ЗБІР ЗА СПЕЦВОДОКОРИСТУВАННЯ:
як відзвітувати за І квартал 2012 року
З початку 2012 року відбулося декілька визначних подій, що вплинули на правила стягнення збору за спеціальне використанні води.
По-перше, — збільшення з 13.01.12 р. ставок цього збору. У зв’язку з чим у платників цього збору виникли деякі труднощі із заповнення звітності за I квартал 2012 року.
По-друге, — розширення кола його платників. Так, після запровадження з 01.01.12 р. нової спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, єдиноподатники стали платниками цього збору.
Тому, у цій статті розповімо новим та нагадаємо бувалим платникам цього збору основні правила його стягнення, а також звернемо увагу на особливості, які слід ураховувати складаючи звітність за I квартал 2012 року.
Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», s.detsyura@id.factor.ua
Платники збору
Нагадаємо, що збір за спеціальне використання води (далі — збір за спецводокористування) належить до загальнодержавних податків та зборів, порядок стягнення якого регулює розд. XVI ПКУ.
Платниками збору за спецводокористування відповідно до п. 323.1 ПКУ вважаються водокористувачі, тобто суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які:
— використовують воду, отриману шляхом забору з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі);
— використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Для деяких суб’єктів господарювання передбачено певні особливості щодо сплати цього збору, а саме:
1) бюджетні установи взагалі не є платниками збору за спецводокористування, якщо не використовують воду для господарської діяльності, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах (пп. 323.1, 326.13 ПКУ).
Якщо бюджетна установа використовує воду в комерційних цілях (з отриманням компенсації), то вона стає платником збору за спецводокористування. При цьому обчислювати розмір збору вона буде на загальних підставах з усього обсягу використаної води;
2) за воду, яка використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, відповідно до п.п. 324.4.1 ПКУ (в якому наведено перелік випадків звільнення від сплати цього збору) збір не сплачує лише населення.
Використання води на такі цілі юридичними особами і фізичними особами — підприємцями не вказано в такому переліку. У зв’язку з цим юридичні особи і фізичні особи — підприємці повинні сплачувати збір за воду, яка використовується для питних і санітарно-гігієнічних потреб, на загальних підставах . На це вказують і податківці в листі від 04.01.11 р. № 12/7/15-0817. Таким чином, можна констатувати, що сплачувати цей збір мають практично всі суб’єкти господарювання, бо практично всі вони використовують воду для задоволення таких потреб;
3) з 2012 року платниками збору за спецводокористування є також суб’єкти господарювання як юридичні, так і фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування. Пов’язано це з тим, що у переліку податків і зборів, від сплати яких звільнені єдиноподатники, що наведений у п. 297.1 ПКУ, збір за спецводокористування не вказаний. А тому з 01.01.12 р. єдиноподатники зобов'язані сплачувати такий збір на загальних підставах;
4) в абз. 2 п. 326.2 ПКУ передбачено, що за обсяги води, переданої водокористувачем — постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем — постачальником.
Тобто суб'єкти господарювання, які отримують воду від інших водокористувачів, будуть платником збору за спецводокористування лише в тому випадку, якщо отримують таку воду за договором*. Якщо ж вода отримується без укладення такого договору, то платником збору за спецводокористування виступає не безпосередній споживач води, а постачальник такої води.
* Інформація про таких водокористувачів-абонентів надається постачальником води щороку до 20 січня, а за новоукладеними договорами — протягом 10 днів після їх укладення (п. 326.12 ПКУ).
Це ж стосується і випадків сплати збору за спецводокористування при оренді приміщень (консультація, наведена у ЄБПЗ в розд. 270.01). Так, наприклад, якщо юридична особа, яка орендує приміщення, не уклала договір на постачання води (абонентом водопостачальника є орендодавець), то за воду, яку використовує орендар у своїй діяльності, збір за спецводокористування сплачує орендодавець. Таким чином, головним фактором, який визначає, хто є платником збору за спецводокористування при здаванні в оренду приміщення є наявність в орендаря укладеного договору на поставку води з водопостачальником.
