ДЕКЛАРАЦІЯ
З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
за півріччя:
особливості заповнення
в роз'ясненнях податківців
Ось і настав час звітувати з податку на прибуток за півріччя 2012 року. І хоча з цією формою декларації бухгалтери вже стикалися, залишаються моменти, що заслуговують на особливу увагу. У зв'язку з цим у цій статті розглянемо проблемні питання щодо заповнення декларації з урахуванням останніх роз'яснень податкових органів.
Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень», канд. екон. наук,
сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
Загальні моменти
Податкова декларація з податку на прибуток (далі — Декларація) за півріччя 2012 року подається до органу ДПС не пізніше 09.08.12 р. Зверніть увагу: сплатити податкове зобов'язання за Декларацією слід не пізніше 17.08.12 р. Це пов'язане з тим, що граничний строк сплати припадає на вихідний день (19.08.12 р. — неділя), а перенесення строків сплати податкового зобов'язання за Декларацією на перший робочий день після вихідного або святкового дня в ПКУ не передбачено.
Декларація заповнюється у гривнях без копійок за загальновстановленими правилами округлення (роз'яснення в розділі 110.30.03 ЄБПЗ), українською мовою (див. лист ДПСУ від 07.03.12 р. № 8971/К/18-4013, далі — лист № 8971).
Якщо показники будь-якого додатка до Декларації не заповнюються, вони не подаються, за відсутності показників у рядках Декларації та додатків до неї через відсутність операції (суми) рядок прокреслюється (роз'яснення в розділі 110.30.03 ЄБПЗ). Наявність прокреслень у Декларації не може бути підставою для відмови у її прийнятті податковими органами, що підтвердили й податківці (див. лист ДПСУ від 24.04.12 р. № 7219/6/15-1215* ).
* Див. ком. «Прокреслення в декларації з податку на прибуток ще не підстави для відмови у її прийнятті» // «БТ», 2012, № 26, с.12.
Орган ДПС не може відмовити у прийнятті Декларації, якщо її заповнено частково за допомогою технічних засобів (обов'язкові реквізити), а частково — ручкою (у тому числі рядок «дата подання Податкової декларації» (див. лист № 8971).
Якщо до Декларації додано докладні розшифровки в довільній формі, то, на думку податківців (див. роз'яснення в розділі 110.30.03 ЄБПЗ), у ряд. «Доповнення до Податкової декларації (заповнюється та подається відповідно до пункту 46.4 статті 46 розділу II Податкового кодексу України) на» Декларації вказується кількість аркушів, на яких надаються такі розшифровки, при цьому пояснення засвідчуються підписами посадових осіб платника податку та печаткою.
При поданні Декларації в електронній формі розшифровки подаються окремо на паперових носіях (роз'яснення в розділі 110.30.03 ЄБПЗ).
Як і раніше, платники податків, які належать до великих та середніх підприємств, мають подавати Декларацію обов'язково в електронному вигляді (п. 49.4 ПКУ). У консультації з розділу 020.02 ЄБПЗ податківці зауважили, що при поданні цими особами Декларації на паперових носіях їм може бути надіслано письмові повідомлення про відмову у прийнятті із зазначенням причин відмови.
Інші особи можуть вибрати один із таких варіантів подання Декларації:
— подати особисто або через уповноважену на це особу;
— відіслати поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення — не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання Декларації (тобто не пізніше 30.07.12 р.);
— надіслати Декларацію в електронній формі, — не пізніше закінчення останньої години дня, в якому закінчується граничний строк подання. У консультації з розділу 020.03 ЄБПЗ податківці зауважили, що в останній день граничного строку подання податкової звітності в електронній формі органи ДПС приймають податкову звітність до останньої години ( до 24-години) дня, в якому закінчується такий граничний строк. Хоча згідно з нормами п. 49.5 ПКУ Декларацію може бути подано не пізніше 24:00 09.08.12 р.
