Самостійне виправлення помилок
у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ: чи є санкції?
Які санкції за Податковим кодексом накладаються на податкового агента при самостійному виправленні помилки в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ (наприклад, завищено суму податку на доходи, не зазначено виплачений фізичній особі неоподатковуваний дохід)?
(м. Харків)
Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ (далі — ф. № 1ДФ) підпадає під визначення податкової декларації, наведене в п. 46.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Механізм виправлення помилок, допущених у ф. № 1ДФ, установлено в розд. IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1020 (далі — Порядок № 1020).
Пунктом 119.2 ПКУ передбачено штраф у розмірі 510 грн. (а за повторне протягом року порушення — 1020 грн.) за неподання, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками ф. № 1ДФ. Щодо його застосування зауважимо таке. Вважаємо, при самостійному виправленні помилок у ф. № 1ДФ до початку перевірки контролюючим органом цей штраф не повинен застосовуватися, оскільки в результаті виправлення у ф. № 1ДФ міститимуться правильні відомості. Інакше кажучи, після того, як податковий агент відповідно до розд. IV Порядку № 1020 виправить помилку у ф. № 1ДФ, подавши уточнюючий розрахунок за ф. № 1ДФ, дані, надані податковому органу про суми виплачених доходів, стають уже достовірними, без помилок. Тому підстав для застосування санкції за подання ф. № 1ДФ з недостовірними відомостями або з помилками вже немає, оскільки платник податків виконав покладені на нього обов'язки щодо надання достовірних відомостей про виплачені доходи. Те, що це зроблено у два етапи (спочатку допущено помилку, а потім її самостійно виправлено) принципового значення не має. Головне — кінцевий результат.
Згідно з п. 110.1 ПКУ платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі здійснення правопорушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Отже, цей штраф має застосовуватися лише тоді, якщо контролюючий орган при проведенні перевірки виявить факт порушення, допущений податковим агентом у вигляді подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками ф. № 1ДФ.
Слід зауважити, що в Єдиній базі податкових знань, розміщеній на офіційному сайті ДПСУ (www.sta.gov.ua), можна знайти низку роз'яснень, у яких податківці стверджують, що при самостійному виправленні помилок у ф. № 1ДФ застосовується штраф, передбачений п. 119.2 ПКУ. Ми вважаємо такий підхід неправомірним.
Механізм виправлення помилок, закладений у ПКУ, передбачає, що самостійне виправлення помилок платником дає певну індульгенцію від застосування штрафних санкцій, передбачених гл. 11 розд. II ПКУ. Навіть якщо при виправленні помилки платник податків порушив вимоги абз. 3* п. 50.1 ПКУ (донарахував суму заниженого податку, але не нарахував штраф у розмірі 3 або 5 %), то згідно з п. 120.2 ПКУ до такого платника застосовується штраф у розмірі 5 %, а решта штрафів, передбачених гл. 11 розд. II ПКУ, не застосовуються. Отже, ПКУ стимулює платників податків самостійно виправляти допущені помилки.
* У п. 120.2 ПКУ згадується абз. 2 п. 50.1 ПКУ, але, на наш погляд, тут законодавець допустив недбалість у нумерації абзаців, адже про умови самостійного виправлення помилок (нарахування самоштрафа) ідеться в абз. 3 п. 50.1 ПКУ.
Аналогічний підхід має застосовуватися і до помилок, що не призвели до недоплати. Отже, у разі коли платник податків самостійно виявив помилку, допущену в податковій декларації, що не призвела до недоплати, і виправив її у порядку, передбаченому ст. 50 ПКУ та розд. IV Порядку № 1020 , штрафні санкції, передбачені гл. 11 розд. II ПКУ, не повинні застосовуватися.
Украй фіскальний похід податківців (застосування штрафних санкцій за помилки, самостійно виправлені платником податків) суперечить суті механізму виправлення помилок, закладеного в ПКУ, та стимулює платників не виправляти допущені помилки, а приховувати їх. Адже якщо платник самостійно не виправить помилку, то за таке порушення його буде покарано лише в тому випадку, якщо протягом 1095 днів у нього буде перевірка податківців і під час такої перевірки податківці виявлять цю помилку.
Тому, доки податківці не змінять свій підхід до штрафування за самостійне виправлення помилок у ф. № 1ДФ, сенс виправлення помилок у ф. № 1ДФ, особливо тих, що не привели до недоплат, є вкрай сумнівним. Може, мине!
Тим платникам, до яких застосовано штрафні санкції за самостійне виправлення помилок у ф. № 1ДФ, ми б рекомендували звертатися до суду. Шанси оспорити такі штрафи, на наш погляд, досить високі.
Жанна СЕМЕНЧЕНКО
