ПРОДАЖ ЗАСТАВНОГО МАЙНА:
коли застосовується пільга з ПДВ
Лист Державної податкової адміністрації України від 17.06.11 р. № 11306/6/16-1515-15
«Про поставку заставного майна»
У
листі, що коментується, ДПАУ виклала своє бачення порядку застосування пільги з п. 197.12 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) щодо звільнення від обкладення ПДВ операцій банків та інших фінустанов з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, переданого особами, які не є платниками ПДВ, у заставу, у тому числі в іпотеку, на яке було звернено стягнення.1. Пільгування за п. 197.12 ПКУ
. По суті, податківці відтворили в листі ті самі умови застосування цієї пільги, що висувалися ними й за часів дії Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ). Це пов'язане з тим, що формулювання п. 197.12 ПКУ ідентичні нормам п. 5.19 Закону про ПДВ. Як і в листі ДПАУ від 29.09.09 р. № 21134/7/16-1517, податківці зауважили, що порядок застосування пільги залежить від умов звернення стягнення на заставне майно:— якщо ломбард не набуває права власності та не прибуткує на баланс предмет застави та реалізує його (продає самостійно, у тому числі до Держскарбниці НБУ, або передає на реалізацію іншим особам, у тому числі на умовах договору комісії), така операція звільняється від обкладення ПДВ за
п. 197.12 ПКУ;— якщо ж предмет застави переходить у власність ломбарду шляхом звернення стягнення, а вже потім ломбард продає таке майно іншим особам, на такі операції пільга з
п. 197.12 ПКУ не поширюється і вони підлягають обкладенню ПДВ згідно з п. 185.1 ПКУ за ставкою 20 %.Аналогічне роз'яснення стосовно операцій продажу заставного майна (іпотеки), узятого на баланс банку та отриманого як погашення заборгованості за кредитом від фізичної особи, наведено в
ЄБПЗ, розділ 130.16.07.Ми вважаємо, що певна логіка в такому підході податківців є. Умови застосування пільги з
п. 197.12 ПКУ сформульовано розпливчасто, з них лише випливає, що пільгуються операції постачання фінустановами заставного майна неплатників ПДВ, на яке було звернено стягнення. Сутність застосування цієї пільги полягає в тому, щоб фінустанова не обкладала ПДВ ту поставку майна неплатників ПДВ (заставленого майна), що здійснюється в межах ужиття заходів щодо його стягнення. Фактично це поставка майна заставодавця (боржника) іншим особам (умовно перша поставка), яку просто здійснює заставодержатель (фінустанова). У ці умови вписуються посередницькі договори заставодавця з фінустановою-заставодержателем (комісії, доручення).Якщо ж майно переходить у власність заставодержателя (він задовольняє свої вимоги за рахунок цього майна), то тоді і відбувається перша його поставка від заставодавця до заставодержателя, яка у цей момент потрапляє під пільгу з
п. 197.12 ПКУ (просто покупцем майна є сам заставодержатель). У результаті майно вже втрачає статус закладеного і стає власністю заставодержателя (його власним майном). Заставодержатель може використовувати його у власній діяльності, а може і продати — але тоді пільга за п. 197.12 ПКУ діяти вже не буде.Тому якщо заставодержатель-фінустанова не бажає додатково «накручувати» ПДВ на операції продажу майна, отриманого в заставу від неплатників ПДВ, йому краще вибрати «посередницьку» схему роботи.
