Про надання консультації

У листі, що коментується, ДПСУ відповіла на низку запитань, пов'язаних з відображенням в обліку з податку на прибуток деяких витрат «на відрядження». Зокрема, у податківців запитали, чи не заборонено чинним законодавством відносити до складу податкових такі витрати юридичної особи:

— на оплату відрядженим працівником послуг камери схову;

— на оплату відрядженим працівником послуги користування платним залом очікування;

— на сплату комісійних зборів, що утримуються перевізником при поверненні проїзного документа в разі прийняття рішення про скасування відрядження;

— на оплату послуг сервісних центрів з придбання квитків для відрядження.

ДПСУ дозволила включати до складу податкових усі перелічені витрати (див. «Витрати на відрядження» включаються до складу податкових, якщо наказом керівника підприємства щодо них не встановлено обмежень»).

Ми повністю згодні з викладеною позицією. Адже хоча перелічені витрати прямо не згадано у «відряджувальному» п.п. 140.1.7 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), усі вони, безумовно, пов'язані з відрядженнями і заборони на їх віднесення до складу податкових витрат у ПКУ немає. На нашу думку, зазначені витрати є складовою частиною витрат на проїзд, наведених у п.п. 140.1.7 ПКУ.

Водночас право на податкові витрати щодо них виникає лише в разі документального підтвердження. У листі, що коментується, стосовно підтверджуючих документів ідеться про розрахункові документи, що видаються відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III і ПКУ.

На нашу думку, підтверджуючими документами випадках, що розглядаються, можуть бути, зокрема, квитанції про оплату послуг камери схову, користування платним залом очікування, сплату збору за повернення проїзного документа. Оскільки послуги сервісного центру можуть оплачуватися в готівковому та безготівковому порядку, необхідно затребувати також документ, що підтверджує факт отримання відповідних послуг.

У п. 12 розд. ІI, п. 11 розд. IIІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом МФУ від 13.03.98 р. № 59*, стосовно електронного авіаквитка до документів, що підтверджують суму збору за повернення квитка, віднесено лист (акт, довідку) про повернення авіаквитка, складена компанією-продавцем, в якому вказуються прізвище та ініціали працівника, сума повернених коштів, комісійні та/або інші збори, пов'язані з поверненням частково використаного квитка.

При цьому в Інструкції № 59 наголошується на тому, що витрати, понесені у зв'язку з поверненням працівником квитка на поїзд, літак чи інший транспортний засіб, може бути відшкодовано з дозволу керівника підприємства, тільки якщо на те були поважні причини (рішення про скасування відрядження, відкликання з відрядження тощо) за наявності документа, що засвідчує вартість цих витрат. Виходячи з цього у разі скасування відрядження особливу увагу слід приділити оформленню наказу (розпорядження) про скасування (перенесення) відрядження.