ХМЕЛЕЗБІР:
правила стягнення
З набранням чинності Податковим кодексом глобальних змін у порядку нарахування та сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства не відбулося, варто відзначити лише збільшення у півтора раза ставки збору Законом № 3609.
У цій статті нагадаємо основні правла стягнення хмелезбору та звернемо увагу на відображення цього збору в обліку та звітності.
Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», s.detsyura@id.factor.ua
Платники хмелезбору
Загальні правила. Набрання чинності ПКУ не вплинуло на правила стягнення збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі — хмелезбір). Хоча цей збір не включено до переліку загальнодержавних (ст. 9 ПКУ) та місцевих (ст. 10 ПКУ) податків та зборів, принаймні до 01.01.15 р., він буде стягуватись. Це передбачено у п. 4 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Як і раніше, стягнення хмелезбору буде регулюватися Законом про хмелезбір.
Відповідно до ст. 1 Закону про хмелезбір платниками хмелезбору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво*.
* Відповідно до ст. 1 Закону № 481 алкогольні напої — продукти, отримані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з умістом спирту етилового понад 1,2 % об'ємних одиниць, що належать до товарних груп УКТ ЗЕД за кодами 22.04, 22.05, 22.06 і 22.08; пиво — насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий при бродінні охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
З цього визначення випливає, що сплачувати хмелезбір мають як юридичні особи, так і фізичні особи — підприємці, крім платників єдиного податку — п. 297.1 ПКУ, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.
Крім підприємств, які здійснюють лише реалізацію алкогольних напоїв, платниками хмелезбору відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону про хмелезбір є і виробники алкогольних напоїв та пива. Але виступають вони платниками цього збору лише за умови реалізації:
1) алкогольних напоїв та пива власного виробництва безпосередньо кінцевому споживачеві, тобто покупцям, які використовують алкогольні напої для споживання, а не для подальшого продажу (роздрібний продаж);
2) алкогольних напоїв та пива не власного виробництва. При цьому немає значення, хто є покупцем такої продукції (кінцевий споживач чи посередник).
Якщо ж виробники алкогольних напоїв та пива реалізують власну продукцію суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі (посередникам), то платниками хмелезбору вони не будуть.
Звернемо увагу, що такі правила визначення платників хмелезбору прямо застосовуються тоді, коли алкогольні напої та пиво реалізують за договорами купівлі-продажу. Якщо ж реалізація алкогольних напоїв та пива відбувається за договором комісії чи консигнації або договором доручення, то правила визначення платників цього збору мають певні особливості.
Договір комісії. При реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону про хмелезбір платниками хмелезбору може виступати або комісіонер (консигнатор) або комітент (консигнант). Усе залежить від того, хто із цих суб’єктів господарювання отримує кошти від реалізації алкогольних напоїв та пива на свій рахунок. Так, якщо кошти від реалізації алкогольних напоїв та пива за договором комісії (консигнації) надходять:
— на рахунок комісіонера (консигнатора), а потім комісіонер перераховує їх комітенту (консигнанту), то платником виступає комісіонер (консигнатор);
— напряму (безпосередньо від покупця) на рахунки комітента (консигнанта) оминаючи комісіонера (консигнатора), то платником хмелезбору в цьому випадку виступає комітент (консигнант).
Це правило не стосується виробників-комітентів, оскільки вони апріорі не є платниками хмелезбору, коли реалізують власні алкогольні напої та пиво суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі. Тобто, якщо кошти від реалізації алкогольних напоїв не кінцевому споживачу надходять напряму на рахунки виробника-комітента оминаючи комісіонера, то ні виробник-комітент (суб’єкт, який отримує гроші на свій рахунок), ні комісіонер не платять хмелезбір.
Якщо за такою схемою алкогольні напої чи пиво реалізуються кінцевому споживачу, то, як правило, грошові кошти отримує комісіонер, який і буде платником хмелезбору. Хоча не виключена ситуація, коли при безготівкових розрахунках у роздрібній торгівлі кошти від роздрібного продажу може отримувати виробник-комітент. У такій «екзотичній» ситуації платником хмелезбору буде такий виробник-комітент.
