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення яких включаються до витрат, затверджено постановою КМУ від 27.06.03 р. № 994 (з урахуванням змін, унесених до нього постановою КМУ від 30.03.11 р. № 321).
