ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС: ЧЕРГОВА ПОРЦІЯ «ПОЛІПШЕНЬ»
Як і багато хто пророкував на початку роботи з Податковим кодексом, перекроювати цей документ будуть ще не раз. На сьогодні у цьому питанні вже перейшли межу, після якої враховуються тільки масштабні зміни. Новації, що аналізуються сьогодні, саме такі.
Отже, у Темі тижня йтиметься про:
— новий реквізит податкової накладної, який податківці великодушно дозволили поки що не використовувати;
— нові групи (5 і 6) єдиноподатників;
— повернення до сплати авансових внесків з податку на прибуток та зміну порядку подання звітності з цього податку (щоправда, лише з 2013 року);
— нові функції податківців та повноваження податкової міліції;
— додаткову підставу для подання річної декларації з ПДФО.
До Податкового кодексу вже вкотре за цей рік унесено масштабні зміни. Як і обіцяли в попередньому номері, сьогодні докладно проаналізуємо новації, привнесені Законом України від 05.07.12 р. № 5083-VI.
Оксана КОНОНЕНКО, головний редактор
Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора
Сергій ДЕЦЮРА, Вікторія ЗМІЄНКО, Жанна СЕМЕНЧЕНКО —
економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»
Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»,
канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ
Посилання на офіційні органи
Із назви Закону № 5083 видно, що його основною спрямованістю було приведення норм ПКУ у відповідність до адміністративної реформи, а саме: Закону № 3166 та Указу № 1085. У зв’язку з цим у початковій редакції Законопроекту передбачалося тільки змінити в ПКУ посилання на назви центральних органів виконавчої влади і доповнити його розділом про органи ДПС. Але у процесі роботи над Законопроектом депутати внесли до нього різнопланові доповнення, і вийшов «мікс» адміністративних та податкових коректив.
У висновку Головного юридичного управління було вказано на те, що Законопроект підготовлено з порушенням вимог ст. 116 Регламенту Верховної Ради України, і значна частина його положень не відповідає назві, а отже, і предмету регулювання, але депутати, поспішаючи, на це уваги не звернули. У результаті ми маємо справу з черговим законом, який серед іншого істотно підкоригував правила оподаткування.
Виходячи з положень Закону № 3166 та Указу № 1085 у тексті ПКУ було змінено посилання на назви центральних органів виконавчої влади. Тепер при згадці у ПКУ якогось органу його слід шукати в зазначених нормативних актах. Серед найважливіших органів для цілей ПКУ потрібно виділити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (Мінфін), і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ДПСУ).
Функції органів ДПС
Згідно зі змінами, унесеними до п. 1.1 ПКУ, тепер функції та правові засади діяльності органів ДПС визначаються не Законом про ДПС, що втратив чинність*, а ПКУ. У зв’язку з цим ПКУ було, зокрема, доповнено ст. 191, де описано функції органів ДПС. Більшу частину з них із незначними корективами перенесено з розд. II Закону про ДПС, але без поділу між колишньою ДПАУ та ДПІ. В оновлених формулюваннях чіткіше визначаються функції органу ДПС, наприклад, у частині:
— здійснення контролю за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ (п.п. 191.1.5 ПКУ);
— ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (п.п. 191.1.9 ПКУ);
— здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів (п.п. 191.1.11 ПКУ);
— здійснення контролю за цільовим використанням підакцизних товарів (продукції), що не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, чи оподатковуються за нульовою ставкою акцизного податку (п.п. 191.1.12 ПКУ).
* До набуття чинності Кримінальним процесуальним кодексом України (до 19.11.12 р.) діють лише положення ч. 4 ст. 17, абз. 2 і 3 ч. 2 ст. 19, пп. 1 і 2 ч. 1 ст. 21 Закону про ДПС (п. 3 розд. II Закону № 5083).
Запроваджено нові функції щодо здійснення внутрішнього контролю та аудиту стану додержання законодавства, виконання посадових (службових) обов’язків в органах ДПС, на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління ДПСУ (п.п. 191.1.35 ПКУ), а також щодо проведення диференціації платників податків (п.п. 191.1.6 ПКУ). Водночас, як правильно зазначалося у висновку Головного юридичного управління, у ПКУ не встановлено, які саме підприємства, установи та організації належать до сфери управління ДПСУ, і не розкривається зміст поняття «диференціація» платників податків.
Висловили свої заперечення юристи і проти «всеосяжної» функції з п.п. 191.1.38 ПКУ, відповідно до якої органи ДПС «…здійснюють інші функції, визначені законами України», але цю норму було збережено.
Серед інших новацій можна відзначити позбавлення податківців повноважень із контролю за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців відповідно до закону (пп. 20.1.29, 75.1.3, 80.2.1, 80.2.2 ПКУ). Відтепер відсутність таких документів не є підставою для застосування адміністративного арешту майна (пп. 94.2.4, 94.19.8 ПКУ).
Крім того, дещо змінилася структура органів ДПС: тепер у п. 55.2 ПКУ згадуються також органи ДПС в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два та більше регіони), яким підпорядковується ДПІ. До цих органів відтепер подаватимуться скарги на рішення ДПІ (абз. 2 п. 56.3 ПКУ).
До розд. XVIII1 ПКУ перенесено із Закону про ДПС із незначними змінами норми стосовно посадових осіб органу ДПС.
Повноваження податкової міліції
До нового розд. XVIII2 ПКУ перенесено більшість відповідних норм із Закону про ДПС. Із новацій можна відзначити більш чітке та розширене трактування повноважень органів податкової міліції в частині:
— здійснення розшуку осіб, які переховаються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та в бюджетній сфері (п.п. 350.1.3 ПКУ, набирає чинності з 19.11.12 р.);
— вжиття заходів щодо виявлення та розслідування злочинів, пов’язаних з відмиванням, легалізацією, «розкраданням» коштів та іншими незаконними фінансовими операціями (п.п. 350.1.4 ПКУ);
— у разі виявлення фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, надсилання матеріалів із цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю (п.п. 350.1.6 ПКУ).
Заслуговує на увагу важлива новація щодо прав податкової міліції. Так, у п. 351.1 ПКУ, що відповідає ст. 22 Закону про ДПС, не згадується право з абз. 6 п. 5 ст. 11 Закону про міліцію. У зв’язку з цим податкові міліціонери тепер не мають права затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, — до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години. Раніше податкові міліціонери часто зловживали цим правом.