Декларацію має бути підписано при складанні на паперових носіях власноручно, без застосування факсиміле (лист ДПСУ від 14.03.12 р. № 9499/К/10-1115/1139), в електронній формі — електронним цифровим підписом платника податку.
За новими правилами в ситуації, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником платника податку, Декларація підписується лише керівником один раз за себе (п.п. 48.5.1 ПКУ).
На сьогодні не зовсім зрозуміло, в якому порядку звітуватимуть за півріччя платники консолідованого податку. Так, Законом № 4834 вилучено норму про подання платником податку або відокремленим підрозділом до податкового органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу розрахунку податкових зобов'язань зі сплати консолідованого податку. У зв'язку з цим, мабуть, Розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 24.01.11 р. № 36, за півріччя подаватися не повинен. Однак відповісти на це запитання можуть лише податківці.
Так і не роз'яснилося на офіційному рівні питання з обов'язковістю подання Декларації неплатниками податку на прибуток (єдиноподатниками та платниками фіксованого сільгоспподатку) в ситуації, коли вони виплачують дивіденди і зобов'язані нараховувати авансовий внесок. Ми, як і раніше, вважаємо, що ці особи повинні будуть подавати Декларацію із заповненими «дивідендними» рядками 20 — 22 і Додатком АВ.
Платники податку на прибуток (крім малих підприємств) подають разом із Декларацією за півріччя квартальну фінансову звітність, що включає Баланс і Звіт про фінансові результати (п. 46.2 ПКУ, роз'яснення в розділі 110.30.03 ЄБПЗ). Це стосується також осіб, які складають фінансову звітність за МСФЗ (див. листи МФУ від 05.09.11 р. № 31-08410-07-29/21847, від 24.01.12 р. № 31-08410-07-27/1445, від 06.03.12 р. № 31-08410-07-29/5792, від 29.05.12 р. № 31-08410-06-5/13634).
А тепер розглянемо деякі особливості заповнення Декларації виходячи з останніх роз'яснень податкових органів.
Унесення майна до статутного капіталу
У Консультації № 573 податківці підтвердили можливість уключення до складу витрат товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) та цінних паперів (ЦП), отриманих як внесок до статутного капіталу (див. «Унесені до статутного капіталу ТМЦ і ЦП уключаються до витрат»).
| Унесені до статутного капіталу ТМЦ і ЦП уключаються до витрат Витяг із Консультації № 573 «Запитання: чи може платник податку на прибуток включати у витрати вартість отриманих у вигляді прямої інвестиції товарно-матеріальних цінностей та/або цінних паперів у разі їх подальшого використання в господарській діяльності? «Відповідь: якщо платник податку на прибуток отримав пряму інвестицію у вигляді товарно-матеріальних цінностей та/або цінних паперів, то у разі подальшого використання в господарській діяльності таких товарно-матеріальних цінностей та/або цінних паперів платник податку на прибуток має право на визнання витрат за цими операціями у встановленому III розділом Кодексу порядку». |
Нагадаємо, що раніше вони дотримувалися іншої позиції та зазначали, що «статутні» ТМЦ і ЦП не включаються до витрат, оскільки належать до прямої інвестиції, а не до операцій придбання (див. консультацію податківців у розділі 110.06.07 ЄБПЗ, що діяла до 04.07.12 р.). Тому ті платники, які побоювалися так діяти, тепер можуть «відновити» витрати шляхом виправлення помилок у Деклараціях за минулі періоди.
Правомірність уключення до складу витрат акцій, унесених до статутного капіталу, ДПСУ підтвердила також у листі від 05.01.12 р. № 127/6/15-1215 (див. ком. «Унесені до статутного капіталу акції включаються до «ціннопаперових» витрат — думка ДПСУ» // «БТ», 2012, № 17 — 18, с. 6).
Списана кредиторська заборгованість
У «докодексний» період податківці приписували в частині не оплачених після закінчення строку позовної давності товарів, робіт, послуг коригувати валові витрати, а суму списаної заборгованості включати до валових доходів (див., зокрема, лист ДПАУ від 07.06.06 р. № 10751/7/15-0317).