Звернемо увагу, що у випадку коли виробник алкогольних напоїв реалізує за договорами комісії (консигнації) не власні алкогольні напої та кошти надходять від покупця на рахунок такого комісіонера, то платником хмелезбору в цьому випадку буде комісіонер, бо в такому випадку він не є виробником. Це підтверджують і податківці у п. 2 листа ДПАУ від 05.06.09 р. № 11931/7/21-0117*.
* Див. ком. «Хмелезбір: ДПАУ роз'яснила деякі актуальні питання» // «БТ», 2009, № 27, с. 8.
Договір доручення. Крім договору комісії суб’єкти господарювання часто використовують при реалізації алкогольних напоїв та пива договори доручення. При визначенні платників хмелезбору в цьому випадку виникають деякі труднощі, якщо виручку отримує повірений, адже у ст. 1 Закону про хмелезбір про визначення платників хмелезбору при використанні таких договорів не згадується.
Податківці, користуючись цим неузгодженням, вимагають (лист ДПАУ від 31.03.10 р. № 3146/6/21-021**), щоб при реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами доручення визначали платників хмелезбору за тими самими правилами, що і при реалізації цих товарів за договором комісії.
** Див. ком. «Хмелезбір: ДПАУ дала відповіді на деякі запитання» // «БТ», 2010, № 18-19, с. 9.
На наш погляд, у цій ситуації слід керуватися нормами ч. 1 ст. 1 Закону про хмелезбір і вважати платником лише поручителя, оскільки в такій категорії договорів він виступає продавцем незалежно від того, хто отримує виручку від покупця, оскільки відповідно до ст. 1000 ЦКУ повірений укладає договір на продаж від імені поручителя.
Спеціальна ж норма про визначення платника залежно від того, на чий рахунок надходять гроші (ч. 3 ст. 1 Закону про хмелезбір), стосується лише встановлення платника хмелезбору при реалізації алкогольних напоїв та пива для договорів комісії (консигнації), в яких комісіонер (консигнатор) продає товари від свого імені. А тому проводити аналогію між договорами комісії та доручення, на наш погляд, не коректно. Крім того, якби законодавець передбачав можливість застосування таких спеціальних правил і для договорів доручення, то він згадав би їх у ч. 3 ст. 1 Закону про хмелезбір.
Об’єкт оподаткування
Об'єктом оподаткування хмелезбором відповідно до ст. 2 Закону про хмелезбір є виручка — товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.
На жаль, у Законі про хмелезбір немає чіткого визначення терміна «виручка», який би суб’єкти господарювання могли використовувати для розрахунку розміру збору. Тому для роз’яснення цього терміна звернемося до консультацій податківців. Так, у п. 3 листа від 05.06.09 р. № 11931/7/21-0117 податківці зробили спробу дати пояснення терміна «виручка». Зокрема, вони вказали, що по своїй суті хмелезбір є податком з обороту, а тому термін «виручка від реалізації» означає не що інше як торговельний оборот, тоді як у діючих нормативно-правових актах з бухгалтерського обліку термін «виручка від реалізації» означає «дохід».
Для визначення об’єкта оподаткування, на наш погляд, слід використовувати значення кредиту рахунка 70 «Дохід від реалізації», тобто враховувати загальний дохід (виручку) від реалізації продукції, товарів без вирахування непрямих податків (ПДВ, акцизного збору тощо). Що стосується наданих знижок, вартості повернених алкогольних напоїв та пива, то при розрахунку розміру хмелезбору їх враховувати не потрібно, оскільки на їх суму зменшується виручка.
Звернемо увагу, що крім об’єкта оподаткування у Законі про хмелезбір, як і в інших нормативно-правових актах, що регулюють сплату хмелезбору, не вказано коли ж саме виникають податкові зобов’язання зі хмелезбору: в момент отримання виручки від реалізації чи після відвантаження продукції.
