Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України

ПРИЙМАННЯ
ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ:

нові Методрекомендації ДПСУ

Наказ Державної податкової служби України від 14.06.12 р. № 516

«Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України»

Документ, що коментується, наведено в додатку «Документи»

Наказом, що коментується, затверджено нові Методичні рекомендації щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (далі — Методрекомендації). Відповідно, «старі» Методрекомендації, затверджені наказом ДПАУ від 31.12.08 р. № 827*, втратили чинність. Ці зміни назріли вже давно, оскільки попередній документ містив застарілі положення, засновані на нормах Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, а не Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

* Див. ком. «Електронна податкова звітність: нові вимоги» // «БТ», 2009, № 8, с. 4.

Традиційно Методрекомендації не пройшли реєстрацію в Мін’юсті, у зв’язку з чим не виключено, що в майбутньому їх спіткає доля попереднього документа. Нагадаємо, що «старі» Методрекомендації свого часу Мін’юст наказав скасувати у зв’язку з наявністю нових норм, що містять розширений перелік підстав для невизнання податкової звітності, чим, на його думку, було встановлено нову правову норму, що торкається прав, свобод та законних інтересів платників (див. листи Мін’юсту від 24.02.10 р. № 1111-0-26-10-20, від 25.05.10 р. № 678-10-24 // «БТ», 2010, № 24, с. 10). Так-от нові Методрекомендації містять аналогічні норми.

Відзначимо їх основні моменти.

1. Перелік підстав для невизнання податкової декларації . У Методрекомендаціях чітко виділено причини, за яких податкову звітність може бути не визнано податковою декларацією (див. Додаток 6 до Методрекомендацій). Щоб уникнути конфліктних ситуацій з органами ДПС, рекомендуємо з цим переліком уважно ознайомитися, оскільки податківцями він трактується розширено. Зокрема, у Додатку 6 зазначено підстави, які прямо не випливають із ПКУ. Наприклад, податкова декларація з ПДВ може бути невизнаною в ситуації, коли до неї не додаються реєстри виданих і отриманих податкових накладних (код 102) або оригінали митних декларацій (примірники декларанта) на паперових носіях (код 108). Однак, якщо копії реєстрів відносяться до податкової звітності з ПДВ (див. п. 9 розд. I Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом МФУ від 25.11.11 р. № 1492), то митні декларації — ні.

Особливу увагу слід приділяти заповненню реквізитів декларації в разі надання нової декларації з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий же звітний період. Якщо в полі нової декларації буде проставлено позначку «Уточнююча» замість позначки «Нова звітна» податківці таку декларацію «не зарахують» (код 106).

Крім того, податківці вказали, що не буде визнано податкову декларацію:

— заповнену за недійсною формою податкової декларації (код 103). Єдиний виняток передбачено для декларацій із податків та зборів, що справлялися до 01.01.11 р., але не визначені ПКУ, з яких уточнююча і не подана своєчасно основна податкова звітність складається за формами, що діяли до дня набуття чинності ПКУ на паперових носіях (п. 4.2 Методрекомендацій);

— подану у вигляді уточнюючого розрахунку за відсутності декларації у звітному (податковому) періоді, за який виправляються помилки (код 105). Очевидно, у таких випадках слід подавати декларацію з позначкою «Звітна» за формою, що діє в періоді її подання, однак із зазначенням того періоду, за який вона надається. При цьому податківці, вочевидь, не дозволять у цьому випадку скористатися механізмом «самоштрафування» з п. 50.1 ПКУ та оштрафують самостійно за несвоєчасне подання податкової звітності;

— надану у вигляді уточнюючого розрахунку, період уточнення в якому перевищує строк давності з п. 102.1 ПКУ (код 107). Тобто надану після закінчення 1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/чи граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо таку податкову декларацію було подано пізніше — за днем її фактичного подання;

— надану у вигляді уточнюючих розрахунків у період проведення перевірки (код 111). Із цього приводу також ком. «Перевірки: податківці відповідають на проблемні запитання» // «БТ», 2012, № 32, с. 4.

2. Статус декларацій. Декларації можуть відображатися в органах ДПС із певними позначками (див. таблицю)

Статус податкових декларацій

3. Підпис декларації . Податківці підтвердили, що в загальному випадку декларація відповідно до п. 48.5 ПКУ має бути підписана:

— керівником платника податків або уповноваженою особою;

— особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу ДПС.

Однак у разі ведення бухгалтерського обліку та подання декларації безпосередньо керівником платника податку вона підписується таким керівником. Тобто він проставляє підпис один раз «за себе».

4. Позначки органів ДПС «за бажанням платника податків». У разі подання декларації в паперовій формі звертаємо увагу на те, що штамп «ОТРИМАНО» проставляється на примірнику, що залишається у платника, за його бажанням (раніше він проставлявся за умовчанням). Тому щоб уникнути непорозумінь платникам податків краще наполягти на проставлянні цього штампу.

Крім того, тепер у разі надання особисто платником ПДВ до органу ДПС реєстру виданих і отриманих податкових накладних на електронних носіях за бажанням платника роздруковується та надається квитанція про прийняття реєстру із зазначенням дати прийняття, реєстраційного номера, прізвища інспектора, підсумкових сум, розміру файлу та контрольної суми, а в разі формування реєстру з помилкою в квитанції вказується причина помилки.

5. Надання електронної звітності. У Методрекомендаціях більш чітко сформульовано положення щодо порядку надання звітності в електронному вигляді. Зокрема, підтверджено, що факт прийняття звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються:

— реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі;

— відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа;

— результати перевірки електронного цифрового підпису;

— інформація про платника податків (назва і код ЄДРПОУ підприємства);

— дата і час прийняття звіту;

— реєстраційний номер;

— податковий період, за який подається звіт;

— дані про відправника квитанції.

Водночас датою і часом надання податкового документа в електронному вигляді до органу ДПС є дата і час, зафіксовані в першій квитанції.