У зв'язку з цим виникло запитання, а чи потрібно за таких обставин коригувати витрати сьогодні? Радує, що податківці змінили свою позицію. Спочатку в консультації з розділу 110.28 ЄБПЗ, а потім у Консультації № 576 вони відповіли на це запитання ліберально (див. «При списанні кредиторської заборгованості витрати не коригуються» на с. 32).
| При списанні кредиторської заборгованості витрати не коригуються Витяг із Консультації № 576 «Запитання 1: чи підлягають коригуванню платником податку — покупцем витрати на придбання товарів у разі списання непогашеної кредиторської заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності, за такі товари? Відповідь: ні, такі витрати коригуванню не підлягають, у тому числі якщо ці витрати виникли до 01.04.2011 р. При цьому сума списаної кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, включається до складу інших доходів такого покупця у періоді визнання її безнадійною». |
Цей підхід відповідає буквальному прочитанню ПКУ, що не передбачає «сторнування» витрат. Тому з урахуванням цього ліберального роз'яснення платникам податків немає необхідності виключати з витрат ТМЦ у частині безнадійної кредиторської заборгованості, достатньо включити таку заборгованість разом з ПДВ у доходи (ряд. 03.25 Додатка ІД)*.
* Про відображення в обліку покупця операцій зі списання кредиторської заборгованості див. консультацію «Наслідки списання кредиторської заборгованості» // «БТ», 2012, № 14, с. 45.
Причому в консультації з розділу 110.28 ЄБПЗ податківці підтвердили, що в таких ситуаціях платник не повинен коригувати також валові витрати щодо ТМЦ, які було придбано до 01.04.11 р., а також суму амортизації основних засобів.
У Консультації № 576 податківці підтвердили й те, що платник має право на визнання витрат на придбання ТМЦ відповідно до розділу III ПКУ незалежно від того, оплачено їх чи ні.
Витрати щодо нестатутної діяльності
Інколи трапляється, що платник здійснює якийсь вид діяльності, не передбачений статутом. Раніше податківці часто відмовляли у включенні витрат за такою діяльністю до складу валових. Сьогодні їх позиція змінилася, і в Консультації № 577 вони підтвердили право на витрати в цій ситуації (див. «При веденні діяльності, не передбаченої статутом, є право на витрати»).
| При веденні діяльності, не передбаченої статутом, є право на витрати Витяг із Консультації № 577 «Запитання: як здійснюється податковий облік витрат при проведенні діяльності, не передбаченої статутом платника податку? «Відповідь: витрати від операцій, проведених підприємством від діяльності, не передбаченої статутом, визнаються витратами за правилами, встановленими розділом III Податкового кодексу України, за умови документального підтвердження їх зв’язку з господарською діяльністю та визнання доходів від такої діяльності в податковому обліку». |
Ця позиція відповідає вимогам ПКУ.
Витрати на придбання цінних паперів
Унаслідок нечіткості формулювань п. 153.8 ПКУ було не зовсім зрозуміло, в який саме період платник може відобразити в «ціннопаперовому» обліку витрати на придбання ЦП на вторинному ринку. Із листа ДПСУ від 05.11.11 р. № 4807/6/15-1415, 150/2/15-1410** непрямо випливало, що таке право платник має в періоді придбання ЦБ. У Консультації № 579 податківці висловилися конкретніше з цього питання (див. «Право на витрати під час придбання ЦП на вторинному ринку» на с. 33).