Податківці у своїх роз’ясненнях (листи від 14.01.2000 р. № 526/7/16-2317 та від 23.03.10 р. № 5839/7/21-0117*) при вирішенні цього питання зайняли доволі лояльну позицію: податкове зобов'язання зі сплати виникає у господарюючого суб'єкта, який реалізує алкогольні напої та пиво, за правилом «двох подій» — тобто після здійснення обороту з реалізації (відвантаження продукції) та отримання виручки від реалізації.
* Див. ком. «ДПАУ про правило «двох подій» для хмелезбору» // «БТ», 2010, № 27, с. 13.
Таким чином, у випадку коли першою подією було відвантаження товару, то зобов’язання зі сплати хмелезбору виникнуть на дату отримання компенсації (друга подія). У зворотній ситуації, коли першою подією було отримання компенсації вартості товару, зобов’язання зі сплати хмелезбору виникнуть на дату відвантаження товару (друга подія).
У зв’язку з цим отримання авансу або відвантаження алкогольних напоїв і пива покупцю, оплата за які відбудеться в майбутньому, не призводять до виникнення зобов’язань зі сплати хмелезбору.
Нарахування та сплата хмелезбору
Визначивши об'єкт обкладення та момент визначення податкових зобов’язань зі хмелезбору, суб’єкту господарювання буде нескладно розрахувати його розмір. Для розрахунку суми збору потрібно виручку (товарооборот), отриману від реалізації алкогольних напоїв та пива, помножити на ставку хмелезбору.
Розмір ставки хмелезбору відповідно до ст. 3 Закону про хмелезбір з 01.08.11 р. становить 1,5 % від об'єкта оподаткування (відповідні зміни внесені до ст. 3 Закону про хмелезбір Законом № 3609). До 01.08.11 р. ставка хмелезбору складала 1 % від об’єкта оподаткування.
Звернемо увагу на визначення ставки хмелезбору з перехідних операцій, які могли виникнути при зміні ставки оподаткування (наприклад, відвантажено алкогольні напої до 1 серпня, а отримано виручку після, або навпаки: отримано виручку до 1 серпня, а відвантажено продукцію після). Вважаємо, що в таких операціях нараховувати хмелезбір слід за новою ставкою (1,5 %). Пов’язано це з тим, що моментом виникнення зобов’язань зі сплати хмелезбору, як було зазначено вище, є друга подія (або отримання коштів за раніше відвантажені алкогольні напої, або відвантаження уже оплаченої продукції), при здійсненні якої уже діяла нова ставка хмелезбору.
Подавати Розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі — Розрахунок), форма якого затверджена наказом ДПАУ від 01.12.09 р. № 671, потрібно щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, до органу ДПС за місцем перебування на податковому обліку.
Якщо платник припиняє діяльність, пов'язану з продажем алкогольних напоїв та пива, для того щоб на законних підставах не подавати Розрахунок, йому слід подати заяву до податкової інспекції з проханням виключити його з числа платників хмелезбору. Інакше платнику можуть загрожувати штрафні санкції за неподання податкової звітності.
Сплачувати визначену у Розрахунку суму збору потрібно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання Розрахунку.
Заповнення звітності
Нагадаємо порядок заповнення табличної частини Розрахунку, у якій безпосередно нараховується хмелезбір:
— у гр. 2 «Вид товару» платник хмелезбору може вказати дві назви: «алкогольні напої» та/або «пиво». Для кожного з цих товарів у Розрахунку відводяться окремі рядки (тобто у розрахунку максимум може бути два рядки);
— у гр. 3, 5, 7 указується сума виручки, отримана від реалізації товарів за договором комісії в оптовій і роздрібній торговельній мережі та в мережі громадського харчування. Ці графи в розрахунку можуть бути заповнено як комісіонером (консигнатором), так і комітентом (консигнантом), якщо такий суб'єкт отримує виручку безпосередньо від покупця;
— у гр. 4, 6, 8 указується сума виручки, отримана від реалізації товарів в оптовій і роздрібній торговельній мережі та в мережі громадського харчування за іншими договорами;
— у гр. 9 зазначається загальна сума виручки, отримана за звітний місяць, яка підлягає оподаткуванню (сума рядків 3 — 8);
— у гр. 10 проставляється сума хмелезбору, що підлягає сплаті до бюджету. Для її визначення необхідно показник гр. 9 помножити на 1,5 %, або на коефіцієнт 0,015.
