Шпаргалка бухгалтера. Актуальні питання щодо сплати ПДВ роз’яснює ДПСУ

Запитання

Відповідь податківців

Коментар редакції

1. Чи можна доручити виписку ПН різним відділам підприємства, які знаходяться за однією юридичною адресою, але займаються різними видами діяльності?

Відповідно до п. 2 Порядку № 969 ПН складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно ІПН платника ПДВ. Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписки ПН. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що письмово повідомити орган ДПС за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

При цьому при складанні ПН філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер ПН встановлюється з урахуванням присвоєного числового номера і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику порядкового номера ПН проставляється порядковий номер, а в знаменнику — числовий номер філії чи структурного підрозділу.

ПН вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у п. 2 Порядку № 969.

Ураховуючи вищевикладене, якщо один або кілька структурних підрозділів платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то такий платник податку може делегувати таким структурним підрозділам право виписки ПН.

При цьому при складанні ПН філією чи іншим структурним підрозділом платника податку:
— при заповненні реквізиту «Особа (платник податку) — продавець» разом із назвою головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, необхідно зазначити назву філії або структурного підрозділу, які відповідно до наданого їм права виписують ПН;
— при заповненні реквізиту «Місцезнаходження продавця» зазначається місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, а також може зазначатися адреса філії або структурного підрозділу, якому делеговано право виписування ПН

На наш погляд, делегувати право складання ПН структурним підрозділам доцільно тоді, коли немає можливості організувати реєстрацію ПН в одному Реєстрі. У такому випадку кожний структурний підрозділ буде вести окремий Реєстр.

Якщо ж є можливість організувати централізовану реєстрацію ПН в одному Реєстрі працівниками усіх підрозділів платника ПДВ, то делегувати право виписувати ПН таким підрозділам немає потреби

2. З 1 січня 2011 року послуги, що надає наше підприємство, не були об'єктом оподаткування ПДВ на підставі п.п. 196.1.14 ПКУ, тому було визнано умовний продаж ОЗ (нараховані податкові зобов'язання з ПДВ на балансову вартість ОЗ станом на 01.01.11 р.). З 01.07.11 р. наші послуги знову обкладаються ПДВ (підприємство надає виключно такі послуги).

Законом № 3387, що набув чинності з 1 липня 2011 року, виключено з ПКУ п.п. 196.1.14, яким було передбачено, що операції з постачання послуг, визначених в п.п. «в» п. 186.3 ПКУ, а саме консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних та інших подібних послуг консультаційного характеру, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Таким чином, починаючи з 1 липня 2011 року операції з постачання послуг на митній території України, визначених в п.п. «в» п. 186.3 ПКУ, оподатковуються на загальних підставах за ставкою 20 %.

Ураховуючи те, що відповідно до п. 198.5 ПКУ у разі якщо придбані товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до ПКУ, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 ПКУ), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Ми з таким підходом податківців не можемо погодитись.

1. Застосувати п. 198.5 ПКУ, у редакції, що почала діяти з 06.08.11 р., до операцій, які відбулись у січні 2011 року, не можна (до 06.08.11 р. такі вимоги випливали із п.п. «в» п.п. 14.1.191 та п. 188.1 ПКУ та, на наш погляд, стосувалися лише майна, яке взагалі не використовувалось в оподатковуваних операціях).

Чи може підприємство зменшити податкові зобов'язання з ПДВ, які були нараховані в січні 2011 року? Якщо так, то як таку операцію відобразити в Реєстрі та декларації з ПДВ?

Отже, у січні 2011 року підприємство правильно вчинило, нарахувавши податкові зобов'язання на балансову вартість основних засобів станом на 01.01.11 р., оскільки саме з цієї дати такі основні засоби почали використовуватись в операціях, які не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Що стосується повторного використання основних засобів в оподатковуваних операціях, то у такому випадку можливості поновлення податкового кредиту платник податку не має

2. Для компенсації податкового кредиту щодо ОЗ, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково у звільнених (адже до 01.01.11 р. та після 01.07.11 р. такі ОЗ використовувались в оподатковуваних операціях) передбачено інший механізм — через перерахунок податкового кредиту згідно з п. 199.4 ПКУ.

Тому, на наш погляд, платник може виправити помилку, допущену в січні 2011 р., — виключити із декларації з ПДВ раніше нараховані зобов’язання.

Хоча відстоювати такий підхід, скоріше за все, доведеться у суді

3. Підприємство займається поставкою лісопродукту залізничним транспортом. Умовою поставки є передоплата. 01.08.11 р. підприємством отримано передоплату в загальній сумі 20000,00 грн. При цьому у платіжному дорученні покупцем самостійно визначено суму ПДВ, у тому числі в сумі 1000 грн. 02.08.11 р. підприємство здійснює відвантаження лісопродуктів, у тому числі звільнених від оподаткування, на суму 10000 грн., послуги залізниці складають 5000,00 грн., у т. ч. ПДВ — 833,33 грн. Яким чином має бути виписана ПН? Чи є платіжне доручення покупця, в якому ним самостійно визначена сума ПДВ

(частину оподатковуваних операцій наперед не може визначати навіть продавець), підставою для виписки ПН за датою отримання коштів?