При цьому податківці звертають увагу, що для сплати збору за спецводокористування орендар має укласти з орендодавцем саме договір на поставку води, а не договір оренди, в якому лише міститься згадка про компенсацію вартості комунальних послуг, зокрема, плати за користування водою, яка входить до орендної плати. Пояснюється це тим, що договір оренди не можна вважати договором на поставку води, оскільки відповідно до цього договору надаються послуги з оренди майна, а не поставки води.
Об’єкт оподаткування
Згідно з п. 324.1 ПКУ об’єктом оподаткування є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Обсяг фактично використаної води обчислюється всіма водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).
У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному розмірі. Зауважимо, що у ПКУ чітко не визначено, що таке «можливість встановлення вимірювальних приладів». У ЄБПЗ (розділ 270.07) податківці теж не змогли дати відповідь на запитання про те, який орган має право надавати висновок про можливість встановлення вимірювальних приладів з метою обчислення збору у двократному розмірі.
Ставки збору
Ставки збору за спецводокористування встановлені у ст. 325 ПКУ (див. табл. 2 на с. 37).
При цьому слід пам’ятати, що на початку цього року Законом № 4235** було внесено зміни до ПКУ, згідно з якими збільшено (проіндексовано) ставки деяких податків, які визначені в абсолютних значеннях, зокрема, і ставки збору за спецводокористування. Звертаємо увагу, що нові ставки слід застосовувати з дати опублікування Закону № 4235 — з 13.01.12 р. Тому розраховувати збір за спецводокористування потрібно:
— з 01.01.12 по 12.01.12 р. за старими ставками (що діяли у 2011 році);
— з 13.01.12 р. і надалі — за новими ставками.
** Див. ком. «Збільшення ставок податків: ВРУ внесла чергові зміни до Податкового кодексу» // «БТ», 2012, № 4, с. 4. та Додаток «Документи» // «БТ», 2012, № 8, с. 17.
У зв’язку з такими змінами виникає запитання: як визначити обсяг води, використаний окремо за кожен із таких періодів?
Безумовно, якщо підприємство веде щоденний облік використання води, то можна скористатись даними такого обліку. Якщо ж такого обліку немає, то, на наш погляд, можна розділити обсяг води, використаної у січні пропорційно кількості календарних днів у кожному із періодів (12 та 19). Для цього місячний обсяг використаної води у першому випадку слід помножити на коефіцієнт 12:31,
а у другому — на коефіцієнт 19: 31.
Про особливості заповнення звітності за I квартал 2012 року у зв’язку з такими змінами ставок див. у розділі «Порядок складання декларації» на с. 34.
Окремим категоріям водокористувачів при розрахунку суми збору дозволено застосовувати додаткові понижуючі коефіцієнти:
1) у розмірі 0,005 — теплоелектростанціям з прямоточною системою водопостачання, якщо вони використовують воду, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату (п. 325.8 ПКУ);
2) у розмірі 0,3 — житлово-комунальним підприємствам (п. 325.9 ПКУ).
Варто також пам’ятати, що розміри ставок збору залежать від джерела водопостачання. Так, якщо вода використовується:
1) із лиманів, то застосовується ставка збору, встановлена за спеціальне використання поверхневих вод відповідно до показника «Iнші водні об'єкти»;
2) із каналів — ставка збору, встановлена за спеціальне використання води водного об'єкта, з якого забирається вода в канал;
3) із змішаних джерел водопостачання — використовується ставка збору, встановлена для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела.
Використовуючи воду із змішаного джерела, слід ураховувати, що вода, яка надходить водокористувачу для використання, сформована з водних потоків різних джерел. Тому, щоб розрахувати збір, суб’єкту господарювання потрібно перш за все розподілити об’єм використаної води із такого джерела на воду з джерел, що сформували (наповнили) таке змішане джерело.
