ПОБУТОВI ВIДХОДИ:
як стягується екоподаток
Про те, що податківці наприкінці II кварталу 2011 року зробили висновок, що сплачувати екологічний податок за розміщення відходів (у тому числі і побутових) мають усі суб’єкти господарювання навіть ті, які уклали договір про вивезення таких відходів із спеціалізованим підприємством, ми неодноразово згадували на сторінках нашої газети. Як і раніше, ми вважаємо такі вимоги незаконними.
Для читачів, які не хочуть сперечатись із податківцями і готові сплачувати екоподаток за розміщення побутових відходів, у цій статті ми розповімо, як це робити правильно.
Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Як визначити обсяг відходів
Для того щоб визначити обсяг відходів, які уторилися у суб’єкта господарювання, потрібно відповідним чином їх обліковувати.
Відповідно до
п. «г» ч. 1 ст. 17 Закону про відходи суб’єкти господарювання зобов’язані вести облік лише відходів промислового характеру, тобто утворених під час виробництва. Про ведення обліку побутових відходів (сміття) ні у Законі про відходи, ні в жодному іншому нормативно-правовому акті не йдеться.Ураховуючи це податківці у
листі від 01.07.11 р. № 17870/7/15-0817, пославшись на п. 44.1 ПКУ*, прийшли до висновку, що вести облік побутових відходів необхідно за тими самими правилами, що призначені для промислових відходів. Тобто використовувати типову форму № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», затверджену наказом Мінприроди від 07.07.08 р. № 342**. Дані цієї форми суб’єкт господарювання буде переносити до податкової декларації з екоподатку як фактичний обсяг утворених відходів.* У цьому пункті передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування.
** Використовувати таку типову форму на підприємстві відповідно до п. 1.4 Iнструкції № 342 потрібно на підставі наказу керівника підприємства чи керівника відповідної служби підприємства (зразок такого наказу наведено в додатку до Iнструкції № 342).
Ми з такою позицією податківців не погоджуємося. Хоча слід визнати, що вести облік побутових відходів (як об’єкта оподаткування) потрібно, але використовувати для цього
форму № 1-ВТ, на наш погляд, не обов’язково, бо застосовувати саме цей документ при обліку побутових відходів не вимагає жодний нормативно-правовий акт. А тому суб’єкт господарювання може вести облік побутових відходів у довільній формі.Безпосередньо визначати обсяг утворених відходів та вести первинний облік побутових відходів на підприємстві може, наприклад, прибиральниця, яка шляхом нехитрих вимірювань буде визначати кількість утворених відходів і заповнювати кожного дня чи з іншою періодичністю запроваджений на підприємстві первинний документ з обліку побутових відходів. Для цього вона може використовувати, наприклад, спеціально заведені зошити, журнали чи картки, в яких буде вказуватися назва утворених відходів та їх обсяг.
Можна вибрати інший спосіб визначення об’єкта оподаткування (без прямого обліку кількості відходів), а саме визначати обсяг побутових відходів за нормами.
Так, можна орієнтуватися на
Мінімальні норми надання послуг з вивезення побутових відходів, наведені у додатку 2 до Правил № 1070, або на Рекомендовані норми надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджені наказом МінЖКГ від 22.03.10 р. № 75. I хоч ці норми носять рекомендаційний характер і призначені для використання спеціалізованими підприємствами, які надають послуги із вивезення відходів, на наш погляд, їх можна застосувати для визначення об’єкта обкладення екоподатком. Справа у тому, що, як правило, виходячи саме із цих норм платник екоподатку оплачує послуги із вивезення побутових відходів.У таблиці нижче наведено витяг із додатка 2 до
Правил № 1070 для деяких об’єктів, на яких утворюються відповідні види побутових відходів.Отже, замість прямого підрахунку обсягу утворених відходів, можна визначити їх обсяг виходячи з площі приміщень чи кількості робочих місць (працівників).
