ЗА ВКАЗАНУ В ЦІННИКУ МЕНШУ ЦІНУ,
ніж реальна ціна продажу, накладається штраф
Лист Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.05.11 р. № 3962-7-5/18
«Про надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари»
Останнім часом окремі суб'єкти господарювання впроваджують у роздрібній торгівлі практику, коли на ціннику вказується ціна в меншому розмірі, ніж реальна ціна продажу товару. Покупець дізнається про це в момент оплати товару, коли в чеку реєстратора розрахункових операцій (РРО) зазначається інша ціна (у більшому розмірі). Продавці пояснюють такі незбіги тим, що в цінниках зазначено «стару» ціну, а нову ціну ще не встигли проставити. У зв'язку з викладеним Держспоживстандарт у
листі, що коментується, відповів на низку запитань щодо накладення відповідальності за такі порушення.Із
листа випливає, що зазначення недостовірної інформації на цінниках суперечить нормам п. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції від 01.12.05 р. № 3161-IV (далі — Закон № 3161), відповідно до яких споживачу має надаватися необхідна, доступна, достовірна і своєчасна інформація про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого та компетентного вибору. Така інформація відповідно до п. 2 ст. 15 Закону № 3161 доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції, та повинна містити, зокрема, дані про ціну (тариф).Обов'язок щодо інформування покупця про ціну товарів на ярликах (цінниках) або в покажчиках цін товарів установлено також у
п. 15 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.07 р. № 104 (далі — Правила № 104), у п. 15 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.03 р. № 185 (далі — Правила № 185). Ярлики цін (цінники) на зразках товарів оформляються відповідно до Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного вжитку в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 04.01.97 р. № 2 (п. 16 Правил № 185).На запитання про те, якими саме органами здійснюються перевірки дотримання вимог про «неправильні» цінники, Держспоживстандарт прямо не відповів та послався на
ст. 26 Закону № 3161, де йдеться про спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи.Щодо застосування можливої відповідальності за ці порушення Держспоживстандарт послався на
ст. 23 Закону № 3161 і ст. 1552 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (далі — КУпАП). Остання передбачає покарання у вигляді адміністративного штрафу від 2 до 15 нмдг* (від 34 до 255 грн.) за обмірювання, обважування, обраховування, перевищення встановлених цін і тарифів чи інший обман покупця або замовника працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадянами — суб'єктами підприємницької діяльності під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, якщо матеріальна шкода, заподіяна таким обманом, не перевищує 3 нмдг (51 грн.).* Неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Проблема полягає в тому, що складати протоколи про адміністративні правопорушення за цією
статтею можуть лише органи внутрішніх справ (ст. 255 КУпАП), які такими порушеннями, як правило, не займаються. Розглядаються зазначені справи органами виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (ст. 2444 КУпАП) та адміністративними комісіями при виконавчих органах міських рад, сільських, селищних рад (ст. 218 КУпАП). Отже, ця відповідальність нечесних продавців не особливо непокоїть.Тим часом за вказані дії може бути застосовано й іншу відповідальність, про яку Держспоживстандарт у
листі умовчав.Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним (
ч. 2 ст. 698 Цивільного кодексу України від 16.01.03 р. № 435-IV, далі — ЦКУ), і умови договору, що обмежують права покупця — фізичної особи порівняно з правами, установленими ЦКУ та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними (ч. 2 ст. 698 ЦКУ).Положення
ч. 3 ст. 700 ЦКУ встановлюють таке: «Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію** про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, — в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди».** Те, що зазначена на цінниках інформація належить до такої інформації про товар, підтверджується, зокрема п. 16 Правил № 104.
Аналогічно це питання вирішується і в
Законі № 3161. Так, у його ст. 19 до нечесної підприємницької практики, зокрема, належать ситуації, коли:— підприємницька практика спонукала або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, і така практика вводить в оману щодо ціни або способу розрахунку ціни або наявності знижок чи інших цінових переваг;
— якщо під час пропозиції продукції споживачу не надається або надається в нечіткій, незрозумілій або двозначній формі інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
При цьому забороняються як такі, що вводять в оману:
«пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції» (ч. 3 ст. 19 Закону № 3161).А положення
п. 6. ст. 19 Закону № 3161 установлюють, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.Таким чином,
договір купівлі-продажу товару в роздрібній торгівлі, укладений у ситуації, коли покупець не володів достовірною інформацією про ціну товару (вона відрізнялася від інформації, зазначеної на цінниках), є нікчемним. Він не підлягає виконанню навіть у ситуації, коли покупець вже оплатив товар (у тому числі й через РРО). На зазначені ситуації не поширюються жодні обмежувальні умови щодо повернення товару, оскільки тут ідеться про те, що сам договір був нікчемним, тобто не був укладений.Тому якщо покупець бажає не повернути, а не приймати(!!!) товар із завищеною ціною, продавець зобов'язаний без жодних умов повернути йому сплачені гроші, на підставі того, що купівля не відбулася. Інакше покупець має право на відшкодування від продавця збитків, а також моральної шкоди (
ч. 3 ст. 700 ЦКУ). У разі недосягнення згоди з цих питань вони вирішуються в судовому порядку (ст. 22 Закону № 3161).Тепер щодо відповідальності. Крім покарання за
ст. 1552 КУпАП, за такі дії можна притягти до відповідальності за п. 7 ст. 23 Закону № 3161 як за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що передбачає накладення штрафу в розмірі 30 % вартості отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яті нмдг (85 грн.).На сьогодні контролює питання зазначення інформації на цінниках Державна служба технічного регулювання України*, що є правонаступницею Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. У її складі перебувають 27 територіальних Управлінь у справах захисту прав споживачів**.
* Цю службу створено на підставі Указу Президента України від 09.12.10 р. № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», на що вказав Держкомпідприємництва в листі від 01.03.11 р. № 2217.
** Адреси служб розміщено на сайті Держспоживінспекції (http://www.dssu.gov.ua/control/uk/publish/article/main?art_id=36043&cat_id=36042).
Для захисту своїх прав покупець може звернутися також до громадських організацій споживачів, які серед іншого мають право захищати в суді права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (
ст. 25 Закону № 3161).Отже, обман покупця може загрожувати для продавця чималими збитками.