Порядок такого розподілу встановлено у п. 326.3 ПКУ, де йдеться про те, що водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, мають здійснювати такий розподіл спираючись на співвідношення, у якому формується змішане джерело. Знайти таке співвідношення водокористувачі можуть у дозволах на спеціальне використання води та/або у договорах на поставку води.
Якщо таке співвідношення не зазначено ні в договорі на поставку води, ні в дозволі на спецводокористування, то для розподілу води, отриманої із змішаного джерела, суб’єкту господарювання доведеться орієнтуватися на усереднене співвідношення, у якому формується змішане джерело. Про таке усереднене співвідношення платник збору може дізнатися в органах ДПС, які отримують таку інформацію для використання у своїй роботі від водопостачальників.
Зауважимо, що у випадку коли інформація про співвідношення, у якому формується таке змішане джерело, у договорі та/або дозволі присутня, але вона не збігається з даними ДПС, суб’єкт господарювання для розрахунків має орієнтуватися на співвідношення, яке міститься в договорі на поставку води та/або дозволі на спеціальне використання води, оскільки відповідно до п. 326.3 ПКУ саме співвідношення, що вказане у дозволі та/або договорі, має використовуватися для розрахунку збору за спецводокористування.
На наш погляд, розраховувати розмір збору потрібно окремо для кожного джерела, що входить до змішаного джерела, застосувавши відповідні ставки збору. Отже, і в декларації платник повинен відобразити окремо такі джерела так, наче він отримував воду не з одного змішаного джерела, а з кожного джерела окремо (п. 325.12 ПКУ).
Зауважимо, що на місцях податківці дещо по-іншому розуміють порядок розрахунку збору за спецводокористування в цьому випадку. Так, вони наполягають на тому, що співвідношення, у якому формується змішане джерело, варто застосовувати не до об’єму отриманої води із змішаного джерела, а при визначенні ставки збору. Тому в декларації платник збору, на їх погляд, має відобразити отримання води із змішаного джерела як із окремого водного об’єкта, а ставку збору він має визначити самостійно як середньозважену ставку збору щодо змішаного джерела, у тому співвідношенні, в якому сформовано таке змішане джерело.
Ліміти використання води
Що стосується лімітів, то тут варто пам’ятати, що за воду, спожиту в межах ліміту, збір сплачується у звичайному порядку, а сума збору відноситься до складу витрат згідно з розд. III ПКУ. За понадлімітне використання водних ресурсів збір обчислюється у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад установлений ліміт використання води, за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками збору та коефіцієнтами (ст. 327 ПКУ). Причому такі понадлімітні суми збору мають сплачуватись за рахунок прибутку, що залишається у водокористувача після оподаткування (п. 328.8 ПКУ), тобто до складу податкових витрат такі суми не потраплять.
Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і водного транспорту повністю включається до складу податкових витрат згідно з розд. III ПКУ (п. 328.8 ПКУ), оскільки для цього виду збору ліміти не встановлюються.
Якщо ж дозвіл на спецводокористування із встановленими в ньому лімітами використання води у водокористувача взагалі відсутній, то збір справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання, тобто у п’ятикратному розмірі .
На 2012 рік (як і в минулих роках) не передбачено встановлення окремих лімітів для спеціального використання води для виробництва напоїв. Тому виробники напоїв у 2012 році, як це було раніше, можуть визначити такі ліміти самостійно (на власний розсуд) у межах загального ліміту, передбаченого для конкретного джерела.
Розрахувати такі ліміти, на думку ДПАУ, яку вона висловила в листі від 29.05.08 р. № 10916/7/15-0817, потрібно виходячи з питомої ваги обсягів води, використаної на виробництво напоїв, у загальному обсязі всієї використаної води. Так, наприклад, якщо за звітний період (I квартал) при загальному споживанні води 200 куб. м на виробництво напоїв використано 75 куб. м, а загальний річний ліміт установлено в розмірі 800 куб. м, то за рекомендаціями ДПАУ річний ліміт використання води на виробництво напоїв слід установити в розмірі 300 куб. м (75 : 200 х 800).