Зверніть увагу: як видно з додатку 2 до
Правил № 1070, на підприємстві можуть утворюватися різні види побутових відходів (тверді, рідкі, великогабаритні та небезпечні). Щоб визначити, які види побутових відходів утворюються на підприємстві, на наш погляд, слід орієнтуватися на договір про надання послуг з вивезення побутових відходів. У цьому договорі, зокрема, вказано для яких саме видів побутових відходів розміщені контейнери на підприємстві. Виходячи з цього можна зробити висновок про види побутових відходів, що утворються на підприємстві.Обліковувати визначений за допомогою норм обсяг побутових відходів можна шляхом щомісячного або щоквартального оформлення бухгалтерської довідки, в якій буде міститися розрахунок кількості утворених відходів на підприємстві за звітний період.
Норми утворення побутових відходів згідно з додатком 2 до Правил № 1070
| Найменування об'єкта | Мінімальна добова норма надання послуг з вивезення побутових відходів, кілограмів (літрів) |
| 1 | 2 |
| Тверді побутові відходи | |
| Склад, на 1 кв. метр площі | 0,1 (0,22) |
| Адміністративні і громадські установи та організації, на одне робоче місце | 0,3 (1,3) |
| Підприємства торгівлі, на 1 кв. метр торговельної площі: | |
| — промтоварний магазин | 0,15 (0,82) |
| — продовольчий магазин | 0,3 (1,5) |
| — ринок | 0,31 (1,1) |
| Підприємства побутового обслуговування, на одне робоче місце | 0,75 (3,4) |
| Підприємства громадського харчування, на одне місце: | |
| 1) ресторан: | |
| — з відбором харчових відходів | 1 (5) |
| — без відбору харчових відходів | 1,4 (6) |
| 2) кафе, їдальня: | |
| — з відбором харчових відходів | 0,43 (2,2) |
| — без відбору харчових відходів | 0,5 (2,6) |
| Великогабаритні відходи, на одну людину | 0,08 (0,4) |
| Ремонтні відходи, на одну людину | 0,11 (0,15) |
| Рідкі відходи, на одну людину | 25 літрів |
| Небезпечні відходи, на одну людину | 0,01 (0,05) |
Вибір ставки
У
ст. 246 ПКУ конкретні ставки встановлені лише для обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням (431 грн. за одиницю) та люмінесцентних ламп (7,5 грн. за одиницю). Для всіх інших відходів ставки податку залежать від класу небезпеки та рівня небезпечності таких відходів. Якщо для відходів не встановлено клас небезпеки, то відповідно до п. 246.3 ПКУ при розрахунку екоподатку варто застосовувати ставку податку, встановлену за розміщення відходів I класу небезпеки, тобто найбільший розмір ставок.Крім того, відповідно до
п. 8 Порядку № 1218 суб’єкт господарювання, який утворює побутові відходи, звільняється від отримання дозволу на розміщення таких відходів, а тому він не має офіційної інформації про те, до якого класу і рівня небезпеки відносяться утворені ним побутові відходи.У зв’язку з цим податківці можуть вимагати, щоб платник
застосовував максимальну ставку екоподатку.Погоджуватися з цим не слід. Оскільки у
п. 246.3 ПКУ, на наш погляд, ідеться не про відсутність у суб’єкта господарювання даних про клас та рівень небезпеки утворених відходів, а про відсутність взагалі встановленого рівня та класу небезпеки для певних відходів. Відсутність рівня та класу небезпеки відходів може виникнути тільки тоді, коли для відходів не знайдено належну технологію утилізації та не проведено паспортизації відходів відповідно до Порядку № 2034*. Лише у такому випадку (доки не буде проведено паспортизації таких відходів) екоподаток має сплачуватися за ставками, встановленими за розміщення відходів I класу небезпеки. З цим погоджується і Мінприроди у листі від 22.05.08 р. № 6540/20/10-08.* Під час паспортизації і визначаються клас небезпеки та інші властивості певного типу відходів, які необхідні для пошуку прийнятної технології утилізації.