Звернемо увагу, що відповідно до п. 4 Порядку № 671 суми збору у Розрахунку за кожний податковий (звітний) місяць проставляються у гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. Судячи з напису «грн.» перед табличною частиною Розрахунку, суми виручки в ньому також слід зазначати у гривнях без копійок.
Однак податківці у консультації, наведеній у ЄБПЗ (розд. 15.05), вказують, що зазначати розмір виручки у Розрахунку слід у гривнях з копійками, а суму податкового зобов’язання, що підлягає сплаті до бюджету (гр. 10), у гривнях. На наш погляд, такий підхід невірний, оскільки Порядок № 671 окремих вимог для заповнення гр. 3 — 9 не висуває, а тому заповнювати їх потрібно за загальними правилами, встановленими у п. 4 Порядку № 671: у гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Приклад 1. Підприємство, яке здійснює оптову торгівлю, отримало від покупця передоплату за алкогольні напої в сумі 600 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 100 тис. грн.) У рахунок цієї передоплати відвантажено товарів на суму 360 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 60 тис. грн.).
Крім того, покупцю відвантажено партію пива на суму 420 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 70 тис. грн.), за яку отримано оплату в сумі 300 тис. грн.
У цьому випадку в підприємства-продавця виникає об'єкт обкладення хмелезбором:
— щодо алкогольних напоїв — у сумі 360 тис. грн.;
— щодо пива — 300 тис. грн.
Усього 660 тис. грн. (360 тис. грн. + 300 тис. грн.).
Сума хмелезбору становитиме 9900 грн. (660000 х 1,5 %).
Приклад заповнення Розрахунку за даними прикладу 1 наведено на рис. 1 на с. 44.
Приклад 2. Підприємство-комісіонер здійснює оптовий та роздрібний продаж алкогольних напоїв, отриманих від виробника за договором комісії. Виручка від роздрібного продажу надходить підприємству-комісіонеру, а від оптового продажу — виробнику-комітенту. Комісійна винагорода становить 11 %.
Протягом місяця отримано на комісію товарів на суму 800 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 133333,33. грн.) Виручка від роздрібного продажу за місяць склала 420 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 70 тис. грн.), її за вирахуванням комісійної винагороди (46,2 тис. грн.) перераховано комітенту. Оптовим покупцям відпущено товарів на суму 200 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 33333,33 тис. грн.), виручку за які отримав комітент (комісіонер отримав від комітента комісійну винагороду в сумі 22 тис. грн.).
У цьому прикладі об'єктом обкладення хмелезбором буде лише виручка комісіонера, отримана від роздрібного продажу алкогольних напоїв (420 тис. грн.).
Сума хмелезбору становитиме 6300 грн. (420000 х 1,5 %).
У комітента виручка, отримана від оптового продажу алкогольних напоїв, не обкладається хмелезбором, оскільки він є виробником.
Приклад заповнення Розрахунку за даними прикладу 2 наведено на рис. 2 на с. 44.
Виправлення помилок
Якщо суб’єкт господарювання самостійно виявляє помилки, допущені в поданому Розрахунку, він може для виправлення такої помилки до закінчення граничного строку його подання подати новий звітний Розрахунок за такий період. При цьому попередній Розрахунок вважається недійсним і штрафні санкції до платника не застосовуються.
Якщо ж граничний строк подання Розрахунку, в якому було допущено помилку, вже минув, то для виправлення такої помилки платник хмелезбору має подати Уточнюючий розрахунок за звітний період, у якому було допущено помилку, із розкриттям інформації про суму податкового зобов'язання в результаті самостійно виявлених помилок.
Звітний Розрахунок і Уточнюючий мають однакову форму. Для перетворення «звичайного» Розрахунку на Уточнюючий потрібно у шапці Розрахунку поставити позначку «Х» в полі «Уточнюючий» (код 013).
Разом із Розрахунком потрібно надати Довідку про суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, яка зменшує або збільшує податкове зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки в попередніх звітних періодах, форма якої затверджена наказом ДПАУ від 01.12.09 р. № 671 (далі — Довідка).