Звернемо увагу, що вищезгаданий лист ДПАУ був виданий до прийняття ПКУ, але оскільки іншого способу визначення ліміти таким водокористувачам не передбачено, то застосування рекомендацій листа, на наш погляд, є цілком прийнятним.
Розподіл збору між бюджетами
Нагадаємо, що відповідно до БКУ сума збору за спецводокористування надходить до загального фонду держбюджету та місцевих бюджетів. Розподіл суми збору між держбюджетом і місцевими бюджетами проводиться водокористувачами самостійно і залежить від статусу джерела, з якого споживається вода, тобто від того, чи вода споживається із джерел загальнодержавного чи місцевого значення. На необхідність такого розподілу вказують і податківці у листі від 24.01.11 р. № 1418/7/15-0817 та від 09.06.11 р. №16087/7/15-0817 (далі — лист № 16087)*.
* Див. ком. «Лісовий та водний збори: ДПАУ визначилась із порядком заповнення звітності» // «БТ», 2011, № 26, с. 4.
Так, збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення (у тому числі й за понадлімітне споживання) розподіляється між державним та місцевим бюджетами порівну — по 50 % (п. 3 частини другої ст. 29, п. 3 частини першої ст. 64 та п. 3 частини першої ст. 66 БКУ).
Збір за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення (у тому числі й за понадлімітне споживання) повністю (100 %) сплачується платниками збору до місцевих бюджетів за місцем податкової реєстрації таких платників (п. 3 частини першої ст. 69 БКУ).
При цьому слід пам’ятати, що податківці у листі № 16087 стверджують, що розподіляти нарахований розмір збору водокористувачі у звітності зі збору за спецводокористування слід за нормами БКУ. Тобто при використанні водних об’єктів загальнодержавного значення збір варто розподіляти між графами, де вказуються дані про суму нарахованого збору до державного і місцевого бюджету порівну (50 % на 50 %), а при використанні водних об’єктів місцевого значення — весь збір (100 %) слід указувати у графах, у яких відображається сума, що слід віднести до місцевого бюджету.
Що стосується сплати збору за спецводокористування до бюджетів, то його доведеться сплачувати не за тією методикою, за якою відбувався розподіл збору у звітності.
Як випливає із кодів бюджетної класифікації наведеної у вищезгаданому листі, сплачувати збір за спецводокористування потрібно за спеціальне використання води:
— водних об’єктів загальнодержавного значення на рахунок, який відкритий за кодом бюджетної класифікації 13020100 (такі суми між бюджетами будуть розподіляти органи Держказначейства);
— водних об’єктів місцевого значення на рахунок, який відкритий за кодом бюджетної класифікації 13020200;
— для гідроенергетики на рахунок, який відкритий за кодом бюджетної класифікації 13020300 (розподіл здійснить Держказначейства);
— житлово-комунальними господарствами на рахунок, який відкритий за кодом бюджетної класифікації 13020400 (розподіл здійснить Держказначейства);
— для потреб водного транспорту на рахунок, який відкритий за кодом бюджетної класифікації 13020600 (розподіл здійснить Держказначейства).
Порядок складання декларації
Базовий податковий (звітний) період для збору за спецводокористування відповідно до п. 328.1 ПКУ дорівнює календарному кварталу. Обчислюється цей збір платниками наростаючим підсумком з початку року (за I квартал, півріччя, 3 квартали, рік). Для декларування нарахованих сум збору за спецводокористування наказом № 1009 затверджено такі форми звітності:
1) Податкова декларація збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води — Декларація з водозбору;
2) Податкова декларація збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;
3) Податкова декларація збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових та службово-допоміжних суден) — Декларація для водного транспорту.
Крім цих форм податкових декларацій , вищезгаданим наказом ДПАУ затверджено також і відповідні Перерахунки податкових зобов’язань, які суб’єкти господарювання будуть подавати у разі уточнення податкових зобов’язань.