Тобто якщо суб’єкт господарювання просто не має інформації про клас небезпеки побутових відходів і при цьому ці відходи передає на утилізацію спеціалізованій організації (спосіб утилізації таких відходів розроблено), то розраховувати екоподаток за ставками, встановленими за розміщення відходів I класу небезпеки,
він не повинен.На наш погляд, можна визначати клас небезпеки побутових відходів спираючись на
неофіційну позицію фахівців СЕС, які відносять побутові відходи до малонебезпечних відходів, тобто IV класу небезпеки. У такому випадку розмір ставки податку у 2011 році з урахуванням норм п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ для побутових відходів становитиме 1,25 грн. за 1 тонну.**** Про розмір ставок екоподатку можна дізнатися зі статті «Екологічний податок: правила роботи за Податковим кодексом» // «БТ», 2011, № 8, с. 40.
Дізнатися клас небезпеки відходів можна також у спеціалізованої організації, яка займається вивезенням та утилізацією таких відходів. Для цього суб’єкт господарювання має попросити у такої організації копію її дозволу на спеціальне розміщення відходів. У такому дозволі міститься інформація про клас і рівень небезпеки відходів, які розміщуються (утилізуються). Саме до такого класу відходів відносяться відходи, що передаються на розміщення (утилізацію).
Звернемо увагу, що податківці (див. роз’яснення у
ЄБПЗ, розділ 300.04) не заперечують проти того, щоб суб’єкти господарювання, у яких відсутній дозвіл на утворення та розміщення відходів, визначали самостійно клас небезпеки побутових відходів та обирали ставку екоподатку. Але при цьому вони застерігають про можливі штрафи, у разі коли ставка екоподатку буде вибрана неправильно.
Складання звітності
Загальні правила.
Звітність з екоподатку складається з Податкової декларації екологічного податку (далі — Декларація) та 7 додатків до неї (затверджені наказом № 1010).Для розрахунку екоподатку за розміщення відходів використовується
додаток 4 «Розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах» (далі — додаток 4).Звітним періодом для екоподатку є
квартал. А тому Декларація заповнюється за звітний квартал (без використання наростаючого підсумку) і подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу. За III квартал 2011 року — не пізніше 09.11.11 р.Сплачується податок
протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання Декларації (ст. 250 ПКУ), — за III квартал 2011 року потрібно сплатити не пізніше 18.11.11 р.Подається
Декларація за місцем розміщення спеціально відведених місць чи об'єктів для розміщення відходів. У листі від 04.08.11 р. № 14364/07/10-11 (див. коментар на с. 7 цього номера) Мінекології зробило висновок, що до таких місць не належать місця, у яких відходи тимчасово зберігаються. Однак якщо платник погодився з фіскальною позицією податківців, то місцями розміщення відходів слід вважати місця, де утворюються і тимчасово зберігаються відходи (до моменту видалення).Крім того, варто пам’ятати, що у випадку, коли місце подання
Декларації не збігається з місцем перебування на податковому обліку платника екоподатку, то він має подати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, ще й копії відповідних декларацій до органу ДПС, в якому цей платник перебуває на основному місці обліку (п. 250.8 ПКУ).Декларація
. У звітній Декларації потрібно заповнити лише розд. 1 та 7:— у
розд. 1 у ряд. 1.1 (підсумковий рядок) указується розмір нарахованого екоподатку за квартал. Iнші рядки цього розділу заповнюються шляхом перенесення до них значень розрахованого екоподатку у відповідних додатках до декларації. Подаючи Декларацію за розміщення відходів платник має заповнити ряд. 1.1.4, до якого переноситься значення ряд. 1 із додатка 4;— у
розд. 7 указується інформація про додатки, які подаються разом із Декларацією. А саме вказується кількість додатків (навпроти номера додатка), їх порядкові номери та період, за який вони подаються (для кожного виду додатків: звітний, звітний новий, уточнюючий).Безпосередній розрахунок податкових зобов’язань з екоподатку відбувається у
додатку 4.Додаток 4
. При заповненні звітного додатка 4 треба заповнити лише ряд. 1, усі інші рядки (з 2 по 7) заповнюються лише у випадку виправлення помилок, допущених у раніше поданих деклараціях.Заповнювати