** Див. ком. «Придбання цінних паперів на вторинному ринку: витрати не «прив'язуються» до доходів — законна думка ДПСУ» // «БТ», 2012, № 8, с. 10.
| Право на витрати під час придбання ЦП на вторинному ринку Витяг із Консультації № 579 «Запитання: в якому податковому періоді відображаються витрати з придбання цінних паперів на вторинному ринку? Відповідь: витрати на придбання цінних паперів на вторинному ринку, визначаються у відокремленому обліку фінансових результатів від операцій з цінними паперами у тому податковому періоді, на який припадає їх понесення (нарахування) незалежно від періоду отримання доходу від подальшого відчуження таких цінних паперів. Витрати на придбання цінних паперів у розрізі їх окремих видів відображаються у таблиці 1 «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» Додатку ЦП до Декларації, № 1213». |
Ми повністю згодні з викладеною позицією. Як зазначалося раніше, облік таких операцій ведеться знеособлено в розрізі кожного виду ЦП, тобто витрати «не прив'язуються» до факту продажу ЦП і виникають за першою подією, що настала раніше, між оплатою ЦП та їх отриманням. Виходячи з цього фінрезультат визначається за всіма ЦП одного виду як доходи отримані (нараховані) — витрати понесені (нараховані).
Придбання у фізичних осіб — єдиноподатників
Як відомо, протягом II — IV кварталів 2011 року діяла заборона на включення до витрат товарів, робіт, послуг, придбаних у фізичних осіб — платників єдиного податку (п.п. 139.1.12 ПКУ), що поширювалася й на амортизацію основних засобів, придбаних у цей період. З 01.01.12 р. цю заборону було знято, і виникли запитання щодо того, чи можна сьогодні включати до витрат товари та амортизацію щодо основних засобів, придбаних у фізичних осіб — єдиноподатників у зазначеному періоді.
Спочатку в консультаціях, розміщених у розділах 110.07.03, 110.09.01 ЄБПЗ, а тепер — у Консультації № 580 податківці підтвердили, що право на такі витрати є (див. «Щодо придбань у фізичних осіб — єдиноподатників з 01.01.12 р. право на витрати є»).
| Щодо придбань у фізичних осіб — єдиноподатників з 01.01.12 р. право на витрати є Витяг із Консультації № 580 «Запитання 1: чи має право на витрати платник податку на прибуток, що придбав товари у фізичної особи — платника єдиного податку протягом II — IV кварталів 2011, при їх реалізації після 31.12.2011 р.? Відповідь: у разі продажу придбаних протягом II — IV кварталів 2011 року у платника єдиного податку — фізичної особи товарів платник податку має право на включення витрат, що формують собівартість товарів, до складу витрат у звітному періоді, в якому визнано доходи від їх реалізації. Запитання 2: чи має право платник податку на прибуток починаючи з I кварталу 2012 року амортизувати придбані у платників єдиного податку — фізичних осіб основні засоби (нематеріальні активи) протягом II — IV кварталів 2011 року? Відповідь: у разі придбання протягом II — IV кварталів 2011 року у платника єдиного податку — фізичної особи основних засобів (нематеріальних активів) платник податку, починаючи з I кварталу 2012 року, має право включити до складу витрат, визначених за правилами податкового обліку, нараховану амортизацію таких засобів (активів). Для цілей амортизації приймається первісна вартість придбаного об’єкта основного засобу (нематеріального активу) за вирахуванням сум накопиченої амортизації станом на 01.01.2012 р.». |
Такого ж висновку раніше доходили й ми (див. консультацію «Наслідки скасування заборони на визнання витрат від фізичної особи — єдиноподатника» // «БТ», 2012, № 19, с. 31).