Відповідно до п. 201.10 ПКУ ПН видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому відповідно до п. 201.4 ПКУ ПН виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до п. 187.1 ПКУ вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ПКУ ПН виписується на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Таким чином, на дату отримання передоплати за товари/послуги продавець повинен визначити суму податкових зобов'язань та виписати ПН на суму отриманої передоплати.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 201.5 ПКУ для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі ПН.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст. 197 ПКУ, відповідно до п. 201.3 ПКУ у ПН робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 ПКУ.

Крім того, відповідно до п. 201.1 ПКУ одними з обов'язкових реквізитів ПН є ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні.

При цьому, зважаючи на положення ПКУ (п.п. 194.1.1), які визначають особливі правила як визначення суми податку (відсотки від бази оподаткування), так і визначення вартості товарів (податок додається до ціни товару (послуг)), звертаємо увагу на неприпустимість наведеного у запитанні способу визначення суми податку (в тому числі)

Дійсно, суму ПДВ, яку має сплатити покупець, повинен визначати продавець. Така сума має бути вказана у ПН, яка виписується у день отримання попередньої оплати

4. Покупець (ФОП — платник єдиного податку) частково повертає підприємству раніше придбану та оплачену продукцію. Чи може підприємство (продавець) відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ, якщо розрахунок з підприємцем за повернену продукцію здійснено взаємозаліком?

Відповідно до п. 192.2 ПКУ зменшення суми податкових зобов'язань платника податку — постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Отже, зменшити податкові зобов'язання з ПДВ можна лише при наданні повної грошової компенсації за повернений товар. Оскільки в описаній ситуації розрахунок здійснено шляхом проведення взаємозаліку, а не оплати грошовими коштами, то у продавця право на зменшення податкового зобов'язання не виникає

Формально все правильно.

Можна рекомендувати таку схему розрахунків:

продавець повертає покупцю грошові кошти за товар, а покупець ними (того ж дня) розраховується згідно із зобов’язаннями за іншим договором (за яким мав проводитись взаємозалік)

5. Які штрафні санкції передбачені за порушення порядку нумерації ПН у Реєстрі?

Платник податку веде Реєстр в електронному вигляді, у якому зазначається, зокрема, порядковий номер ПН (п. 201.15 ПКУ). Порядковий номер ПН присвоюється відповідно до її номера в Реєстрі (п. 3 Порядку № 969). Відповідно до п. 9 Порядку № 1002, заповнення окремих граф у розділі I передбачено таким чином:
— у гр. 1 проставляється порядковий номер документа, який вноситься до Реєстру: ПН, який відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі; РК, на підставі якого здійснюється запис у Реєстрі; документа бухгалтерського обліку;
— у гр. 2 вказується: дата виписки ПН, яка відповідає даті виникнення податкових зобов'язань з ПДВ; дата складання РК; у разі експорту товару — дата виписки ПН, яка відповідає даті оформлення ВМД; дата оформлення бухгалтерського документа, що підтверджує факт здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ;
— у гр. 3 вказується: порядковий номер ПН, який відповідає номеру з гр. 1, тобто порядковому номеру запису в Реєстрі; номер РК; номер документа бухгалтерського обліку. У разі якщо платником ПДВ здійснюються експортні операції, то у гр. 3 проставляються останні 6 цифр ВМД (порядковий номер митної декларації в журналі обліку ВМД на митниці). При цьому номер наступної ПН повинен відповідати порядковому номеру запису в Реєстрі.

За вибором платника нумерацію можна вести за кожний місяць окремо, починаючи з № 1, або наскрізну за весь рік.

За порушення законів з питань оподаткування передбачена фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність (п. 111.1 ПКУ). За порушення порядку нумерації ПН у Реєстрі (що не призводить до стягнення грошових зобов'язань та відповідно застосування фінансових санкцій) застосовується адміністративний штраф. Накладається адміністративний штраф на керівника та іншу посадову особу підприємства у разі порушення ними встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Ураховуючи те, що зазначення порядкового номера ПН у Реєстрі передбачене ПКУ, то за порушення порядку нумерації ПН в Реєстрі може бути застосовано адміністративний штраф. Розмір адмінштрафу відповідно до ст. 163¹ КУпАП складає від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це від 85 грн. до 170 грн.).

Крім того, слід нагадати, що порушення порядку заповнення ПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, указаної в ПН, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період

Із тим, що порушення порядку нумерації ПН може стати підставою для накладення адмінштрафу на посадових осіб продавця, можна погодитись, а от із тим, що таке порушення може поставити під сумнів правомірність формування податкового кредиту покупця, ми не згодні.

Адже покупець може перевірити лише наявність обов’язкових реквізитів у ПН

6. Чи потрібно відображати в Реєстрі операції з передоплати товарів/послуг підприємству — неплатникові ПДВ? Якщо так, то яким чином заповнити графи Реєстру?

За загальним правилом у податковому обліку з ПДВ податкові зобов'язання та податковий кредит відображаються за правилом першої події.

Оскільки в Реєстрі та в декларації з ПДВ відображаються не лише операції, які оподатковуються ПДВ, але й ті, що не є об'єктом оподаткування чи звільнені від оподаткування, то операції з передоплати товарів/послуг підприємству — неплатникові ПДВ також слід відображати в зазначених Реєстрі та Декларації за правилом першої події, тобто або за датою списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або за датою отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено відповідним документом.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1002 у гр. 5 розділу II Реєстру зазначається вид документа згідно з такими позначеннями, зокрема: НП — документ, що засвідчує придбання товарів/послуг на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість; БО — документ бухгалтерського обліку.

