ШТРАФИ
ЗА ПОДАТКОВІ ПОРУШЕННЯ:
Узагальнююча податкова
консультація ДПСУ
Наказ Державної податкової служби України від 22.11.12 р. № 1046
«Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації з питань забезпечення єдиного підходу до застосування штрафних санкцій»
Документ, що коментується, наведено в додатку «Документи»
В Узагальнюючій податковій консультації з питань забезпечення єдиного підходу до застосування штрафних санкцій, затвердженій наказом (далі — УПК № 1046), що коментується, податківці відповіли на низку проблемних запитань, пов’язаних із застосуванням штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.
1. Повторні порушення. Роз’яснюючи це питання, податківці фактично повторили висновки, зроблені раніше в листі ДПАУ від 31.03.11 р. № 6319/6/12-0216*.
* Див. ком. «Податкові штрафи: нове роз’яснення перехідних нюансів» // «БТ, 2011, № 21, с. 7.
Зокрема, податківці зауважили, що порушення, вчинені платником податків до набуття чинності Податковим кодексом України (далі — ПКУ) та виявлені після 01.01.11 р., при визначенні повторності не враховуються.
Крім того, податківці в УПК № 1046 підтвердили, що підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень за ст. 123.1 ПКУ (50 %) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь та обставин, передбачених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ.
При цьому повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ застосовується в розрізі кожного окремого з податкових порушень (однотипне порушення), передбачених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ.
Із цього випливає, що порушення вважатиметься повторним, якщо збігатимуться як вид порушення (донарахування податкового зобов’язання, завищення суми збитку, завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ), так і підстава для визначення цих сум контролюючим органом (неподання податкової декларації, дані перевірки), а вид податку значення не має.
Водночас податківці в УПК № 1046 не роз’яснили ще одне проблемне питання, пов’язане з визначенням повторності порушення за однотипними порушеннями, виявленими під час проведення однієї перевірки.
Ми вважаємо, що тут необхідно керуватися висновками, зробленими в листі Мін’юсту від 21.10.11 р. № 636-0-2-11-8.2/1, в якому зазначалося таке: «при самостійному визначенні суми податкового зобов’язання з відповідного податку та/або зменшення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом за підсумками однієї податкової перевірки повторна відповідальність не настає, якщо раніше контролюючим органом не було самостійно визначено суму податкового зобов’язання з цього податку та/або зменшення суми бюджетного відшкодування». Тому навіть якщо під час проведення однієї перевірки було виявлено, скажімо, що платник двічі протягом року не подав Податкову декларацію з ПДВ, але за це не був оштрафований, відповідальність у підвищеному розмірі як за повторне порушення застосовуватися не буде*.
* Див. також консультацію «Підвищені штрафи за повторні порушення» // «БТ, 2011, № 31, с. 6.
2. Несплата ФОП авансового внеску з єдиного податку. У цій частині УПК № 1046 податківці повторили висновки листа ДПСУ від 02.08.12 р. № 21000/7/17-12/7** стосовно того, що у 2012 році мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій не поширюється на передбачену п. 122.1 ПКУ відповідальність за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків єдиного податку ФОП-єдиноподатниками.
** Див. ком. «Мораторій на штрафи до ФОП-єдиноподатників у 2012 році: ДПСУ роз’яснює особливості застосування» // «БТ, 2012, № 43, с. 8.
Нам такий підхід здається спірним, оскільки фразу «Штрафні санкції <…> за порушення у 2012 році <…> повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються» з п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ , на наш погляд, можна віднести й до ст. 122 ПКУ. Адже в цій статті передбачено відповідальність за порушення, пов’язані з повнотою сплати (у встановлені строки) сум єдиного податку.
Причому, як підтвердила в УПК № 1046 й сама ДПСУ, чітко визначеного поняття «повнота сплати сум єдиного податку» ні в ПКУ, ні в іншому податковому законодавстві не передбачено. У зв’язку з цим податківці мали б виходити з презумпції правомірності рішень платника податку, передбаченої п.п. 4.1.4 ПКУ. Однак вони цього не зробили, і з урахуванням УПК № 1046 оспорювати застосування штрафів за несплату авансових внесків ФОП-єдиноподатникам залишається тільки в суді.
