Експрес-відповіді. Застосування відповідальності до платників податків: позиція податківців

Позиція ДПСУ

Думка редакції

1

2

1. Яка відповідальність застосовується до платників податків за порушення щодо податків та зборів, що не передбачені ПКУ?

За податкові періоди до 2011 року застосовується відповідальність у порядку та розмірах, передбачених ПКУ, у тому числі й за порушення щодо податків та зборів, які не передбачено ПКУ (підрозділ 510.01 ЄБПЗ)

Згодні. Це відповідає нормам п. 11 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, відповідно до якого штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за результатами перевірок застосовуються в розмірах, передбачених законом, що діє на день прийняття рішень щодо їх застосування. Але відповідальність застосовується лише в тому разі, якщо її було передбачено Законом № 2181 (див. статтю «Штрафні санкції за докодексні порушення, або Зворотна дія закону — версія ВАдСУ» // «БТ», 2012, № 12, с. 36)

2. Як нараховується пеня на занижену суму податкових зобов’язань у разі подання уточнюючої звітності за податкові періоди
до 2011 року?

При самостійному виявленні платником податків заниження суми податкового зобов’язання пеня нараховується на суму заниження за весь період заниження (від дня настання строку погашення податкового зобов’язання по день фактичної сплати (включно) суми заниженого податкового зобов’язання) з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день заниження (підрозділ 510.02 ЄБПЗ)

Не згодні. У Законі № 2181 не було передбачено відповідальності у вигляді нарахування пені в разі самостійного виправлення помилок платником податків. А те, що санкції за порушення до 01.01.11 р. застосовуються лише тоді, якщо вони були передбачені Законом № 2181, неодноразово підтверджували й офіційні органи. Водночас податківці приписують нараховувати пеню за «докодексні» порушення і в Інструкції № 953, аналогічний підхід було викладено в листі ДПСУ від 20.10.11 р. № 1646/5/20-3116

3. Чи нараховується пеня на суму несвоєчасно сплачених штрафних санкцій?

На суму податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) нараховується пеня (підрозділ 510.02 ЄБПЗ)

Згодні. Це випливає з п. 129.4 ПКУ, відповідно до якого пеня, визначена п.п. 129.1.1 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (уключаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені)

4. Чи застосовується відповідальність до платника податків за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання в разі несвоєчасного подання звітності за умови, що сплата зобов’язань відбулася до (у день) її подання?

Штрафні санкції, пеня й адміністративна відповідальність не застосовуються за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання, у разі несвоєчасного подання звітності за умови, що сплата зобов’язань відбулася до подання такої звітності або в день її подання (підрозділ 510.01 ЄБПЗ)

Дуже ліберальна відповідь. Із ПКУ випливає тільки можливість ненарахування штрафних санкцій у цій ситуації, оскільки вони застосовуються за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов’язання (п. 126.1 ПКУ), а до моменту подання декларації податкове зобов’язання не вважається узгодженим (п. 54.1 ПКУ). А от пеня в цьому випадку згідно з п.п. 129.1.2 ПКУ, на який у своїй відповіді послалися й податківці, мала б нараховуватися з дня настання строку сплати податкового зобов’язання, якщо внаслідок несвоєчасного подання декларації податкове зобов’язання не було сплачено в установлений строк. Адже в цій нормі нарахування пені пов’язується з фактом заниження податкового зобов’язання, виявленого платником податків або контролюючим органом. У разі прострочення сплати податкового зобов’язання можливе й застосування адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування податків (зборів) за ст. 163² КУпАП. Крім того, тут застосовуватиметься відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації (ст. 120 ПКУ)

5. Які штрафні санкції передбачено за заниження сум податкових зобов’язань у разі подання уточнюючої звітності після граничного строку подання, але до граничного строку їх сплати, при самостійному виправленні помилки?

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, повинен у разі направлення уточнюючого розрахунку сплатити суму недоплати і штрафу в розмірі 3 % від такої суми до його подання (підрозділ 510.01 ЄБПЗ)

Згодні, оскільки єдину можливість ненарахування «самоштрафів» передбачено в п. 50.1 ПКУ для ситуації, коли після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку її подання за такий самий звітний період, а в ситуації, що розглядається, такий строк уже минув

6. Чи нараховується пеня на занижену суму податкових зобов’язань у разі подання уточнюючої звітності після граничного строку подання, але до граничного строку його сплати, при самостійному виправленні помилки?

У разі подання уточнюючої звітності платником податків після граничного строку подання, але до граничного строку сплати сум податкових зобов’язань пеня не нараховується (підрозділ 510.02 ЄБПЗ)

Згодні, оскільки в цьому випадку не настав граничний строк сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.1 ПКУ)

7. Які штрафи застосовуються до суб’єкта господарювання, який до початку перевірки органом ДПС самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів і подав уточнюючу декларацію (розрахунок), однак не сплатив донараховані суми зобов’язань і штраф (3 або 5 %)?

У разі невиконання платником податків вимог, передбачених абз. 2 п. 50.1 ПКУ, на нього накладаються штраф у розмірі 5 % від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати) та пеня відповідно до ст. 129 ПКУ (підрозділ 510.01 ЄБПЗ)

Згодні, це випливає з п. 120.2 ПКУ і п.п. 129.1.2 ПКУ. Крім того, у цьому випадку можливе застосування адміністративної відповідальності за ст. 163² КУпАП

8. Яку відповідальність передбачено за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг?

Порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій установленого законом порядку ведення податкового обліку тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 85 до 170 грн. (підрозділ 510.01 ЄБПЗ)

Згодні. Під «всеосяжні» порушення порядку ведення податкового обліку може потрапити й порушення подання «пільгового» звіту (ст. 163¹ КУпАП). Оскільки звіт не є податковою декларацією, то за його неподання не може бути накладено штрафи зі ст. 120 ПКУ. Щодо подання звіту див. також статтю «Звіт про пільги: особливості складання нової форми» // «БТ», 2011, № 15, с. 46

9. На яку особу складається протокол про адміністративне правопорушення за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування податку на прибуток або інших податків та зборів?

Протокол про адміністративне правопорушення складається як на посадову особу, яка здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, так і на головного бухгалтера (підрозділ 510.03 ЄБПЗ)

Згодні, хоча прямо ці питання стосовно податкового обліку ніде не регламентуються. У ст. 8 Закону № 996 ідеться про відповідальність керівника підприємства та головного бухгалтера щодо бухгалтерського, а не податкового обліку

10. Чи можливо відповідальних (посадових) осіб підприємства одночасно притягти до адміністративної відповідальності за кілька адміністративних правопорушень?

При вчиненні однією особою двох чи більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, установленої за серйозніше правопорушення із числа вчинених (підрозділ 510.03 ЄБПЗ)

Згодні, такий порядок прямо передбачено ст. 36 КУпАП. Див. із цього приводу також статтю «Санкції за податкові порушення: штрафи, адміністративна та кримінальна відповідальність» // «БТ», 2010, № 24, с. 13