Подаються декларації зі збору за спецводокористування щокварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, до органу ДПС за місцем податкової реєстрації платника збору. Це не стосується лише Декларації для водного транспорту: вона за I квартал не подається і збір за спецводокористування для потреб водного транспорту не сплачується (пп. 328.3 та 328.4 ПКУ). Таку Декларацію вперше у календарному році подають за півріччя.
Згідно з п. 328.7 ПКУ одночасно з поданням Декларації з водозбору до податкового органу подаються також і копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води (ф. № 2-ТП (водгосп))*.
* Звіт за ф. № 2-ТП (водгосп) подається до органів статистики не пізніше 5 числа, наступного за звітним кварталом. Подають цей звіт усі водокористувачі, що включені до переліку звітуючих підприємств відповідно до п.п. 1 Iнструкції щодо заповнення форми № 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Держкомстату від 30.09.97 р. № 230, крім водокористувачів, у яких обсяг використаної води не перевищує 50 куб. м на добу.
Для складання Декларації з водозбору водокористувачу потрібно знати таку інформацію:
— установлені ліміти водокористування;
— з якого джерела отримується вода (надземного чи підземного), а також найменування надземного джерела чи область (район) розташування підземного джерела;
— ставки збору;
— яке значення має джерело води: загальнодержавне чи місцеве;
— фактичні обсяги використання води.
Інформацію щодо всіх вище перелічених пунктів, крім останнього, можна знайти в дозволі на спеціальне водокористування або в договорі на поставку води. Зазначену інформацію мають у своєму розпорядженні й податкові органи.
Сплачується збір протягом 10 календарних днів , наступних за останнім днем граничного терміну подання декларації, за місцем податкової реєстрації платника збору (п. 328.4 ПКУ).
Для платників, які мають у своєму складі філії, звітування щодо водозбору має певні особливості.
Так, якщо воду використовує філія, відділення, інший відокремлений підрозділ водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності та складають окремий баланс, то подавати декларації та сплачувати збір за спецводокористування мають такі підрозділи за своїм місцем податкової реєстрації (п. 328.5 ПКУ).
Якщо воду використовують структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то подавати декларації і сплачувати збір має водокористувач, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцем знаходження водних об'єктів (п. 328.6 ПКУ).
Як ми вже згадували, у січні 2012 року було змінено розмір ставок збору, тому заповнення податкових декларацій за I квартал 2012 року має деякі особливості, про які ми розповідали у коментарі до листа ДПАУ від 28.02.12 р. № 5847/15-2117**.
** Див. ком. «Ресурсні платежі: ДПСУ пояснила, як звітувати за І квартал 2012 року» на с. 8 цього номера.
Для наочності наведемо порядок заповнення найпоширенішої форми, яку подають «звичайні» водокористувачі (у тому числі і виробники напоїв), а саме Декларації з водозбору (див. табл. 1).
Таблиця 1. Заповнення Декларації з водозбору
| Номер колонки | Назва колонки | Що вказують у колонці |
| 1 | 2 | 3 |
| 2 | «Назви водних об'єктів | У цій колонці вказують назви водних об’єктів керуючись переліком водних об’єктів, який зазначений у ст. 325 ПКУ. |
| 3 | «Фактичний обсяг використаної води з урахуванням обсягу втрат води у системах водопостачання; фактичний обсяг води, пропущеної через конденсатори турбін для охолодження конденсату; фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів (у тому числі фільтрації, випаровування), | Зазначається фактичний обсяг використаної води в куб. м (цілих одиницях), який установлюється за даними первинного обліку за показаннями вимірювальних приладів або за їх відсутності, визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). |
