РІЧНА ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМЦІВ
на загальній системі та фікспатенті за 2011 рік
Приватним підприємцям останнім часом не щастить. Здавалося б, що може переважити за значущістю серйозні зміни у спрощеній системі оподаткування, які недавно набрали чинності? Однак не менш хвилюючим та складним є дуже потужний на сьогодні процес декларування річних доходів приватними підприємцями, які працювали у 2011 році на загальній системі оподаткування або на фіксованому патенті. Напевно, уже ні для кого не є новиною те, що нарешті затверджено нову форму Декларації про доходи, яка на перший погляд задовольняє всі вимоги оподаткування, установлені Податковим кодексом України. «Декретівська» декларація, яка протягом 7 останніх років якось справлялася з новими правилами оподаткування, нарешті «пішла на заслужений відпочинок». Подивимося, чи буде підприємцям легше декларувати свої доходи.
Ганна ВИНОГРАДОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Форма і строки звітності
2011 рік — це перший звітний рік, коли Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі — Декларація, Декларація про доходи) подається за новою формою, затвердженою відповідно до чинних на сьогодні правил оподаткування наказом № 1395.
Фізичні особи — підприємці подають до органу податкової служби за місцем своєї податкової адреси Декларацію за результатами календарного року у строки, установлені для річного податкового періоду (п. 177.5 ПКУ). Такий строк установлено п.п. 49.18.5 ПКУ: — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового року. Отже, Декларацію за 2011 рік підприємцям потрібно подати не пізніше 9 лютого 2012 року. Це стосується підприємців, які працювали у 2011 році на загальній системі оподаткування, а також ринкових торговців, які оплачували у 2011 році фіксований патент.
Говорячи про строки подання декларації, не можна не згадати про п.п. 177.5.2 ПКУ, згідно з яким фізичні особи — підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування або сплачували фіксований податок до набуття чинності ПКУ, подають податкову Декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочато таку діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Новозареєстровані підприємці в податковій декларації також указують інформацію про майновий стан і доходи станом на дату державної реєстрації підприємцем. Покажемо в табличній формі, хто та коли має подавати Декларацію залежно від систем оподаткування, що застосувалися у 2011 році (див. табл. 1 на с. 50).
Декларацію про доходи підприємець може особисто подати до податкового органу або відправити її поштою з повідомленням про вручення. За наявності цифрового підпису подати Декларацію про доходи можна в електронному вигляді. Крім того, платник податків може нотаріально уповноважити іншу особу на заповнення Декларації (п. 179.5 ПКУ). У такому разі відомості про уповноважену особу наводяться в Додатку 1 до Декларації про доходи.
Отже, з тим, хто, за якою формою та в які строки має подати Декларацію, розібралися. Далі розглянемо, як заповнювати річну Декларацію про доходи.
Таблиця 1. Строки подання Декларації про доходи
| Ситуація | Строки подання Декларації | |
| протягом року | за підсумками року | |
| Якщо підприємець зареєструвався у 2011 році | ||
| Держреєстрація відбулася в березні. Підприємець відразу подав заяву про сплату єдиного податку. До кінця 2011 року підприємець сплачував єдиний податок(1) | Декларацію про доходи подавати не потрібно. | Не подається |
| Держреєстрація відбулася в березні 2011 року. Підприємець подав заяву про сплату єдиного податку починаючи з 1 квітня 2011 року | У цьому випадку у I кварталі 2011 року підприємець працював на загальній системі оподаткування і тільки з II кварталу перейшов на сплату єдиного податку. | Не пізніше 9 лютого 2012 року потрібно подати Декларацію про доходи за 2011 рік (наводяться дані за I квартал 2011 року). |
| Держреєстрація відбулася в березні. На сплату єдиного податку підприємець перейшов тільки | Протягом 40 календарних днів після закінчення I кварталу 2011 року потрібно було подати Декларацію про доходи (тоді ще за «декретівською» формою)(2) | Не пізніше 9 лютого 2012 року потрібно подати Декларацію про доходи за 2011 рік (наводяться дані за I — III квартали 2011 року) |
| Держреєстрація відбулася в березні. Увесь рік підприємець працював на загальній системі оподаткування | Не пізніше 9 лютого 2012 року потрібно подати Декларацію про доходи за весь 2011 рік. | |
| Держреєстрація відбулася в березні. Увесь рік підприємець працював на фіксованому патенті | ||
| Зміна системи оподаткування у 2011 році | ||
| Підприємець I півріччя працював на єдиному податку, а з 1 липня перейшов на загальну систему оподаткування | За підсумками I та II кварталів підприємець подавав Звіт єдиноподатника.