ряд. 1 потрібно так:— у
гр. 2 слід указувати види небезпечних відходів, рівень небезпечності та клас небезпеки відходів згідно з нормами ст. 246 ПКУ. Оскільки в нашому випадку це побутові відходи, які, як ми з’ясували, варто відносити до малонебезпечних відходів, то в цій графі варто вказати «Малонебезпечні відходи, IV клас небезпеки»;— у
гр. 3 вказуються у тоннах фактичні обсяги розміщених відходів (заокруглення здійснюють до трьох десяткових знаків, тобто з точністю до 1 кілограма), а для обладнання та приладів, що містять ртуть, елементів з іонізуючим випромінюванням, люмінесцентних ламп — кількість одиниць обладнання та приладів;— у
гр. 4 вказують ставку податку для поточного року. З урахуванням норм п. 2 підр. 5 розд. ХХ ПКУ застосовується ставка у розмірі 50 % від ставки, указаної у ст. 246 ПКУ. Для побутових відходів ставка екоподатку у 2011 році становить 1,25 грн. за тонну;—
гр. 5 та 6 передбачені для відображення коефіцієнтів. Згідно п. 246.4 ПКУ, якщо розміщення відходів відбувається на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, то до ставок екозбору застосовується коефіцієнт 3. Згідно з п. 246.5 ПКУ при розміщенні відходів у межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж, застосовується коефіцієнт 3, при розміщенні відходів на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту — коефіцієнт 1.У програмному забезпеченні «Податкова звітність», розміщеному на офіційному сайті ДПСУ
(
— у
гр. 7 указують суму нарахованого податкового зобов'язання розрахована за формулою: гр. 3 х х гр.4 х гр. 5 х гр. 6. Дані ряд. 1 гр. 7 переносяться до ряд. 1.1.4 Декларації.
Екоподаток за пропущені періоди
З якого періоду сплачувати екоподаток.
Якщо суб’єкт господарювання з початку 2011 р. не нараховував екоподаток за розміщення побутових відходів, то можливі два варіанти: або почати його сплачувати з III кварталу, удаючи, що раніше об’єкта оподаткування не було, або ж визнати, що екоподаток за I і II квартали було занижено. Тут платник сам має визначитись, який варіант обрати.Обравши другий варіант, платник повинен виправляти помилки, допущені у I і II кварталах. Якщо
декларації за ці періоди подавались (щодо інших об’єктів оподаткування), то потрібно буде виправити помилки у таких деклараціях. Якщо декларації не подавались, то потрібно їх подати з порушенням граничного терміну подання.Розглянемо виправлення помилок кожним із таких способів.
Декларація за пропущені періоди.
Якщо декларації не подавались, то суб’єкт господарювання має самостійно розрахувати суму екоподатку і подати «звичайні» звітні декларації за I і II квартали 2011 року, але вже після закінчення граничного строку подання. Заповнюються вони за загальними правилами (див. попередній розділ).За несвоєчасне подання декларацій податківці відповідно до
ст. 120 ПКУ мають застосувати до суб’єкта господарювання штраф у розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Якщо ж таке порушення буде допущено повторно протягом року після застосування 170-гривнєвого штрафу, то до суб’єкта господарювання може бути застосовано набагато більший штраф — 1020 грн. за кожну неподану Декларацію (п. 120.1 ПКУ).Звернемо увагу, що оскільки подання пропущених
декларацій за I та II квартали 2011 року відбудеться вже у IV кварталі 2011 року, то розраховувати на застосування 1-гривнєвого штрафу, як передбачено у п. 7 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, не варто.Якщо підприємство прийме рішення не виправляти допущену помилку, то слід урахувати, що згідно з
п.п. 54.2.1 ПКУ в разі неподання податкової декларації в установлений строк контролюючий орган буде зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків. При цьому додатково до штрафів за ст. 120 ПКУ (по 170 грн. за кожен звітний період) буде стягнуто штраф за ст. 123 ПКУ у розмірі 25 % (при повторному порушенні протягом 1095 днів — 50 %) суми визначеного податкового зобов'язання.Виправлення помилок
. Якщо декларації подавались, то у них потрібно виправити помилки (донарахувати занижене зобов’язання). За загальними правилами, передбаченими у ст. 50 ПКУ, виправляти помилки потрібно:— з урахуванням строків давності, визначених
ст. 102 ПКУ (1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання);— до початку перевірки контролюючим органом періоду, що уточнюється.