Функції Мінфіну
У ПКУ тепер чітко закріплено повноваження Мінфіну щодо розробки нормативних актів у сфері оподаткування. У зв’язку з цим невдовзі можна очікувати прийняття нових нормативних актів, затверджених цим органом, зокрема, щодо:
— повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів (абз. 2 п. 43.5 ПКУ);
— усіх податкових декларацій (п. 46.4, 46.5 ПКУ). Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування Мінфін має здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням таких змін, а ДПСУ — заходи, пов’язані із застосуванням таких змін (абз. 3 п. 46.6 ПКУ);
— податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (п. 157.14 ПКУ);
— декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (п. 220.2 ПКУ);
— звіту про використання марок акцизного податку, придбаних у попередньому місяці (п. 226.12 ПКУ);
— вимог до оформлення скарги, порядку подання та розгляду скарг на рішення контролюючих органів (п. 56.20 ПКУ);
— форми та порядку направлення податкового повідомлення-рішення та розрахунку грошового зобов’язання (абз. 4 п. 58.1 ПКУ);
— порядку розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків (п. 100.13 ПКУ).
Права платника податків
Тут зміни незначні. Відповідно до підкоригованого п.п. 17.1.1 ПКУ платники податків набули права безоплатно одержувати інформацію не лише в органах ДПС, а й у митних органах, у тому числі через мережу Інтернет (про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків і зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю).
Вилучено норму п. 95.23 ПКУ, відповідно до якої платник податків мав право самостійно здійснити відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, за умови наявності відповідної згоди органу ДПС і спрямування коштів, отриманих від такого продажу, у рахунок погашення його податкового боргу.
Інші зміни
Серед інших новацій в адмініструванні податків варто відзначити такі:
— збільшився строк, протягом якого платник податків має право подати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні (абз. 2 п. 44.7 ПКУ), тепер він становить п’ять робочих днів від дня отримання акта перевірки (раніше було три дні);
— унесено зміни до «штрафної» норми п. 126.1 ПКУ, яка тепер регламентує відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених ПКУ. Цією нормою однозначно встановлюється відповідальність за несплату авансових внесків з податку на прибуток, що вводяться з 01.01.13 р. (докладніше про це див. нижче). А от із несплатою авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів ситуація менш визначена, оскільки формально тепер і вони підпадають під дію цього пункту, хоча раніше податківці пропонували за ці порушення накладати штрафи за ст. 127 ПКУ (див. роз’яснення в розд. 110.31, 510.01 ЄБПЗ).
Так і не запрацювали норми п. 126.2 ПКУ, якими мала встановлюватися відповідальність за несплату авансових внесків із плати за користування надрами для видобутку корисних копалин у порядку та у строки, визначені п.п. 263.12.2 ПКУ (п.п. 6 п. 2 розд. II Закону № 5083).
ЄДИНИЙ ПОДАТОК
Який вигляд має оновлена спрощенка з 12 серпня 2012 року?
Зміни, унесені пп. 77 — 83 Закону № 5083 до ПКУ, розширили коло платників ЄП, додавши дві «старші» групи: групу 5 — для підприємців та групу 6 — для підприємств (нові пп. 5 і 6 п. 291.4 ПКУ). Ці групи дозволяють бути спрощенцями суб’єктам малого бізнесу з доходом до 20 млн грн. Але такий привілей супроводжується й більшим податковим навантаженням: для платників ПДВ ставка ЄП становитиме 7 %, а без сплати ПДВ — ЄП 10 %. Умови роботи у групах 5 і 6 практично аналогічні правилам, установленим для груп 3 і 4.
Крім підвищення граничного обсягу доходу, інших умов, що розширюють або звужують лави спрощенців, унесені зміни не додали. Так, не збільшено граничну кількість найманих працівників: для ФОП як було, так і залишилося 20 осіб, у тому числі для групи 5, для підприємств — 50 осіб (однаково для груп 4 і 6). Також не розширено й перелік видів діяльності, які дозволено здійснювати єдиноподатникам (не змінено перелік заборонених видів, зазначений у п. 291.5 ПКУ). Лише для ФОП — ювелірів, ріелтерів та оцінювачів нерухомості передбачено можливість працювати не лише у групі 3, а й у «старшій» групі 5 (див. розділ на с. 40).
По суті, нові групи 5 і 6 — це аналоги відповідно груп 3 і 4, але зі збільшеним до 20 млн грн. допустимим обсягом доходу (можна їх назвати «старшими братами»). Тому на них поширюються ті самі правила оподаткування, що й на їх «менших побратимів»:
1. При порушенні єдиноподатних правил (здійснення забороненої діяльності, застосування заборонених форм розрахунків) до отриманого від такої діяльності доходу застосовуватимуться підвищені ставки ЄП: для ФОП — 15 %, а для підприємств — подвійна ставка ЄП. А з наступного кварталу необхідно буде перейти на загальну систему.
2. Норми п.п. 4 п. 293.8 ПКУ щодо можливості застосування «ПДВшної» ставки ЄП поширюються й на платників груп 5 і 6 для «ПДВшної» ставки 7 %.
3. Податковим звітним періодом для груп 2 — 6 є календарний квартал (оновлений п. 294.1 ПКУ).
4. На групу 6 поширюються оновлені з 01.07.12 р. для групи 4 правила визначення доходу, прописані в пп. 292.3 і 292.6 ПКУ*. За ідеєю, і для групи 5 повинні дотримуватися правила визначення доходу, передбачені для групи 3. Але є й відмінності. Так, оновлені з 01.07.12 р. правила визначення доходу для групи 3 (платник ПДВ; ЄП 3 %) мають поширюватися й на групу 5 (платник ПДВ; ЄП 7 %), зокрема щодо включення в дохід кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув (оновлені пп. 292.3 і 292.6 ПКУ). Однак змінами до цих пунктів унесено корективи лише стосовно групи 6, а про групу 5 — мовчок. Отже, тепер при формальному прочитанні цих норм кредиторську заборгованість зі строком позовної давності, що минув, у дохід уключатимуть лише ФОП групи 3. Хоча навряд чи законодавець це замислював, напевно, прогавили…**
5. Звітують єдиноподатники груп 3 — 6 щокварталу (оновлений п. 296.3 ПКУ). У декларації окремо відображаються доходи, що оподатковуються за основною ставкою ЄП, та окремо — за підвищеною (оновлені пп. 296.5.3 і 296.5.4 ПКУ).
