ВІД’ЄМНЕ ЗНАЧЕННЯ ПДВ
«СТАРШЕ» 1095 ДНІВ
ураховується у декларації до повного
погашення — роз'яснення ДПСУ
Лист Державної податкової служби України від 12.01.12 р. № 808/7/15-3417-16
«Щодо порядку відображення у податковій декларації з ПДВ залишку від'ємного значення, з дати виникнення якого минуло 1095 днів»
У листі, що коментується, податківці підтвердили висновок, який раніше було зроблено у роз'ясненнях із ЄБПЗ** (розд. 130.25 та 130.20.01): залишок від'ємного значення, яким платник ПДВ не скористався протягом 1095 днів, відображається у декларації з ПДВ до повного погашення.
** Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПСУ: www.sta.gov.ua
Дійсно, у п. 200.3 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) передбачено, що від'ємне значення ПДВ, розраховане за звітний період, ураховується у зменшення суми податкового боргу, а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 ПКУ, якщо і в наступному податковому періоді теж отримано від'ємне значення ПДВ, то:
— бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка фактично сплачена постачальникам або до бюджету (за умови, що платник не підпадає під обмеження, передбачені у п. 200.5 ПКУ);
— залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду.
При цьому жодних обмежень на таке зарахування не встановлено (див. «Залишок від'ємного значення враховується до повного його погашення» на с. 12).
| Залишок від'ємного значення враховується Витяг із листа, що коментується «Таким чином, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення». |
Хоча тут податківці говорять про залишок, який платник ПДВ не мав права заявляти до відшкодування, такий підхід має застосовуватись до будь-якго залишку, незалежно від причин, за якими такі суми потрапили до ряд. 24 декларації з ПДВ.
Як правило, спроби зменшити від'ємне значення ПДВ, за яким минуло 1095 днів, пов'язані з помилковим тлумаченням положень п. 102.5 ПКУ, у якому передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Ця норма передбачає, що після вказаного терміну платник не може:
— повернути із бюджету суми надмірно сплачених коштів (переплату);
— подати заяву про бюджетне відшкодування ПДВ.
Однак ці обмеження не стосуються суми від'ємного значення ПДВ, яке включається до податкового кредиту (зменшує поточні зобов'язання), але не заявляється до відшкодування.
Слід звернути увагу на початок відліку строку давності. Його відлік потрібно розпочинати не з моменту виникнення права на податковий кредит чи моменту сплати ПДВ постачальнику, а з дати виникнення права на декларування бюджетного відшкодування.
Такою датою буде перше число місяця, наступного за місяцем, у якому суму ПДВ було сплачено постачальнику. Якщо на такий момент платник не мав права заявляти бюджетне відшкодування, то право на отримання бюджетного відшкодування виникне лише з першого числа місяця, у якому платник міг подати заяву на бюджетне відшкодування.
Поява листа, що коментується, свідчить, що деякі податківці на місцях не полишають незаконні спроби «обрізати» залишки від'ємного значення, за якими минуло 1095 днів з моменту їх виникнення. Сподіваємось, що тепер податківці перестануть боротись із потенційною загрозою бюджету, яку вони вбачають у залишках від'ємного значення ПДВ, яке обліковується у р. 24. декларації з ПДВ.