Особливості заповнення Додатка ОК
Найбільша кількість запитань, мабуть, виникає із заповненням Додатка ОК до Декларації. У листі ДПСУ від 23.05.12 р. № 8833/6/15-1315* було зазначено, що в Додаток ОК потрібно включати лише ті операції з платниками єдиного податку, які в податковому обліку спричинюють відображення доходів або витрат. А в консультаціях із розділу 110.30.03 ЄБПЗ податківці роз'яснили особливості заповнення Додатка ОК таким чином:
— платники податку на прибуток, не зареєстровані платниками ПДВ, при заповненні Додатка ОК указують загальні суми доходів і витрат без ПДВ. Такого висновку податківці дійшли, навіть незважаючи на те, що зазначені платники за нормами пп. 136.1.2 і 139.1.6 ПКУ включають при обчисленні податку на прибуток суми ПДВ до складу доходів і витрат;
— доходи (витрати) кожного окремого контрагента — платника єдиного податку в Додатку ОК відображаються як загальна сума доходів (витрат) без ПДВ за всіма операціями з таким контрагентом;
— якщо у платника податку на прибуток відсутні контрагенти — платники єдиного податку, то він не заповнює Додаток ОК і не подає його до податкового органу;
— при реалізації товарів, а також об'єктів основних засобів та нематеріальних активів платнику єдиного податку інформація про нього та про загальну суму отриманого доходу від реалізації без ПДВ указується в Розділі I Додатка ОК у податковому періоді переходу права власності на товари (об'єкти основних засобів, нематеріальні активи) до цього контрагента;
— при наданні робіт, послуг платнику єдиного податку інформація про нього та про загальну суму отриманого доходу від надання робіт (послуг) без ПДВ наводиться в Розділі І Додатка ОК в податковому періоді складання акта чи іншого документа, що підтверджує факт виконання робіт або надання послуг;
— загальна сума витрат на придбання робіт, послуг без ПДВ разом з інформацією про продавця — платника єдиного податку відображається в Розділі ІІ Додатка ОК у звітному податковому періоді, в якому визнано доходи від виконаних робіт, наданих послуг (якщо витрати формують собівартість виконаних робіт, наданих послуг), або в тому звітному періоді, в якому витрати було здійснено, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (якщо витрати відносяться до інших витрат);
— стосовно придбаних у платника єдиного податку об'єктів основних засобів або матеріальних активів інформація про такого контрагента і суму нарахованої амортизації вказується в Розділі ІІ Додатка ОК у кожному звітному періоді, в якому здійснюється нарахування амортизації;
— інформація щодо ТМЦ, які враховуються в собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, основних засобів та нематеріальних активів, придбаних платником податку до 01.01.12 р., у Додатку ОК не відображаються;
— коригування доходів/витрат при поверненні (зміні суми компенсації) товарів (робіт, послуг), основних засобів, нематеріальних активів, авансів платнику єдиного податку (у тому числі, якщо при поверненні продавець/покупець не є платником єдиного податку), відображається в Додатку ОК на загальних підставах;
— до уточнюючої Декларації, в якій платник податку здійснює виправлення помилок за звітні (податкові) періоди до 01.01.12 р., Додаток ОК не подається.
* Див. ком. «Додаток ОК до декларації з податку на прибуток: позиція ДПСУ щодо порядку його заповнення» // «БТ», 2012, № 29, с. 7.
Безоплатна передача товарів
З моменту набуття чинності ПКУ податківці змінили свою позицію щодо порядку відображення в податковому обліку операцій безоплатного надання товарів. Спочатку в консультації з розділу 110.07.03 ЄБПЗ, а тепер у Консультації № 581 податківці дійшли висновку про те, що за операціями безоплатної передачі одночасно з доходами платник може відобразити й витрати (див. «При безоплатній передачі товарів є право на витрати»).
| При безоплатній передачі товарів є право на витрати Витяг із Консультації № 581 «Запитання: який порядок визначення доходів та витрат при здійсненні операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг)? «Відповідь: якщо платник податку на прибуток безоплатно надає товари (роботи, послуги) незалежно від статусу отримувача, дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) визначається за звичайною ціною. При цьому платник має право включити до витрат собівартість таких товарів (робіт, послуг)». |
Зазначений підхід не зовсім відповідає нормам п. 153.2 ПКУ, з яких випливає, що звичайні ціни в операціях продажу товарів (у тому числі й безоплатного їх надання) мають застосовуватися лише при одночасному додержанні таких умов:
— операції здійснюються з пов'язаними особами, з особами, які не є платниками податку на прибуток або сплачують податок за іншими ставками;
— договірна ціна на товари (роботи, послуги), що роздається, відрізняється більш ніж на 20 % від звичайної ціни на них.