| 4 | «Ставки збору, грн. коп. / 1 (100; 10000) куб. м» | Для заповнення цієї колонки потрібно просто перенести розмір ставок із ст. 325 ПКУ. Указувати ставки потрібно у гривнях з копійками на 1, 100 та 10000 куб. м, тобто так, як вони вказані у ПКУ. |
| 5 | «Коефіцієнти, що застосовуються до ставок збору» | Цю колонку заповнюють лише платниками, які мають право та обов'язок щодо застосування понижуючих коефіцієнтів — 0,005 чи 0,3 (див. табл. 2 на с. 37). |
| 6 | «Установлений річний ліміт використання води, куб. м» | Указується річний ліміт для підприємства, встановлений у дозволі на спецводокористування чи договорі на постачання води (для орендарів). |
| 7 | «Суми збору, обчисленого в межах ліміту, грн. коп., к. 3 або к. 6 (якщо к. 3 > к. 6) х к. 4 х к. 5» | Розраховується збір в межах ліміту, за формулою: |
| 8 | «Суми збору, обчисленого понад лімітні обсяги, грн. коп., заповнюється, якщо к. 3 > к. 6 | Ця колонка заповнюється лише у випадку перевищення лімітів, указаних у колонці 6 |
| 9 | «Усього нараховано збору, | Заповнювати цю колонку варто таким чином: |
| 10 | «до державного бюджету, | У цій колонці зазначають 50 % від суми збору, нарахованого за використання води, отриманої із джерел загальнодержавного значення |
| 11 | «до місцевих бюджетів, грн. коп.» | У цій колонці зазначають 50 % від суми збору, нарахованого за використання води, отриманої із джерел загальнодержавного значення та всю нараховану суму (100 %) за використання води, отриманої із джерел місцевого значення |
| (1) Для правильного розрахунку розміру збору, що вказують у графах 7, 8 та 9 ставки збору і кількість використаної води при розрахунку збору мають ураховуватися у формулах, наведених у цих графах, у співставних величинах. Тобто якщо ставку збору встановлено за 100 куб. м, то враховуючи, що обсяг використаної води у графі 3 завжди наводиться у куб. м, при розрахунку розміру збору у графах 7, 8 та 9 необхідно результат множення ставок збору, обсягів використання води та коефіцієнтів поділити на 100, якщо встановлено ставку на 10000 куб. м, то потрібно добуток поділить на 10000. | ||
На цьому все. Сподіваємося, що ця публікація дасть достатньо інформації як старим, так і новим платником збору за спецводокористування, щоб правильно і без проблем звітувати у 2012 році.
Таблиця 2. Ставки збору за спецводокористування
| I. Ставки збору за спецiальне використання поверхневих вод | ||
| Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків | Ставки збору, грн./100 куб. м | |
| З 01.01 по 12.01 | З 13.01 по 31.12. | |
| Дніпра на північ від м. Києва | 26,97 | 30,02 |
| Дніпра на південь від м. Києва | 25,65 | 28,55 |
| Iнгульця | 39,12 | 43,54 |
| Сіверського Дінця | 52,60 | 58,54 |
| Південного Бугу (без Iнгулу) | 29,66 | 33,01 |
| Iнгулу | 36,39 | 40,50 |
| Дністра | 16,16 | 17,99 |
| Вісли та Західного Бугу | 16,16 | 17,99 |
| Пруту та Сірету | 12,14 | 13,51 |
| Тиси | 12,14 | 13,51 |
| Дунаю | 10,82 | 12,04 |
| Річок Криму | 53,93 | 60,02 |
| Річок Приазов'я | 64,75 | 72,07 |
| Iнших водних об'єктів | 29,66 | 33,01 |
| II. Ставки збору за спецiальне використання пiдземних вод | ||
| Найменування регіону | Ставки збору, | |
| Автономна Республіка Крим | 49,87 | 55,51 |
| у тому числі м. Севастополь | 49,87 | 55,51 |
| Області: | ||
| Вінницька | 43,11 | 47,98 |
| Волинська | 44,53 | 49,56 |
| Дніпропетровська | 37,77 | 42,04 |
| Донецька | 51,26 | 57,05 |
| Житомирська | 43,11 | 47,98 |
| Закарпатська | 28,32 | 31,52 |
| Запорізька: | ||
| Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Якимівський райони | 43,11 | 47,98 |