3. Неподання фінансової звітності. Стосовно цього питання ДПСУ відтворила висновки, зроблені в консультації з розділу 110.31 ЄБПЗ***. Так, податківці підтвердили, що відповідальність за внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності передбачена лише ст. 1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення**** (далі — КУпАП), і органи ДПС не мають права складати протоколи про адміністративні правопорушення за такі порушення (їх складають згідно зі ст. 2341 КУпАП органи держфінінспекції). Причому податківці зауважили, що органи держфінінспекції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення на підставі зазначеної статті у випадках неподання фінансової звітності підконтрольними нею установами та суб’єктами господарювання, тобто до звичайних госпрозрахункових підприємств ця санкція незастосовна.
*** Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПСУ: www.sts.gov.ua
**** Ця стаття передбачає відповідальність у вигляді накладення адміністративного штрафу від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.).
4. Нецільове використання податкових пільг. В УПК № 1046 податківці роз’яснили низку спірних моментів, пов’язаних із застосуванням штрафних санкцій за нецільове використання коштів спецрежимними платниками ПДВ.
Так, було вказано на те, що штрафна санкція за п. 123.2 ПКУ застосовується додатково до санкцій, передбачених п. 123.1 ПКУ за використання платником податків сум, які не сплачено до бюджету в результаті отримання податкової пільги не за призначенням та/або всупереч умовам або цілям її надання, зокрема, коли вони не спрямовані на відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів або на інші виробничі цілі (за наявності залишку).
Причому з відповідей на запитання 5 — 7 УПК № 1046 можна зробити висновок, що санкцію за п. 123.2 ПКУ може бути застосовано лише в ситуації, коли сільгосппідприємство використовує не за цільовим призначенням кошти, зазначені в Податковій декларації з ПДВ. Власне за факт заниження податкових зобов’язань у Податковій декларації ці штрафи не накладатимуться.
Водночас, мабуть, штрафи за п. 123.2 ПКУ, як і раніше, застосовуватимуться і в ситуації, коли підприємство своєчасно не перерахує на спецрахунок зазначені в Податковій декларації з ПДВ податкові зобов’язання (див. із цього приводу роз’яснення в розділі 130.34 ЄБПЗ).
5. Зберігання документів. Із цього питання податківці не повідомили нічого нового і фактично відтворили норми п. 121.1 ПКУ стосовно того, що якщо платником податків не забезпечено зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи (у разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності) та/або не надано контролюючим органам оригінали документів або їх копії при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, такий платник податків сплачує штраф у розмірі 510 гривень.
Слід зауважити, що це не єдина відповідальність, яку можна застосувати за таке порушення, хоча одна з найістотніших. Про строки зберігання документів див. також лист ДПСУ від 18.05.12 р. № 13920/Ж/17-1216 // «БТ, 2012, № 48, с. 7.
6. Порушення, допущені до набуття чинності ПКУ. Тут податківці також процитували норми п. 11 підрозд. 10 розд. XX ПКУ стосовно того, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за результатами перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються в розмірах, передбачених законом, що діє на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 цього підрозділу).
Вони також підтвердили, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства, як і раніше, за період з 01.01.11 р. по 30.06.11 р. застосовуються в розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Тим часом слід ураховувати, що в п. 11 підрозд. 10 розд. XX ПКУ ідеться про розмір штрафних санкцій, а не про склад правопорушень, за які вони накладаються. У зв’язку з цим залишаються актуальними роз’яснення щодо порядку класифікації таких правопорушень для цілей застосування норм ПКУ (див. Узагальнюючу податкову консультацію з окремих питань застосування штрафних санкцій за порушення норм Податкового кодексу України, затверджену наказом ДПСУ від 06.07.12 р. № 592 // «БТ, 2012, № 31, с. 6; лист ДПАУ від 18.08.11 р. № 15022/6/10-1015/3288 // «БТ, 2011, № 39, с. 6; лист Мін’юсту України від 11.01.11 р. № 18222-0-26-10-20// «БТ, 2011, № 9, с. 13).
