Застосування РРО: добірка консультацій із ЄБПЗ

Запитання (розділ ЄБПЗ)

Відповідь (коментар редакції)

1

2

Чи потрібно застосовувати РРО⁽¹⁾ при поверненні коштів, наданих працівникові як безвідсоткова позика?

(розділ 07.03)

Відповідь. Операція повернення коштів, наданих працівникові у вигляді безвідсоткової позики, не належить до операцій з продажу товарів (послуг), не є розрахунковою операцією і тому не потребує застосування РРО

Чи необхідно застосовувати РРО при реалізації тари, яка безпосередньо використовується при продажу продукції власного виробництва?

(розділ 07.02)

Відповідь. Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону про РРО РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, підприємства, установи та організації усіх форм власності при продажу за грошові кошти будь-яких товарів (уключаючи тару, в якій продається власна продукція), крім самої продукції власного виробництва, зобов’язані застосовувати РРО відповідно до вимог Закону про РРО.

Коментар редакції. Щоб не застосовувати РРО, рекомендуємо окремо не виділяти продаж тари та продаж готової продукції. Продавати слід лише готову продукцію, яка власне на етапі виробництва розфасована у відповідну тару. Якщо ж за умовами договору так зробити неможливо, то продаж слід проводити через РРО

Який порядок скасування помилково проведеної суми (помилково вибитого чека) через РРО та які дані суми відобразити в Звіті про використання РРО та КОРО?

(розділ 07.07)

Відповідь. Скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми тільки у разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків (п. 4.7 Порядку застосування РРО). Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) слід за допомогою операції «службова видача».

Необхідно скласти акт, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа (п. 4.8 Порядку застосування РРО).

Акт передається до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігається протягом 3 років. У разі відсутності бухгалтерії акт підклеюється на останній сторінці КОРО.

Згідно з п. 5 Інструкції про заповнення звіту з РРО, якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4 — 7. За бажанням до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум

Який порядок дій особи, яка здійснює розрахунки, якщо через РРО замість операції продажу товару помилково проведена операція повернення цього ж товару?

(розділ 07.07)

Відповідь. Якщо особою, яка здійснює розрахунки, замість операції продажу товару через РРО помилково проведена операція повернення цього ж товару, то з метою видачі особі, яка отримує товар, розрахункового документа на повну суму проведеної операції слід провести на РРО операцію продажу товару. Крім того, слід скласти акт про скасування помилково проведеної через РРО операції (див. попереднє запитання)

Як відновити роботу РРО у разі його викрадення?

(розділ 07.07)

Відповідь. Згідно з п. 2.11 Порядку застосування РРО у разі викрадення РРО для скасування реєстрації суб’єкт господарювання повинен надати органу ДПС копію відповідного документа органів внутрішніх справ. Для відновлення роботи суб’єкт господарювання повинен зареєструвати новий РРО. Реєстрація РРО проводиться відповідно до вимог розділу 2 Порядку застосування РРО

Яким чином проводити через РРО попередню (авансову) оплату за товар, реалізацію товару з «відстроченням платежу», остаточний розрахунок та повернення готівки?

(розділ 07.02)

Відповідь. Розрахункові операції при проведенні розрахунків за відстроченими платежами повинні проводитись через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Реєстрація видачі коштів, проведених через РРО, у разі повернення товару здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача» (лист ДПАУ від 20.05.06 р. № 5650/6/23-8019)

Яким чином суб’єкт господарювання повинен проводити програмування кількості найменування товарів на господарській одиниці, якщо РРО дає змогу запрограмувати обмежену кількість найменувань товару?

(розділ 07.02)

Відповідь. Суб’єкти господарювання повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закону про РРО).

Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій⁽²⁾ визначено перелік моделей, більшість з яких забезпечує попереднє програмування понад 3000 найменувань товарів. А за умови застосування електронних контрольно-касових реєстраторів кількість попередньо запрограмованих товарів взагалі необмежена

Яким чином здійснюються виправлення в КОРО, зареєстрованих на РРО або на господарську одиницю?

(розділ 07.08)

Відповідь. Чинним законодавством не визначено порядку виправлення в КОРО, зареєстрованій на РРО, або КОРО, зареєстрованій на господарську одиницю, Суб’єкт господарювання може здійснювати виправлення у вищезазначених книгах у порядку, передбаченому для здійснення виправлення в КОРО, що використовується при розповсюдженні державних лотерей.

Для цього, керуючись пп. 8.5 та 8.6 Порядку ведення КОРО:
— особа, яка здійснювала ці записи, повинна виправити записи;
— виправлення завіряється підписом відповідальної особи;
— зіпсовані аркуші КОРО та такі, на яких зроблено більше 5 виправлень, слід перекреслити по діагоналі з обох боків, зробити на них напис «анульовано», проставити дату анулювання, завірити підписом відповідальної особи та печаткою. Усі дані з анульованого аркуша переносяться на новий аркуш КОРО, номер якого проставляється на анульованому аркуші

Чи передбачено подання уточнюючого Звіту про використання РРО та КОРО (РК)?

(розділ 07.14)

Відповідь. Оскільки Звіт не відноситься до податкової звітності в розумінні норм Податкового кодексу України, то подання уточнюючого Звіту чинним законодавством не передбачено

Чи підлягає перенесенню останній день терміну подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та РК, якщо він припадає на вихідний (святковий) день?

(розділ 07.14)

Відповідь. Звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, суб’єкти господарювання зобов’язані подавати до органів ДПС не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку (абз. перший п. 7 ст. 3 Закону про РРО).

Разом з тим, згідно з п. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Статтею 51 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Крім того, п. 6 ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Ураховуючи це, якщо закінчення строку подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та розрахункових книжок, припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Коментар редакції. Не радимо використовувати цю консультацію на практиці, адже наведені в ній аргументи не витримують критики. Вона може знадобитися лише у разі, коли ви вже здали звіт пізніше 15 числа, а 15 число прийшлося на вихідний день. Наприклад, це могло трапитися при поданні звіту за листопад (15.12.12 р. є вихідним днем — субота)

Чи має право суб’єкт господарювання здійснити повернення готівки через РРО, якщо оплата за даний товар була здійснена у безготівковій формі (із застосуванням POST-терміналу)?

(розділ 07.02)

Відповідь. Якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за неотриманий товар (ненадану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки — із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа, але у випадку використання банківської платіжної картки — без видачі готівкових коштів, тобто на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку.

Коментар редакції. На наш погляд, незаконною є вимога податківців щодо повернення коштів за товар у безготівковій формі, якщо оплата покупки була здійснена із банківської платіжної картки. Нашу позицію див у статті «Оплата за товари через платіжні термінали: організаційні та облікові моменти» // «БТ», 2012, № 32, с. 24

⁽¹⁾Використані скорочення: Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III; Порядок застосування РРО — Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614; Інструкція про заповнення звіту з РРО — Інструкція із заповнення «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № ЗВР-1, наведена у Додатку 2 до Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614; Порядок ведення КОРО — Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614; РРО — реєстратор розрахункових операцій; КОРО — книга обліку розрахункових операцій.

⁽²⁾ Остання редакція Державного реєстру РРО, затверджена наказом ДПСУ від 23.08.12 р. № 772// «БТ», 2012, № 37, с. 7.