6. Сплачувати ЄП єдиноподатники груп 3 — 6 повинні протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації (оновлений п. 295.3 ПКУ).
7. ФОП групи 5, як і групи 3, якщо вони не є платниками ПДВ (ЄП 10 %), ведуть Книгу обліку доходів (затверджену наказом № 1637), а якщо є платниками ПДВ (ЄП 7 %) — ведуть Книгу обліку доходів і витрат (затверджену наказом № 1637)*** (оновлені пп. 296.1.1 і 296.1.2 ПКУ).
8. Підприємства групи 6, як і групи 4, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат з урахуванням положень п. 44.2 ПКУ**** (оновлений п.п. 296.1.3 ПКУ).
* Докладніше про ці зміни — у Темі тижня «Податковий кодекс: аналізуємо зміни» // «БТ», 2012, № 29, с. 22.
** І це не остання помилка щодо групи 5. Так, нам здається, що потрібно було послатися на групу 5 разом із групами 2 і 3 і в абзаці другому п. 296.2 ПКУ (подання декларації ФОП групи 1 при переході до груп 2, 3 і 5). Але її перекривають інші норми, наприклад п.п. 296.5.1 ПКУ. Крім того, не підкориговано п. 296.10 ПКУ щодо незастосування РРО (див. с. 40).
*** Про особливості її ведення читайте у статтях «Книги підприємців-єдиноподатників: рекомендації щодо заповнення» («БТ», 2012, № 7, с. 31), «Несвоєчасна реєстрація Книги: що загрожує підприємцю-єдиноподатнику» («БТ», 2012, № 21, с. 29); ком. «Отримання доходу ФОП-єдиноподатником: чи завжди потрібні документи для внесення записів до Книги обліку доходів» («БТ», 2012, № 32, с. 8).
**** Про особливості його ведення читайте у статті «Фінансова звітність єдиноподатника за I квартал 2012 року: заповнення форм № 1-мс та № 2-мс по рядках» // «БТ», 2012, № 15, с. 17.
Нововведенням для груп 3 — 6 є те, що в новоствореного суб’єкта шанс стати єдиноподатником з дати держреєстрації з’явиться в разі, якщо він подасть Заяву на ЄП протягом 10 днів (мабуть, календарних) від дня держреєстрації (оновлений абзац другий п.п. 298.1.2 ПКУ). До змін Заяву необхідно було подати до кінця місяця, в якому суб’єкта було зареєстровано. Ця зміна враховує інтереси тих суб’єктів, хто реєструється в останніх числах місяця, — вони інколи просто фізично не могли подати Заяву на ЄП до кінця місяця, в якому зареєстровані.
Оновлені правила роботи на спрощеній системі оподаткування з поділом на групи єдиноподатників ми навели в табл. 1 на с. 37).
Далі зупинимося на нюансах, що потрібують докладніших коментарів.
Таблиця 1. Шпаргалка щодо застосування спрощеної системи оподаткування
| Критерій (показник) | Платник ЄП | |||||
| ФОП | юридичні особи | |||||
| група 1 | група 2 | група 3 | група 5 | група 4 | група 6 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Обсяг доходу протягом календарного року не перевищує | 150 тис. грн. | 1 млн грн. | 3 млн грн. | 20 млн грн. | 5 млн грн. | 20 млн грн. |
| Чисельність працівників | Не використовують працю найманих осіб | Не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує: | Середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб | |||
| 10 осіб | 20 осіб | 20 осіб | ||||
| Розмір ЄП | 1 — 10 % МЗП | 2 — 20 % МЗП | Платник ПДВ: | Платник ПДВ: | ||
| 3 % до доходу | 7 % до доходу | 3 % до доходу | 7 % до доходу | |||
| Неплатник ПДВ: | Неплатник ПДВ: | |||||
| 5 % до доходу(1) | 10 % до доходу(1) | 5 % до доходу | 10 % до доходу | |||
| Розмір підвищеної ставки ЄП | 15 % | Подвійний розмір ставки: | ||||
| 6 або 10 % | 14 або 20 % | |||||
| Можливість бути платником ПДВ | Не передбачена | При ставці ЄП 3 % | При ставці ЄП 7 % | При ставці ЄП 3 % | При ставці ЄП 7 % | |
| Дозволені види діяльності | Виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або господарська діяльність із надання побутових послуг населенню | Діяльність із надання послуг, у тому числі побутових, платникам ЄП та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства(2) | Загальні, названі у п. 291.5 ПКУ | |||
| Тривалість податкового (звітного) періоду (п. 294.1 ПКУ) | Календарний рік | Календарний квартал | ||||
| Строк подання декларації(3) | Строк для річного податкового (звітного) періоду — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року | Строк для квартального податкового періоду — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 ПКУ) | ||||
|
| Виняток — подання у квартальний строк у разі перевищення доходу і переходу до «старшої» групи |
| ||||
| Порядок сплати ЄП за основною ставкою | Авансовий внесок у строк не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця | Після подання податкової декларації з ЄП протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал | ||||
| Порядок сплати ЄП за підвищеною ставкою | Протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому задекларовано ЄП за підвищеною ставкою | |||||
| Застосування РРО | Не застосовують (п. 296.10 ПКУ) | Не застосовують (п. 6 ст. 9 Закону про РРО)(4) | Не звільнені від застосування | |||
| Особливості ведення обліку | Введуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. | Неплатник ПДВ (ЄП 5 і 10 %) — облік доходів, як для груп 1 і 2 | Ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат з урахуванням положень п. 44.2 ПКУ | |||
| Платник ПДВ (ЄП 3 та 7 %) — облік доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат, затвердженій наказом № 1637 | ||||||
| Наслідки порушення єдиноподатних правил: | ||||||
| 1. Перевищення допустимого обсягу доходу (п. 293.8 ПКУ) | 1) за бажанням міграція з наступного кварталу: 1 → 2, 3, 5, загальна система; | 1) за бажанням міграція з наступного кварталу: 2 → 3, 5, загальна система; | 1) за бажанням міграція з наступного кварталу: 3 → 5, загальна система; | 1) обов’язкова міграція з наступного кварталу: 5 → загальна система; | 1) за бажанням міграція з наступного кварталу: 4 → 6, загальна система; | 1) обов’язкова міграція з наступного кварталу: 6 → загальна система; |
| 2) сплата ЄП за підвищеною ставкою з доходу, що перевищує допустимий обсяг доходу | ||||||
| 2. Здійснення заборонених видів діяльності, застосування заборонених форм розрахунків, здійснення ФОП груп 1 і 2 видів діяльності, не зазначених у Свідоцтві ЄП | 1) повернення з місяця, наступного за звітним періодом, на загальну систему оподаткування; | |||||
| 3. Перевищення чисельності працівників | Повернення з місяця, наступного за звітним періодом, на загальну систему оподаткування | |||||
| (1) Ця ставка обов’язково застосовується для ФОП, котрі здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення і напівдорогоцінного каміння. Див. розділ на с. 40. | ||||||
Міграція єдиноподатників — що помінялося?