Податківці також відзначили, що до розробки та затвердження пакетного способу подання податкової звітності засобами телекомунікаційного зв’язку податкові декларації та додатки до них можуть направлятися платником податків з розривом у часі, однак повний пакет документів податкової звітності з податку від платника податку має надходити до граничного строку подання звітності згідно зі строками, зазначеними в ПКУ.

6. Уточнення в звітності, форма якої не передбачає надання уточнюючих розрахунків. До неї податківці, зокрема, зараховують (п.п. 4.18.2 Методрекомендацій):

— звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок);

— звіт про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб і фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності;

— декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентові України і що знаходяться за її межами;

— розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями;

— реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

Щодо такої звітності податківці використовують старий принцип: уточнення в межах поточного року надаються наростаючим підсумком у наступному звітному періоді. Уточнення за попередні роки, якщо платник наполягає на поданні такого звіту, приймаються загальними відділами із супровідним листом із зазначенням мотивів його складання та передаються в підрозділи оподаткування юридичних і фізичних осіб. До бази даних уточнення за попередні роки не вносяться.

Серед інших моментів варто відзначити досить детальний алгоритм дій платника в разі його переходу до іншого органу ДПС (п. 4.19 Методрекомендацій). Тому особам, які планують здійснити такі дії, слід із ним ознайомитися.

Відзначимо також, що в Регламенті комп’ютерної обробки документів податкової звітності платників податків (додаток 2 до Методрекомендацій) допущено помилку щодо строків надання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентові України і що знаходяться за її межами. Так, вона з 01.01.12 р. надається щоквартально в строки, визначені ПКУ для декларації з податку на прибуток підприємства (тобто протягом 40 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду), що підтвердила і сама ДПСУ в листі від 12.03.12 р. № 6994/7/22-3317*.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України

Наказ від 14.06.2012 р. № 516

З метою забезпечення практичного застосування статей 46 — 51 Податкового кодексу України та відповідно до статті 2 Закону України від 12 грудня 1990 року № 509-ХII «Про державну податкову службу в Україні»

Наказую:

1. Затвердити:

1.1. Методичні рекомендації щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (далі — Методичні рекомендації) (додаток 1);

<…>

4. Вважати таким, що втратив чинність, наказ ДПА України від 31.12.08 р. № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України», із змінами та доповненнями.

<…>

Голова О. Клименко

Методичні рекомендації щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України

Додаток 1 до наказу від 14.06.2012 р. № 516

1. Прийняті скорочення

АЗ — адресат звітності

АIС — автоматизована інформаційна система

АIСОР — автоматизована інформаційна система обласного рівня

АРМ — автоматизоване робоче місце

БД — бази даних

БДАЗ — бази даних адресата звітності

ДПА — державна податкова адміністрація

ДПІ — державна податкова інспекція

ДПС — державна податкова служба

ДРФО — державний реєстр фізичних осіб

ЕЦП — електронний цифровий підпис

ЗЕД — зовнішньоекономічна діяльність

КМУ — Кабінет Міністрів України

КОР — картка особового рахунку

КОАТУУ — класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України

ОДПС — органи державної податкової служби

ПДВ — податок на додану вартість

ПЗ — програмний засіб для накладання ЕЦП

РРО — реєстратор розрахункових операцій

СПД — суб’єкт підприємницької діяльності

СПД ФО — суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа

СПЗ — спеціалізоване програмне забезпечення

ТРДПСУ — тимчасовий реєстр державної податкової служби України

ЦБД — Центральна база даних

ЦОЕЗ — центр обробки електронних звітів

ЦСЕЗ — централізована система електронної звітності

2. Терміни та їх визначення

У Методичних рекомендаціях щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (далі — Методичні рекомендації) терміни вживаються у такому значенні:

адресат звітності — органи державної податкової служби;

база даних адресата звітності — база даних в електронному вигляді, створена в органах ДПС на основі показників звітних документів платників податків та призначена для централізованого накопичення та багаторазового використання в інформаційних системах адресата звітності;

базовий податковий (звітний) період — термін визначено Податковим кодексом України (далі — Кодекс);

відкритий ключ — термін визначено Законом України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» (далі — Закон № 852);

електронний цифровий підпис — термін визначено Законом № 852;

«єдине вікно» — робоче місце для приймання різних форм податкової звітності платників податків. Звітні документи платників приймаються на єдиному робочому місці як в електронному, так і паперовому вигляді;

звіти, звітність — документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків адресату звітності;

звіт, звітність в електронній формі (електронний звіт, електронна форма) — звіти, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити звітів;

квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді ( далі — перша квитанція) — електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді;

квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді ( далі — друга квитанція) — електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС;

логічне видалення — видалення платника податку з електронної бази даних без фізичного видалення (можна лише переглянути раніше введені звіти, а створити нові звіти у такого платника неможливо);

операційний (банківський) день — термін визначено Кодексом;

особистий ключ — термін визначено Законом № 852;

підписувач — термін визначено Законом № 852;

платники податків — термін визначено Кодексом;

повідомлення про отримання звіту в електронній формі (далі — повідомлення про отримання звітності) — електронний документ, що формується програмним забезпеченням органу ДПС України та засвідчує факт і час отримання звіту в електронній формі;

подання звітності в електронному вигляді — подання податкової звітності в електронному вигляді на електронну адресу АЗ засобами телекомунікаційного зв’язку із застосуванням ЕЦП у форматі, затвердженому наказом ДПА України від 03.05.06 № 242 «Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків», із змінами та доповненнями;

податкова декларація, розрахунок ( далі — податкова декларація) — термін визначено Кодексом;

податкова звітність — документи, які відповідно до Кодексу подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу);

податковий агент — особа, на яку Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків;

податкове зобов’язання — термін визначено Кодексом;

представники платника податків — особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності;

податковий період — встановлений Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів;

програмний засіб — програмне забезпечення, призначене для створення платником податків електронних звітів відповідного формату (стандарту);