Для того щоб виправити помилку, платник хмезбору має в Уточнюючому розрахунку вірно розрахувати розмір хмелезбору (порядок заповнення цього Розрахунку не відрізняється від порядку заповнення звітного Розрахунку), а в Довідці провести уточнення показників.
Довідка заповнюється таким чином:
1) у ряд. 1 вказують суму хмелезбору, задекларовану в періоді, в якому допущено помилку. Тобто в цей рядок переносяться дані із гр. 10 Розрахунку хмелезбору, в якому було допущено помилку;
2) у ряд. 2 зазначають вірно розраховану суму хмелезбору, що підлягає сплаті згідно з Уточнюючим розрахунком. У цей рядок переносять значення гр. 10 Уточнюючого розрахунку;
3) якщо була допущена помилка, що призвела до завищення податкових зобов’язань із хмелезбору, то заповнюється ряд. 3, в якому вказується додатна різниця показників ряд. 1 і ряд. 2. При цьому в ряд. 4 і 5 слід поставити прочерки;
4) якщо була допущена помилка, що призвела до заниження податкових зобов’язань із хмелезбору, то суб’єкт господарювання заповнює ряд. 4 (у ряд. 3 ставиться прокреслення), в якому вказує різницю показників ряд. 2 і ряд. 1.
Крім цього платник податку має заповнити ряд. 5, в якому він повинен вказати суму самоштрафу у розмірі 3 % від суми, вказаної у ряд. 4.
Зверніть увагу, що у «застарілій» формі Довідки вказано розмір самоштрафу 5 %. Однак згідно з п. 50.1 ПКУ при виправленні помилки в Уточнюючому розрахунку платник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 3 %, а при виправленні помилки в звітності за наступний звітний період — 5 %. Проте п. 18 Порядку № 671 та форма Розрахунку передбачають можливість виправлення помилок лише через Уточнюючий розрахунок.
Крім того варто зауважити, що крім штрафу за заниження податкового зобов’язання відповідно до ст. 129 ПКУ платник хмелезбору має сплатити до бюджету пеню, яка нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Розмір пені визначається з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, діючої на день заниження (абз. 2 п. 129.4 ПКУ).
У формі Довідки спеціального рядка для відображення такої пені не передбачено. Наскільки нам відомо, нарахування такої пені податківцями в автоматичному режимі не проводиться, бо в Інструкції № 953 порядок нарахування такої пені не визначено. Тому, скоріше за все, сума сплаченої пені буде обліковуватись у особовому рахунку як переплата, поки її не буде нараховано в особовому рахунку за результатами документальної перевірки.
Приклад 3. Підприємство, яке здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями, 10 лютого 2012 року виявило, що у грудні 2011 року воно не включило при розрахунку хмелезбору до бази оподаткування оплату у розмірі 100 тис. грн. за відвантажені у листопаді алкогольні напої.
Крім цього, за грудень підприємство отримало від покупців передоплату за алкогольні напої у сумі 720 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 120 тис. грн.) У рахунок цієї передоплати відвантажено товарів на суму 660 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 110 тис. грн.).
Суму донарахованого податкового зобов’язання, штрафних санкцій і пені було сплачено 10 лютого 2012 року.
У цьому випадку у підприємства виникає об'єкт обкладення хмелезбором у розмірі 760 тис. грн. (100000 + 660000), хоча у Розрахунку за грудень було відображено об'єктом обкладення хмелезбором у розмірі 660 тис. грн. і нараховано хмелезбір на суму 9900 (660000 х 1,5 %).
Щоб виправити допущену помилку, суб’єкт господарювання має подати Уточнюючий розрахунок (рис. 3 на с. 44), де має бути вказано вірно нарахований розмір хмелезбору (760000 х 1,5 % = 11400 грн.), та Довідку (рис. 4 на с. 44), де вказується сума заниження податкового зобов’язання (11400 - 9900 = 1500 грн.) та сума самоштрафу (1500 х 3 % = 45 грн.).