Відразу після запровадження спрощенки (з 01.01.12 р.) рух між групами передбачався тільки для ФОП з огляду на те, що лише для підприємців груп було декілька, а для підприємств — тільки одна група. Причому в першому півріччі 2012 року переходи були можливі лише з причини, передбаченої в п. 293.8 ПКУ, а саме в разі перевищення обсягу отриманого доходу. Так, переходити до «старшої» групи або покинути спрощенку зобов’язані були ФОП груп 1 і 2 у разі, якщо вони «перебрали» дозволений для них обсяг доходу. Про це ми докладно писали у статті «Міграція єдиноподатників між групами та ставками: вивчаємо нову спрощенку» // «БТ», 2012, № 10, с. 17.
З 1 липня 2012 року у ФОП-єдиноподатників з’явилася можливість протягом календарного року змінювати групу за своїм бажанням, у тому числі їм дозволено переходити зі «старшої» групи до «молодшої» — ПКУ було доповнено новим п.п. 298.1.5 ПКУ. Для переходу необхідно подати Заяву на ЄП до органу ДПС не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу і при переході до «молодшої» групи не перевищити допустимий для неї обсяг доходу з початку календарного року та чисельність працівників на дату переходу.
Після додавання групи 5 принцип руху між групами для ФОП не змінився:
1. Обов’язкова міграція — при перевищенні гранично допустимого обсягу доходу ФОП зобов’язаний за вибором: (1) перейти з «молодшої» групи до «старшої» групи або (2) покинути спрощенку (пп. 1, 2 та абзац перший п.п. 3 п. 293.8 ПКУ). Однак оскільки тепер «найстаршою» групою є група 5, то підприємці групи 3 після змін також отримали можливість перейти до «старшої» для себе групи 5 (абзац перший п.п. 3 п. 293.8 ПКУ). І тільки ФОП групи 5 у разі перевищення допустимого для них обсягу доходу (20 млн грн.) зобов’язані будуть повернутися на загальну систему оподаткування, сплативши із суми перевищення ЄП 15 % (абзац п’ятий п.п. 3 п. 293.8 ПКУ). Заяву на ЄП до органу ДПС потрібно подавати не пізніше 20 числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено перевищення доходу.
2. Добровільну міграцію між групами ФОП здійснюють відповідно до п.п. 298.1.5 ПКУ. При цьому у зв’язку з додаванням нової групи 5 оновлено й п.п. 298.1.5 ПКУ в частині норми, що стосується анулювання Свідоцтва ПДВ для ФОП груп 3 і 5, які були платниками ПДВ та переходять на «безПДВшний» ЄП (до групи 1 і 2 або до групи 3 на ставку ЄП 5 %). Заяву на ЄП для переходу до нової групи до органу ДПС потрібно подати не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Що стосується підприємств-єдиноподатників, то оскільки для них було передбачено тільки одну групу — 4, переходити до 12.08.12 р. їм було нема куди. Але після внесених Законом № 5083 змін і підприємства-єдиноподатники можуть курсувати між своїми двома групами:
1. Обов’язкову міграцію з групи 4 до групи 6 або відмову від спрощенки передбачено для тих підприємств, які перебрали дозволений для них обсяг доходу (5 млн грн.). У групі 6 вони можуть працювати, доки не досягнуть з початку календарного року доходу в сумі 20 млн грн., а після досягнення з наступного календарного кварталу зобов’язані будуть повернутися на загальну систему оподаткування.
2. Добровільна міграція, що здійснюється згідно з п.п. 298.1.5 ПКУ, стала можливою для підприємств завдяки появі нової групи 6. Керуючись п.п. 298.1.5 ПКУ, єдиноподатники груп 4 і 6 можуть здійснювати такі пересування:
група 4 (ЄП 3 %) → група 6 (ЄП 7 %);
група 4 (ЄП 3 %) → група 6 (ЄП 10 %) з анулюванням ПДВ-реєстрації;
група 4 (ЄП 5 %) → група 6 (ЄП 10 %);
група 4 (ЄП 5 %) → група 6 (ЄП 7 %) з реєстрацією платником ПДВ;
група 6 (ЄП 7 %) → група 4 (ЄП 3 %);
група 6 (ЄП 7 %) → група 4 (ЄП 5 %) з анулюванням ПДВ-реєстрації;
група 6 (ЄП 10 %) → група 4 (ЄП 5 %);
група 6 (ЄП 10 %) → група 4 (ЄП 3 %) з реєстрацією платником ПДВ.
У п.п. 298.1.5 ПКУ нічого не йдеться про анулювання Свідоцтва ПДВ єдиноподатників групи 4 або 6 у разі їх міграції до групи на «безПДВшний» ЄП (група 4 (ЄП 3 %) → група 6 (ЄП 10 %); група 6 (ЄП 7 %) → група 4 (ЄП 5 %)). Так, друге речення п.п. 298.1.5 ПКУ оновлено із цього приводу лише для ФОП груп 3 і 5. Однак, на наш погляд, це не позбавляє єдиноподатників групи 4 або 6 можливості такої міграції. У цьому випадку підставою для анулювання їх ПДВ-реєстрації є п.п. «в» п. 184.1 ПКУ: «184.1. Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку, і відбувається у разі, якщо: <…> в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість».