спеціалізоване програмне забезпечення — програмне забезпечення, призначене для формування, накладання ЕЦП, шифрування та передачі податкової звітності відповідного формату (стандарту) в електронному вигляді до АЗ;

суб’єкти електронного документообігу — АЗ, платник податків, які набувають передбачених законом або договором прав і обов’язків під час електронного документообігу;

сертифікат відкритого ключа — термін визначено Законом № 852;

транспортне повідомлення — електронний документ, що містить транспортний заголовок для АЗ та електронний звіт, підписаний ЕЦП, зашифрований згідно з вимогами чинного законодавства;

транспортний заголовок — обов’язкові реквізити транспортного повідомлення згідно з уніфікованим форматом, встановленим адресатом, що ідентифікують суб’єктів електронного документообігу при передачі звітності телекомунікаційними каналами зв’язку;

уніфікований формат — структура транспортного повідомлення, затверджена АЗ;

уповноважена особа — термін визначено Законом № 2866-III;

фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;

формат (стандарт) звіту в електронній формі ( далі — формат) — формалізований опис складу та структури показників звіту в електронній формі, затверджений в установленому законодавством порядку;

центр обробки електронних звітів — структурний підрозділ адресата звітності, який виконує функції інформаційно-технічного адміністратора централізованої системи електронної звітності, що включають одержання, перевірку цілісності електронних звітів, внесення їх даних до бази даних АЗ, зберігання протягом установленого строку, а також передачу структурним підрозділам адресата звітності;

централізована система електронної звітності — сукупність нормативно-правових та організаційних заходів; програмних, програмно-апаратних та телекомунікаційних засобів, що забезпечують формування, передачу, контроль проходження, обробку даних, зберігання електронних звітів та квитанцій підписувачів і адресата звітності.

Інші терміни в Методичних рекомендаціях вживаються у значенні, наведеному в Кодексі, законах України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та інших нормативно-правових актах.

3. Загальні положення

3.1. Методичні рекомендації охоплюють повний цикл ведення та обробки документів податкової звітності, які подаються до органів державної податкової служби підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та фізичними особами — підприємцями (далі — платники податків).

3.2. Методичні рекомендації розроблено з метою впровадження у державних податкових органах єдиної методології ведення та обробки документів податкової звітності платників податків з урахуванням різних способів надходження документів до ОДПС, у тому числі засобами телекомунікаційного зв’язку. Для забезпечення єдиної методології ведення та обробки документів податкової звітності повинні виконуватись такі процедури:

приймання та реєстрація документів податкової звітності від платників податків;

перенесення інформації з документів податкової звітності на паперових та електронних носіях до електронних баз податкової звітності;

перенесення інформації, наданої платниками податків засобами телекомунікаційного зв’язку, до електронних баз податкової звітності;

проведення автоматизованих перевірок документів податкової звітності, зокрема звірка даних документів податкової звітності з інформацією відповідних реєстрів, переліків тощо, згідно з наданими технічними завданнями;

верифікація даних податкової звітності, наданої на паперових носіях, що переносяться до КОР платників податків;

підготовка та вивантаження інформації щодо сум визначених платником грошових зобов’язань для подальшого перенесення відповідних показників до КОР платників податків;

відпрацювання реєстрів неімпортованих записів, сформованих за результатами перенесення визначених платниками сум грошових зобов’язань з баз податкової звітності до КОР платників податків;

обробка податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ;

обробка податкової звітності (у тому числі поданої в електронному вигляді) та звітності, показники якої не заносяться до КОР платників податків;

формування та передача реєстрів на основі обробленої податкової звітності незалежно від способу подання податкової звітності;

оформлення і передача для збереження паперових носіїв податкової звітності;

адміністрування системи приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності.

3.3. Методичні рекомендації визначають методологію забезпечення достовірності введених даних, специфічні вимоги для обробки окремих груп документів тощо.

3.4. Методичні рекомендації розроблено з урахуванням вимог Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», із змінами та доповненнями, від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис», із змінами та доповненнями, від 4 грудня 1990 року № 509-ХII «Про державну податкову службу в Україні», із змінами та доповненнями; постанови КМУ від 28 лютого 2000 року № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності», із змінами та доповненнями; наказу ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», із змінами та доповненнями, наказу ДПА України від 10.04.2008 р. № 233 «Про подання електронної податкової звітності», наказу ДПА України від 17.12.10 № 954 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та втрату чинності деяких наказів Державної податкової адміністрації України», наказу ДПА України від 25.01.2010 р. № 34 «Про організацію відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість», наказу ДПА України від 24.06.2005 р. № 228 «Про введення в дію Регламенту експлуатації АIС ДПА України», із змінами та доповненнями, Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, із змінами та доповненнями, затвердженого наказом ДПА України від 05.12.2008 р. № 761, наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПС України від 30.03.2012 р. № 255 (далі — Типова інструкція з діловодства), та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування.

4. Приймання та реєстрація податкової звітності

4.1. Податкова декларація, розрахунок (далі — податкова звітність) — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною (п. 46.1 ст. 46 Кодексу).

4.2. Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями Кодексу, та чинною на час її подання (п. 48.1 ст. 48 Кодексу).

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України (п. 46.5 ст. 46 Кодексу).

Якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган ДПС, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення (п. 46.6 ст. 46 Кодексу).

За податками та зборами, які справлялися до 01.01.2011, але не визначені Кодексом, уточнююча та не подана вчасно основна податкова звітність складається за формами, які діяли до дня набуття чинності Кодексом, та подається до ОДПС на паперових носіях.

4.3. Податкова декларація відповідно до п. 48.5 ст. 48 Кодексу повинна бути підписана:

керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до ОДПС. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі ЕЦП платника податку;

фізичною особою — платником податків або її законним представником;

особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно з договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Якщо податкова декларація подається податковими агентами — юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків — фізична особа — таким платником податків.

4.4. Прийняття податкової декларації є обов’язком ОДПС.

Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Кодексу , у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо), забороняється.

