Псування імпортованих товарів понад
норми вважається використанням
не в господарській діяльності
Підприємство імпортувало товар (продукти харчування). Частина товару зіпсувалася, що підтверджується документами відповідних інстанцій (висновок санепідемстанції тощо). Які податкові наслідки виникають у податковому обліку прибутку та ПДВ?
(м. Одеса)
На жаль, податкові наслідки при списанні такого зіпсованого товару невтішні.
Згідно з п. 140.3 ПКУ до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку або технічних (виробничих) втрат і витрат з розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розмір, визначений Кабміном або уповноваженим ним центральним органом виконавчої влади, або іншим органом, визначеним законодавством України. У цьому випадку псування товарів відбулося понад норми природного убутку, тому до податкових витрат вартість такого товару не потрапляє.
Що стосується ПДВ, то згідно з п. 189.1 ПКУ у разі поставки товарів/послуг у межах балансу платника податків для невиробничого використання, поставки товарів/послуг та виробничих основних засобів відповідно до п. 198.5 ПКУ, використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів база оподаткування визначається виходячи з балансової вартості на момент переведення (поставки), а для товарів/послуг — не нижче ціни придбання. Чому ми наголошуємо на використанні товарів у негосподарській діяльності?
Господарська діяльність — діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу (п.п. 14.1.36 ПКУ).
Підприємство придбало і ввезло в Україну товар з метою реалізації та отримання доходу. З певних причин товар зіпсувався, і якщо винну в цьому особу не буде встановлено, то підприємство зазнає збитків. Безумовно, з позиції ведення бізнесу, факт псування товару безпосередньо пов'язаний з господарською діяльністю. Однак, з позиції оподаткування, реалізації зіпсованого товару немає, дохід не отримано, результатом чого є негосподарське використання товарів з відсутністю витрат і необхідністю нарахування податкових зобов'язань з ПДВ виходячи з цін не нижче за ціну придбання. Зауважимо: якщо податкові зобов'язання з ПДВ при імпорті визначалися виходячи з митної вартості, яка перевищує фактурну вартість, то при списанні зіпсованого товару нараховувати ПДВ необхідно виходячи з такої митної вартості.
У бухгалтерському обліку списання зіпсованого товару відображається записом:
— Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» — Кт 281 — на вартість товару без урахування ПДВ
— Дт 947 — Кт 641 — на суму нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ (виписуємо податкову накладну у двох примірниках, зазначивши тип причини «04»).
Одночасно збитки від псування товару відображаються на позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей на субрахунку 072 відображається після вирішення питання про винних осіб з одночасними записами по дебету субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредиту субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» у сумі, яка підлягає відшкодуванню винними особами. Докладніше про порядок обліку операцій зі списання ТМЦ див. у статтях «Н евиробниче використання основних засобів і товарів: нові правила податкового обліку» // 2011, № 45, с. 30 та «Результати інвентаризації у 2011 році: ураховуємо нові податкові правила»// 2011, № 45, с.37).
Жанна СЕМЕНЧЕНКО