РРО для ФОП групи 5 — чи потрібно застосовувати?
З 01.01.12 р. усі ФОП-єдиноподатники (груп 1 — 3) звільнялися від застосування РРО згідно з п. 296.10 ПКУ та дублюючою нормою — п. 6 ст. 9 Закону про РРО: «Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: <…> 6) при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, що сплачують єдиний податок» .
Однак змінами, які додали групу 5, не внесено змін до п. 296.10 ПКУ про звільнення ФОП нової групи від застосування РРО — цей пункт залишився без змін: «296.10. Платники єдиного податку першої — третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій».
На наш погляд, це зовсім не означає, що ФОП групи 5 зобов’язані будуть застосовувати РРО у випадках, передбачених Законом про РРО. Їх від застосування РРО врятовує п. 6 ст. 9 Закону про РРО, норма якого поширюється на всіх ФОП — єдиноподатників, тобто й нову групу 5. І на законність її застосування не повинне вплинути нестикування з ПКУ, адже в цьому випадку Закон про РРО є спеціальним законом. Мабуть, незмінений п. 296.10 ПКУ — найімовірніше, недопрацювання законодавця, а не намір.
Ювеліри-ФОП: можна працювати і у групі 3, і у групі 5, але без ПДВ
Після недавніх змін до ПКУ з 01.07.12 р. стати спрощенцями в ювелірній справі згідно з абзацом четвертим п.п. 2 п. 291.4 ПКУ можуть ФОП групи 3 зі ставкою ЄП 5 %, які здійснюють діяльність із виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення і напівдорогоцінного каміння.
Після змін, унесених Законом № 5083 до абзацу четвертого п.п. 293.3.2 ПКУ, таку діяльність можуть також здійснювати ФОП групи 5 зі ставкою ЄП 10 %.
Для підприємств, що здійснюють названу вище ювелірну діяльність, застосування тільки «безПДВшного» ЄП (5 або 10 %) ПКУ не передбачено. Тому вони можуть здійснювати таку діяльність як у статусі платника ПДВ, так і без нього.
Групу 5 ФОП-ювелірам доцільно вибирати лише тоді, коли, працюючи у групі 3, підприємець досягне рівня доходу в розмірі 3 млн грн. При цьому, щоб не сплачувати із суми перевищення ЄП 15 %, радимо переходити до групи 5 до моменту досягнення граничного обсягу. Відразу ставати платником групи 5 недоцільно через удвічі вищу ставку ЄП: для групи 3 — 5 %, а для групи 5 — 10 %. Те саме стосується і підприємств групи 4 — переходити до групи 6 необхідно на межі досягнення доходу 5 млн грн.
Крім того, тільки у групі 3 або 5 можуть працювати ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінки нерухомого майна. Але для них не встановлено обмеження на застосування ставки ЄП, як для ювелірів.
Коли можна і доцільно стати єдиноподатниками груп 5 і 6?
Закон № 5083 набрав чинності з 12.08.12 р. Саме з цієї дати у спрощеній системі з’явилися групи 5 і 6. Однак фактично перейти до цих груп діючим суб’єктам можна буде лише з IV кварталу 2012 року.
Поява груп 5 і 6 — це порятунок для єдиноподатників груп 3 і 4, які у III кварталі перевищили свої допустимі обсяги доходів, а також для ФОП груп 1 і 2, які перевищили межу 3 млн грн. Тепер і у IV кварталі 2012 року вони можуть зберегти свій єдиноподатний статус, перейшовши до «старших» для себе груп 5 і 6. Якби груп 5 і 6 не було, то таким суб’єктам довелося б переходити на загальну систему оподаткування.
У зв’язку з цим може виникнути запитання з приводу такої можливості в ситуації, коли перевищення було допущено до дати набрання чинності змінами до ПКУ (до 12.08.12 р.), тобто до появи нових груп: чи можна в цьому випадку з IV кварталу 2012 року перейти до груп 5 і 6? Або це право мають лише ті, хто допустив перевищення після 12.08.12 р.? На наш погляд, право перейти до груп 5 і 6 є в усіх єдиноподатників, котрі допустили перевищення, незалежно від дати досягнення граничного доходу у III кварталі 2012 року.
Що стосується доцільності переходу до груп 5 і 6, то тут слід ураховувати, що фактично ці групи є лише «старшими братами» груп 3 і 4 (відповідно), але зі збільшеним допустимим доходом та збільшеними ставками ЄП. А тому з метою оптимізації податкового навантаження переходити до груп 5 і 6 радимо якомога пізніше в таких випадках:
1) у III кварталі 2012 року отримуваний дохід перевищив установлену межу для груп 3 і 4, а також для ФОП 1 і 2 груп, коли перевищено 3 млн грн., але єдиноподатники бажають залишатися на спрощеній системі. Перехід є обов’язковим. Заяву на ЄП потрібно подати не пізніше 19 жовтня 2012 року (20 жовтня — вихідний). Із суми перевищення сплачується ЄП 15 %;
2) отримуваний єдиноподатниками груп 3 і 4 дохід у III кварталі 2012 року наближається до встановленої межі, але єдиноподатники бажають й далі залишатися на спрощеній системі. Перехід є добровільним рішенням. Заяву на ЄП потрібно подати не пізніше 14 вересня 2012 року. Цей варіант допоможе уникнути сплати ЄП із суми перевищення за підвищеною ставкою (15 %). Також цей варіант підійде тим ФОП груп 1 і 2, які у IV кварталі 2012 року планують стрімко набрати дохід, що перевищить з початку 2012 року 3 млн грн.
Слід ураховувати й таке: якщо дохід за 2012 рік перевищить межу для груп 3 і 4, то у 2013 році такі єдиноподатники працюватимуть виключно у групах 5 і 6. І тільки зниження обсягів доходу у 2013 році дозволить їм у 2014 році перейти до будь-якої з «менших» груп.
І ще. У зв’язку з унесеними змінами потребуватимуть коригування майже всі підзаконні акти Мінфіну, прийняті на виконання глави 1 розділу XIV ПКУ, а також форми Заяви на ЄП, податкових декларацій, книг обліку для ФОП (у назвах немає згадки про групу 5). Очікуватимемо змін.
