ПЛАТНИКИ ПОДАТКУ
НА ПРИБУТОК
ЗА СТАВКОЮ 0 %
майже через рік отримали
спрощену форму декларації
Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.12 р. № 98
«Питання переходу платників податку на прибуток підприємств, який оподатковується за нульовою ставкою відповідно до пункту 154.6 статті 154 Податкового кодексу України, до подання спрощеної податкової декларації»
Платники податку на прибуток, які застосовують ставку 0 %, подають декларацію з цього податку за спрощеною формою. Ця норма вже рік міститься в абз. 2 п. 49.2 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Важливу місію з розроблення спрощеної форми декларації та порядку переходу платників податків на її подання з якихось причин було покладено не на ДПСУ чи Мінфін, а на Кабмін, який тільки через рік упорався з поставленим завданням.
Якщо за результатами звітного (податкового) періоду відсутні підстави для застосування нульової ставки, то такі підприємства подають декларацію за загальною формою, затвердженою наказом МФУ від 28.09.11 р. № 1213. Отже, втрачати навички щодо заповнення декларації за загальною формою нульовикам не варто, оскільки може виникнути ситуація, коли, відзвітувавши за I квартал звітного року за спрощеною декларацією, за підсумками півріччя підприємство втратило право на нульову ставку. У цьому випадку за півріччя підприємству потрібно буде відзвітувати за загальною декларацією.
Декларація , затверджена постановою, що коментується, дійсно, має дуже спрощений вигляд: складається із власне декларації та одного додатка до неї. Причому додаток «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, які отримали доходи із джерелом їх походження з України» потрібно буде складати та подавати тільки в разі виплати доходів нерезидентам.
Спрощена декларація передбачає відображення в ній доходів (рядок 1), витрат (рядок 4) з подальшим виведенням об'єкта оподаткування за всіма видами діяльності, що може бути як додатним, так і від’ємним (рядок 7). Зверніть увагу, що сума податкового зобов'язання в розмірі 0 грн. (0 % від суми отриманого прибутку) у декларації не наводиться. Крім того, форма спрощеної декларації не передбачає розподіл результатів діяльності в розрізі діяльності, яка патентується та не патентується, що також логічно: якщо на вартість патентів нема чого зменшувати, то немає сенсу й виводити окремий результат від таких видів діяльності.
Кілька слів зазначимо з приводу заповнення витратно-прибуткових рядків, до яких жодних додатків подавати не потрібно.
Рядок 02. Тут відображається дохід від операційної діяльності підприємства, тобто дохід від продажу товарів (робіт, послуг).
Рядок 03. У цьому рядку відображаються інші доходи підприємства. Для підказки можна орієнтуватися на перелік таких доходів, наведений у Додатку ІД до загальної декларації, затвердженої наказом МФУ від 28.09.11 р. № 1213.
Рядки 05 і 05.1. У рядку 05 наводиться загальна сума витрат операційної діяльності , а саме:
— витрати у вигляді собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг). Ця сума окремо виділяється ще й у ряд. 05.1;
— адміністративні витрати;
— витрати на збут;
— інші операційні витрати. До таких витрат належать витрати, наведені в п.п. 138.10.4, п. 138.11 ПКУ.
Рядок 06. Тут відображаються інші витрати підприємства. До таких витрат належать витрати, відображені в п. 138.5, пп. 138.10.5, 138.10.6, пп. 138.11, 138.12, 140.1 і ст. 141 ПКУ. При визначенні складу витрат, які тут відображаються, можна звертатися до Додатку ІВ до загальної декларації, але, пам'ятайте, що в цьому додатку «звалені в купу» як інші витрати, так й інші операційні витрати підприємства, які в спрощеній декларації відображаються в різних рядках.
З інших витрат в окремому підрядку 06.1 відображається збиток минулого року, сума якого включається до витрат І кварталу звітного року.
Постанова, що коментується, набула чинності з моменту опублікування — з 23.02.11 р. (опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр», 2012, № 35 від 23.02.12 р.). У зв'язку з цим традиційно виникає запитання: відколи потрібно звітувати за спрощеною декларацією? Відповісти на це запитання покликано п. 46.6 ПКУ. Нагадаємо: цією нормою передбачено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набувають чинності для складання звітності з податкового періоду, наступного за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення, застосовуються форми декларацій (розрахунків), що діяли до такого визначення. Зауважимо, що вже в період дії ПКУ було прийнято чимало нових форм звітності, і здебільшого вимоги п. 46.6 ПКУ виконувалися. Але траплялися й випадки ігнорування цієї норми (наприклад, скасована нині щомісячна Декларація з ПДФО, Декларація про доходи і майновий стан платників податків — фізичних осіб). На наш погляд, заповнювати спрощену декларацію, потрібно буде вже за підсумками I кварталу 2012 року, оскільки попередньої форми спрощеної декларації просто не існує. Нульовикам у 2011 році «дозволили» заповнювати декларацію за загальною формою до появи спрощеної. У листі ДПСУ від 23.03.12 р. № 8450/7/15-1317 податківці також «дозволили» нульовикам звітувати за I квартал 2012 року використовуючи спрощену декларацію.
Також зауважимо, що за спрощеною формою підприємствам потрібно буде й виправляти помилки, допущені в попередніх звітних періодах.
На завершення звернемо увагу, що заощаджені на сплаті податку на прибуток кошти нульовики зобов'язані використати чітко за цільовим призначенням (переоснащення матеріально-технічної бази, повернення взятих на ці цілі кредитів та сплата процентів за ними, поповнення власних обігових коштів). У разі використання таких коштів не за цільовим призначенням, вони зараховуються до бюджету в I кварталі наступного звітного року. Звернемо увагу, що форма спрощеної декларації не містить рядка для відображення використаних не за призначенням сум, заощаджених на несплаті податку на прибуток. Виходить, що такі суми у спрощеній декларації відображати не потрібно. На наш погляд, підприємству в таких випадках слід додати до спрощеної декларації пояснювальну записку про розмір сум, що підлягають зарахуванню до бюджету.