Зробити це можна двома способами:
а) подати
Уточнюючу декларацію і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такої Уточнюючої декларації;б) відобразити суму недоплати
у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Виправлення помилок через Уточнюючу декларацію
Звітна
Декларація і Уточнююча декларація мають однакову форму та методику заповнення.В
Уточнюючій декларації суб’єкт господарювання може виправити помилки лише однієї раніше поданої Декларації. При цьому кількість додатків, що буде подаватися з Декларацією, залежить від того, у скількох додатках, що подавалися разом із Декларацією, дані якої уточнюються, було допущено помилку.Оскільки всі розрахунки відбуваються у додатках до
Декларації (в нашому випадку — додатку 4), то розпочнемо розгляд заповнення Уточнюючої декларації із заповнення цього додатка.Шапка додатка 4
. У шапці додатка 4, що подається разом з Уточнюючою декларацією, позначка «Х» вказується у графі «уточнююча» і зазначається період, за який уточнюються дані.Основна частина додатка 4
. Заповнювати додаток 4 потрібно в такій послідовності:— у
ряд. 1 слід розрахувати правильний розмір екоподатку (порядок заповнення цього рядка див. вище);— у
ряд. 2 вказуються неправильно нараховані дані за період, що уточнюється. Для заповнення цього рядка показники беруть із ряд. 1 додатка 4, що подавався разом з Декларацію, дані якої уточнюються;— у
ряд. 3 вказується сума заниженого податку (різниця ряд. 1 - - ряд. 2). Якщо допущена помилка призвела до завищення податкових зобов’язань, цей рядок не заповнюється;— у
ряд. 4 вказується позитивне значення різниці даних ряд. 2 і 1;— у
ряд 5 має вказуватися штраф у розмірі 3 % від суми заниження (дані ряд. 3), що виникла у зв’язку з виправлення помилки. Звернемо увагу, що нараховувати самоштраф потрібно лише щодо помилок, які виникли у Декларації, що подається починаючи з III кварталу 2011 року. При допущенні помилок, які призвели до заниження податкових зобов’язань за I і II квартали 2011 року розмір штрафу має складати не більше 1 гривні за кожне порушення. Це пов’язано з тим, що відповідно до п. 7 підрозд. 10 розд. XX ПКУ , штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення;— у ряд. 7 указується сума пені, яку згідно з
п.п. 129.1.2 ПКУ треба нараховувати на суму заниження за весь період заниження. Розмір пені визначається з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, діючої на день заниження (абз. 2 п. 129.4 ПКУ).Суб’єкт господарювання, у якого помилка призвела до завищення податкових зобов’язань, жодних штрафів і пені нараховувати не буде.
Після заповнення
додатка 4 переходять до заповнення Уточнюючої декларації.Шапка
. Шапку Уточнюючої декларації потрібно заповнювати так само, як і шапку звітної декларації, за винятком того, що:— у
гр. 1 слід указати позначку «Х» у полі «уточнююча»;— у
гр. 2 вказується період, за який відбувається уточнення даних.Основна частина
. Розділ 1 Уточнюючої декларації буде не заповненим, оскільки він заповнюється лише при поданні звітної Податкової декларації.Усі інші розділи
Уточнюючої декларації заповнюються. Для їх заповнення слід перенести дані із додатків (у нашому випадку — додатка 4).Так, зокрема, дані
ряд. 3 додатка 4, де вказана сума заниження податкових зобов’язань, переносяться до розд. 2 (ряд. 2.1.4), дані ряд. 4 — сума завищення податкових зобов’язань — до розд. 3 (ряд. 3.1.4), нарахований штраф за заниження податкових зобов’язань переноситься із ряд. 5 до розд. 4 (ряд. 4.1.4), а сума нарахованої пені із ряд. 7 до розд. 6 (ряд. 6.1.4).Приклад 1.
Підприємство, що знаходиться на території міста, є платником екоподатку за розміщення відходів (люмінесцентних ламп), при поданні декларації за I квартал 2011 року не нарахувало екоподаток за утворення побутових відходів.При цьому за I квартал у Декларації було нараховано екоподаток за розміщення люмінесцентних ламп — 2 одиниці.
Нараховувати екоподаток за утворення побутових відходів підприємство вирішило, використовуючи нормативний спосіб. Кількість працівників у I кварталі 2011 року склала 100 осіб. Утворюються на підприємстві лише тверді побутові відходи, оскільки у договорі про надання послуг з вивезення побутових відходів указано, що на підприємстві є лише контейнер для вивезення твердих побутових відходів. Для розрахунку кількості утворених побутових відходів підприємство взяло мінімальну норму утворення твердих побутових відходів, призначену для адміністративних і громадських установи та організацій — 0,3 кг на одне робоче місце
Обсяг утворених побутових відходів складе за січень — 0,93 т (100 х 0,3 х 31 : 1000), за лютий — 0,84 т (100 х 0,3 х 28 : 1000) за березень — 0,93 т (100 х 0,3 х 31 : 1000). Загалом за квартал утворено 2,70 т твердих побутових відходів.
Якщо донараховані податкові зобов’язання сплачено 03.10.11 р., а
Уточнюючу декларацію подано 04.10.11 р., то сума пені буде нарахована з наступного робочого дня за граничним строком сплати за I квартал (з 23.05.11 р.) по день погашення податкового зобов’язання (03.10.11 р.), тобто за 134 дні. Облікова ставка НБУ на день заниження — 7,75 %. Сума пені складе 0,35 грн. (10,13 х 134 : 365 х 1,2 х 7,75 %).Для виправлення помилок суб’єкт господарювання має подати
Уточнюючу декларацію (див. рис. 1 на с. 39) та додаток 4 до неї (див. рис. 2 на с. 39).
Виправлення помилок через звітну Декларацію
Виправляти помилки, допущені у раніше поданих
деклараціях, платник може шляхом зазначення даних, що уточнюються, у Декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. При цьому в одній звітній Декларації можна виправити помилки, допущені в декількох періодах. Для цього потрібно для кожного періоду, в якому було допущено помилку, заповнити окремий додаток.Порядок заповнення звітної
Декларації та додатків, у яких виправляються помилки, подібний до порядку виправлення показників через Уточнюючу декларацію.За винятком того, що:
— при заповненні
додатка 4 нараховувати штраф за заниження податкових зобов’язань слід не в ряд. 5, а в ряд. 6. При цьому розмір штрафу складе 5 % суми заниження податкових зобов’язань;— при заповненні звітної
Деклараціїа) слід заповнювати
розд. 1, в якому вказується нарахована сума екоподатку за звітний період (квартал). У цю графу він переноситься із ряд. 1 відповідних додатків, в яких нарахований екоподаток за звітний період (у нашому випадку — додатка 4);б) сума розрахованого штрафу із
ряд. 6 переноситься до розділу 5. У нашому випадку із ряд. 6 додатка 4 до ряд. 5.1.4 розд. 5.Приклад 2.
Підприємство, що є платником екоподатку за розміщення відходів (люмінесцентних ламп), при поданні декларацій за I і II квартали 2011 року не нарахувало екоподаток за утворення побутових відходів.За I квартал у Декларації було нараховано екоподаток за розміщення люмінесцентних ламп — 2 одиниці. У II кварталі об’єкта оподаткування не було.
Нараховувати екоподаток за утворення побутових відходів підприємство вирішило використовуючи нормативний метод. Кількість працівників у I кварталі 2011 року склало 100 осіб, а у II кварталі — 105.
Для розрахунку утворених побутових відходів підприємство використовує мінімальну норму утворення твердих побутових відходів, призначену для адміністративних і громадських установи та організації — 0,3 кг на одне робоче місце.
У III кварталі працювало 110 осіб і було утилізовано люмінесцентних лам — 2 одиниці.
Розрахований обсяг утворених відходів складе:
— за I квартал
2,7 т, у т. ч. у січні — 0,93 т (100 х 0,3 х 31 : 1000), у лютому — 0,84 т (100 х 0,3 х 28 : : 1000), у березні — 0,93 т. (100 х х 0,3 х 31 : 1000);— за II квартал
2,867 т, у т. ч. у квітні — 0,945 т (105 х 0,3 х х 30 : 1000), у травні — 0,977 т (105 х 0,3 х 31 : 1000), у червні — 0,945 т (105 х 0,3 х 30 : 1000);— за III квартал
3,036 т, у т. ч. у липні — 1,023 т. (110 х 0,3 х х 31 : 1000), у серпні — 1,023 т (110 х 0,3 х 30 : 1000), у вересні — 0,99 т (110 х 0,3 х 30 : 1000).Звітна декларація подана 10.10.11 р., а сплата податкових зобов’язань і штрафу — 07.10.11 р.
Розмір пені за несвоєчасну сплату екоподатку складає:
— за помилку, допущену в I кварталі (період заниження з 23.05.11 р. по 07.10.11 р. — 138 днів) —
0,36 грн. (10,13 х 138 : 365 х 1,2 х 7,75 %);— за помилку, допущену в II кварталі (період заниження з 22.08.11 р. по 07.10.11 р. — 47 днів) —
0,13 грн. (10,75 х 47 : 365 х 1,2 х 7,75 %).Усього нараховано пені 0,49 грн. (0,36 + 0,13).
За даними
прикладу 2 суб’єкт господарювання має подати звітну Декларацію (див. рис. 3 на с. 41) та три додатки 4 (див. рис. 4 на с. 41, рис. 5 та 6 на с. 42).На цьому завершуємо. Маємо надію, що ця стаття допоможе вам правильно нарахувати екоподаток за розміщення побутових відходів, та виправити допущенні помилки, якщо ви погодились із вимогами податківців. А ми будемо сподіватися, що податківці в найближчому майбутньому змінять свою позицію і не вимагатимуть сплачувати екоподаток у підприємств, які уклали договір із спеціалізованою організацією на вивіз побутових відходів.
Документи і скорочення статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.Закон про відходи
— Закон України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР.Порядок № 2034
— Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів, затверджений постановою КМУ від 01.11.99 р. № 2034.Порядок № 1218
— Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затверджений постановою КМУ від 03.08.98 р. № 1218.Правила № 1070
— Правила надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджені постановою КМУ від 10.12.08 р. № 1070Наказ № 1010
— наказ ДПАУ «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку» від 24.12.10 р. № 1010.Інструкція № 342 —
Інструкція щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», затверджена наказом Мінприроди від 07.07.08 р. № 342.ЄБПЗ
— Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua
Рис. 1.
Фрагмент Уточнюючої декларації за I квартал 2011 року
Рис. 2.
Фрагмент додатка 4 до Уточнюючої декларації за I квартал 2011 року
Рис. 3.
Фрагмент звітної Податкової декларації за III квартал 2011 року
Рис. 4.
Фрагмент звітного додатка 4 до Декларації за III квартал 2011 року
Рис. 5.
Фрагмент уточнюючого додатка 4 до Декларації за III квартал 2011 року,в якому виправлено помилку, допущену у I кварталі 2011 року
Рис. 6.
Фрагмент уточнюючого додатка 4 до Декларації за III квартал 2011 року,в якому виправлено помилку, допущену у II кварталі 2011 року