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Новий обов’язковий реквізит податкової накладної
Безумовно, самим суттєвим і не дуже приємним нововведенням, що передбачене Законом № 5083 для платників ПДВ, є новий п.п. «ї» п. 201.1 ПКУ, яким запроваджено ще один обов’язковий реквізит податкової накладної (ПН) — номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України (далі — дані ВМД).
Звертаємо увагу, що такий обов’язковий реквізит ПН запроваджено з дати набрання чинності Законом № 5083, тобто з 12.08.12 р. Тому починаючи з цієї дати у ПН, які складені на постачання імпортних товарів, мали б бути вказані дані ВМД.
Але на сьогодні фахівці ДПСУ вже оприлюднили своє бачення порядку переходу на використання ПН з новим реквізитом: вони вважають, що новий реквізит слід зазначати у ПН лише після внесення відповідних змін до форми ПН (див. «Новий реквізит ПН не вказують до внесення змін у форму ПН» ). Отже, чекаємо на відповідні зміни до форми ПН.
| Новий реквізит ПН не вказують до внесення змін у форму ПН Витяг із листа ДПСУ від 21.08.12 № 1272/0/71-12/15-3117 «Законом № 5083-VІ частину другу пункту 201.1 статті 201 Кодексу доповнено новим підпунктом «ї» та визначено, що у податковій накладній в окремих рядках зазначаються додаткові обов’язкові реквізити «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України». Разом з цим пунктом 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 5083-VІ доручено Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом № 5083-VІ забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону. Зокрема, форму податкової накладної <…> буде доповнено відповідними графами для зазначення номера та дати митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України. Таким чином, реквізити «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України» підлягають зазначенню у податковій накладній з моменту набрання чинності змін до форми податкової накладної про її доповнення відповідними графами для відображення таких реквізитів.» |
Нові платники ПДВ
У зв’язку із запровадження нових груп єдиноподатників (докладніше див. у розділі «Єдиний податок» на с. 35) вкотре підкориговано п.п. 14.1.139 ПКУ, у якому наведено визначення терміна «особа» для розд. V ПКУ. Нагадаємо, що саме такі особи можуть бути зареєстровані платниками ПДВ.
Отже, єдиноподатники 5 та 6 груп, які обрали ставку ЄП 7 %, так само як і єдиноподатники 3 та 4 груп, які обрали ставку ЄП 3 %, теж є особами для розд. V ПКУ. Для таких осіб реєстрація платником ПДВ є обов’язковою умовою для обрання ставки ЄП у розмірі 3 % або 7 %.
Крім того, єдиноподатники 5 та 6 груп, які обрали ставку ЄП 10 %, будуть вважатись особами для розд. V ПКУ, якщо добровільно переходять на сплату ЄП за ставкою 7 %. Нагадаємо, що з 01.07.12 р. аналогічне правило діяло для єдиноподатників 3 та 4 груп, які обрали ставку ЄП 5 %, і добровільно переходять на сплату ЄП за ставкою 3 %.
Порядок реєстрації платниками ПДВ платників ЄП 5 та 6 груп такий самий, як і платників ЄП
3 та 4 груп.
При зміні ставки ЄП із 5 % на 3 %, чи із 10 % на 7 % Реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого така особа бажає перейти на сплату ЄП із ставкою 3 % чи 7 %.
ПДВ-реєстрації таких осіб, діє з 1 числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватись ставка ЄП 3 % або 7 % (п. 183.5 ПКУ).
Нульова ставка для Укрзалізниці
З 12.08.12 р. за нульовою ставкою обкладаються ПДВ послуги з перевезення пасажирів швидкісними поїздами «Інтерсіті+» (новий п.п. «г» п.п. 195.1.3 ПКУ).
Зауважимо, що відповідно до положень п.п. 4.1.2 ПКУ одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство, є рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної належності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.
На наш погляд, запровадження нульової ставки ПДВ на внутрішні послуги, які надає лише один суб’єкт господарювання (Укрзалізниця), не відповідає цим принципам. Однак, такий крок законодавця буде на користь широкого загалу пасажирів, адже Укрзалізниця вже зменшила вартість проїзду в поїздах «Інтерсіті+»*.
* Див. повідомлення станом на 16.08.12 р. (http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/320618/).
Автоматичне бюджетне відшкодування
Доповнено перелік умов, які не дають права платнику ПДВ отримати автоматичне бюджетне відшкодування.
Згідно з новим п.п. 200.19.8 ПКУ не можуть претендувати на отримання автоматичного відшкодування ПДВ великі платники, які задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (збитки) за підсумками останнього звітного (податкового) року.
Нагадаємо, що відповідно до п.п. 14.1.24 ПКУ великий платник податків — юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 млн грн. або загальна сума сплачених до держбюджету податків за платежами, що контролюються органами ДПС, за такий самий період перевищує 12 млн грн. Реєстр таких платників формується відповідно до Порядку № 986. Відповідно до п. 1.3 Порядку № 986 такі платники в обов’язковому порядку переходять на облік у спеціалізований орган ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків.
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК
Авансовий внесок податку на прибуток і строки подання декларації
З 01.01.13 р. для певної категорії платників податків запроваджується авансовий внесок з податку на прибуток (див. табл. 2) і змінюється періодичність подання звітності для всіх платників податків (зміни, унесені п. 16 розділу І Закону № 5083 до п. 57.1 ПКУ)
Дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подання річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік, тобто з березня року, наступного за звітним, до березня наступного року.