Пунктом 21.3 статті 21 Кодексу встановлено, що шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

4.5. Податкова декларація подається до ОДПС за вибором платника податків в один із таких способів (п. 49.3 ст. 49 Кодексу):

особисто платником податків або уповноваженою на це особою (на паперових носіях або електронних носіях із наданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях);

надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають до ОДПС податкові декларації в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 49.4 ст. 49 Кодексу).

Платники ПДВ щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період — квартал, подають до ОДПС копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді (п. 201.15 ст. 201 Кодексу).

Реєстри виданих та отриманих податкових накладних можуть подаватися:

за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби;

на електронних носіях.

4.6. Для приймання документів податкової звітності, яка подається особисто платником податків, в ОДПС повинно бути спеціально виділене та обладнане за принципом операційного залу приміщення із встановленими робочими станціями із системою приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності (за технологією «єдине вікно»).

Податкова звітність приймається підрозділом приймання та обробки податкової звітності (за необхідності в останні дні строку подання звітності із залученням працівників інших підрозділів або операторів за договорами цивільно-правового характеру) з попередньою перевіркою наявності та достовірності заповнення усіх обов’язкових реквізитів.

Під перевіркою достовірності обов’язкових реквізитів слід розуміти відповідність зазначених у деклараціях обов’язкових реквізитів реєстраційним даним платника із довідників, які експлуатуються в ОДПС.

Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (пп. 48.3, 48.4 ст. 48 Кодексу).

4.7. На етапі приймання документів податкової звітності інспектори, які здійснюють приймання, виконують перевірку оформлення документів відповідно до загальних вимог та наявність обов’язкових додатків до декларацій.

4.8. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідного податку та збору.

Обов’язкові реквізити (п. 48.3 ст. 48 Кодексу):

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку або податкової декларації за поточний податковий період, в якій виправляються помилки минулих періодів);

повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення — залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або серії та номери паспортів (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) посадових осіб платника податків;

підписи платника податку — фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (для фізичних осіб — підприємців — за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити (п. 48.4 ст. 48 Кодексу):

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Крім цього:

декларація подається обов’язково з додатками у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації (п. 46.1 ст. 46 Кодексу);

декларація з податку на додану вартість подається особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість (ст. ст. 180 — 183 Кодексу).

У випадку утрати (втрати, вилучення правоохоронними органами та т. і.) платником податків печатки на момент подання звітності до податкових органів, така звітність надається разом з відповідним документом (оригіналом або належним чином завіреною копією), виданим органом внутрішніх справ, який засвідчує втрату печатки.

4.9. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС.

Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер.

4.9.1.Відмітки проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатків до нього.

На примірнику, що подається до державної податкової інспекції, проставляється штамп «Конфіденційно» (зразок штампа наведено у додатку 1* до Методичних рекомендацій).

* Додатки 1, 2, 3, 4, 5, 7 не публікуються. — Прим. ред.

На примірнику, що залишається у платника за його бажанням, проставляється штамп «ОТРИМАНО» (зразок штампа наведено у додатку 1¹ до Методичних рекомендацій).

При наданні особисто платником ПДВ до ОДПС реєстру виданих та отриманих податкових накладних на електронних носіях, за бажанням платника, роздруковується та надається квитанція про прийняття реєстру із зазначенням дати приймання, реєстраційного номера, прізвища інспектора, підсумкових сум, розміру файлу та контрольної суми, а у разі формування реєстру з помилкою у квитанції вказується причина помилки.

4.9.2. Декларація, надана платником, також вважається прийнятою за умови дотримання вимог, встановлених ст.  48 і 49 Кодексу:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання або квитанції в електронному вигляді з накладеним ЕЦП ЦОЕЗ про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

у разі якщо орган державної податкової служби не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений строк (п. 49.11 ст. 49 Кодексу).

4.9.3. Дані податкової звітності вносяться до електронної бази районного рівня у відповідні форми податкової звітності згідно з Тимчасовим реєстром форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб — підприємців та періоди, які відповідають полям: тип періоду, місяць та рік звітного періоду еталонного довідника «Терміни подання податкових документів».

4.9.4. Реєстраційний номер формується при автоматичній нумерації звітів у системі приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності, кожен документ або додаток до нього має власний номер.

4.9.5. Зареєстровані документи податкової звітності не підлягають поверненню платнику податків.

Не зареєстровані документи податкової звітності, які неможливо зареєструвати, передаються до галузевих підрозділів для зберігання в звітній частині облікової справи по службовим запискам.

4.10. Якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, передбачені п. 50.1 ст. 50 Кодексу, не застосовуються.

Така декларація заноситься до БДАЗ з ознакою «звітна нова» (якщо це передбачено формою) та «звітна» (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус «До відома».

4.11. При прийманні податкової звітності, яка подається на електронних носіях (магнітних дисках, флеш-картах, компакт-дисках тощо) з доданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях, інспектор, який здійснює приймання документів, додатково згідно з вимогами пп. 4.1 — 4.10 Методичних рекомендацій виконує:

перевірку носія на наявність вірусів за допомогою антивірусного програмного забезпечення, визначеного відповідним наказом ДПС України,

перевірку відповідності поданого електронного звіту формату, затвердженому наказом ДПС України;

імпорт даних електронного звіту з електронного носія до БДАЗ;

перенесення реєстраційних номерів на паперові носії здійснюється згідно з п. 4.9 Методичних рекомендацій після перевірки на відповідність імпортованим даним.

У разі невідповідності даних на електронному носії оригіналам податкової звітності на паперових носіях, за наявності вірусу на носії або невідповідності формату чи версії програмного засобу — інспектор, який здійснює приймання документів, реєструє та обробляє звітність на паперових носіях, якщо інше не передбачено чинним законодавством (наприклад, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, форма № 1-ДФ тощо).

4.12. При надходженні на адресу відповідного органу державної податкової служби податкової звітності поштовими відправленнями платники податків вживають заходів щодо:

оформлення поштових відправлень відповідно до Порядку оформлення поштових відправлень із вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року № 799 (далі — Порядок);

надсилання не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової звітності з повідомленням про вручення (п. 49.5 ст. 49 Кодексу).