| Не пізніше 9 лютого 2012 року потрібно подати Декларацію про доходи за 2011 рік (наводяться дані за III — IV квартали 2011 року) |
| Підприємець I квартал працював на фіксованому патенті, а з II кварталу перейшов на загальну систему оподаткування | Цю ситуацію прямо не прописано в ПКУ, однак, на наш погляд, у цьому випадку протягом 40 календарних днів після закінчення II кварталу 2011 року підприємець має подати Декларацію про доходи, на підставі якої податковий орган нарахує йому авансові платежі з ПДФО | Не пізніше 9 лютого 2012 року потрібно подати Декларацію про доходи за 2011 рік (наводяться дані за весь 2011 рік)(3) |
| (1) Згідно з п. 6 Указу № 746 новостворені та новозареєстровані суб'єкти малого підприємництва, що подали до податкової служби заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються суб'єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію. Нагадаємо, що з 2012 року згідно з п. 2 Порядку № 1675 новозареєстрованим підприємцям, котрі до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація, подали заяву про вибір спрощеної системи оподаткування, Свідоцтво про сплату єдиного податку видається в день отримання податковим органом такої заяви. При цьому (п. 294.4 ПКУ) перший податковий (звітний) період починається для підприємців: груп 1 та 2 — з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано Свідоцтво платника єдиного податку; групи 3 — з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація. (2) У такій декларації вказуються відомості про доходи і майновий стан фізичної особи на момент її реєстрації підприємцем (п.п. 177.5.2 ПКУ). (3) Оскільки доходи і від «фікспатентної», і від «загальносистемної» діяльності відображаються по-різному, але в одному Додатку 7 до Декларації про доходи, пропонуємо відображати такі доходи двома рядками: — в одному рядку — «фікспатентні» доходи, отримані у I кварталі 2011 року (заповнюються лише графи 1, 2 та 3 розділу Додатка 7); — у другому рядку — «загальносистемні» доходи, отримані у II — IV кварталах 2011 року (заповнюються всі графи розділу I та розділу II Додатка 7). | ||
Склад Декларації та загальні вимоги
Форма Декларації про доходи є єдиною для всіх випадків її подання (як для декларування доходів громадян, не зареєстрованих підприємцями, так і для підприємницьких доходів).
Декларація про доходи складається з 10 розділів і дев'яти додатків до неї. Якщо якісь рядки Декларації про доходи не заповнюються через відсутність таких доходів, то відповідні додатки до неї не подаються.
Показники в розділах II — VI Декларації про доходи і додатки до неї (крім Додатка 9) проставляються у гривнях з копійками.
Показники в розділах VII — X Декларації про доходи і в Додатку 9 округляються до гривні без копійок за загальновстановленими правилами. При цьому розділи VII — X Декларації про доходи і Додаток 9 заповнюються лише окремими категоріями громадян, які відповідно до закону зобов'язані відображати в Декларації відомості про доходи, майновий стан, витрати, зобов'язання фінансового характеру, інформацію щодо зазначених відомостей членів сім'ї у випадках та обсягах, визначених законом. Стосовно приватних підприємців така вимога міститься в п.п. 177.5.2 ПКУ, згідно з яким уперше зареєстровані підприємці вказують у Декларації про доходи (а її, повторимося, потрібно подати за підсумками першого кварталу роботи на загальній системі оподаткування) інформацію про майновий стан і доходи станом на дату державної реєстрації. Дані про доходи членів сім'ї підприємця та їх майновий стан наводити не обов'язково.