За даними прикладу платник сплатив суму недоплати і штраф 10.02.12 р. Крім цього, йому слід сплатити пеню за період заниження — з 31.01.12 р. по 10.02.12 р. включно (за 11 днів).
Ураховуючи те, що облікова ставка НБУ становила 7,75 %, сума пені складе: 4,20 грн. (1500 х 11 : 365 х 1,2 х 7,75 %).
Отже, подаючи Уточнюючий розрахунок та Довідку, платник повинен сплатити занижене зобов'язання, штрафну санкцію та пеню у розмірі 1549,20 грн. (1500,00 + 45,00 + 4,20).
Експрес-відповіді
| Запитання | Відповідь |
| 1 | 2 |
| Чи сплачується хмелезбір з виручки від реалізації безалкогольного пива? | На думку ДПАУ (листи від 16.03.10 р. № 2607/6/21-0215(1) та від 31.03.10 р. № 3146/6/21-0215), виручка від реалізації безалкогольного пива має оподатковуватися хмелезбором. Пояснюють податківці це тим, що у розумінні Закону про хмелезбір терміни «пиво безалкогольне» і «пиво», визначені у ст. 1 Закону № 481, є поняттями рівнозначними (незалежно від того, обкладається така продукція акцизним збором чи ні). |
|
| А тому можна говорити, що безалкогольне пиво по суті є безалкогольним напоєм і не відноситься до категорії «пиво», а тому виручка від реалізації такого напою не є об'єктом оподаткування хмелезбором. Зважаючи на це платники збору можуть спробувати відстояти своє право не оподатковувати виручку від реалізації безалкогольного пива хмелезбором |
| Чи сплачується хмелезбір при реалізації слабоалкогольних напоїв? | Так, сплачується, оскільки слабоалкогольні напої згідно із Законом № 481 підпадають під більш широке поняття «алкогольні напої». Це підтверджують і податківці у листі від 31.03.10 р. № 3146/6/21-0215(2) |
| Чи оподатковується хмелезбором реалізована продукція власного виробництва (креми, десерти, кава, кондитерські вироби), при виготовленні якої використовувались алкогольні напої? | ДПАУ, даючи відповідь на таке запитання у листі від 05.06.09 р. № 11931/7/21-0117 та в консультації, наведеній у ЄБПЗ (розд. 15.02), дійшла до такого висновку: при реалізації в мережі громадського харчування продукції власного виробництва (креми, десерти, кава, кондитерські вироби), при приготуванні якої використовуються алкогольні напої, об’єкт оподаткування хмелезбором виникає лише в тому випадку, коли виручка від реалізації продукції власного виробництва та від реалізації алкогольних напоїв, використаних при виробництві такої продукції, відображається окремо по кредиту рахунка 70 «Дохід від реалізації робіт і послуг». |
| Як сплачувати хмелезбір при реалізації алкогольних коктейлів? | При реалізації алкогольних коктейлів виникає запитання: з якої виручки слід платити хмелезбір: з усієї суми чи виходячи з вартості алкогольних складових коктейлю? Чинне законодавство не містить прямої відповіді на це запитання. |
| (1)Див. Калейдоскоп документів «Хмелезбір потрібно сплачувати і за безалкогольне пиво» // «БТ», 2010, № 16. (2)Див. ком. «Хмелезбір при реалізації коктейлів: потрібно платити з алкогольної складової — думка Мінекономіки» // «БТ, 2007, № 36, с. 9. | |
Відображення в обліку
Податковий облік. У податковому обліку згідно з абз. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ сума хмелезбору включається до складу інших витрат операційної діяльності як сума нарахованих податків та зборів, установлених ПКУ .
У декларації з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року його сума відображається в рядку 06.5.13 додатка ІВ до декларації, а починаючи з І кварталу 2012 року у рядку 06.4.13 додатка ІВ до декларації.
Бухгалтерський облік. У бухгалтерському обліку сума хмелезбору при визначенні чистого доходу вираховується з доходу підприємства. Це випливає з п. 16 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», в якому прямо сказано, що сума хмелезбору відображається у вільному рядку (025) форми № 2 «Звіт про фінансові результати».