У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу ДПС з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) органу державної податкової служби другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення (п. 49.6 ст. 49 Кодексу).

Надіслані листи приймаються загальними відділами, реєструються датою надходження до ДНI та у день отримання або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, передаються до підрозділів приймання та обробки податкової звітності для подальшого опрацювання (згідно з п.п. 3.2.6 та п.п. 3.3.3 Типової інструкції з діловодства). У БДАЗ така податкова звітність реєструється датою надходження до податкового органу (підрозділів приймання та обробки податкової звітності), в коментарях проставляється дата надходження та реєстраційний номер загального відділу.

Документи, які складають частину податкової звітності та мають інший статус, відмінний від «Конфіденційно» (наприклад, «Для службового користування»), обробляються згідно з чинним законодавством для цієї групи документів працівниками, наділеними відповідними повноваженнями.

4.13. Податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв’язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.08 № 233 «Про подання електронної податкової звітності».

4.13.1. Звітність приймається засобами телекомунікаційного зв’язку.

4.13.2. Документ, підготовлений за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення або будь-якого іншого програмного забезпечення, яке формує вихідний документ у форматі, затвердженому ДПС України, з накладеним ЕЦП, зашифрований та поданий в електронному вигляді до АЗ засобами телекомунікаційного зв’язку, вважається оригіналом.

4.13.3. Електронні звіти від платників податків приймаються за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

4.13.4. AЗ при одержанні звітності в електронній формі від платника податків формує та направляє повідомлення про отримання звітності, що засвідчує факт і час доставки звітності до ЦОЕЗ.

4.13.5. ЦОЕЗ АЗ здійснює приймання звітів від платників податків, після чого обробляє звіти, формує і направляє платнику податків першу квитанцію, якою засвідчує факт і час отримання звітності, та другу, якою засвідчує факт приймання/неприймання звіту АЗ за місцем обліку платника.

ЦОЕЗ працює щоденно.

4.13.6. У разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку до ЦОЕЗ останній:

формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ;

перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату;

розшифровує електронний звіт;

перевіряє чинність та достовірність накладених на звіт ЕЦП;

перевіряє відповідність формату (стандарту) електронного звіту;

перевіряє заповнення обов’язкових реквізитів електронного звіту, які є обов’язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийманні звітів через ЦОЕЗ;

формує першу квитанцію, завіряє своїм ЕЦП та направляє платникові податків. У зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити одержаного електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час одержання електронного звіту і дані про відправника квитанції. Другий примірник квитанції зберігається у ЦОЕЗ;

імпортує дані електронного звіту, за яким відправлено платнику податків першу квитанцію, до бази даних АЗ;

завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає до відповідних органів АЗ за місцем обліку підписувача;

завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем обліку платника податків, шифрує та передає її суб’єкту звітності.

4.13.7. Факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків (назва та код ЄДРПОУ підприємства), дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП ЦОЕЗ, здійснюється її шифрування, після чого друга квитанція надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв’язку.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до ОДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

4.13.8. Якщо платник податків надіслав АЗ податковий документ з ознакою «Звітний», то кожному наступному документу, надісланому до граничного терміну, проставляється ознака «Звітний новий». Орган ДПС визнає оригіналом електронний документ, отриманий останнім до закінчення граничного терміну подання податкової звітності, встановленого для подачі звітності у паперовому вигляді.

Кожній попередній податковій звітності, що подана до граничного терміну подання звітності і була прийнята ОДПС у базі даних податкової звітності районного рівня, надається статус «До відома».

4.13.9. До розробки та затвердження пакетного способу подання податкової звітності засобами телекомунікаційного зв’язку податкові декларації та додатки до них можуть направлятись платником податків з розривом у часі, але повний пакет документів податкової звітності з податку від платника податку повинен надійти до граничного терміну подання звітності відповідно до термінів, вказаних у Кодексі.

4.13.10. Для правильного і зручного обчислення, своєчасної сплати податків і зборів запроваджено як додаткову послугу до договору про визнання електронних документів електронний сервіс для платників податків, з якими укладено договори про визнання електронних документів, зокрема, інформування платників податків засобами телекомунікаційного зв’язку про результати електронної обробки (звірки) податкової звітності та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних (наказ ДПА України від 11.02.11 № 85 «Про запровадження електронного сервісу для платників податків — юридичних осіб»).

Для платників податків, які обрали електронний спосіб надання звітності, запроваджено додатковий сервіс — укладання договору про визнання електронних документів та повідомлення про реєстрацію ЕЦП в електронній формі.

Порядок опрацювання Договору та Повідомлення в електронному вигляді розроблюється Департаментом інформатизації та обліку платників податків та надається Департаменту взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю для розміщення на веб-порталі ДПС України.

4.14. У разі подання платником податків до органу ДПС податкової декларації (у тому числі надісланої поштою або засобами електронного зв’язку), заповненої з порушеннями пп. 48.3 — 48.4 ст. 48 Кодексу, такий орган ДПС зобов’язаний надати платнику податків письмове повідомлення (у разі подання в електронному вигляді платнику надсилається квитанція) про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (додаток 6 до Методичних рекомендацій):

4.14.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, — протягом п’яти робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Кодексу);

4.14.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника — протягом трьох робочих днів з дня її отримання (п.п. 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 Кодексу).

4.14.3. Інспектори, що здійснюють приймання податкової звітності, попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм чинного податкового законодавства (за кодами причин, закріпленими за підрозділами приймання та обробки податкової звітності, додаток 6 до Методичних рекомендацій).

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп «ОТРИМАНО», попереджено про можливість невизнання» (зразок штампа наведено у додатку 1).

У БДАЗ така податкова звітність реєструється без внесення показників, здійснюється перевірка документа (клавіша F4) та документ отримує статус «Не визнано як податкова декларація» з обов’язковим зазначенням підстав невизнання (коду помилки згідно з Довідником причин невизнання звітності як податкової, додаток 6 до Методичних рекомендацій), у коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.