Тому висновок податківців стосовно того, що звичайні ціни при безоплатних передачах виникають незалежно від статусу одержувача, є некоректним. Водночас згідно з цим підходом можна відобразити доходи і витрати при безоплатній передачі товарів виходячи з однієї суми (за їх первісною вартістю). Тоді доходи потраплять до ряд. 02 «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))» Декларації, а витрати — до ряд. 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)». У результаті така операція не вплине на суму оподатковуваного прибутку.
Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування
Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування, здійснюється в Додатку ПЗ до рядка 09 Декларації та вказується у Звіті про суми податкових пільг* (додаток до Порядку № 1233). Проблема полягає в тому, що в Порядку № 167 наводиться лише механізм визначення пільг з ПДВ.
* Виходячи з листа ДПСУ від 17.05.12 р. № 8432/6/15-1216 цей Звіт не подають професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання, які відповідно до ст. 157 ПКУ зареєстровані як неприбуткові організації (див. Калейдоскоп документів «Профспілки Звіт про пільги не подають» // «БТ», 2012, № 26 с. 12).
У зв'язку з цим стосовно податку на прибуток у Консультації № 584 ДПСУ заповнила прогалину та описала механізм розрахунку пільг з податку на прибуток (див. «Як визначається пільга з податку на прибуток»).
| Як визначається пільга з податку на прибуток Витяг із Консультації № 584 «Запитання: яким чином здійснюється обчислення суми пільги у зв’язку зі звільненням прибутку від оподаткування? Відповідь: сума пільги у зв’язку із звільненням прибутку від оподаткування розраховується за таким алгоритмом: Сума пільги = (Доходи від діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування - Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), яка відноситься до діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування - Інші витрати, які відносяться до діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування) х розмір ставки податку». |
Водночас податківці не роз'яснили, як саме слід визначати суму інших витрат, що стосуються діяльності, прибуток за якою звільняється від оподаткування. Адже такі витрати, як правило, стосуються одночасно як пільгованої, так і оподатковуваної діяльності.
Якщо підприємство здійснює один вид пільгованої з податку на прибуток діяльності, то виходячи з норм п. 152.11 ПКУ амортизацію, що стосується пільгованої діяльності, можна визначити так:
Апільг = Азаг х (Дпільг : Дзаг), (1)
де Апільг — амортизація, що стосується пільгованої діяльності, грн.;
Азаг — загальна сума амортизації щодо основних засобів, задіяних одночасно в пільгованій та в оподатковуваній діяльності, грн.;
Дпільг — сума отриманого доходу за пільгованою діяльністю (ряд. А1 додатка ПЗ до рядка 09 Декларації), грн.;
Дзаг — загальна сума отриманого доходу від пільгованої та оподатковуваної діяльності (визначається за даними ряд. 01 Декларації), грн.
Аналогічно розподіляються й витрати, що стосуються одночасно пільгованої та оподатковуваної діяльності:
Впільг = Взаг х (Дпільг : Дзаг), (2)
де Впільг — витрати, що стосуються пільгованої діяльності (за винятком амортизації), грн.;
Взаг — загальна сума витрат, що стосуються одночасно пільгованої та оподатковуваної діяльності (за винятком амортизації), грн.
Сума показників Апільг та Впільг наводиться в ряд. А3 додатка ПЗ до рядка 09 Декларації.
У ситуації, коли підприємство має декілька пільг з податку на прибуток, алгоритм розподілу витрат є менш очевидним. Як варіант, можна розподілити окремо для кожного пільгованого виду діяльності витрати за формулами 1 і 2.
Зауважимо також, що особливості застосування пільги з податку на прибуток було розглянуто в листах ДПСУ від 07.02.12 р. № 2329/6/15-1215 (див. ком. «Підприємства легкої промисловості: нюанси застосування пільги з податку на прибуток» // «БТ», 2012, № 19, с. 9) та від 06.06.12 р. № 15709/7/15-1217.