Безпосередньо в обліку відображати інформацію про нарахований та перерахований хмелезбір, на наш погляд, слід на субрахунку 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами». При цьому нарахування хмелезбору відображається по дебету субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» і кредиту субрахунку 642, а перерахування нарахованих сум до бюджету — по дебету субрахунку 642 і кредиту субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
Оскільки, як було згадано вище, зобов'язання зі сплати хмелезбору виникають за другою подією (тобто після того, як підприємство і відвантажило продукцію, і отримало за неї оплату), виникає потреба якимось чином узагальнювати інформацію про суму збору при реалізації алкогольних напоїв та пива на умовах подальшої оплати. Ми рекомендуємо для цього відкрити до субрахунку обліку хмелезбору такі субрахунки третього порядку:
— 642/Х/1 «Поточне зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства»;
— 642/Х/2 «Відстрочені зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства».
Приклад 4. Підприємство придбало у виробника партію алкогольних напоїв. Придбані алкогольні напої реалізовано оптовому покупцю за 90000 грн. (у тому числі ПДВ — 15000 грн.):
— 18.01.12 р. було отримано передоплату від покупця в сумі 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.);
— 20.01.12 р. відвантажено першу партію товару на суму передоплати 60000 грн. (у тому числі ПДВ — 10000 грн.);
— 27.01.12 р. відвантажено другу партію товару вартістю 30000 грн. (у тому числі ПДВ — 5000 грн.);
— 02.02.12 р. отримано оплату за раніше відвантажений товар у сумі 30000 грн. (у тому числі ПДВ — 5000 грн.).
Порядок відображення таких операцій у бухгалтерському та податковому обліку наведено у таблиці.
За даними прикладу суб’єкт господарювання має сплатити хмелезбору за січень 900 грн., а за лютий — 450 грн.
На цьому все. Сподіваємося, що ця стаття надасть вам вичерпну інформацію для своєчасного і вірного розрахунку хмелезбору та подання звітності.
Відображення хмелезбору в обліку підприємства
| Дата | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Податковий облік | |||
| Дт | Кт | сума, грн. | доходи | витрати | ||
| Січень | ||||||
| 18.01.12 | Отримано передоплату від покупця | 311 | 681 | 60000 | — | — |
| Відображено податкові зобов'язання з ПДВ | 643 | 641 | 10000 | — | — | |
| 20.01.12 | Відвантажено покупцю першу партію товару (на суму передоплати) | 361 | 702 | 60000 | 50000 | — |
| Списано раніше відображену суму податкових зобов'язань | 702 | 643 | 10000 | — | — | |
| Нараховано податкові зобов'язання щодо хмелезбору (60000 х 1,5 %) | 702 | 642/Х/1 | 900 | — | — (1) | |
| Списано балансову вартість першої партії реалізованого товару | 902 | 281 | 44550 | — | 44550 | |
| Відображено залік заборгованості | 681 | 361 | 60000 | — | — | |
| 27.01.12 | Відвантажено покупцю другу партію товару | 361 | 702 | 30000 | 25000 | — |
| Відображено податкове зобов'язання з ПДВ | 702 | 641 | 5000 | — | — | |
| Відображено суму хмелезбору у складі виручки від реалізації (30000 х 1,5 %) | 702 | 642/Х/2 | 450 | — | — | |
| 31.01.12 | Списано балансову вартість другої партії реалізованого товару | 902 | 281 | 22950 | — | 22950 |
| Сформовано фінансовий результат | 791 | 902 | 67500 | — | — | |
| 702 | 791 | 73650 | — | — | ||
| 31.01.12 | Залишки по субрахунках 641/Х/1 і 641/Х/2 | — | 642/Х/1 | 900 | — | 900(1) |
| — | 642/Х/2 | 450 | — | — | ||
| Отже, за результатами січня підприємство має задекларувати податкове зобов'язання щодо хмелезбору в розмірі 900 грн. (кредитове сальдо по субрахунку 642/Х/1) | ||||||
| Лютий | ||||||
| 02.02.12 | Оплачено покупцем другу партію товару, відвантажену в січні 2012 року | 311 | 361 | 30000 | — | — |
| Нараховано податкові зобов'язання щодо хмелезбору (30000 х 1,5 %) | 642/Х/2 | 642/Х/1 | 450 | — | — (1) | |
| 20.02.12 | Сплачено до бюджету хмелезбір за січень 2012 року | 642/Х/1 | 311 | 900 | — | — |