4.14.4. Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним податковим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, та у разі необхідності платник податків може подати до загального відділу разом з такою податковою декларацією доповнення до декларації, складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання (п. 46.4 ст. 46 Кодексу).

Після аналізу підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб правомірності подання такого звіту (впродовж трьох днів з дня отримання такої звітності) підрозділи приймання та обробки податкової звітності згідно із службовою запискою структурного підрозділу реєструють та переносять інформацію (датою отримання такого звіту) звітів до електронної бази (у разі відсутності технічної можливості внесення інформації про визначені платником грошові зобов’язання, суми вказаних зобов’язань вносяться до АIС «Облік податків і платежів» підрозділами прогнозування, аналізу, обліку та звітності на підставі службової записки відповідного структурного підрозділу, в якій вказуються суми, що підлягають нарахуванню (зменшенню).

4.15. У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право (п. 49.12 ст. 49 Кодексу):

подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

4.16. У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п. 49.14 ст. 49 Кодексу за кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою органу державної податкової служби в обов’язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до чинного законодавства.

За результатами такого розслідування винна посадова особа органу державної податкової служби притягується до відповідальності відповідно до закону.

4.17. Приймання документів податкової звітності, поданих з порушенням термінів подання.

При отриманні документів податкової звітності, яка подається платниками податків з порушенням граничних термінів, такі документи приймаються, реєструються та обробляються згідно із загальними правилами, зазначеними у Методичних рекомендаціях, як для документів податкової звітності, поданої вчасно.

Рішення щодо застосування фінансових санкцій до платників податків за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності приймаються керівником ОДПС та оформлюються підрозділами оподаткування юридичних та фізичних осіб за результатами камеральної перевірки податкової звітності згідно з п. 76.1 ст. 76 Кодексу та реєстрами неподаної та невчасно поданої звітності після їх аналізу (п. 6.2 Методичних рекомендацій).

Граничні строки подання документів податкової звітності можуть бути продовжені згідно з п. 102.6 ст. 102 Кодексу .

4.18. Приймання та обробка уточнених документів податкової звітності.

4.18.1. Платник податків має право подати уточнюючий розрахунок, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням термінів давності, визначених ст. 102 Кодексу) самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої ним податкової декларації.

4.18.2. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені (п. 50.1 ст. 50 Кодексу). Форми уточнюючих розрахунків визначаються у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Форми податкових звітів, затверджені відповідними наказами, не передбачають форм уточнюючих розрахунків, зокрема, звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), звіт про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, декларації про валютні цінності, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Для вказаних звітів уточнення у межах поточного року надаються наростаючим підсумком у наступному звітному періоді. Уточнення за попередні роки, якщо платник наполягає на поданні такого звіту, приймаються загальними відділами із супроводжуючим листом із зазначенням мотивів його складання і передаються до підрозділів оподаткування юридичних та фізичних осіб. До бази даних уточнення за попередні роки не вносяться.

4.18.3. Реєстрація та обробка уточнюючих розрахунків, у т. ч. таких, що надійшли поштовими відправленнями, проводиться у загальному порядку ведення та обробки документів податкової звітності, викладеному у Методичних рекомендаціях.

4.18.4. Приймання документів уточнюючої звітності здійснюється у порядку, визначеному пп. 4.1 — 4.3 Методичних рекомендацій.

Уточнююча звітність, що складається із уточнюючого звіту та довідки до нього, після реєстрації заноситься до електронної бази податкової звітності у період, показники якого вона уточнює. Довідка, що змінює суми податкового зобов’язання, реєструється та заноситься до електронної бази податкової звітності у звітний період поточного місяця, який відповідає даті подання довідки.

Уточнюючий розрахунок, який відрізняється від основної декларації тільки позначкою, що включає в себе і нові показники, і суми податкових зобов’язань, у результаті самостійно виправленої помилки заноситься у період, який він уточнює (наприклад, декларація з податку на прибуток підприємств, банків, страховиків, звіти по рентних та ресурсних податках, платежах та ін.).

Уточнюючий розрахунок до декларацій з податку на додану вартість як самостійний документ заноситься до електронної бази податкової звітності у звітний період поточного місяця, який відповідає даті подання звіту.

4.18.5. Встановлення обмежень на подання уточнюючого розрахунку.

4.18.5.1. Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ст. 50 Кодексу).

4.18.5.2. Працівники підрозділів податкового контролю юридичних осіб та оподаткування фізичних осіб, які проводять документальну планову/позапланову виїзну перевірку, вносять до АРМу «АУДИТ» відповідні дані та підтримують їх в актуальному стані, зокрема: вид перевірки (планова, позапланова виїзна), період, що підлягає перевірці, дата початку та закінчення перевірки з дотриманням норм ст. 82 Кодексу, податок, що перевіряється.

Відповідальність за своєчасність та достовірність внесення вказаних реквізитів несуть підрозділи податкового контролю юридичних осіб та оподаткування фізичних осіб.

4.19. Приймання податкової звітності при переході платника податків до іншого органу державної податкової служби.

4.19.1. При переході платника податків до іншого ОДПС за повідомленням підрозділу реєстрації та обліку платників податків про зняття з обліку, підрозділом приймання та обробки податкової звітності формуються експортні файли з наявною звітністю без «логічного видалення» із електронної бази податкової звітності разом з реєстрами переданої звітності (додаток 4 до Методичних рекомендацій) за поточний та два попередні роки.

Процедуру переведення платника податків на обслуговування з одного органу державної податкової служби до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) визначено розділом X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11 р. № 1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.11 р. за № 1562/20300 (далі — Порядок).

До взяття на облік платника податків в органі державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов’язки платника податків за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), у тому числі і надсилає звітність в електронній формі.

Орган ДПС за попереднім місцезнаходженням платника податків формує та направляє до органу ДПС за новим місцезнаходженням платника податків пакет документів для взяття на облік такого платника податків.