Державна податкова служба України
Узагальнююча податкова консультація з питань забезпечення єдиного підходу до застосування штрафних санкцій
Затверджено наказом від 22 листопада 2012 року № 1046
<…>
Запитання 1: Чи враховуються порушення, вчинені платником податків до набрання чинності Кодексом* та виявлені після 1 січня 2011 року при визначенні повторності та відповідно застосуванні більш жорсткої штрафної санкції (50 відсотків).
Відповідь: Ні, не враховуються.
Нормами статей 117, 119-121, 123, 127-128 Кодексу передбачено застосування санкцій за повторне порушення платниками податків податкового законодавства.
Зокрема, пунктом 123.1 статті 123 Кодексу передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному визначені контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування, тобто вчиненні порушення протягом 1095 днів накладається штраф у розмірі 50 відсотків.
При застосуванні частини другої пункту 123.1 статті 123 Кодексу слід врахувати положення статті 58 Конституції України, згідно із якою Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, повторність застосовується лише до тих відносин, що мали місце під час дії цієї норми.
Таким чином, повторним порушенням для цілей розуміння цієї статті є, нарахування податкових зобов’язань за порушення податкового законодавства які мали місце з 1 січня 2011 року. Нарахування податкових зобов’язань при проведенні перевірок після 01.01.2011 за порушення, здійснені до 1 січня 2011 року, не враховуються при визначенні повторності правопорушення.
Слід зауважити, що підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50 %) застосовується не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь та обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу.
Таким чином, повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість застосовується в розрізі кожного окремого з податкових порушень (однотипне порушення), передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу.
Запитання 2: Чи передбачена відповідальність за несвоєчасну сплату авансового внеску з єдиного податку ФОП — платником ЄП ** у 2012 році?
Відповідь: Так.
Згідно з пунктом 122.1 статті 122 Кодексу, несплата (неперерахування) фізичною особою — платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Абзацом другим пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень визначено штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.
Аналіз вищезгаданих норм податкового законодавства свідчить, що пункт 122.1 статті 122 Кодексу, застосовується в разі несплати (неперерахування) податку, а пункт 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень, обмежує застосування штрафних санкцій за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум єдиного податку.
Чітко визначеного поняття «повнота сплати сум єдиного податку» ні Кодексом, ні іншим податковим законодавством не передбачено, але його приписами розмежовується поняття: своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата (наприклад: підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).
За результатами аналізу приписів Кодексу під своєчасною сплатою слід розуміти сплату узгодженої суми грошового (податкового) зобов’язання та/або авансових внесків з відповідних податків протягом строків, визначених цим Кодексом. У статті 31 Кодексу закріплено загальне поняття строку сплати та несвоєчасної сплати податку. Також строки сплати податкового зобов’язання встановлюються в статті 57 Кодексу .
З огляду на наведене під поняттям «повна сплата» законодавець розуміє сплату податку у повному обсязі (стаття 38 Кодексу) — стовідсоткову сплату податку. Отже, за несвоєчасну сплату (неперерахування) фізичною особою — платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, авансових внесків єдиного податку застосовується відповідальність, передбачена статтею 122 Кодексу.
Запитання 3: Чи передбачена відповідальність платників податку на прибуток за неподання фінансової звітності та чи складають контролюючі органи протоколи про адміністративні правопорушення?
Відповідь: Відповідно до пункту 46.2 статті 46 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Міністерством фінансів України.
Неподання фінансової звітності, внесення неправдивих даних до фінансової звітності згідно зі статтею 164 прим.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно з зазначених порушень, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
КУпАП не передбачено право органів державної податкової служби складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платниками податків, але положеннями статті 234 прим. 1
КУпАП встановлено, що органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні (з 23.11.2011 органи державної фінансової інспекції) розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164 прим. 2), порушенням порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця (частини третя — сьома статті 166 прим. 6).