| інші адміністративно-територіальні одиниці області | 39,12 | 43,54 |
| Iвано-Франківська: | ||
| Богородчанський, Верховинський, Долинський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський райони | 67,42 | 75,04 |
| решта районів області | 37,77 | 42,04 |
| Київська: | ||
| Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Iванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Поліський райони | 31,34 | 34,88 |
| інші адміністративно-територіальні одиниці області | 36,97 | 41,15 |
| Кіровоградська | 49,87 | 55,51 |
| Львівська | 39,12 | 43,54 |
| Луганська | 56,62 | 63,02 |
| Миколаївська | 56,62 | 63,02 |
| Одеська | 47,20 | 52,53 |
| Полтавська: | ||
| Великобагачанський, Гадяцький, Зіньківський, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Новосанжарський, Решетилівський, Хорольський, Шишацький райони | 29,16 | 32,46 |
| інші адміністративно-територіальні одиниці області | 32,51 | 36,18 |
| Рівненська: | ||
| Володимирецький, Здолбунівський, Костопільський, Рівненський, Сарненський, Острозький райони | 34,79 | 38,72 |
| решта районів області | 40,40 | 44,97 |
| Сумська: | ||
| Глухівський, Сумський, Роменський, Шосткинський райони | 32,51 | 36,18 |
| інші адміністративно-територіальні одиниці області | 37,01 | 41,19 |
| Тернопільська | 52,60 | 58,54 |
| Харківська | 40,44 | 45,01 |
| Херсонська | 40,44 | 45,01 |
| Хмельницька: | ||
| Деражнянський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Полонський, Шепетівський райони | 33,72 | 37,53 |
| інші адміністративно-територіальні одиниці області | 51,26 | 57,05 |
| Черкаська | 29,16 | 32,46 |
| Чернівецька | 47,20 | 52,53 |
| Чернігівська: | ||
| Городнянський, Корюківський, Iчнянський, Сосницький, Щорський, Талалаївський райони | 40,44 | 45,01 |
| інші адміністративно-територіальні одиниці області | 31,61 | 35,18 |
| м. Київ | 40,29 | 44,84 |
| III. Ставки збору за спецiальне використання води | ||
| Об’єкт оподаткування | Ставки збору | |
| 1) за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій | 5,24 грн. за 10000 куб. м | 5,83 грн. за 10000. куб. м |
| 2) за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, становлять: | ||
| — для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується | 0,09 грн. за 1 тоннаж-добу експлуатації | 0,1 грн. за 1 тоннаж-добу експлуатації |
| — для пасажирського флоту, що експлуатується | 0,01 грн. за 1 місце-добу експлуатації | 0,01113 грн. за 1 місце-добу експлуатації |
| 3) за спеціальне використання води для потреб рибництва: | ||
| — поверхневої води | 27,52 грн. за 10000 куб. м | 30,63 грн. за 10000 куб. м |
| — підземної води | 33,09 грн. за 10000 куб. м | 36,83 грн. за 10000 куб. м |
| 4) за спеціальне використання шахтної, кар'єрної та дренажної води | 5,93 грн. за 100 куб. м | 6,60 грн. за 100 куб. м |
| 5) за спеціальне використання води, яка входить виключно | ||
| — поверхневої води; | 25,60 грн. за 1 куб. м | 28,49 грн. за 1 куб. м |
| — підземної води | 29,86 грн. за 1 куб. м | 33,23 грн. за 1 куб. м |
| IV. Коефiцiєнти до ставок збору (для кол. 5) | ||
| — для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання | 0,005 | |
| — для житлово-комунальних підприємств | 0,3 | |
| V. Збільшення суми збору | ||
| — у разі відсутності вимірювальних приладів | збільшується удвічі | |
| — понадлімітне використання | у п'ятикратному розмірі | |
| — за відсутності дозволу на спеціальне водокористування | у п'ятикратному розмірі | |
Документи і скорочення статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.10 р. № 2456-VI.
Закон № 4235 – Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 22.12.11 р. № 4235-VI.
Наказ № 1009 — наказ ДПАУ «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води» від 24.12.10 р. № 1009.