Отже, операції з передоплати товарів (робіт, послуг) підприємству — неплатникові ПДВ слід відображати в Реєстрі в періоді здійснення такої передоплати, при цьому документом для такого відображення служитиме рахунок або платіжне доручення на перерахування коштів, а в гр. 5 розділу II Реєстру слід зазначити вид документа — НП

Повністю погоджуємося із висновками податківців. Про порядок ведення Реєстру ми розповідали у Темі тижня «Новий реєстр податкових накладних» // «БТ», 2011, № 11, с. 34

7. Яким чином відображати отримані послуги з розрахунково-касового обслуговування банку в Реєстрі: за кожний день чи підсумком за місяць? Який вид документа при цьому вказується: БО чи НП? Які штрафи передбачені за невідображення та як вони застосовуються: одноразово чи за кожне невідображення?

Операції з розрахунково-касового обслуговування не є об'єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.5 ПКУ). Однак це не звільняє платника ПДВ від обов'язку відобразити операції з отримання таких послуг у декларації з ПДВ та Реєстр, ведення якого передбачене пп. 201.14 та 201.15 ПКУ.

Вартість послуг з розрахунково-касового обслуговування та порядок їх нарахування зазвичай передбачається у договорі між клієнтом та банком. Якщо договором передбачено оформлення акта про надання таких послуг раз на місяць, то підприємство на підставі цього документа відображатиме такі послуги у Реєстрі раз на місяць.

Якщо ж єдиний акт не оформляється, а підприємство відображає витрати на розрахунково-касове обслуговування на підставі банківських виписок, то відображати в Реєстрі потрібно кожну з таких виписок.

Відповідно до п. 11.4 Порядку № 1002 у гр. 5 зазначається вид документа, зокрема «НП» — документ, що засвідчує придбання товарів/послуг на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість.

За порушення законів з питань оподаткування передбачена фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність (п. 111.1 ПКУ). За порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку може бути застосовано адмінштраф у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це від 85 грн. до 170 грн.) (ст. 163¹ КУпАП)

Формально все правильно, але, на наш погляд, немає потреби відображати у Реєстрі кожну таку операцію. Однак той факт, що це потребує додаткових витрат часу, податківців не турбує

8. Будівельна компанія побудувала котеджі, вони продаються фізичним особам. Чи потрібно ПН, виписану на фізособу — неплатника ПДВ, реєструвати в ЄРПН (сума ПДВ перевищує
100 тис. грн.)? Чи є інший порядок реєстрації ПН в ЄРПН, окрім електронного (оскільки не завжди є інтернет-зв'язок)?

Відповідно до п. 201.10 ПКУ ПН видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1246 не підлягають реєстрації ПН, що не видаються покупцеві та залишаються у продавця в порядку, установленому ДПС.

Згідно з п. 8 Порядку № 969 усі примірники ПН, окремі особливості заповнення яких викладені в пп. 8.1 — 8.4 Порядку № 969, зокрема, у разі поставки товарів/послуг неплатнику ПДВ, залишаються в особи, яка їх виписала.

Таким чином, ПН, які відповідно до п. 8 Порядку № 969 залишаються у продавця товарів/послуг, незалежно від суми ПДВ, що зазначена в таких ПН, не підлягають реєстрації у ЄРПН.

Що стосується способу внесення інформації про ПН до ЄРПН, то відповідно до Порядку № 1246 після складення ПН та/або РК в електронній формі та накладення електронного цифрового підпису продавець здійснює шифрування ПН та/або РК в електронній формі та надсилає їх ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Закону № 852 та Закону № 851.

Іншого способу внесення інформації про ПН до ЄРПН Порядком № 1246 не передбачено

Повністю погоджуємося з висновками податківців

9. За результатами перевірки виявлено, що підприємство показало податковий кредит від постачальника, який за даними ДПІ не відображений у звітності контрагента, або контрагент не сплатив податкові зобов'язання. Інспектор знімає податковий кредит і нараховує на цю суму 25 % штрафу. Чи правомірні дії податкового інспектора за умови надання йому всіх необхідних документів для підтвердження права на податковий кредит?

ПН є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і Реєстрі продавця та Реєстрі покупця.

Органи ДПС за даними Реєстрів, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому Реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розд. II ПКУ.

При цьому відповідно до п. 201.10 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг ПН в ЄРПН та порушення порядку заповнення ПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, указаної в ПН, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період

Податківці не дали прямої відповіді на поставлене запитання. Однак із наведених ними норм можна зробити такі висновки:
— саме продавець має «уточнити податкові зобов’язання»;
— підставами для виключення ПН із податкового кредиту покупця може бути відсутність реєстрації ПН в ЄРПН або порушення порядку заповнення ПН.

Таким чином, порушення порядку відображення ПН у Реєстрі чи декларації з ПДВ не є підставою для виключення ПН із податкового кредиту покупця

10. За який місяць слід включити, до Реєстру отриману ПН на послуги зв'язку, якщо дата її виписки 30.09.11 р., а видана вона контрагентом 10.10.11 р.?

Відповідно до п. 198.2 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
— або дата списання коштів із банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
— або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено ПН.

Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, є ПН, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця (абзац перший п. 201.10 ПКУ).