Підприємцям потрібно знати, що для них головним є Додаток 7 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності» до Декларації про доходи. Далі докладно зупинимося на порядку заповнення Додатка 7, а поки що зауважимо, що отриманий у ньому результат переноситься до розділу III «Доходи, отримані фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності» Декларації про доходи і далі бере участь у розрахунку остаточної суми податку, яка за підсумками року має бути сплачена до бюджету платником податків або підлягає поверненню йому. До речі, приватний підприємець має сплатити суму задекларованого податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів з дня закінчення граничного строку подання Декларації про доходи, тобто не пізніше 17 лютого 2012 року. За наявності переплати з податку на доходи задекларована сума за бажанням платника або повертається йому, або зараховується в рахунок майбутніх платежів.
«Цивільні» доходи підприємця
Одна чи дві Декларації. Цю проблему ми вирішили виділити до окремого підрозділу, оскільки порівняно з минулими роками ситуація щодо цього питання змінилася. Як ви пам'ятаєте, за докодексними правилами підприємець за наявності підстав для обов'язкового чи добровільного декларування непідприємницьких («цивільних») доходів подавав дві декларації: одну — щодо підприємницьких доходів, а другу — щодо «цивільних» доходів.
Тепер згідно з п. 177.11 ПКУ фізичні особи — підприємці подають річну декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 ПКУ, в якій разом із доходами від підприємницької діяльності мають указуватися інші доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи.
Отже, тепер на підставі прямої норми ПКУ платник податків в одній Декларації про доходи має відображати всі свої доходи:
— «цивільні» — у розділі II із заповненням відповідних додатків;
— підприємницькі — у розділі III із заповненням Додатка 7.
Остаточний розрахунок річної суми податку щодо всіх доходів здійснюється в розділі V Декларації про доходи.
Найактуальнішими у цьому контексті є такі запитання.
Які «цивільні» доходи потрібно відображати підприємцеві: усі чи лише ті з них, які він зобов'язаний або має право декларувати? Із п. 177.11 ПКУ можна зробити висновок, що підприємець має вказувати всі «цивільні» доходи, отримані ним у звітному році з джерелом походження з України, та іноземні доходи. На користь цього підходу свідчить, на наш погляд, установлена ПКУ диференційована ставка ПДФО (див. «Як застосовується диференційована ставка ПДФО» на с. 52).
| Як застосовується диференційована ставка ПДФО Витяг із ПКУ «167.1. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту. Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з підпунктом «є» пункту 176.1 статті 176, статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування. Встановлені в абзацах першому та другому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2 — 167.4 цієї статті». |
На наш погляд, диференційована ставка має застосовуватися сукупно до всіх доходів платника податків, оподатковуваних за ставкою 15 (17) %. За підсумками року, як ми розуміємо вимоги ПКУ, потрібно розрахувати середньомісячний річний оподатковуваний дохід і визначити остаточну річну суму ПДФО, застосувавши ставку 15 (17) %. При цьому згідно з п.п. 164.1.3 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від здійснення господарської діяльності згідно зі ст. 177 ПКУ, і доходів, отриманих фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність відповідно до ст. 178 ПКУ. Якщо дотримуватися цього підходу, то в Декларації про доходи разом із підприємницькими доходами потрібно наводити всі «цивільні» доходи, оподатковувані за ставкою 15 (17) %, щоб правильно розрахувати середньомісячну річну суму доходу.
