ДО ДОХОДІВ
ПРЕДСТАВНИЦТВА
НЕРЕЗИДЕНТА
не включаються кошти,
що надійшли від головної компанії
Лист Державної податкової служби України від 31.07.12 р. № 13604/6/15-1415
«Про податковий облік окремих операцій постійного представництва нерезидента»
У листі, що коментується, ДПСУ виклала особливу думку стосовно включення в доходи постійного представництва нерезидента коштів, які надійшли представництву від головного підприємства (з рахунка нерезидента за кордоном).
Наскільки можна зрозуміти з листа, що коментується, у ньому розглядалася така ситуація: між нерезидентом і резидентом за участі постійного представництва нерезидента було укладено контракт про спорудження ліній електропередач на території України. Кошти за виконані роботи зараховувалися на рахунок нерезидента в іноземному банку, з якого вони перераховувалися постійному представництву нерезидента. У зв’язку з цим виникло запитання, чи потрібно кошти, що надійшли від головної компанії, уключати до податкових доходів представництва, зокрема, у вигляді безповоротної фінансової допомоги?
Податківці відповіли на це питання дуже ліберально, але висунули низку умов (див. «Кошти, що надійшли представництву від головної компанії»).
| Кошти, що надійшли представництву від головної компанії Витяг із листа ДПСУ від 31.07.12 р. № 13604/6/15-1415 «<…> при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств постійному представництву [нерезидента] <…> слід користуватися відповідними положеннями Кодексу, які встановлюють порядок визнання та склад доходів і витрат за операціями, що здійснюються представництвом. Так, зокрема, відповідно до п. 135.3 ст. 135 Кодексу суми, відображені у складі доходів платника податків, не підлягають повторному включенню до складу його доходів. Унаслідок вищевикладеного грошові кошти, отримані на рахунок представництва [нерезидента] <…> в Україні з рахунка компанії [нерезидента] <…>, який відкрито в іноземному банку, не підлягають повторному включенню в дохід представництва [нерезидента] <…> в Україні (у тому числі як безповоротна фінансова допомога), якщо ці кошти сплачено замовником, НАК «Укренерго», за послуги та/або товари, які надаються (поставляються) представництвом цьому замовнику і вони (кошти) підлягають оподаткуванню (відображенню в податковому обліку представництва) як доходи такого представництва. При цьому для застосування представництвом [нерезидента] <…> в Україні вищезазначеного порядку податкового обліку є необхідною наявність контракту між компанією [нерезидентом] <…> і НАК «Укренерго», укладеного за участі представництва компанії в Україні, в якому передбачено порядок розрахунків між НАК «Укренерго» та представництвом через рахунок компанії [нерезидента] <…> в іноземному банку». |
Отже, невключення надходжень від материнської компанії до складу податкових доходів постійного представництва можливе за умови, що:
— кошти, які надійшли на рахунок нерезидента в іноземному банку, було включено до податкових доходів представництва як доходи від виконаних робіт;
— у контракті передбачено, що такі кошти перераховуються постійному представництву нерезидента через рахунок головної компанії.
Від себе додамо таке: проблема з уключенням до податкових доходів коштів, що надходять постійному представництву нерезидента від головної компанії, виникла ще за «докодексних» часів та існує й досі.
У листі, що коментується, ДПСУ дещо «злукавила»: з одного боку, начебто дозволила конкретній особі не оподатковувати повторно надходження від материнської компанії, але, з іншого боку, висунула умову, яка на практиці не зустрічається. Навряд чи нерезидент виплачує кошти постійному представництву у вигляді виручки за виконані роботи. Як правило, головне підприємство перераховує постійному представництву кошти на утримання постійного представництва (у вигляді цільового фінансування). Ці кошти податківці вже не перший рік незаконно приписують обкладати податком на прибуток та ПДВ на різних підставах (див. п. 3 листа ДПАУ від 27.06.03 р. № 10205/7/15-1317, п. 4 листа ДПАУ від 21.04.05 р. № 3335/6/12-0216, п. 1 листа ДПАУ від 12.01.09 р. № 326/7/16-1517, роз’яснення в розділах 110.29.03, 130.05 ЄБПЗ).
Очевидно, що такий підхід суперечить законодавчим нормам, оскільки при перерахуванні коштів на утримання представництва нерезидент, по-перше, не надає жодних послуг, по-друге, право власності на грошові кошти до постійного представництва не переходить (представництво не має правосуб’єктності).
Тим часом навіть судові органи не можуть дійти єдиної думки з цього питання: зустрічаються «позитивні» для платників податків рішення*, але є й негативні**.
* Див., зокрема, ухвалу ВАдСУ від 15.05.07 р. № К-10497/06, ухвали Севастопольського апеляційного адмінсуду від 15.02.11 р. у справі № 5020-7/165-12/017, від 01.02.10 р. у справі № 2-а-514/09/2770, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 14.12.10 р. у справі № 2а-16156/09/2670.
** Див. із цього приводу постанови Дніпропетровського окружного адмінсуду від 09.04.10 р. у справі № 2а-4867/09/0470, від 18.04.11 р. у справі № 2а-8476/10/0470, постанову окружного адмінсуду м. Києва від 16.06.10 р. № 2а-10833/09/2670.
У зв’язку з наявністю такої суперечливої практики можна порекомендувати зацікавленим особам заручитися індивідуальною податковою консультацією (як це зробив адресат листа, що коментується) і по можливості укладати контракти на зазначених у листі умовах.