Відповідно до п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені ПН (або підтверджені ПН, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати ПН або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН, відповідно до п. 201.10 ПКУ покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону № 996, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, отримувач послуг зв'язку має право на включення сум ПДВ з отриманих послуг до складу податкового кредиту у тому місяці, в якому ним отримано ПН від постачальника, тобто у жовтні 2011 року, або у місяці фактичного отримання послуг чи списання коштів із банківського рахунка платника податку на оплату послуг, якщо отримання послуг чи списання коштів відбулося у місяці, що передує жовтню 2011 року, та за умови подання податкової декларації за звітний податковий період разом із заявою із скаргою на постачальника та з обов'язковим наданням копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону № 996, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг

Про відображення ПН, що отримана у наступному звітному періоді, ми розповідали у консультації «Податкова накладна, яка виписана у вересні, зареєстрована у ЄРПН у жовтні. Коли виникає право на податковий кредит?» // «БТ», 2011, № 41, с. 45 та дійшли висновку, що платник має право на формування податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому у нього виникло право на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ПКУ та за умови, що на момент подання декларації у нього є ПН (хоч для цього йому доведеться записати її у Реєстр «заднім числом»).

Аналогічний висновок зроблено у листі ДПАУ від 23.09.11 р. № 1332/7/22-1417/462*, у якому податківці зазначили, що у випадку, коли дата виписки ПН та дата внесення її до ЄРПН припадають на різні звітні (податкові) періоди, платник податку — покупець має право включати таку ПН до податкового кредиту того звітного (податкового) періоду, в якому була виписана ПН за умови, що вона була внесена до ЄРПН не пізніше
20 календарних днів, наступних за датою її виписки

11. Підприємство займається виробництвом деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404, залишок якої наявний на 01.01.11 р. Крім цього підприємство займається деревопереробкою, де також може бути використано залишки деревини, які наявні на 01.01.11 р. Яким чином слід здійснити коригування податкового кредиту з ПДВ за залишками цієї продукції?

Починаючи з 01.01.11 р. відповідно до п. 15 підрозд. 2 розд. XX ПКУ тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД, у тому числі операції з імпорту та експорту таких товарів, звільняються від оподаткування ПДВ.

Законом № 3609 унесено зміни до п. 15 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Починаючи з 06.08.11 р. відповідно до п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ тимчасово, до 1 січня 2014 року, від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту та експорту
деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД (крім брикетів та гранул товарної
підкатегорії УКТЗЕД 4401 30 90 00).

Ураховуючи викладене, платники податку, які здійснювали операції з постачання деревини (включаючи і операції з деревопереробки) товарних позицій 4401, 4403, 4404 УКТЗЕД у періоді з 01.01.11 р. по 05.08.11 р. та товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТЗЕД 4401 30 90 00), починаючи з 06.08.11 р. як на митній території України, так і на експорт, не мають права на формування податкового кредиту, якщо операції з постачання таких товарів (з урахуванням дати першої з подій, перерахованих у п. 187.1 ПКУ) здійснюватимуться ними на митній території України в період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2014 року, тобто в режимі звільнення від оподаткування.

При цьому, якщо за операціями з виготовлення чи придбання зазначених груп товарів у попередніх податкових періодах (до 1 січня 2011 року) було задекларовано податковий кредит, то при здійсненні операцій з постачання таких товарів слід визнати умовний продаж відповідно до правил, установлених п. 198.5 ПКУ

Про обкладення ПДВ у таких ситуаціях ми докладно розповідали у статті «Змінилося приначення товарів: як відкоригувати ПДВ?» // «БТ», 2011, № 40, с. 22

12. Підприємство — платник ПДВ здійснило продаж офісного приміщення у багатоповерховій будівлі, яке знаходиться у нього на балансі. Земля, на якій розташована будівля, є власністю продавця. У договорі між продавцем та покупцем зазначено, що до моменту оформлення права власності на володіння частиною землі, яка відповідає частці офісного приміщення, покупець зобов'язаний компенсувати частину податку на землю продавцеві. Чи є об'єктом оподаткування ПДВ сума компенсація частини плати за землю?

Відповідно до ст. 120 ЗКУ у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до п.п. 14.1.147 ПКУ плата за землю — це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Земельний податок — обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі — податок для цілей розд. XIII ПКУ) (п.п. 14.1.72 ПКУ).

Відповідно до ст. 269, 270 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), що перебувають у власності (ст. 270 ПКУ).

Підпунктом «б» п. 185.1 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п.п. 14.1.185 ПКУ постачання послуг — будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові та вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Таким чином, у разі якщо покупець відшкодовує витрати на сплату земельного податку землекористувачу згідно з умовами договору продажу нежилого приміщення, то таке відшкодування вважається частиною оплати його вартості і, відповідно, є об'єктом оподаткування ПДВ

Якщо не вдаватись до подробиць сплати земельного податку в ситуації, що описана у запитанні, то з висновком податківців можна погодитись. Однак слід зауважити, що згідно з п. 286.6 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб, зокрема, пропорційно належній частці кожної особи — якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності та поділена в натурі. А у п. 287.6 ПКУ передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах із дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Тобто новий власник частини приміщення (покупець) має сплачувати земельний податок у бюджет, а не продавцю. Відповідно, питання про нарахування ПДВ на такі суми земельного податку не має виникати

13. Чи підлягає оподаткуванню ПДВ операція з продажу частки майна підприємства — платника ПДВ у спільній діяльності без створення юридичної особи?