Однак із форми Декларації про доходи випливає інше. Диференційовану ставку приписано застосовувати до середньомісячного річного доходу, що обчислюється тільки щодо підприємницьких доходів (див. форму Додатка 7 до Декларації про доходи ). Інші доходи платника податків у такому розрахунку участі не беруть. Варте уваги, що форма Декларації про доходи не дозволяє розрахувати середньомісячний річний дохід щодо «цивільних» доходів (наприклад, щодо зарплати, отриманої від двох податкових агентів у сумі, що перевищує у 2011 році 9410 грн. на місяць). Як вирішуватиметься це питання, поки що сказати важко. І якщо звичайні громадяни (які не є підприємцями — «загальносистемниками» або «фікспатентниками») можуть зачекати на появу роз'яснень від ДПСУ (до 1 травня ще досить часу), то для підприємців строки наближаються.
У цій ситуації можна запропонувати заповнювати Декларацію про доходи, як це приписано формою. Розраховуючи середньомісячний дохід щодо підприємницьких доходів окремо від «цивільних», платник податків опиняється у вигіднішому становищі, тому дуже з цим не сперечатимемося. Згідно з п. 179.9 ПКУ податкова декларація і додатки до неї повинні складатися з використанням загальноприйнятої термінології, а також містити докладні інструкції щодо їх заповнення. А із закладених у Декларації про доходи інструкцій щодо її заповнення напрошується висновок, що підприємець, крім підприємницьких доходів, повинен наводити лише ті «цивільні» доходи, які він або зобов'язаний, або має право декларувати (наприклад, для застосування податкової знижки). Відображати «цивільні» доходи, якщо платника звільнено від їх декларування, на наш погляд, підприємець не повинен. Зауважимо, що згідно з п. 179.2 ПКУ обов'язок платника податків з подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:
— виключно від податкових агентів, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;
— від операцій продажу (міни) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими було сплачено податок відповідно до розділу IV ПКУ;
— у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку.
Якщо підприємець у поданій не пізніше 9 лютого Декларації про доходи не задекларував податкову знижку, чи втрачає він право на її декларування? На нашу думку, не втрачає.
По-перше, згідно з абзацом «в» п. 176.1 ПКУ платник податків зобов'язаний подавати податкову декларацію за встановленою формою в певні строки у випадках, коли згідно з нормами розділу IV ПКУ таке подання є обов'язковим. Декларування податкової знижки здійснюється добровільно.
По-друге, відповідно до п.п. 166.4.3 ПКУ, якщо платник податків до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за результатами звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Ця норма, на наш погляд, дає можливість платнику податків реалізувати своє право на декларування податкової знижки і після встановлених граничних строків подання декларації, якщо це буде зроблено до закінчення року, наступного за звітним (тобто до 31.12.12 р.). З цим згодні й податківці: «фізичні особи, які мають право на нарахування податкової знижки, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року до кінця податкового року, тобто граничний термін подання декларації не обмежується 1 травня поточного року» (консультація в розділі 160.25 ЄБПЗ).
Отже, нову Декларацію про доходи платнику податків у такому разі подавати не потрібно, Декларація може бути лише одна. У тих випадках, коли підприємець, декларуючи свої підприємницькі доходи у строк не пізніше 9 лютого 2012 року, не відобразив у Декларації доходи у вигляді заробітної плати і витрати, що включаються до податкової знижки (заповнюється Додаток 8 до Декларації про доходи), то він може виправити цю ситуацію, подавши уточнюючу Декларацію про доходи за 2011 рік. Якщо це буде зроблено до закінчення 2012 року, то право на податкову знижку не втрачається.
Правила заповнення Додатка 7
Вище зазначалося, що підприємець декларує свої підприємницькі доходи в Додатку 7 до Декларації про доходи , на порядку заповнення якого ми докладно зупинимося. Цей Додаток складається з двох розділів. При цьому:
— «загальносистемники» заповнюють усі графи розділу I та розділу II (за наявності даних для заповнення відповідних рядків);
— «фікспатентники» в розділі I заповнюють лише графи 1, 2 і 3; у розділі II такі підприємці заповнюють лише рядок 09 «Сума фіксованого податку на доходи фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, сплаченого платником податку протягом звітного (податкового) періоду».