Таблиця 2. Порядок сплати авансового внеску з податку на прибуток
| Платник | Період, за який подається декларація | Строк сплати податку на прибуток |
| 1. Платники податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування(1), за останній рік не перевищують 10 млн грн. | Подається декларація за звітний (податковий) рік | 1. Податок сплачується протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року (п. 49.19, п.п. 49.18.2, п. 57.1 ПКУ). |
| 2. Неприбуткові установи (організації) | ||
| 3. Платники податків, зареєстровані протягом звітного року (новостворені) | ||
| 4. Платники податків (крім зазначених вище та виробників сільськогосподарської продукції), у яких доходи, що враховуються | ||
| 4.1) якщо у звітному році та в I кварталі року, наступного за звітним, було отримано прибуток | Подається декларація за звітний (податковий) рік, в якій наводиться розрахунок щомісячних авансових внесків | Щомісяця сплачується авансовий внесок з податку на прибуток протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік |
| 4.2) якщо у звітному році був збиток, а в I кварталі року, наступного за звітним, було отримано прибуток | Подається декларація за I півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік | Податок сплачується протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем відповідного звітного періоду; |
| 4.3) якщо у звітному році був прибуток, а у I кварталі року, наступного за звітним, був збиток | Платник має право подати декларацію та фінансову звітність за I квартал, за підсумками I півріччя, трьох кварталів та за рік | Податок сплачується протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем I півріччя, трьох кварталів та за рік; у I кварталі сплачуються авансові внески |
| (1) Мабуть, має розраховуватися за даними рядка 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03):» Податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік. | ||
Однак за підсумками 2012 року авансовий внесок сплачується у січні — лютому 2013 року в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого в податковій звітності за дев’ять місяців 2012 року (тобто за декларацією за три квартали 2012 року), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (абз. 2 п. 2 підрозділу 4 розділу XX ПКУ).
До порядку сплати авансових внесків з податку на прибуток ми повернемося пізніше.
Додаток ОК не подається
Вилучено норми п. 152.3 ПКУ стосовно подання платниками податків разом із відповідною податковою декларацією до органу ДПС переліку доходів і витрат платника податку в розрізі контрагентів — платників єдиного податку. У зв’язку з цим додаток ОК невдовзі повинні скасувати. Але якщо навіть цього не зроблять, на нашу думку, починаючи з декларації за три квартали 2012 року цей додаток подаватися не повинен, адже відповідні зміни набрали чинності з 12.08.12 р.
«Мільйонники» враховують старі збитки до повного погашення
Позитивні зміни внесено стосовно обліку збитків платників податків з доходом за 2011 рік у 1 мільйон гривень та більше (п.п. 3 п. 91 розділу 1 Закону № 5083).
По-перше, тепер чітко встановлено, що такі особи мають право зарахувати збитки з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на 01.01.11 р. (раніше було — за 2010 рік). Отже, до складу цих збитків уключаються всі збитки, не враховані станом на 01.01.11 р. (у тому числі й 80 % збитків, що утворилися станом на 01.01.10 р.).
По-друге, строк відображення в податковому обліку цих збитків тепер не обмежено, вони підлягають обліку до повного погашення (див. «Мільйонники» враховують старі збитки до повного погашення» ).
| «Мільйонники» враховують старі збитки до повного погашення Витяг із п. 3 підрозд. 4 розд. XX ПКУ «3. Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: <…> у 2012 — 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів-платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від’ємне значення (з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року — у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашаються протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних податкових періодах; звітних (податкових) періодів 2013 року — у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашаються протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах; звітних (податкових) періодів 2014 року — у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашаються протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах; звітних (податкових) періодів 2015 року — у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашаються протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах до повного погашення такого від’ємного значення». |
Норми убутку визначаються КМУ
Не зовсім коректні правки внесено до п. 140.3 ПКУ щодо встановлення норм убутку запасів. Відповідно до оновлених формулювань їх можуть установлювати Кабмін та інший орган, визначений законодавством України (раніше тут згадувався також уповноважений Кабміном центральний орган виконавчої влади — відповідні міністерства).
Чітко повноваження щодо встановлення норм убутку законодавством жодному органу не делеговані, тому при буквальному прочитанні може здатися, що платники податків узагалі залишаться без норм, адже Кабмін їх, як правило, не встановлює. Тим часом ми вважаємо, що повноваження щодо затвердження норм убутку міністерствами вписуються в завдання «забезпечення нормативно-правового регулювання» з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3166. Сподіватимемося, що на практиці на цих змінах не наголошуватиметься і платники податків продовжуватимуть використовувати старі норми, чимало з яких було затверджено ще радянськими міністерствами.
ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Дивіденди від нерезидента
Дивіденди, отримані від нерезидента, є з позиції обкладення ПДФО іноземними доходами (п.п. 163.1.3 ПКУ), порядок оподаткування яких урегульовано п. 170.11 ПКУ.
Раніше будь-які іноземні доходи обкладалися ПДФО за прогресивною ставкою 15 (17) %. Змінами, унесеними Законом № 5083 (набрали чинності з 12.08.12 р.), із цього правила зроблено виняток для дивідендів, отриманих від нерезидентів. Так, згідно з абзацом другим п.п. 170.11.1 ПКУ суми доходу у вигляді дивідендів з іноземним джерелом їх виплати включаються до загального річного оподатковуваного доходу платника податків — одержувача та оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ . Однак таке зниження ставки для одержувача іноземних дивідендів загрожує додатковим обов’язком: такий платник зобов’язаний буде подати річну декларацію. Інакше кажучи, отримання дивідендів від нерезидента — тепер ще одна підстава для обов’язкового подання декларації.
Це означає, що тепер будь-які дивіденди незалежно від того, отримано їх від резидента України або від нерезидента, обкладаються ПДФО за ставкою 5 %.
Операції з інвестиційними активами
Низку пільгових змін унесено Законом № 5083 і в частині обкладення ПДФО операцій з інвестиційними активами.
По-перше, тепер дохід від інвестиційного прибутку від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти, обкладається ПДФО не за загальною ставкою для інвестиційного прибутку 15 (17) %, а за ставкою 5 % (новий абзац десятий п. 167.2 ПКУ).
По-друге, слідом за звільненням від оподаткування інвестиційного прибутку від операцій з борговими зобов’язаннями НБУ* Законом № 5083 цю пільгу поширили також на інвестиційний прибуток від операцій з казначейськими зобов’язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику. Інвестиційний прибуток від операцій з такими активами, уключаючи прибуток від зміни курсу іноземної валюти, як за борговими зобов’язаннями НБУ, так і за казначейськими зобов’язаннями Мінфіну, тепер не обкладається ПДФО. Відповідні зміни внесено до п.п. 165.1.52 ПКУ.
* Ідеться про зміни, унесені до ПКУ Законом № 4834 (див. Тему тижня «Податковий кодекс: аналізуємо зміни» // «БТ», 2012, № 29, с. 22).
Ці зміни також набрали чинності з 12.08.12 р.
