Повернення залишку коштів після відрядження за кордон.
Чи треба рахувати курсові різниці?
Працівнику, якого направлено у відрядження до Польщі, видали аванс у євро, що включає розмір добових і грошові кошти для фінансування інших витрат (зокрема, проїзд по місцю відрядження). У відрядженні працівник користувався транспортом, є підтверджуючі документи, але в них зазначено суми в польських злотих і документів про обмін євро на злоті немає. Залишок невитрачених коштів повернено до каси.
Чи потрібно визначати курсові різниці в такому разі?
(м. Луганськ)
Згідно з п.п. 170.9.2 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) після повернення з відрядження працівники повинні надати звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі — авансовий звіт), до закінчення 5 банківського дня, наступного за днем, в якому працівники завершили відрядження. За наявності надмірно витрачених коштів їх сума повертається платником податків до каси або зараховується на банківський рахунок особи, яка видала, до або під час подання авансового звіту. Після того, як керівник підприємства затвердить авансовий звіт, працівник повертає залишок невитрачених грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства або до каси. Зверніть увагу: працівник повинен повернути невитрачені грошові кошти в тій валюті, в якій вони отримані (євро).
Видаючи аванс на відрядження (Дт 372 — Кт 302), передбачається, що працівник витратить усі отримані грошові кошти. Тобто спочатку заборгованість за субрахунком 372 немонетарна (видали грошові кошти, але не передбачаємо їх зворотне отримання). Але якщо працівник повністю не витратив видані йому авансом грошові кошти, то виникає необхідність повернення їх підприємству, а це означає, що частина заборгованості перед підприємством за субрахунком 372 перетворюється на монетарну. А як ми знаємо, згідно з п. 8 П(С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів» за монетарними статтями в іноземній валюті необхідно визначити курсові різниці. Курсові різниці розраховуються на дату здійснення господарської операції та на дату балансу.
курсову різницю за дебіторською заборгованістю в податковому обліку згідно з п.п. 135.5.11 ПКУ включаємо до інших доходів (ряд. 03.19 Додатка ІД декларації з податку на прибуток), від’ємну — відповідно до п.п. «а» п.п. 138.10.4 ПКУ до інших витрат (ряд. 06.4.12 Додатка ІВ декларації з податку на прибуток).
Приклад. Працівник відряджається до Польщі на 3 дні. Заздалегідь отримав аванс у розмірі 700 євро.
Суму добових при відрядженнях за кордон установлено наказом по підприємству на рівні 800 грн./день. У відрядженні працівник поніс транспортні витрати в розмірі 50 польських злотих. Невитрачений залишок грошових коштів після повернення з відрядження працівник уніс до каси.
Курси НБУ такі (умовно):
10,7 грн./євро — на дату видачі авансу;
10,8 грн./євро — на дату затвердження авансового звіту;
2,5 грн./злотий — на дату затвердження авансового звіту.
Оскільки документів,що підтверджують факт обміну валюти, немає, то при перерахунку суми транспортних витрат можна керуватися п. 19 Інструкції № 59*, в якому зазначено, що в такому разі перерахунок витрат, здійснених у відрядженні та підтверджених документально, потрібно здійснювати виходячи з крос-курсу, розрахованого за офіційним змінним валютним курсом, установленим НБУ на день затвердження звіту про використання коштів, наданих на відрядження.
* Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ від 13.03.98 р. № 59. Незважаючи на те що цей документ віднині обов'язковий тільки для бюджетників (див. ком. «Відрядження: Інструкція № 59 виключно для бюджетників; добові розраховують на підставі наказу; обмеження витрат на відрядження» // «БТ», 2011, № 27, с. 5; «Інструкція № 59 — довідковий документ для «НЕбюджетних» роботодавців: думка ДПАУ» // «БТ», 2012, № 9, с. 8.), ніщо не забороняє користуватися його нормами небюджетним суб'єктам господарювання.
Крос-курс у нашому випадку визначається шляхом ділення встановленого курсу НБУ гривні до польського злотого на курс гривні до євро: 2,5/10,8 = 0,23 євро/злотий.
У контексті порушеної теми радимо ознайомитися з Темою тижня «Відрядження у світлі Податкового кодексу» // «БТ», 2011, № 18, с. 55 і статтею «Операції з валютою: податковий та бухгалтерський облік» // «БТ», 2012, № 12, с. 21.
Облік курсової різниці в разі повернення не витраченої у відрядженні валюти
| Зміст операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | доходи | витрати | ||
| 1. Видано працівнику аванс на відрядження в євро | 372 | 302 | €700,00 7490,00 | — | — |
| 2. На підставі затвердженого авансового звіту визнано витрати у вигляді: | |||||
| — добових(1) | 92 | 372 | €224,30 2400,00 | — | 2400,00 |
| — витрат працівника на транспорт | 92 | 372 | €11,50 123,05 | — | 123,05 |
| 3. Повернено до каси залишок невикористаних коштів | 302 | 372 | €464,20 5013,36 | — | — |
| 4. Відображено курсову різницю за заборгованістю: | 372 | 714 | 46,42 | 46,42 | — |
| (1) Нагадаємо, щоб мати можливість добові врахувати у складі витрат при визначенні оподатковуваного прибутку, крім наказу про відрядження, необхідно, щоб у паспорті працівника, який відряджається, були відповідні відмітки про перетин кордону (цього вимагає п.п. 140.1.7 ПКУ). А ці відмітки ставляться тільки в разі особистого звернення працівника до службової особи митслужби (див. лист Держмитслужби від 16.03.11 р. № 234/я-1100 і ком. до нього «Відрядження за кордон: відмітки про перетин українського кордону громадянами України ставляться тільки в разі особистого їх звернення» // «БТ», 2011, № 21, с. 6). | |||||
Яна ІНДЮХОВА