Розділ I Додатка 7 призначено для обчислення чистого річного оподатковуваного доходу підприємця. Причому форма Додатка 7 вимагає відображати суми доходів і понесених витрат для визначення чистого доходу в розрізі здійснюваних видів діяльності. Це в багатьох випадках буде для підприємців проблематично, адже ні ПКУ, ні розроблена на його виконання Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (далі — Книга) за формою, затвердженою наказом № 1025, не вимагає вести облік доходів і витрат у розрізі видів діяльності. У Додатку 7 доведеться розбити ці суми, хоча якщо цього не буде зроблено з точністю до копійки, підприємця навряд чи зможуть покарати, адже на загальний результат, що відображається в підсумковому рядку в графі 7 розділу I цього додатка, «плюс-мінус» у рознесенні доходів і витрат за видами діяльності не вплине. При цьому підкреслимо, що доходи і витрати відображаються загальною сумою за рік у розрізі кожного виду діяльності.
Підсумкові суми, задекларовані підприємцем у розділі I Додатка 7, мають збігатися з підсумковими даними за звітний рік, наведеними у Книзі, а саме:
— графа 3 «Сума одержаного доходу (грн.)» розділу I відповідає річному підсумку графи 3 Книги;
— графи 4 «вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції», 5 «витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» та 6 «інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» розділу I Додатка 7 відповідають підсумковим даним за звітний 2011 рік, наведеним відповідно у графах 6, 9 і 10 Книги;
— графа 7 «Сума чистого оподатковуваного доходу (колонка 3 - - колонка 4 - колонка 5 - колонка 6) (грн.)» має дорівнювати річному показнику графи 12 Книги.
У розділі II здійснюється остаточний розрахунок податкових зобов'язань з ПДФО з підприємницьких доходів. Протягом року підприємець, як відомо, у встановлені строки сплачує рівними частинами авансові платежі з ПДФО виходячи з очікуваного доходу у звітному році. За підсумками року провадиться остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік за даними, зазначеними підприємцем самостійно в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого протягом року ПДФО та збору на здійснення деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати (п.п. 177.5.3 ПКУ).
Перед тим, як ми по рядках розглянемо порядок заповнення розділу II Додатка 7 (див. табл. 2), наголосимо на тому, що згідно з абзацом четвертим п. 164.1 ПКУ базою оподаткування для доходів, отриманих від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, що визначається відповідно до п. 177.2 ПКУ. У свою чергу, п. 177.2 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.
Отже, при розрахунку остаточної суми податку орієнтуємося виключно на річний результат діяльності підприємця. Прибутки (збитки), отримані підприємцем протягом року за підсумками кожного місяця, згортаються та не розглядаються як окремі об'єкти оподаткування.
Якщо за підсумками звітного року отримано чистий прибуток, то його сума включається до розрахунку податкових зобов'язань. Якщо за підсумками року отримано збиток, то об'єкт оподаткування відсутній (дорівнює нулю). Відповідно сума сплачених протягом звітного року авансових платежів є переплатою з ПДФО, яка або повертається підприємцю, або зараховується в рахунок майбутніх платежів.