| 29.02.12 | Залишки по субрахунку 641/Х/1 | — | 642/Х/1 | 450 | — | 450(1) |
| Отже, за результатами лютого підприємство має задекларувати податкове зобов'язання щодо хмелезбору в розмірі 450 грн. (кредитове сальдо по субрахунку 642/Х/1). | ||||||
| (1) Відображати у складі витрат нарахований хмелезбір відповідно до п.п. 138.5.1 ПКУ слід в останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з цього збору. | ||||||
<…>
| № з/п | Вид товару | Сума виручки від реалізації товарів | Всього виручки до оподаткування | Сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету | |||||
| в оптовій торговельній мережі | у роздрібній торговельній мережі | у мережі громадського харчування | |||||||
| за договорами комісії | за іншими договорами | за договорами комісії | за іншими договорами | за договорами комісії | за іншими договорами | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1 | Алкогольні напої | — | 360000 | — | — | — | — | 360000 | 5400 |
| 2 | Пиво | — | 300000 | — | — | — | — | 300000 | 4500 |
| Разом | 9900 | ||||||||
Рис. 1. Фрагмент заповнення Розрахунку хмелезбору за даними прикладу 1
<…>
| № з/п | Вид товару | Сума виручки від реалізації товарів | Всього виручки до оподаткування | Сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету | |||||
| в оптовій торговельній мережі | у роздрібній торговельній мережі | у мережі громадського харчування | |||||||
| за договорами комісії | за іншими договорами | за договорами комісії | за іншими договорами | за договорами комісії | за іншими договорами | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1 | Алкогольні напої | — | — | 420000 | — | — | — | 420000 | 6300 |
| — | — | — | — | — | — | — | — | — | — |
| Разом | 6300 | ||||||||
Рис. 2. Фрагмент заповнення Розрахунку хмелезбору за даними прикладу 2
<…>
| № з/п | Вид товару | Сума виручки від реалізації товарів | Всього виручки до оподаткування | Сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету | |||||
| в оптовій торговельній мережі | у роздрібній торговельній мережі | у мережі громадського харчування | |||||||
| за договорами комісії | за іншими договорами | за договорами комісії | за іншими договорами | за договорами комісії | за іншими договорами | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1 | Алкогольні напої | — | 760000 | — | — | — | — | 760000 | 11400 |
| — | — | — | — | — | — | — | — | — | — |
| Разом | 11400 | ||||||||
Рис. 3. Фрагмент заповнення Уточнюючого розрахунку за даними прикладу 3
<…>
| 1. Сума збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, що підлягає сплаті згідно з розрахунком, у якому виявлено помилку | 9900 |
| 2. Сума збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, що підлягає сплаті згідно з уточнюючим розрахунком | 11400 |
| 3. Сума збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, яка зменшує податкові зобов'язання у результаті виправлення помилки (рядок 1 - рядок 2) | — |
| 4. Сума збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, яка збільшує податкові зобов'язання у результаті виправлення помилки (рядок 2 - рядок 1) | 1500 |
| 5. Сума самостійно нарахованого штрафу в розмірі п'яти відсотків від суми недоплати (рядок 4 х 5 %) | 45 |
<…>
Рис. 4. Фрагмент заповнення Довідки при виправлення помилки за даними прикладу 3
Документи і скорочення статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
Закон про хмелезбір — Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.99 р. № 587-XIV.
Закон № 481 — Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.
Порядок № 671 — Порядок заповнення розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджено наказом ДПАУ від 01.12.09 р. № 671.
Порядок № 613 — Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, у редакції постанови КМУ від 04.04.07 р. № 613.
Інструкція № 953 — Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена наказом ДПАУ від 17.12.10 р. № 953.
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua
