ПОСЕРЕДНИЦЬКІ ПОСЛУГИ ВІД НЕРЕЗИДЕНТА:
ДПАУ роз'яснила порядок оподаткування
Лист Державної податкової адміністрації України від 28.07.11 р. № 20450/7/16-1517-26
«Щодо порядку оподаткування посередницьких послуг, які надаються нерезидентом»
У
листі, що коментується, ДПАУ виклала своє бачення щодо застосування норм Податкового кодексу України (далі — ПКУ) до операцій з придбання в нерезидента посередницьких послуг. У цілому висновки листа є досить ліберальними та обґрунтованими. Незважаючи на це, ми все-таки мусимо зробити деякі застереження та уточнення, які потрібно враховувати нашим читачам при застосуванні роз'яснень листа, що коментується.1. ПДВ.
У ситуації з ПДВ слід зауважити досить грамотний та правильний підхід ДПАУ до визначення об'єкта обкладення ПДВ і, зокрема, місця постачання послуг (див. «Як визначати місце постачання послуг»).Цілком логічним наслідком наведеного ланцюжка міркувань є висновок про те, що такі послуги не обкладаються ПДВ. У цілому відзначаючи правильність підходу і висновків ДПАУ, ми мусимо наголосити на одному винятку. Справа в тому, що посередницькі послуги все-таки згадуються в
п. 186.3 ПКУ, а саме його абз. «є», де зазначено «надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті*». Як наслідок, якщо поставляються послуги, зазначені в пп. «а» — «е» і «ж» п. 186.3 ПКУ, через посередника, то місце постачання таких посередницьких послуг так само, як і місце постачання «основної» послуги, визначається за місцем реєстрації їх одержувача. Тому постачання посередницьких послуг нерезидентом не завжди звільнятиметься від обкладення ПДВ.* Хоча тут ідеться про «підпункт», на наш погляд, законодавець мав на увазі пункт 186.3 ПКУ.
| Як визначати місце постачання послуг Витяг із листа, що коментується «Відповідно до п. 186.4 <…> Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пп. 186.2 і 186.3 цієї статті. Враховуючи те, що надані нерезидентом (агентом) згідно з агентською угодою послуги, що були зазначені у зверненні, не визначені пп. 186.2 та 186.3 <…> Податкового кодексу України, то відповідно до п. 186.4 Податкового кодексу України місцем постачання таких послуг є місце реєстрації нерезидента (агента), тобто за межами митної території України». |
Не заглиблюючись у межах цього коментаря у визначення переліку посередницьких операцій, що підпадають під дію
п. 186.3 ПКУ, маємо попередити наших читачів, які вирішили скористатися висновками листа, що коментується, на практиці, що для цього необхідно «протестувати» послуги, які придбаваються в нерезидента, на предмет їх потрапляння під дію абз. «є» п. 186.3 ПКУ.2. Податок на прибуток.
Що стосується наслідків з податку на прибуток під час придбання в нерезидента посередницьких послуг, то з листа, що коментується, можна зробити цілком логічний висновок про те, що агентські послуги, отримані від нерезидента, надаються за межами території України. Виходячи з цього ДПАУ дійшла до такого:— із суми винагороди, що виплачується резидентом на користь нерезидента за посередницькі послуги, які було надано за межами території України, не утримується податок на прибуток (податок на репатріацію) у розмірі 15 %, як того вимагає
ст. 160 ПКУ. Дійсно, згідно з абз. «з» п. 160.1 ПКУ до складу доходу з джерелом походження з України включенню підлягає «брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів». Посередницька винагорода за послуги, надані за межами території України, в названій нормі не згадується, унаслідок чого на таку винагороду поширюється виняток, згаданий в абз. «й» п. 160.1 ПКУ, що виводить зі складу доходів із джерелом походження з України доходи «у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента»;— сума винагороди, що виплачується на користь нерезидента за надані посередницькі послуги, підлягає включенню до складу витрат резидента — замовника таких послуг, і 4 % обмеження (установленого
п.п. 139.1.13 ПКУ) не застосовується. Власне кажучи, не застосовується тут не лише 4 % обмеження, а й інші «нерезидентські» обмеження, крім «офшорного»;— відповідно до
п.п. «в» п.п. 138.10.3 ПКУ оплата комісійної винагороди торговим агентам (агентської винагороди) включається до витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, наданням послуг. Судячи з усього, такі витрати слід відображати в ряд. 06.3.5 додатка ВЗ декларації з податку на прибуток.Доповнюючи висновки ДПАУ, зроблені у
листі, що коментується, зауважимо: резидентам, які часто вдаються до посередницьких послуг нерезидентів, незайвим буде знати, що раніше ДПАУ вимагала від резидента, який не утримав податок на репатріацію з посередницької винагороди нерезидента, «надати оригінали відповідних документів (контракти, акти, інше), які б підтверджували факт виконання робіт (послуг) нерезидентом на території держави нерезидента, передачу та приймання резидентом таких робіт (послуг)» (лист ДПАУ від 27.06.06 р. № 12173/7/15-0517). Не виключено, що податківці не відмовляться від старих вимог і сьогодні.
