КУРСОВА РІЗНИЦЯ
У НПО
ОПОДАТКОВУЄТЬСЯ,
фінзвітність подається
за загальними правилами
— думка ДПСУ
Лист Державної податкової служби України від 27.01.12 р. № 1813/6/15-1316
«Щодо оподаткування неприбуткових установ та організацій»
У листі, що коментується, ДПСУ висловила свою позицію, щодо оподаткування та звітності неприбуткових організацій (далі — НПО).
1. Курсова різниця. Нагадаємо, що відповідно до ст. 157 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) окремі доходи НПО, а саме, доходи перелічені у пп. 157.2 — 157.9 ПКУ, у межах їх основної діяльності звільняються від оподаткування*. У разі здійснення неосновної діяльності та отримання доходів з інших джерел НПО вважаються платниками податку на прибуток (п.п. 133.1.4 ПКУ) та сплачують з такої діяльності податок на прибуток (ПНП) з урахуванням ст. 157 ПКУ (п. 152.6 ПКУ).
*Згідно з п. 157.15 ПКУ основна діяльність — це діяльність неприбуткової організації, яку визначено для неї як основну законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Зокрема, відповідно до п. 157.9 ПКУ від оподаткування звільняються доходи профспілок, отримані у вигляді вступних, членських та цільових внесків, відрахувань коштів підприємств, установ і організацій на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань і пасивних доходів, а також вартість майна та послуг, отриманих первинною профспілковою організацією від роботодавця згідно з положеннями колективного договору (угоди), з метою забезпечення умов діяльності такої профспілкової організації відповідно до ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Всі інші доходи, що отримують профспілками не пов’язані з їх основною діяльністю, а тому підлягають оподаткуванню ПНП за загальними правилами.
Якщо НПО отримала дохід, який звільняється від сплати ПНП (наприклад, у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань), але не в національній, а в іноземній валюті, то постає запитання: чи звільняється в цьому випадку від оподаткування дохід який отримано від зміни валютного курсу іноземної валюти?
З одного боку, оскільки дохід, який отримано НПО в іноземній валюті, звільняється від сплати ПНП, то логічно було б і доходи, які виникають у зв'язку зі зміною валютного курсу іноземної валюти щодо такого доходу, теж звільнити від сплати податку на прибуток. Головним аргументом в такому звільненні є природа отримання валюти — дохід, що не підлягає оподаткуванню.
Проте податківці трактують цю ситуацію по-іншому: у листі, що коментується, вони стверджують, що дохід, отриманий НПО від операційної курсової різниці, є доходом з інших джерел та підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
Аналогічні висновки податківці робили і раніше у консультаціях, наведених в ЄБПЗ в розд. 110.13 та 110.26.
2. Фінзвітність НПО. Відповідно до п. 46.2 ПКУ платники ПНП мають подавати разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств). Платники ПНП — малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України (далі — ГКУ), подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність**.
**Див. Шпаргалку бухгалтера «Фінансова звітність для «малюків» // «БТ», 2012, № 4, с. 23.
Перш за все хочемо звернути увагу, що оскільки діяльність НПО не спрямована на отримання прибутку, то апріорі такі організації не є платниками ПНП (це підтверджує також і звільнення їх від подання декларації з ПНП), а тому вони не повинні подавати разом із Податковим звітом про використання коштів неприбуткових організацій і установ (далі — Звіт) фінансову звітність. Такий висновок правомірний для НПО, у яких немає доходів, що підлягають обкладено ПНП.
Якщо ж НПО отримують прибуток від здіснення неосновної діяльності, або доходи, що підлягають оподаткуванню ПНП, то вони вважаються платниками ПНП (п.п. 133.1.4 ПКУ). А отже, в такому випадку НПО підпадають під дію п. 46.2 ПКУ. На цьому наполягають і податківці у листах від 27.07.11 р. № 6488/н/15-0514 та від 01.08.11 р. № 6596/н/15-1414, а також у консультації, наведеній у розд. 110.26 ЄБПЗ.
У листі, що коментується податківці, проаналізувавши норми п. 46.2, п.п. 133.1.4 ПКУ та ст. 55 ГКУ , теж прийшли до висновку, що у разі якщо платник податку — НПО, профспілка підпадає під критерії визначення малого (середнього, великого) платника податку, а саме: виходячи з обсягу доходу з інших джерел, що підлягає оподаткуванню, та її середньооблікової чисельності працівників за звітний (фінансовий) рік, така профспілкова організація має подавати органам ДПС разом із Звітом відповідну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації
Тобто, якщо у НПО середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ, то НПО має право подавати фінзвітність суб'єкта малого підприємництва: ф. № 1-м «Баланс» і ф. № 2-м «Звіт про фінансові результати».
Ми погоджуємося з такими висновками податківців. І хочемо додати, що на сьогодні після внесення змін до ст. 55 ГКУ Законом України від 22.03.12 р. № 4618-VI*** і втрати чинності Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-III із законодавства зникла остання перепона, яка могла завадити НПО подавати фінзвітністі суб'єкта малого підприємництва, оскільки відтепер суб’єктами малого підприємства вважають суб’єкти господарювання, які займаються як підприємницькою, так і непідприємницькою діяльністю та дотримуються критеріїв, визначних у ст. 55 ГКУ, а не як раніше лише суб'єкти підприємницької діяльності.
*** Див. ком. «Новий Закон про держпідтримку малого та середнього підприємництва» // «БТ», 2012, № 17-18, с. 3.