При остаточному розрахунку суми ПДФО отриманий чистий річний дохід підприємця усереднюється. Це необхідно для правильного застосування ставки ПДФО (15 або 17 %), як того вимагає п. 167.1 ПКУ. Середньомісячний річний оподатковуваний дохід (рядок 01 розділу II Додатка 7) розраховується шляхом ділення чистого річного доходу на кількість місяців, протягом яких отримано такі доходи. Що розуміти під «кількістю календарних місяців, протягом яких… було отримано такі доходи»? Тут можуть бути, як мінімум, два підходи:
— брати до розрахунку місяці, протягом яких підприємець працював на загальній системі оподаткування і, відповідно, отримував доходи в межах цієї діяльності. Так, якщо підприємець увесь 2011 рік був «загальносистемником», то річний дохід ділиться на 12 місяців. Якщо, наприклад, підприємець перейшов з єдиного податку на загальну систему оподаткування з II кварталу 2011 року, то отриманий за підсумками 2011 року чистий прибуток ділиться на 9 місяців;
— ураховувати лише ті місяці, в яких підприємець фактично отримав оподатковуваний дохід (тобто прибуток). Інакше кажучи, нульові та збиткові роки не враховуються.
Вважаємо, що має прийматися другий підхід. Принаймні, саме він застосовується щодо ЄВС, у законодавстві про який використовуються аналогічні формулювання: його підприємці на загальній системі оподаткування сплачують лише за прибуткові місяці роботи.
Таблиця 2. Порядок заповнення розділу II Додатка 7
| Номер рядка | Назва рядка (мовою оригіналу) та порядок заповнення |
| 1 | 2 |
| 01 | «Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу (колонка 7 / кількість календарних місяців, протягом яких одержано такі доходи)» |
| Графа 7 розділу I Додатка 7 ділиться на кількість місяців, протягом яких підприємець у звітному році отримував оподатковуваний дохід у межах загальної системи оподаткування. Якщо у графі 7 розділу I Додатка 7 стоїть від’ємне значення (збиток), то в цьому рядку проставляються нулі | |
| 02 | «Сума перевищення середньомісячного річного оподатковуваного доходу над десятикратним розміром мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (позитивний результат різниці між значенням рядка 01 та десятикратним розміром мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року)» |
| рядок 02 = рядок 01 - 9410 грн. | |
| 03 | «Сума податку на доходи фізичних осіб ((15 % х (рядок 01 - рядок 02) + 17 % х рядок 02) х кількість календарних місяців, протягом яких одержано такі доходи)» |
| Середньомісячний річний дохід оподатковується за диференційованою ставкою 15 (17) % та помножується на кількість місяців, протягом яких було отримано такий дохід (заповнюється згідно з наведеною в цьому рядку формулою) | |
| 04 | «Сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, сплаченого платником податку протягом звітного (податкового) періоду» |
| Тут відображається фактично сплачена у 2011 році сума збору на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (вартість торгового патенту, патенту на надання платних побутових послуг чи патенту на діяльність у сфері розваг) | |
| 05 | «Сума податку, зменшена на суму збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (позитивне значення (рядок 03 - рядок 04))» |
| Річна сума ПДФО зменшується на суму сплаченого протягом року збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, але тільки в межах суми ПДФО. | |
| 06 | «Сума авансових платежів з податку, сплачених платником податку протягом звітного (податкового) періоду» |
| Указується сума сплачених протягом 2011 року авансових платежів з ПДФО (авансових платежів, сплачених у строки | |
| 07 | «Розрахунки з бюджетом:» |
| Сам рядок 07 не заповнюється. Результат розрахунку наводиться або в рядку 07.01 (сума ПДФО до сплати), | |
| 07.01 | «сума податку, що підлягає сплаті до бюджету (позитивне значення (рядок 05 - рядок 06))» |
| Розрахунок відповідно до формули | |
| 07.02 | «сума податку, що підлягає поверненню з бюджету (від'ємне значення (рядок 05 - рядок 06))» |
| Розрахунок згідно з формулою. | |
| 08 | «Розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році |
| Розрахунок згідно з формулою. | |
| 09 | «Сума фіксованого податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, сплаченого платником податку протягом звітного (податкового) періоду» |
| Цей рядок заповнюють лише підприємці, які працювали у 2011 році на умовах оплати фіксованого патенту. |
Далі результат розрахунку зобов'язань щодо підприємницьких доходів з Додатка 7 переноситься до розділу III Декларації про доходи:
— в описі рядка 02 «Сума загального річного оподатковуваного доходу…» розділу III декларації зазначено, що до нього переносяться дані графи 3 «Сума одержаного доходу (грн.)» розділу I Додатка 7. Мабуть, розробники Декларації тут припустилися помилки: виходячи з назви рядка 02 розділу III Декларації до цього рядка потрібно перенести дані графи 7 «Сума чистого оподатковуваного доходу…» розділу I Додатка 7. Однак, беручи до уваги те, що цей показник ні на що не впливає, будемо керуватися вказівками форми;
— до рядка 03.1 або 03.2 розділу III Декларації переносяться відповідно дані рядка 07.1 або 07.2 розділу II Додатка 7.