Доходи учасника від діяльності СД
Як відомо, у ПКУ відсутні окремі норми, що звільняють від обкладення податком на прибуток в учасника доходи від спільної діяльності (СД) на території України без створення юридичної особи, оподатковані в СД.
На цій підставі податківці раніше у своїх консультаціях наполягали на оподаткуванні доходу від СД також і в учасника. Ми з таким підходом не погоджувалися*, і ось тепер наша думка знайшла підтримку в податківців. Так, у Консультації № 582 податківці підтвердили право на невключення таких сум у дохід учасника (див. «Доходи, отримані від діяльності в СД, не включаються в дохід учасника»).
* Див. статтю «Спільна діяльність: аналізуємо зміни в ПКУ» // «БТ», 2011, № 37, с. 16.
| Доходи, отримані від діяльності в СД, не включаються в дохід учасника Витяг із Консультації № 582 «Запитання: чи включається до складу доходів учасника договору про спільну діяльність прибуток, отриманий таким учасником при розподілі суми прибутку від спільної діяльності між учасниками договору? «Відповідь: враховуючи, що прибуток від спільної діяльності оподатковується до або під час його виплати учасникам такої спільної діяльності, такий прибуток повторно не оподатковується і не включається до складу доходів учасників спільної діяльності». |
З урахуванням цієї ліберальної позиції привабливість СД зростає.
Операції з основними засобами
Амортизація, нарахована до 01.01.12 р. У консультації з розділу 110.30.03 ЄБПЗ податківці роз'яснили особливості відображення в Декларації амортизації, нарахованої до 01.01.12 р., яка підлягала включенню до складу витрат майбутніх періодів (гр. 11 Додатка АМ до Декларації, затвердженої наказом № 114).
Податківці зауважили, що формою Декларації, затвердженої наказом № 1213, окреме виділення таких сум не передбачено. У зв'язку з цим зазначені суми амортизаційних відрахувань можна відобразити в рядку 05.1 Декларації за датою визнання доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, до складу яких уключалася така амортизація.
Витрати на ремонт і поліпшення основних засобів. З приводу відображення «ремонтних» витрат у межах 10 % ліміту податківці в консультації з розділу 110.30.03 ЄБПЗ зауважили, що вони вказуються у відповідних рядках Декларації залежно від напрямку використання основних засобів. Окремо вони наводяться в таблиці 2 Додатка АМ до рядка 06.4.27 Додатка ІВ до Декларації.
Із приводу порядку відображення ремонтних витрат див. також статтю «Ремонт і поліпшення власних основних засобів» // «БТ», 2012, № 22, с. 15.
Операції з нерезидентами
Розрахунок податкових зобов'язань нерезидентів, які отримали доходи з джерелом їх походження з України, здійснюється в Додатку ПН до рядка 17 Декларації. У консультації з розділу 110.30.03 ЄБПЗ податківці вказали на те, що платники податку — резиденти і постійні представництва в Україні, які здійснюють на користь нерезидента чи уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу з джерелом його походження з України, уключаючи дохід, звільнений від оподаткування згідно з міжнародними договорами, повинні заповнювати щодо кожного нерезидента Додаток ПН.
А в листі ДПСУ від 19.04.12 р. № 6932/6/15-1215** зазначалося, що податок на репатріацію, у тому числі й при виплаті доходу нерезиденту філією, має сплачуватися головним підприємством.
** Див. ком. «Якщо дохід нерезиденту виплачує філія, 15 % податок «на репатріацію» сплачує головне підприємство — платник консолідованого податку на прибуток» // «БТ», 2012, № 23, с. 4.
Виправлення помилок
Унаслідок появи нових роз'яснень податківців може виникнути необхідність коригування показників Декларацій за минулі періоди. У зв'язку з цим слід зауважити, що згідно з останньою позицією податківців при виправленні помилок у поточній Декларації вони повинні наводитися в Додатку ВП до Декларації (див. роз'яснення в розділі 110.30.03 ЄБПЗ). Таким чином, виправити помилку шляхом зазначення відповідних сум у поточній Декларації у складі інших доходів (витрат), як це раніше дозволяли податківці, не вийде.