У супровідному листі зазначається перелік документів, що направляються, та додатково повідомляється про електронний спосіб надання звітності (за наявності).

Після взяття на облік платника податків за новим місцем обліку з платником податків укладається новий Договір про визнання електронних документів.

Тільки після надходження повідомлення за ф. № 11-ОПП із зазначенням дати взяття на облік платника податків та укладання з платником договору про визнання електронних документів за новим місцезнаходженням орган ДПС за попереднім місцезнаходженням протягом двох робочих днів знімає з обліку платника податків та формує і надсилає до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням в електронному вигляді пакет документів, визначений у п.п. 10.1.7 Порядку.

Після закінчення процедури зняття з обліку в органі ДПС за попереднім місцем обліку платнику податків закривається можливість надсилати звіти в електронній формі.

4.19.2. Сформовані підрозділом приймання та обробки податкової звітності файли податкової звітності платника податків за три останні звітні роки надсилаються до органу ДПС за його новим місцезнаходженням (місцем проживання) в електронній формі.

4.19.3. При взятті на облік платників податків, які перейшли з іншого ОДПС, за повідомленням підрозділу реєстрації та обліку платників, підрозділ приймання та обробки податкової звітності здійснює імпорт звітності платників, якій надається статус «Перехід», та в коментарях проставляється ознака району, з якого платник перейшов. Зазначений статус та коментарі заповнюються при виконанні процедури імпорту.

4.20. При ліквідації суб’єкта господарювання платником податків подається останній пакет звітності. У такій звітності проставляється ознака «ліквідаційна». Імпорт ліквідаційних документів податкової звітності до КОР проводиться не пізніше наступного дня подання звітності до ОДПС до формування щоденного експортного файлу зведених показників АIС «Галузь» згідно з реєстром, із зазначенням дати реєстрації податкової звітності.

4.21. Платники податку на прибуток подають разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації в електронній формі, яка приймається та обробляється відповідно до пункту 4.7 Методичних рекомендацій.

Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації, яка приймається та обробляється згідно з пп. 4.1 — 4.10 Методичних рекомендацій.

4.22. Якщо обов’язки щодо сплати податків, зборів виникають у платника податків не за своїм місцезнаходженням, а за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, об’єктів оподаткування тощо, такий платник подає до ОДПС за місцем обліку копії відповідних податкових розрахунків у строки, встановлені Кодексом.

Якщо платник податків із статусом податкового агента має відокремлені підрозділи не уповноважені нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, у вигляді окремого витягу (порції) за такий підрозділ подає юридична особа до ОДПС за своїм місцезнаходженням.

Копія такого розрахунку надсилається до органу ОДПС за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Така звітність приймається, реєструється як «Основна звітність» (без внесення показників) відповідно до пп. 4.1 — 4.10 Методичних рекомендацій та отримує статус «Копія».

4.23. Працівники підрозділів оподаткування юридичних та/або фізичних осіб за результатами камеральної перевірки у разі встановлення випадків:

подання платниками на порушення п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкової звітності за період, що не відповідає звітному періоду для кожного конкретного платника;

подання податкової звітності не за місцем основного обліку (крім ПДВ);

подання платниками податкової звітності, яка не відповідає обраному режиму оподаткування;

подвоєння поданої податкової звітності з вини суб’єкта господарювання,

готують та направляють:

за підписом керівника органу ДПС (або його заступника) — платнику податків у терміни, встановлені п. 49.11 ст. 49 Кодексу, повідомлення про невизнання такої звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття звітності відповідно до вимог Кодексу та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок заповнення та подання податкової звітності, з пропозицією подати нову, оформлену належним чином;

за підписом керівника підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб — підрозділу приймання та обробки податкової звітності службову записку із зазначенням реєстраційного номера та дати відправки листа про невизнання звітності з відповідною резолюцією керівника ОДПС для присвоєння такій звітності (з усіма поданими додатками) в електронних базах статусу «Не визнано як податкова декларація» та проставлення у коментарях реєстраційних номерів повідомлень (про невизнання ОДПС декларації як податкової) та дат їх відправлення;

за підписом керівника підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб — підрозділу прогнозування, аналізу, обліку і звітності службову записку з резолюцією керівника ОДПС для виключення з обліку даних щодо грошових зобов’язань, занесених до КОР датою надходження вказаної службової записки.

4.24. Встановлення звітного (податкового) періоду для платників податку на додану вартість.

Згідно з вимогами ст. 202 розділу V Кодексу для платників ПДВ звітний (податковий період) дорівнює одному календарному місяцю.

Для новостворених платників ПДВ перший податковий період розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Для осіб, яким анульовано реєстрацію платника ПДВ, останній податковий період розпочинається з першого дня місяця, в якому відбулося анулювання, та закінчується днем такого анулювання.

Платники ПДВ, які відповідно до пп. «б» п. 154.6 ст. 154 розділу III Кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, з 1 квітня 2011 року по 1 січня 2016 року, а також платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть згідно з п. 202.2 ст. 202 розділу V Кодексу обрати квартальний податковий період.

При виборі податкового періоду тривалістю квартал платник ПДВ разом із декларацією за останній звітний період календарного року (за грудень або IV квартал) подає до ОДПС заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду.

4.24.1. Подані платником ПДВ заяви у складі податкової звітності невідкладно передаються разом з декларацією з ПДВ підрозділом приймання та обробки податкової звітності до підрозділів оподаткування юридичних осіб. У разі звітування платника ПДВ у електронній формі інформування підрозділів юридичних осіб про надіслані заяви здійснюється відповідно до п. 6.4 Методичних рекомендацій.

4.24.2. У разі якщо платник податку втратив право на застосування нульової ставки податку на прибуток та/або який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, такий платник зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення або перехід на сплату інших податків і зборів, що зазначається у відповідній податковій декларації. При цьому платник подає заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу із зазначенням дати та причини відмови від спрощеної системи оподаткування (п.п. 298.2.1, 298.2.2 ст. 298 Кодексу).