Відповідно до п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ.

При цьому відповідно до п. 180.1 ПКУ для цілей оподаткування ПДВ платником податку є, в тому числі, особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи.

Ураховуючи викладене, операція з продажу частини майна підприємства — платника ПДВ у спільній діяльності без створення юридичної особи особою, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи, є об'єктом оподаткування ПДВ

Слід додати, що передача товарів/послуг як внеску у спільну діяльність, а також їх повернення учасникам теж оподатковується ПДВ на загальних підставах.

Докладніше див. у статті «Спільна діяльність: аналізуємо зміни в ПКУ» // «БТ», 2011, № 37, с. 16

14. Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з фінансування нерезидентом витрат резидента — платника ПДВ щодо утримання свого власного стендового устаткування (устаткування нерезидента), що використовується для влаштування виставок на митній території України?

Відповідно до п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п. 186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пп. 186.2 і 186.3 ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 186.2.1 ПКУ місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном.

Ураховуючи те, що послуги з утримання стендового устаткування надаються резидентом нерезиденту на митній території України, такі послуги є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому операція з фінансування нерезидентом витрат резидента на утримання стендового устаткування є оплатою за надані послуги

Погоджуємося з висновками податківців

15. Підприємство — платник ПДВ та податку на прибуток у 2010 році придбало зерно й отримало бюджетне відшкодування. У серпні 2011 року зерно реалізується. Які наслідки з ПДВ?

Починаючи з 06.08.11 р. відповідно до п. 15 підрозд. 2 розд. XX ПКУ тимчасово, до 01.01.14 р., від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТЗЕД (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 — до 06.08.11 р.), крім першого постачання таких зернових культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові культури у сільськогосподарських підприємств — виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових культур, зазначених в абзаці першому, звільняються від оподаткування ПДВ.

Таким чином, починаючи з 06.08.11 р. звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТЗЕД (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 — до 06.08.11 р.) платниками податку — посередниками, крім тих посередників, які безпосередньо придбали зернові культури у сільськогосподарських підприємств — виробників.

Що стосується операцій з вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТЗЕД, то дані операції звільняються від оподаткування ПДВ незалежно від статусу платника податку (сільськогосподарське підприємство чи посередник).

Отже, якщо зернові культури товарних позицій 1001 — 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00) були придбані такими платниками до 1 січня 2011 року і за операціями з такого придбання було задекларовано податковий кредит, такі суми податкового кредиту мають бути перераховані відповідно до правил, встановлених п.п. 198.5 ПКУ (дата коригування податкового кредиту шляхом визнання умовного продажу в цьому випадку визначається за датою першої з подій, перерахованих у п. 187.1 ПКУ)

У цілому все правильно, хоча деякі моменти потребують уточнень (у найближчих номерах газети ми повернемося до цього питання).

Про обкладення ПДВ у таких ситуаціях ми докладно розповідали у статті «Змінилося приначення товарів: як відкоригувати ПДВ?» // «БТ», 2011, № 40, с. 22

16. Підприємство — платник ПДВ і податку на прибуток у 2010 році зробило передоплату за зерно з ПДВ і відобразило податковий кредит. У 2011 році договір розірвано і передоплата повернена. Чи повинне підприємство відкоригувати податковий кредит?

Відповідно до п. 192.1 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Оскільки за операцією з постачання зернових культур до 01.01.11 р. податкові зобов'язання з ПДВ формувалися постачальником на загальних підставах, то при поверненні покупцю коштів (у тому числі й у випадку, якщо на момент повернення коштів товари не обкладаються ПДВ) продавець повинен виписати РК та зменшити раніше сформовані податкові зобов'язання. Покупець, у свою чергу, повинен зменшити податковий кредит

Погоджуємося з висновками податківців.

Про порядок коригування раніше відображених податкових зобов’язань ми розповідали у

17. Підприємство виробляє теплову енергію, для чого купує природний газ. Баланс газу по країні зводиться 2-го числа, наступного за звітним. Відповідно визначити вартість послуги з постачання теплової енергії на останній день місяця практично неможливо. Коли виписувати ПН і реєструвати їх в ЄРПН?

Пунктом 198.2 ПКУ визначено, що для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 201.10 ПКУ ПН видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в ЄРПН.

Відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг ПН у ЄРПН та порушення порядку заповнення ПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в ПН, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З набранням чинності з 06.08.11 р. змін, внесених до абз. 7 п. 201.10 ПКУ Законом № 3609, платники податку отримали право реєстрації виписаних ними ПН та РК у ЄРПН у термін не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою їх виписки

Податківці фактично не відповіли на поставлене запитання.

На наш погляд, у такій ситуації постачальник може скласти ПН виходячи із розрахункових (очікуваних) даних про обсяг використаного газу станом на останній день місяця, а після отримання фактичних даних відкоригувати ПДВ у порядку, встановленому ст. 192 ПКУ (див. статтю «ПДВ-коригування за Податковим кодексом: вивчаємо загальні
та нестандартні ситуації» //
«БТ», 2011, № 21, с. 17). Після 06.08.11 р. продавцю надано право реєструвати ПН протягом 20 календарних днів, що дає можливість продавцю скласти ПН заднім числом за фактичними даними

18.1. У IV кварталі 2010 року підприємство отримало капітальний трансферт з бюджету на будівництво основних фондів за довгостроковим контрактом. За підсумками IV кварталу 2010 року підрядник надав ПН, сума якої визначена розрахунковим шляхом за правилами визначення доходу за довгостроковим контрактом відповідно до Закону про податок на прибуток. Податковий кредит не було сформовано до з'ясування методики визначення суми «дозволеного» податкового кредиту.