2. Перерахунок податкових зобов'язань
. У листі, що коментується, попутно порушено ще одну важливу проблему — щодо коригуванням податкових зобов'язань із ПДВ у ситуації, коли продавець-фінустанова помилково їх нарахував за звільненими від ПДВ операціями (тобто діючи в межах посередницьких договорів) — див. «Надміру нарахований ПДВ коригується як виправлення помилки».
| Надміру нарахований ПДВ коригується як виправлення помилки Витяг із листа, що коментується «При <…> надмірному нарахуванні та сплаті до бюджету податку на додану вартість ломбард має право на повернення цього податку з бюджету шляхом подання заяви та уточнюючих розрахунків з цього податку до місцевого органу ДПС України з дотриманням строків давності (у тому числі для подальшої сплати в рахунок податку на прибуток) згідно зі ст. 43, 50 і 102 Кодексу та спільним наказом ДПАУ, МФУ, Держказначейства від 21.12.10 р. № 974/1597/499». |
Тим часом цей підхід до виправлення допущених помилок щодо надміру нарахованого ПДВ не збігається з іншими роз'ясненнями податківців. Зокрема, у
листі вони пропонують виключити надміру нарахований ПДВ як виправлення помилки шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в уточнюючих розрахунках та подання заяви на повернення податку.Водночас у роз'ясненні в
ЄБПЗ (розділ 130.10) наводиться інша послідовність дій в аналогічних ситуаціях (див. «Надміру нарахований ПДВ коригується як зміна компенсації»).
| Надміру нарахований ПДВ коригується як зміна компенсації Роз'яснення з ЄБПЗ, розділ 130.10 «Чи має можливість відкоригувати податкові зобов’язання, задекларовані в податковій декларації з ПДВ, платник податку, який нараховував ПДВ при поставці товарів (послуг), які відповідно до ПКУ звільнені від оподаткування ПДВ або не є об’єктом ПДВ? Коротка відповідь: Ураховуючи те, що ця операція передбачає зміну вартості операції на суму неправильно нарахованого ПДВ, то на дату повернення покупцю коштів, в даному випадку сум ПДВ, сплачених таким покупцем при придбанні товарів (послуг), що підлягають звільненню, постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування до раніше виписаної податкової накладної, в якому коригує вартість товару, поставленого покупцю з ПДВ, зі знаком «-» на суму податку. Сума коштів, що підлягає перерахуванню продавцем покупцю і відповідає сумі відкоригованого податку, може бути зарахована в рахунок оплати іншого товару та набути статусу оплати за інші товари (послуги), в тому числі і ті, що згідно з ПКУ підлягають звільненню від оподаткування ПДВ. На залишок коштів, що будуть зараховані як оплата за новою операцією, платнику податку необхідно виписати нову окрему податкову накладну». |
Діяти аналогічно податківці пропонували за часів
Закону про ПДВ (див. п. 4 розд. V листа ДПАУ від 04.12.09 р. № 27084/7/16-1517).У принципі, у цьому підході податківців є певний сенс, оскільки сума надміру нарахованого ПДВ, що підлягає поверненню продавцю, є безпідставно отриманою ним частиною компенсації товарів, яку має бути йому повернено (
ст. 1212 Цивільного кодексу України). Отже, може йтися про зміну суми компенсації товарів та коригування за п. 192.1 ПКУ.Неприємність цієї ситуації полягає в тому, що, на думку податківців, виходячи з розміщених у
ЄБПЗ (розділ 130.10) роз’яснень, якщо покупець відмовляється підписувати розрахунок коригування та відкоригувати свій податковий кредит, то законодавчі підстави для коригування податкових зобов'язань у постачальника відсутні.У результаті виходить, що для коригування надміру нарахованого ПДВ продавцю необхідно повернути цю суму покупцю, виписати розрахунок коригування та проставити на ньому підпис покупця. Якщо ж поставка заставленого майна здійснювалася особам, які не є платниками ПДВ, то відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ продавець не зможе через обмеження з
п. 192.2 ПКУ.Судячи з усього, скориставшись рекомендаціями, викладеними в
листі, що коментується, фінустанова може відкоригувати надміру нараховані зобов'язання з ПДВ без складання розрахунку коригування до податкової накладної.Зауважимо також, що покупцям заставленого майна краще поцікавитися, у межах яких договорів діє фінустанова при продажу заставленого майна, і додатково проконтролювати правомірність нарахування нею податкових зобов'язань з ПДВ.