Підрозділами оподаткування юридичних та фізичних осіб за результатами розгляду заяв та камеральної перевірки поданої податкової звітності за відповідний квартал, по мірі надходження, проводиться коригування звітного (податкового) періоду тривалістю квартал для платників ПДВ, тобто в АIС «Облік податків та платежів» проставляється відмітка про перехід на місячний податковий період.

За своєчасне встановлення та коригування звітного податкового періоду тривалістю квартал відповідають підрозділи оподаткування юридичних та фізичних осіб згідно із законом.

4.25. Приймання податкової декларації про майновий стан та доходи

Платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до Кодексу або інших законів України (п. 179.1 ст. 179 Кодексу).

Податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки органу ДПС, у якому платник податків перебуває на обліку (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

4.25.1. Приймання податкової декларації про майновий стан та доходи від фізичних осіб — підприємців виконується за загальними вимогами приймання та обробки податкової звітності, визначеними Методичними рекомендаціями.

4.25.2. Регламент виконання робіт та взаємодії підрозділів при прийманні і комп’ютерній обробці податкової декларації про майновий стан та доходи фізичних осіб наведено у додатку 7 до Методичних рекомендацій.

Реєстр платників податків (фізичних осіб) оновлюється засобами АРМу «Бест-Звіт» згідно з переліком платників податків — фізичних осіб, який щотижнево надсилається із ЦБД ДРФО.

4.25.2.1. Достовірність та чинність реєстраційного номера облікової картки платника податків, зазначеного у декларації, перевіряється шляхом відповідності його даним реєстру платників податків.

4.25.2.2. Перевірка наявності та достовірності обов’язкових реквізитів: серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), прізвища, ім’я, по батькові та податкової адреси (місце проживання платника податку), вказаних фізичною особою у податковій декларації про майновий стан та доходи, проводиться шляхом звірки їх з паспортними даними.

4.25.2.3. У разі нечинності стану реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта у реєстрі платників податків працівники, які приймають податкову звітність:

попереджають фізичну особу про можливість відмови у прийнятті податкової декларації;

надсилають фізичній особі — платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації про майновий стан та доходи у зв’язку із недостовірністю обов’язкових реквізитів у терміни, встановлені Кодексом.

4.25.2.4. У разі відсутності реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта у реєстрі платників податків, у результаті зміни платником податків місцезнаходження (місце проживання) працівники, які приймають податкову звітність:

пропонують платнику податків заповнити Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків за формою № 5ДР (далі — Заява) або Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та номером паспорта за формою № 5ДРП (далі — Заява) (відповідно додаток 10 або додаток 11 до наказу ДПА України № 954, оскільки фізичні особи зобов’язані подавати органам ДПС відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін). Відповідно до наказу № 954 фізична особа подає Заяву про зміни до ОДПС за місцем проживання, у разі зміни місця проживання — до ОДПС за новим місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування;

приймають декларацію;

передають заяви для обробки у підрозділи ведення ДРФО, які формують та надсилають файли з даними форм № 5ДР та № 5-ДРП до ЦБ ДРФО для внесення змін до облікових даних фізичної особи;

виконують оновлення реєстру платників податків за результатами коригування із ЦБ ДРФО.

Реєстрація та обробка такої декларації проводиться після оновлення реєстру платників податків датою її фактичного отримання.

4.25.2.5. Після реєстрації декларація обробляється за загальними вимогами приймання та обробки податкової звітності, визначеними Методичними рекомендаціями.

4.25.2.6. Після обробки декларації на паперових носіях передаються відповідно до реєстрів прийнятої звітності до підрозділів ведення ДРФО для звірки прізвища, ім’я та по батькові із декларації та даними районної бази ДРФО.

4.26. Зміна статусу «До відома», що присвоєно помилково, може проводитись працівником підрозділу приймання та обробки податкової звітності лише протягом 3 робочих днів після граничного терміну подання документа податкової звітності «Звітний» і «Новий звітний» та протягом З робочих днів після реєстрації уточнюючої звітності.

4.27. Визнання або невизнання податкової звітності як податкової за результатами судового або адміністративного оскарження.

4.27.1. Якщо за результатами судового або адміністративного оскарження платником податків дій службової (посадової) особи ОДПС щодо відмови у прийнятті податкової звітності задовольняються вимоги платника податків, то:

на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення органу ДПС про результати розгляду скарги в електронних базах податкової звітності для відповідної декларації скасовується статус «Не визнано як податкова декларація» та встановлюється діючий статус «Визнано як податкова декларація за рішенням суду» у день отримання підрозділом приймання та обробки податкової звітності рішення суду або рішення органу ДПС з введенням реєстраційних даних підстави (рішення суду або рішення органу ДПС).

На підставі службової записки структурного підрозділу юридичних або фізичних осіб, в якій вказується сума, що підлягає нарахуванню (зменшенню), підрозділ прогнозування, аналізу, обліку та звітності вносить зазначену інформацію до АIС «Облік податків і платежів».

4.27.2. Якщо за результатами судового або адміністративного оскарження платником податків дій службової (посадової) особи ОДПС задовольняються вимоги ОДПС щодо невизнання звітності як податкової, то:

на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення органу ДПС про результати розгляду скарги в електронних базах податкової звітності для відповідної декларації змінюється статус на «Не визнано як податкова декларація за рішенням суду» у день отримання підрозділом приймання та обробки податкової звітності рішення суду або органу ДПС з введенням реєстраційних даних підстави (рішення суду або ОДПС).

4.27.3. Рішення суду або органу ДПС про оскарження платником податків дій службової (посадової) особи органу ДПС щодо відмови у прийнятті податкової звітності розписується на підрозділи оподаткування юридичних або фізичних осіб, приймання та обробки податкової звітності, юридичний підрозділ в день надходження таких рішень до органу ДПС.

<…>.

Довідник причин, з яких податкова звітність не вважається податковою декларацією

Додаток 6 до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності в ОДПС України