Далі провадять загальний остаточний розрахунок зобов'язань з ПДФО фізичної особи щодо всіх отриманих нею протягом 2011 року доходів як підприємницьких, так і «цивільних». Такий розрахунок виконують у розділі V «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб» Декларації про доходи, що заповнюється згідно з наведеними в ньому формулами.
На завершення цієї статті наведемо приклад заповнення підприємцем-«загальносистемником» річної Декларації про доходи.
Приклад. У червні 2011 року громадянин зареєструвався суб'єктом господарської діяльності (торговельна діяльність, код КВЕД 51.17.0) і до кінця року працював на загальній системі оподаткування. Дані про отримані протягом року підприємницькі доходи наведемо в табл. 3 на с. 56. Припустимо, що інших (тобто «цивільних») доходів у цього платника податків не було.
На рис. 1 — 3 (с. 57) наведено фрагменти заповненої Декларації.
Таблиця 3. Дані про підприємницькі доходи та витрати за 2011 рік
| Місяць | Сума доходу | Витрати | Чистий дохід | Авансові платежі з ПДФО | Збір за здійснення торговельної діяльності (патент) | ||
| собівартість товарів | витрати на оплату праці та ЄВС | інші витрати | |||||
| Червень | — | — | — | — | — | — | 200,00 |
| Липень | 10000,00 | 9000,00 | 2000,00 | 1500,00 | -2500,00 | — | 100,00 |
| Серпень | 15000,00 | 12000,00 | 2000,00 | 1800,00 | -800,00 | 250,00 | 100,00 |
| Вересень | 19000,00 | 14000,00 | 2000,00 | 1500,00 | +1500,00 | — | 100,00 |
| Жовтень | 16000,00 | 11000,00 | 2100,00 | 1600,00 | +1300,00 | — | 100,00 |
| Листопад | 25000,00 | 18000,00 | 2200,00 | 2000,00 | +2800,00 | 250,00 | 100,00 |
| Грудень | 22000,00 | 15000,00 | 2200,00 | 1800,00 | +3000,00 | — | 100,00 |
| Разом за 2011 рік | 107000,00 | 79000,00 | 12500,00 | 10200,00 | 5300,00 | 500,00 | 800,00 |
Документи і скорочення статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
Закон про податок з доходів — Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV (втратив чинність з 01.01.11 р.).
Указ № 746 — Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99 (втратив чинність з 01.01.12 р.).
Наказ № 1395 — наказ МФУ «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» від 07.11.11 р. № 1395.
Порядок № 1675 — Порядок видачі свідоцтва платника єдиного податку, затверджений наказом МФУ від 20.12.11 р. № 1675.
Наказ № 1025 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» від 24.12.10 р. № 1025.
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПАУ (ДПСУ): www.sta.gov.ua
ЄВС — єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.
Рис. 1. Приклад заповнення Додатка 7 до Декларації про доходи
Рис. 2. Приклад заповнення розділу III Декларації про доходи
Рис. 3. Приклад заповнення розділу V Декларації про доходи
