Чи потрібно справляти ПДФО,
якщо працівник відшкодує вартість навчання
після свого звільнення?
Підприємство оплатило навчання працівника. Після навчання працівник звільнився, не відпрацювавши 3 роки, але зобов’язався відшкодувати вартість навчання своєму роботодавцю. Чи потрібно утримувати ПДФО?
(м. Львів)
Підпункт 165.1.21 ПКУ дозволяє не обкладати ПДФО суму, сплачену роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище 1500 грн. (у 2012 році) за кожен повний чи неповний місяць підготовки або перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває така особа у трудових відносинах з роботодавцем.
Однак для цього потрібне виконання умови: підприємство уклало з фізичною особою письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання щодо відпрацювання в такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і здобуття спеціальності (кваліфікації) не менше 3 років.
Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду навчання або до закінчення 3 календарного року після року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, і підлягає оподаткуванню в загальному порядку.
У ЄБПЗ (розд. 160.02) є консультація, в якій податківці висловили таку точку зору з приводу аналогічного запитання (запитували, чи буде дохід у фізичної особи, якщо вона частинами компенсує роботодавцю вартість навчання). Відповідь така: якщо під час проведення остаточного розрахунку працівник відшкодовує підприємству витрати на навчання, то в нього не виникає дохід у вигляді додаткового блага. В інших випадках підприємство із суми, сплаченої в рахунок оплати за навчання, утримує ПДФО за ставкою згідно з п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %) з урахуванням натурального коефіцієнта.
Ця відповідь наводить на думку, що податківці згодні з неоподаткуванням таких сум, тільки якщо працівники компенсують вартість навчання безпосередньо в момент остаточного розрахунку. Вважаємо, що незалежно від того, в які строки буде компенсовано працівником за домовленістю. яку досягнуто до звільнення, з роботодавцем вартість навчання, дохід у працівника виникати не повинен. Адже після виникнення у працівника обов’язку компенсувати вартість навчання можна говорити про те, що таке навчання для працівника перестає бути безкоштовним і він жодного додаткового блага не отримує.
Зауважимо, що у Примірному договорі суб’єкта господарювання з працівником (форма 2), затвердженому наказом Мінпраці від 10.08.10 р. № 232* , наявна умова про те, що при порушенні умов договору (серед яких — обов’язкове відпрацювання протягом застереженого строку), працівник зобов’язаний компенсувати роботодавцю вартість навчання. Такий договір доцільно укладати з працівниками. Причому в самому договорі краще відразу застерегти й умови компенсації.
* Див. ком. «Договори на навчання працівників — тепер простіше: рекомендації Мінпраці» // «БТ», 2010, № 42, с. 7.
Обережним платникам можна порекомендувати такий спосіб вийти із ситуації: при остаточному розрахунку видати працівнику позику, за рахунок якої буде компенсовано вартість навчання. У подальшому колишній працівник частинами погашатиме саме заборгованість за позикою. А це вже не повинно викликати жодних запитань з боку перевіряючих.
Звернемо увагу ще на такий момент: якщо працівника звільняють з ініціативи роботодавця (скорочення тощо) до закінчення 3 років, то сума, сплачена роботодавцем за його навчання, не включається до оподатковуваного доходу (див. ЄБПЗ, розд. 160.03; Пошту тижня «Оплата навчання за рахунок роботодавця» // «БТ», 2012, № 12, с. 46 ). Отже, питання оподаткування вартості навчання працівника при його звільненні залежить від підстави припинення трудових відносин.
Про те, як обліковуються витрати на навчання працівників у податковому обліку, ми писали у статті «Витрати на навчання: обліковуємо по-новому» // «БТ», 2011, № 45, с. 13. А про наслідки навчання працівника міжнародних стандартів фінансової звітності див. статтю «Навчання бухгалтера МСФЗ: організаційні та облікові моменти» // «БТ», 2012, № 29, с. 12.
Яна ІНДЮХОВА