З урахуванням викладеного до платників податків у випадку неподання фінансової звітності передбачено адміністративну відповідальність.
Органи державної фінансової інспекції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення на підставі статті 164 прим. 2 КУпАП у випадках неподання фінансової звітності підконтрольними їй установами та суб’єктами господарювання.
Запитання 4: Які випадки підпадають під визначення нецільового використання відповідно до вимог статті 209 Кодексу з метою застосування штрафної санкції, визначеної пунктом 123.2 статті 123 Кодексу та чи можна її застосовувати самостійно?
Відповідь: Пунктом 209.2 статті 209 Кодексу встановлено, що згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Нормами пункту 123.2 статті 123 Кодексу визначено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, — тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.
Тобто штрафна санкція застосовується за використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання податкової пільги не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання, зокрема, останні не направлені:
— на відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів (визначення останніх наведено у підпункті.209.15.1),
— на інші виробничі цілі (при наявності залишку), додатково до санкцій передбачених у пункті 123.1 статті 123 Кодексу.
Запитання 5: Чи вважатиметься порушенням цільового використання коштів випадок коли, с/г підприємство * задекларувало суму до сплати на спецрахунок у розмірі 2000 гривень, а фактично сплатило 3000 гривень та використало їх за цільовим призначенням?
Відповідь: Ні.
Відповідно до положень пункту 123.2 статті 123 Кодексу штрафна санкція застосовується за використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання податкової пільги не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання.
Запитання 6: С/г підприємство занизило суму ПДВ у декларації з ПДВ (скороченій), яка мала бути перерахована на спецрахунок, задекларувавши до сплати 3000 гривень, а фактично (за результатами документальної перевірки) має сплатити 4000 гривень. Чи вважатиметься цей факт порушенням цільового використання коштів і якщо так, то які санкції будуть застосовані?
Відповідь: Ні, такі дії не вважатимуться порушенням цільового використання коштів.
Відповідно до положень пункту 123.2 статті 123 Кодексу штрафна санкція застосовується за використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання податкової пільги не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання.
Таким чином, до платника будуть застосовані штрафні санкції передбачені пунктом 123.1 статті 123 Кодексу. Визначена сума грошового зобов’язання за результатами такої перевірки підлягатиме сплаті до державного бюджету.
Запитання 7: Чи будуть нараховані с/г підприємству, у випадку оплати ним вартості послуг, не пов’язаних із його діяльністю, зі спецрахунку на суму 2000 гривень, штрафні санкції?
Відповідь: Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, — тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.
Таким чином, до платника будуть застосовані штрафні санкції передбачені пунктом 123.1 та 123.2 статті 123 Кодексу.
Запитання 8: Які штрафні санкції передбачені за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів?
Відповідь: Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Кодексу платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті (первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством), а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 статті 44 Кодексу, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
Якщо платником податків не забезпечено зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи (у разі її неподання — з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності — 1095 дня) та/або не надано ним контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, — такий платник податків сплачує штраф у розмірі 510 гривень згідно з пунктом 121.1 статті 121 Кодексу.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Запитання 9: Який порядок застосування пункту 11 підрозділу 10 розділу XX Кодексу?
При вирішенні питання про застосування передбачених статтею 123 та іншими нормами Кодексу штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені до 1 січня 2011 року, тобто до набрання чинності Кодексом, але виявлені контролюючими органами після вказаної дати, слід виходити з такого.
До 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (далі — Закон 3609-VI), Кодекс не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Кодексом, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року.
Із 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу), а відтак цим приписом було запроваджено зворотну дію норм Кодексу в часі.
Отже, з дати набрання чинності Законом 3609-VI штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Кодексом, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Крім того, за змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених Кодексом на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій з урахуванням того, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Директор Департаменту правової роботи
В. В. КОЧКАРОВ
* Податковим кодексом України. — Прим. ред.
** Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку. — Прим. ред.
