СКОРИСТАТИСЬ ПРАВОМ
НА ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ
за податковою накладною
можна протягом 365 днів
Лист Державної податкової служби України від 13.01.12 р. № 1120/7/15-3417-22
«Щодо права платника ПДВ на податковий кредит за податковими накладними, які надійшли в іншому податковому періоді, ніж період їх виписки»
Нещодавно, у листі ДПСУ від 20.12.11 р. № 9749/7/15-3517* податківці ще раз підтвердили, що податкову накладну (ПН), яка зареєстрована у ЄРПН** у наступному звітному періоді, покупець може включити до податкового кредиту (ПК) того звітного періоду, в якому така ПН була виписана. У редакційному коментарі до цього листа ми висловили сподівання, що податківці у цьому питанні будуть послідовними і не будуть висувати додаткових умов (які не передбачені у Податковому кодексі України, далі — ПКУ) для формування ПК.
* Див. ком. «Податкові накладні, зареєстровані у ЄРПН, — ДПСУ за формування податкового кредиту у періоді виписки» // «БТ», 2012, № 4, с. 9.
**Єдиний реєстр податкових накладних.
Схоже, що ми не помилились. Адже у листі, що коментується, ДПСУ, роз'яснючи вимоги до відображення ПН у складі податкового кредиту, продемонструвала досить виважену позицію.
Так, нагадавши положення пп. 198.6, 201.10 та 201.11 ПКУ, якими урегульовано порядок формування ПК та видачі ПН, податківці досить лаконічно сформулювали вимоги до формування податкового кредиту (див. «Вимоги до ПН для формування податкового кредиту»).
| Вимоги до ПН для формування податкового кредиту Витяг із листа, що коментується « <…> платник ПДВ має право включити до складу податкового кредиту звітного періоду отримані податкові накладні, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів, а для платників, які застосовують касовий метод, — 60 календарних днів з дати оплати отриманих товарів незалежно від дати їх отримання від постачальника товарів/послуг. Таким чином, до податкового кредиту платник податку може включити суми податку на додану вартість по тих податкових накладних, щодо яких одночасно виконані такі умови (у разі дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених Кодексом): — оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 р. № 1379; — зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; — отримані в порядку, визначеному Кодексом; — взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку». |
На наш погляд, із викладеного можна зробити два дуже приємних для платників ПДВ висновки:
1. ПН, яка отримана у наступному звітному періоді після її виписки, може бути включена до ПК того звітного періоду, в якому вона виписана (звісно, якщо декларація з ПДВ за такий період ще не подана).
2. ПН, отримана вчасно, може бути відображена у складі ПК будь-якого звітного періоду протягом 365 календарних днів з дати її виписки (для платників, які застосовують касовий метод, — 60 календарних днів з дати оплати отриманих товарів). При цьому, що важливо, у листі не міститься вимог щодо будь-якого документального підтвердження факту отримання ПН. До того ж відображати її можна у відповідних рядках декларації (10.1 чи 15.1), а не в уточнюючому розрахунку.
Безумовно, залишається відкритим питання про те, як ПН, що включено до ПК не у періоді складання (отримання), відображати у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр).
Формально, у розд. II Реєстру, складеного за звітний період, мають бути відображені всі ПН, які отримані у такому звітному періоді.
При цьому прямих вказівок, про те, що ПН має бути відображена у декларації з ПДВ за такий звітний період немає (платник має право, а не обов'язок щодо відображення ПН у складі податкового кредиту). Так само немає прямих вимог про те, що ПН, яку включено до ПК, має бути відображена у Реєстрі саме за цей звітний період.
Однак, на наш погляд, логічніше у Реєстрі відображати лише ті ПН, які включено до декларації з ПДВ за звітний період, а ПН, які відкладено «до кращих часів», відображати у Реєстрі у тому періоді, в якому платник скористається правом на податковий кредит.
