РЕМОНТ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ:
облік витрат у межах 10 % ліміту —
у ДПСУ немає єдиної думки
Лист Державної податкової служби України від 09.07.12 р. № 12372/6/15-1216
«Про витрати на ремонт та витрати за операціями із пов’язаними особами»
1. Лист, що коментується, є відповіддю на запит одного з платників податків, але ми вирішили звернути на нього увагу, оскільки в ньому зроблено досить несподіваний висновок щодо обліку витрат на ремонт основних засобів.
Нині чинна редакція п. 146.12 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) свідчить, що сума витрат, пов’язана з ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів, у тому числі орендованих чи отриманих в концесію або створених (побудованих) концесіонером у розмірі, який не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.
У консультації « Ремонт та поліпшення власних основних засобів» // «БТ», 2012, № 22, с. 15, ми зазначали, що з формулювання п. 146.12 ПКУ, а також із роз’яснень ДПСУ (розділ 110.09.01 ЄБПЗ) випливає, що відображення у складі витрат витрат на ремонт (поліпшення) у межах 10 % ліміту є обов’язком, а не правом платника податку на прибуток. Це означає: якщо 10 % ліміт ще не вичерпано, то підприємство не має права відносити витрати на ремонт (поліпшення) на збільшення первісної вартості об’єкта основних засобів (ОЗ). Аналогічну думку була висловлено й у недавній консультації у «ВПСУ»*, 2012, № 26, с. 5.
* Журнал «Вісник податкової служби України».
Проте в листі, що коментується, робиться протилежний висновок (див. «Облік витрат на ремонт у межах 10 % ліміту: ДПСУ змінює свою думку!?»).
| Облік витрат на ремонт в межах 10 % ліміту: Витяг із листа, що коментується «Відповідно до пунктів 138.2, 138.4 та 138.5 ст. 138 Кодексу облік витрат здійснюється у разі їх фактичного понесення платником за умови їх підтвердження відповідними первинними документами. Отже, платник податків має право визначити порядок відображення вартості ремонтів та поліпшень об’єктів основних засобів у податковому обліку, а саме: або віднести до складу витрат у сумі, яка перевищує** 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року, а суму перевищення віднести на об’єкт основного засобу, щодо якого здійснюються ремонт та поліпшення, або у повній сумі віднести на об’єкт основного засобу, щодо якого здійснюються ремонт та поліпшення, навіть якщо сума десятивідсоткового обмеження ще не вичерпана. |
** Схоже, автори листа хотіли сказати «НЕ перевищує».
При цьому відображення таких витрат у податковій декларації з податку на прибуток відбувається з урахуванням п. 138.11 ст. 138 Кодексу.»
Ще раз підкреслимо, що цей лист є відповіддю, направленою окремому платнику податків. З вимог ПКУ такі висновки не випливають, тому, якщо ви бажаєте ними скористатися, рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію.
2. Другу частину листа, що коментується, присвячено операціям продажу товарів (робіт, послуг) пов’язаним особам. Тут ДПСУ звертає увагу на дві норми ПКУ:
— п.п. 153.2.1, згідно з яким дохід, отриманий платником податків від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов’язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менше звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більш ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги);
— абзац другий п.п. 153.2.6, згідно з яким витрати, понесені у зв’язку з продажем (обміном) товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов’язаними з платником податків особами або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу (обміну) .
Спираючись на ці вимоги, ДПСУ роз’яснює, що під витратами, понесеними у зв’язку з продажем, що в таких випадках відображаються в сумі, яка не перевищує доходи, розуміється собівартість товарів (робіт, послуг). Витрати на збут, адміністративні витрати, інші операційні витрати, що не формують собівартість, тут не враховуються. Згодні з цією думкою. Єдине, додамо: якщо доходи від продажу пов’язаним особам буде відображено виходячи із звичайних цін (звичайна ціна перевищує договірну більш ніж на 20 %), то й витрати, пов’язані з продажем, платник має право відобразити в межах цієї суми доходів.