Пунктом 198.3 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
— придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
— придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Що стосується визначення, чи вважатимуться придбаними безпосередньо платником товари (послуги) чи основні фонди, якщо для їх придбання витрачено бюджетні кошти, то необхідно враховувати особливості обліку таких коштів на підприємстві залежно від того, з якою метою ці кошти надано підприємству.

Згідно з п.п. 135.5.10 ПКУ суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку, включаються до інших доходів такого платника податку. У разі придбання за рахунок таких коштів товарів (послуг) чи основних фондів суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути включені до складу податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених нормами ПКУ).

Норми ПКУ не передбачають включення до складу доходів коштів, отриманих з бюджету як капітальні трансферти.

Не погоджуємося з таким висновком.

1. Згідно з ч. 4 ст. 9 БКУ трансферти — це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Тобто такі кошти мають включатись до інших доходів згідно з п.п. 135.5.10 ПКУ. Але такі доходи визнаються не в момент отримання трансферту а дещо пізніше — при нарахуванні амортизації об’єкта інвестування

Яким чином визначити суму ПДВ, яку підприємство має право віднести до складу податкового кредиту за ПН постачальника за грудень 2010 року?

18.2. Підприємство отримало з бюджету капітальний трансферт у вигляді грошових коштів, який призначений для спорудження промислового об'єкта і придбання устаткування. Чи має підприємство право на податковий кредит при придбанні основних засобів, ТМЦ за рахунок таких грошових коштів?

Капітальні трансферти мають цільове призначення і надаються суб'єктам підприємницької діяльності, зокрема на фінансування невиробничого (об'єктів соціально-культурного призначення) та виробничого будівництва, переоснащення, як участь у придбанні обладнання тощо відповідно кошти, що передаються з бюджетів розвитку в зазначених цілях, не включаються до валового доходу платників податку, оскільки їх одержання з бюджету прямо не пов'язане з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави. У зв'язку з цим профінансовані за рахунок цих коштів товари (послуги) чи основні фонди не можуть вважатися придбаними безпосередньо платником, і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, не можуть бути включені до складу податкового кредиту

(основних засобів, нематеріальних активів). Сума доходу буде дорівнювати частині амортизації, пропорційній долі отриманого платником податку з бюджету або за рахунок кредитів, залучених Кабміном, цільового фінансування капітальних інвестицій у загальній вартості таких інвестицій в об’єкт (п.п. 137.2.1 ПКУ).

2. У п. 198.3 ПКУ немає жодних умов щодо джерел фінансування операцій із придбання ОЗ. Тому якщо такі ОЗ призначаються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника (схоже, що саме про таке використання йдеться у запитанні), то жодних перешкод для формування податкового кредиту, на наш погляд, немає

19. 29 вересня підприємство змінило назву з ВАТ на ПАТ. ПН виписуються за підсумками місяця. Які реквізити (ВАТ чи ПАТ) зазначати в таких ПН та в декларації з ПДВ?

Відповідно до п. 15 Порядку № 969 у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, при постійних зв'язках із покупцем покупцю може бути виписана зведена ПН, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (1 раз на п'ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної ПН обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 16.2 Положення № 978 до початку дії нового Свідоцтва юридична особа, утворена у результаті перетворення, використовує реквізити старого Свідоцтва припиненої юридичної особи.

Таким чином, з 29 вересня юридична особа, утворена у результаті перетворення (зміна організаційно-правової форми з ВАТ на ПАТ), при виписці ПН, у тому числі і зведених ПН, та складанні податкових декларацій з ПДВ повинна використовувати реквізити нової організаційно-правової форми — ПАТ

Не погоджуємося з таким висновком. Процитувавши «правильні» норми, податківці чомусь зробили неправильні висновки.

У п.п. 16.2 розд. III Положення № 978 (у разі перетворення юрособи), і у п. 3 розд. IV Положення № 978 (у випадку зміни у даних платника ПДВ) передбачено, що до початку дії нового Свідоцтва (у період перереєстрації) юрособа використовує реквізити старого Свідоцтва.

Тому до початку дії нового Свідоцтва підприємство має використовувати реквізити старого Свідоцтва, зокрема, стару назву «ВАТ»

20. У підприємства зіпсувалася готова продукція, яка має виробничий цикл. Які податкові наслідки з ПДВ і як їх відобразити в декларації?

Відповідно до п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
— придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
— придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому відповідно до п. 198.5 ПКУ, якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно
до ПКУ, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 ПКУ),
то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно
до розд. III ПКУ.