Доходи від здавання вторсировини і брухту металів
На відміну від розглянутих вище змін, ці поправки, унесені Законом № 5083 до ПКУ, почнуть діяти з 1 січня 2013 року (п. 1 розділу ІІ Закону № 5083).
Для наочності наведемо чинні на сьогодні норми ПКУ та їх редакцію, що набере чинності з 01.01.13 р. (див. «Здавання вторсировини і брухту металів — що з ПДФО, а що — без» на с. 46).
| Здавання вторсировини і брухту металів — що з ПДФО, а що — без Витяг із ПКУ
| |||||||||||
З аналізу цих норм видно, що, як і раніше, брухт дорогоцінних металів не обкладатиметься ПДФО лише при його продажу НБУ. У всіх інших випадках у джерела виплати утримуватиметься ПДФО**.
** Вважаємо, що такий дохід має оподатковуватися за ставкою 5 % як дохід від продажу рухомого майна.
Брухт кольорових металів продаватиметься (здаватиметься) фізичними особами без оподаткування. Причому в редакції п.п. 165.1.25 ПКУ, що набере чинності з початку наступного року, конкретизовано, що під пільгу підпадає також і здавання використаних електричних акумуляторів.
Що стосується брухту чорних металів, то те, що дохід від їх продажу (здавання) не фігуруватиме з 1 січня 2013 року серед оподатковуваних доходів у п.п. 164.2.18 ПКУ, наводить на думку, що законодавці хотіли вивести ці доходи з-під оподаткування. Однак чомусь вони не оформили свій задум належним чином: згадка про брухт чорних металів, зникнувши з п.п. 164.2.18 ПКУ, не з’явилася у звільняючому п.п. 165.1.25 ПКУ. До початку наступного року ще є час, тому якщо дійсно передбачається звільнити доходи від продажу брухту чорних металів від обкладення ПДФО, то доведеться ще раз підкоригувати ПКУ.
Недержавне пенсійне страхування
Закон № 5083 уносить зміни до п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ, де визначається об’єкт оподаткування доходів у вигляді суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління (далі — недержавні пенсійні внески), сплачені роботодавцем на користь свого працівника.
До змін (тобто до 12.08.12 р.) сума таких доходів не обкладалася ПДФО у межах 15 % нарахованої цьому працівнику заробітної плати протягом кожного звітного податкового місяця, за який здійснюється недержавний пенсійний внесок, але не більше суми, визначеної абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків (не більше 1500 грн. на місяць у 2012 році). Після набуття чинності цими змінами 15 % обмеження від суми нарахованої працівнику зарплати за місяць залишилося чинним, але загальне сумове обмеження збільшено до п’яти розмірів МЗП, установленої законом про Державний бюджет на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.
Нагадаємо, що згідно із Законом № 4282 розмір МЗП з 1 липня 2012 року становить 1102 грн., з 1 жовтня — 1118 грн., з 1 грудня — 1134 грн. Відповідно, починаючи із серпня 2012 року, сума сплачених роботодавцем недержавних пенсійних внесків не обкладається ПДФО в межах 15 % нарахованої працівнику зарплати і не перевищує 5510 грн. (1102 х 5) із розрахунку на місяць.
НАБУТТЯ ЧИННОСТІ
У загальній частині Закон № 5083 набрав чинності 12.08.12 р. (з дня, наступного за днем опублікування, опубліковано у газеті «Голос України», 2012, № 147 від 12.08.12 р.). окрім окремих змін, внесених до ПКУ розд. I та п. 2 розд. ІІ цього Закону, щодо яких установлено спеціальні правила набуття чинності (див. табл. 3 на с. 47).
Таблиця 3. Набрання чинності окремими нормами Закону № 5083
| Норми Закону № 5083 | Суть змін | Дата набуття чинності |
| Абз. 26 п. 89 розд. I | Установлено співвідношення спеціальних звань посадових осіб органів ДПС з рангами державних службовців | з 01.01.13 р., але не раніше набрання чинності Законом України «Про державну службу» |
| П. 16 розд. I | Визначено порядок та строки сплати щомісячних авансових внесків платниками податку на прибуток у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 млн грн. | з 01.01.13 р. |
| П.п. 2 п. 46, п.п. 3 п. 47 розд. I | Зміни в оподаткуванні доходу від здавання брухту чорних металів, вторинної сировини, побутових відходів | |
| П.п. 1 — 5 п. 68 розд. I | Уточнено правила стягнення плати за користування надрами | |
| Абз. 40, 51 і 52, 65 — 67 п. 89 розд. I | Удосконалено порядок відшкодування державою шкоди, завданої посадовій особі органу ДПС, а також визначено повноваження податкової міліції | з 20.11.12 р. (з дня набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України) |
| П.п. 1 п. 2 розд. II | Унесено зміни до низки нормативно-правових актів, зокрема, до: Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р, № 265/95-ВР, Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.92 р. № 2163-XII тощо | з 01.01.13 р. |
Документи і скорочення Теми тижня
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Закон № 3166 — Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.11 р. № 3166-VI.
Закон № 5083 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.12 р. № 5083-VI.
Закон про ДПС — Закон України «Про Державну податкову службу в Україні» в редакції від 24.12.93 р. № 3813-XII.
Закон про міліцію — Закон України «Про міліцію» від 20.12.90 р. № 565-XII.
Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III.
Митний тариф — Закон України «Про Митний тариф України» у редакції від 21.12.10 р. № 2829-VI.
Указ № 1085 — Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.10 р. № 1085/ 2010.
Законопроект — Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо Державної податкової служби та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 15.03.12 р. № 10224.
Наказ № 1637 — наказ МФУ «Про затвердження форм книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення» від 15.12.11 р. № 1637.
Порядок № 986 — Порядок формування Реєстру великих платників податків, затверджений наказом ДПАУ від 22.12.10 р. № 986.
Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 01.11.11 р. № 1379.
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПСУ (www.sta.gov.ua).
ЄП — єдиний податок.
Заява на ЄП — Заява про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом МФУ від 20.12.11 р. № 1675.
Свідоцтво ЄП — Свідоцтво платника єдиного податку.
Свідоцтво ПДВ — Свідоцтво платника податку на додану вартість.
ПН — податкова накладна.
Реєстр — Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
РК — Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
ФОП — фізична особа — підприємець.
