«ГОТЕЛЬНА» ПІЛЬГА:
ДПСУ роз’яснила деякі актуальні питання
Лист Державної податкової служби України від 30.12.11 р. № 10992/7/15-1217
«Щодо пільгового оподаткування прибутку суб'єктів господарювання, які надають готельні послуги»
Відповідно до п.п. «а» п. 17. підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі — ПКУ) тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 01.01.11 р. звільняють від обкладення податком на прибуток прибуток суб’єкта господарювання, отриманий від надання готельних послуг (група 55 КВЕД ДК 009:2005) у готелях категорій «п'ять зірок», «чотири зірки» і «три зірки», у тому числі новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрацію існуючих будівель і споруд (за умови, що дохід від реалізації послуг з розміщення шляхом надання номера для тимчасового проживання складає не менше 75 % сукупного доходу такого суб’єкта господарської діяльності за відповідний податковий (звітний) період, у якому застосовується пільга).
У листі, що коментується, ДПСУ роз’яснила деякі спірні питання застосування цієї норми.
1. Обкладення податком на прибуток залишку звільнених від оподаткування коштів . Відповідно до п. 5 Порядку використання коштів, вивільнених від оподаткування у зв'язку з наданням відповідно до пп. 15, 17 — 19 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пільг з податку на прибуток підприємств, затвердженого постановою КМУ від 28.02.11 р. № 299 (далі — Порядок № 299) у разі невикористання платником податку залишків вивільнених коштів станом на 1 квітня року, що настає за періодом звільнення від обкладення податком на прибуток підприємств, передбаченим пп. 15, 17 — 19 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ , його податкові зобов'язання із зазначеного податку за I квартал такого року підлягають збільшенню на суму залишку.
Незрозумілим лишається те, що розуміти під терміном «період»: загальний період дії пільги (10 років, що починається з 01.01.11 р.) чи будь-який звітний рік (з 01.01 по 31.12), у якому надається пільга. І, як наслідок, є запитання: чи слід щороку обкладати податком на прибуток залишок вивільнених коштів, що залишилися невикористані станом на 1 квітня відповідного року.
У листі, що коментується, ДПСУ зайняла ліберальну позицію. Автори листа вказали, що оскільки «готельна» пільга діє з 01.01.11 р. протягом 10 років, то періодом звільнення від оподаткування слід вважати саме загальний строк дії пільги. А тому обкладати податком на прибуток залишок вивільнених та невикористаних коштів готелі повинні будуть лише після закінчення такого 10-річного терміну, а не щорічно.
У зв’язку з таким роз’ясненням податківців дещо незрозумілим є включення Мінфіном до оновленої форми Звіту про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів, форма якого затверджена наказом МФУ від 21.12.11 р. № 1685 (див. «БТ», 2012, № 4, с. 7), рядка 3 «Кошти, вивільнені від оподаткування у минулому році, але не використані станом на 1 квітня звітного року», який має заповнюється за звітний (податковий) період — I квартал. Оновлений Звіт вперше подається починаючи з I кварталу 2012 року (див. також с. 14 цього номера).
Сподіваємося, що найближчим часом це непорозуміння буде вирішене.
2. Використання вивільнених від оподаткування коштів. Вивільнені від оподаткування кошти готелі мають використовувати на збільшення обсягів виробництва (надання послуг), переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, пов'язаних з основною діяльністю такого платника податку, та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, і сплату процентів за ними (п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ та п. 2 Порядку № 299). При цьому детально ні в ПКУ, ні в Порядку № 299 не вказано, які саме напрямки використання коштів відносяться до цільового використання, що фактично вимагає від суб’єктів господарювання у кожному випадку доводити, що використання коштів є цільовим.
Тому в листі, що коментується, ДПСУ визнала, що витрати на оплату послуг, які надаються готелю сторонніми особами (наприклад, туристичними фірмами) по залученню нових клієнтів, готелі можуть компенсувати за рахунок коштів, вивільнених від обкладення податком на прибуток. Пояснюється це тим, що надання таких послуг сприяє збільшенню обсягів надання готельних послуг.
3. Визначення критерію застосування «готельної» пільги. Для того щоб готель мав право скористатися пільгою, що розглядається, він має дотримуватися умови відповідно до якої дохід від реалізації «послуг з розміщення шляхом надання номера для тимчасового проживання» має складати не менше 75 % сукупного доходу такого суб'єкта господарської діяльності за відповідний податковий (звітний) період, у якому застосовується пільга.
Питання полягає в тому, що розуміти під «послугами з розміщення шляхом надання номера для тимчасового проживання». Існувала небезпека, що при буквальному прочитанні під такими послугами могли розуміти лише вартість «ліжка», без урахування інших послуг, що входять до вартості готельного номера.
Хоча, якщо звернутися до Закону України «Про туризм» від 15.09.95 р. № 324/95-ВР та п. 1.3 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.04 р. № 19, під готельною послугою розуміють дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також іншу діяльність, пов'язану з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних (обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що включається до ціни номера (місця) і надається споживачу згідно з укладеним договором) та додаткових послуг (обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю, замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором), що надаються споживачу відповідно до категорії готелю.
У листі, що коментується, податківці дійшли висновку, що суб’єкт господарювання має право на пільгу у разі, якщо дохід від реалізації основних готельних послуг (тих, що включаються до ціни номера (місця) і надаються споживачу без укладання додаткового договору) становить не менше 75 % сукупного доходу.
При цьому перелік основних послуг, що входять до ціни номера (місця в номері), а отже, мають право включатися при визначенні критерію використання «готельної» пільги, має доводитись до відома споживача у доступній наочній формі та розміщуватися у приміщенні, що призначене для оформлення розміщення споживача, у зручному для огляду місці.