Ураховуючи те, що відповідно до п.п. 138.8.5 ПКУ до складу загальновиробничих витрат включаються, в тому числі, і нестачі незавершеного виробництва, нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей у цехах у межах норм природного убутку згідно із затвердженими центральними органами виконавчої влади та погодженими Міністерством фінансів України нормативами, платник податку на момент списання зіпсованої продукції повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ на вартість зіпсованої продукції з урахуванням втрат у межах норм природного убутку

Про порядок відображення таких операцій ми докладно розповідали у статтях «Невиробниче використання основних засобів і товарів: нові правила податкового обліку» // «БТ», 2011, № 45, с. 30. та «Результати інвентаризації-2011: ураховуємо нові податкові правила» // «БТ», 2011, № 45, с. 37

21. За рішенням Господарського суду відповідач відшкодовує нашому підприємству: держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пеню 3 % річних від суми заборгованості та інфляційні нарахування. Чи обкладаються якісь із цих

Відповідно до ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суми індексу інфляції та 3 % річних, які сплачуються покупцем згідно зі ст. 625 ЦКУ у разі простроченого виконання ним договірних зобов'язань, відповідно до п. 188.1 ПКУ необхідно розцінювати як компенсацію вартості поставлених ним товарів (робіт, послуг), яка включається до складу договірної (контрактної) вартості товарів/послуг
та збільшує базу оподаткування ПДВ.

Згідно з п. 192.1 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань
та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Тобто оскільки суми індексу інфляції та 3 % річних, які сплачуються покупцем (у цьому випадку — відповідачем) у разі простроченого виконання ним договірних зобов'язань, розцінюються як компенсація вартості поставлених товарів/послуг, яка збільшує базу оподаткування ПДВ, то постачальник таких товарів/послуг на дату набрання чинності судовим рішенням повинен збільшити податкові зобов'язання з ПДВ та виписати РК до ПН, наданої за операцією з постачання товарів/послуг, розрахунки за які були предметом судового розгляду.

З нарахуванням ПДВ на суми індексації та 3 % річних ми не можемо погодитись. За своєю суттю, суми пені та штрафних санкцій, отримані за рішенням суду, є компенсацією збитків, нанесених боржником, який прострочив виконання зобов’язання (див. статтю «Договірні санкції: особливості правової регламентації та обліку» // «БТ», 2009, № 43, с. 14). Їх не можна розцінювати як оплату вартості отриманих товарів/послуг (вартість товарів/послуг, вказана у договорі, не змінюється).

сум ПДВ і якщо так, то яка дата вважатиметься датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та який документ при цьому необхідно виписати (ПН чи РК)?

Що стосується отримання відшкодування в частині сплаченого держмита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, то оскільки за судовим рішенням здійснюється компенсація фактично понесених витрат, які не пов'язані з постачанням товарів/послуг особою, яка понесла такі витрати, ці кошти не включаються до бази оподаткування товарів/послуг, розрахунки за постачання яких були предметом судового розгляду

Тому, на наш погляд, штрафні санкції, отримані за рішенням суду, не є об’єктом обкладення ПДВ.

До того ж сума коштів, яка має бути сплачена за рішенням суду, не може бути збільшена (за рахунок нарахування ПДВ 20 % «зверху») або ж зменшена якась складова таких сум (якщо сума ПДВ буде «утримана» за рахунок таких коштів за ставкою 16,67 %).

Слід зауважити, що до 01.01.11 р. податківці теж наполягали на обкладенні ПДВ таких сум (див. листи ДПАУ від 06.08.09 р. № 16773/7/16-1517-26, від 16.01.09 р. № 738/7/16-1517-26)

22. Згідно з п. 199.2 ПКУ частка використання сплаченого (нарахованого) ПДВ за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними
та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Зі скількома десятковими знаками слід визначати такий відсоток?

Згідно з п. 199.1 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Відповідно до п. 199.2 ПКУ частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Відповідно до п. 6 розд. III Порядку № 41 усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Ураховуючи вищевикладене, при визначенні частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями платником ПДВ здійснюється округлення за загальновстановленими правилами з відповідним округленням до сотих, тобто до двох знаків після коми. При цьому всі показники в податковій звітності з ПДВ проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами

Аналогічне роз’яснення було надане у листі ДПАУ від 06.04.11 р. № 9496/7/16-1517 (див. ком. «Розподіл податкового кредиту: ДПАУ роз'яснила, як округлювати показник ЧВ» // «БТ», 2011, № 22, с. 7)

23. Чи бере участь сума податкового кредиту по основних засобах, придбаних до 01.01.11 р., при визначенні частки використання в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях?

Відповідно до ст. 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних
та неоподатковуваних операцій.

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами
12, 24 і 36 місяців їх використання.

Ураховуючи те, що правило пропорційного віднесення сум податку до складу податкового кредиту та перерахунку частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання запроваджене нормами Кодексу, який набрав чинності 01.01.11 p., норми ст. 199 ПКУ застосовуються до необоротних активів незалежно від дати їх придбання

Ми з таким висновком податківців не можемо погодитись, адже ст. 199 ПКУ встановлює порядок формування і перерахунку податкового кредиту, за операціями, які відбулися з 01.01.11 р. Тому, на наш погляд, немає підстав перерозподіляти податковий кредит, який було сформовано за правилами, встановленими Законом про ПДВ до 01.01.11 р.

24. Підприємство імпортувало обладнання, яке використовує у власній господарській діяльності в оподатковуваних ПДВ операціях. Нерезидент у межах виконання гарантійних зобов'язань безоплатно постачає запчастини до цього обладнання для заміни дефектних і тих, що вийшли з ладу. При розмитненні таких запчастин підприємство сплачує ПДВ. Чи має право підприємство на податковий кредит з ПДВ при імпорті гарантійних запчастин?

Згідно з п.п. «в» п. 185.1 ПКУ ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі — імпорт) є об'єктом оподаткування ПДВ.

А тому операції з ввезення (імпорту) запчастин до обладнання в межах гарантійних зобов'язань для заміни дефектних і тих, що вийшли з ладу, є об'єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до п. 198.2 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку
до податкового кредиту, вважається ВМД, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПКУ).

Ураховуючи викладене, сума ПДВ, сплачена за імпортними запчастинами під час проведення митних процедур, що підтверджено ВМД, може бути віднесена до податкового кредиту платника податку за умови виконання вимог, встановлених ст. 198 ПКУ

Погоджуємося з висновком податківців

25. Підприємство 30.06.11 р. отримало передоплату в сумі 100000 грн. за інформаційні послуги, які до 01.07.11 р. згідно з п.п. 196.1.14 ПКУ не обкладалися ПДВ. Акт про надання цих послуг підписано у вересні 2011 року. Чи потрібно нараховувати ПДВ за фактом надання таких послуг?

Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Ураховуючи те, що податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються за правилом першої події, а в описаній ситуації першою подією було отримання передоплати в періоді, коли такі послуги не обкладалися ПДВ, у періоді фактичного надання послуг (підписання акта надання послуг), тобто при настанні другої події, суму ПДВ нараховувати не потрібно

Погоджуємося з висновком податківців

26. Підприємство поставляє теплову енергію населенню. При формуванні податкового кредиту касовий метод застосовується лише до переліку товарів, визначених в п. 187.10 ПКУ (газ, вода), чи до всіх товарів, робіт, послуг, які отримуються для виробництва теплової енергії (наприклад, труби, арматура, послуги виробничого і загальновиробничого характеру, збутові і адміністративні витрати тощо)?

Відповідно до п. 187.10 ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла (далі — житлово-комунальні послуги), фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі — ЖЕКи), визначають дату виникнення податкових зобов'язань
та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Згідно з визначенням, наданим п.п. 14.1.266 ПКУ, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ — метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Таким чином, за касовим методом визначаються:
— податкові зобов'язання щодо операцій з постачання житлово-комунальних послуг, якщо покупцями таких товарів/послуг є фізичні особи, бюджетні установи, не зареєстровані платниками цього податку, а також ЖЕКи та бюджетні установи, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку;
— податковий кредит щодо операцій з придбання товарів/послуг, які використовуються для забезпечення постачання житлово-комунальних послуг визначеним у цьому пункті категоріям споживачів.

Постачання перерахованих у цьому пункті товарів/послуг іншим категоріям споживачів чи постачання інших товарів/послуг категоріям споживачів, визначеним у цьому пункті, здійснюються у загальному порядку (за правилом першої події), а саме касовий метод не поширюється на операції з:

— продажу комунальних послуг суб'єктам господарювання різних форм власності, власникам та орендарям нежитлових приміщень, що не є бюджетними організаціями та не належать до категорії населення;
— придбання товарів, послуг, які використовуються в цілях поставки комунальних послуг суб'єктам господарювання різних форм власності, власникам та орендарям нежитлових приміщень, що не є бюджетними організаціями
та не належать до категорії населення.

Тому якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, визначених у п. 187.10 ПКУ як такі, за якими податкові зобов'язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

Якщо постачання товарів/послуг оподатковується за правилом першої події, то формування податкового кредиту сум податку, нарахованих (сплачених) у зв'язку з їх придбанням (виготовленням), здійснюється теж за правилом першої події.

За операціями, за якими податкові зобов'язання нараховуються за касовим методом, право на податковий кредит виникає на дату перерахування коштів з рахунка або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дату поставки інших видів компенсації їх вартості.

За операціями, за якими податкові зобов'язання нараховуються у загальновстановленому порядку (за датою здійснення першої з подій — відвантаження товару чи отримання коштів), право на податковий кредит виникає за такими ж загальними правилами (за датою здійснення першої з подій — отримання товару чи оплата його).

У разі коли товари/послуги виготовлені та/або придбані, призначені для часткового використання в операціях, база оподаткування яких визначається за касовим методом, а частково — за методом першої з подій, розподіл податкового кредиту здійснюється пропорційно обсягу постачання у звітному періоді товарів/послуг за касовим методом
до загального обсягу постачання.

Такий розподіл відображається платником у таблиці 4 додатка 7 (Д7) до декларації з ПДВ

Погоджуємося з висновком податківців

27. Відповідно до п. 187.7 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань продавця при оплаті бюджетними коштами є дата зарахування коштів на банківський рахунок. Якими документами продавець може підтвердити правомірність застосування норми п. 187.7 ПКУ, якщо оплата ще не надійшла? Оплата обов'язково повинна бути з бюджетного рахунка?

Пунктом 187.7 ПКУ унормований порядок визначення дати виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, і ця дата визначена як дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Таким чином, до моменту зарахування коштів на банківський рахунок платника податку або отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом, платник податку, який здійснює операції постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, не визначає податкові зобов'язання з ПДВ (не застосовує п. 187.7 ПКУ).

Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюється з відповідного рахунка Державного казначейства України

Погоджуємося з висновком податківців