Податківці також зазначають (див. роз'яснення в розділі 110.30.03 ЄБПЗ), що починаючи з 01.04.12 р. платники податку повинні складати Декларацію за формою, затвердженою наказом МФУ від 28.09.11 р. № 1213, у тому числі й за звітні (податкові) періоди до 01.01.12 р.
На закінчення зауважимо, що при заповненні Декларації слід звернути увагу на нові консультації податківців стосовно:
— відображення збитків у Декларації (див. Консультацію № 575);
— ведення операцій з валютою (див. ком. «Операції з валютою в обліку з податку на прибуток: позиція ДПСУ» на с. 6);
— відображення в Декларації витрат на розрахунково-касове обслуговування (див. ком. « Банківська виписка — підстава для податкових витрат: Узагальнююча консультація ДПСУ» на с. 8);
— застосування ставки 0 % платниками податку на прибуток (див. Консультацію № 578);
— обліку витрат на відрядження (див. ком. «Витрати на відрядження: ДПСУ «дала добро» на включення деяких із них до складу витрат з податку на прибуток» // «БТ», 2012, № 15, с. 11; ком. «Витрати на відрядження: обмеження, установлені Інструкцією № 59, не впливають на податкові витрати небюджетних підприємств» // «БТ», 2012, № 25, с. 8);
— обліку роялті (див. листи ДПСУ від 03.03.12 р. № 6326/7/15-1217*, від 12.01.12 р. № 205/6/15-1215, від 14.05.12 р. № 8229/6/15-1215**).
* Див. ком. «Виплата роялті: відображаємо в обліку з податку на прибуток» // «БТ», 2012, № 25, с. 4.
** Див. ком. «Роялті, що виплачуються нерезиденту: ДПСУ роз'яснює особливості обліку з податку на прибуток» // «БТ», 2012, № 26, с. 6.
Крім того, є сенс «освіжити» порядок заповнення Декларації, що розглядався у Темі тижня «Нова декларація з податку на прибуток» // «БТ», 2012, № 16, с. 34, та ознайомитися з новаціями, унесеними до ПКУ стосовно обліку з податку на прибуток (див. Тему тижня «Податковий кодекс: аналізуємо зміни» // «БТ», 2012, № 29, с. 22).
Бажаємо вам успішного здавання Декларації!
Документи і скорочення статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
Закон № 4834 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.12 р. № 4834-VI.
Порядок № 1233 — Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1233.
Порядок № 167 — Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг за операціями, що здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.11 р. № 167.
Консультація № 573 — Узагальнююча податкова консультація щодо обліку товарно-матеріальних цінностей та цінних паперів, унесених до статутного фонду платника податку, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 573.
Консультація № 575 – Узагальнююча податкова консультація щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 575.
Консультація № 576 — Узагальнююча податкова консультація щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 576.
Консультація № 577 — Узагальнююча податкова консультація щодо визначення витрат за діяльністю, не передбаченою статутом, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 577.
Консультація № 578 – Узагальнююча податкова консультація щодо застосування ставки нуль відсотків платниками податку на прибуток, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 578.
Консультація № 579 — Узагальнююча податкова консультація щодо порядку обкладення податком на прибуток операцій з цінними паперами на вторинному ринку, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 579.
Консультація № 580 — Узагальнююча податкова консультація з питань формування витрат, понесених до 01.01.12 р. за операціями з підприємцями — платниками єдиного податку, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 580.
Консультація № 581 — Узагальнююча податкова консультація щодо порядку визначення доходу і витрат за операціями з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 581.
Консультація № 582 — Узагальнююча податкова консультація щодо оподаткування прибутку, отриманого в результаті спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 582.
Консультація № 584 — Узагальнююча податкова консультація щодо визначення суми пільги у зв'язку зі звільненням прибутку від оподаткування, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 584.
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПСУ: www.sts.gov.ua
