ПДВ-РЕЄСТРАЦІЯ:
нова Реєстраційна заява, нові правила
Суттєве спрощення непомірно великої, громіздкої, із цілою низкою «непотрібної» інформації форми Реєстраційної заяви платника ПДВ на початку 2012 року та можливість добровільної реєстрації всіх бажаючих з 01.07.12 р. має сприяти значному збільшенню кількості нових платників ПДВ.
У цій статті ми розповімо, у яких випадках реєстрація платником ПДВ є обов'язковою, а в яких суб’єкт господарювання може зареєструватись добровільно. Розглянемо процедуру такої реєстрації та строки подання Реєстраційної заяви, а також поговоримо про відповідальність за несвоєчасне подання такої заяви.
Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора, n.shpakovich@id.factor.ua
Хто може бути платником ПДВ
Однією із специфічних особливостей ПДВ є те, що платниками цього податку є не всі суб'єкти господарювання, які відповідають певним критеріям, вказаним у ПКУ, а лише ті з них, які пройшли процедуру реєстрації.
Винятками є тільки два випадки:
— при ввезенні товарів на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню*;
— при отриманні послуг від нерезидента, місце постачання яких згідно зі ст. 186 ПКУ є митна територія України**.
* Зверніть увагу, при ввезенні товарів платниками ПДВ є не лише суб'єкти господарювання, а й пересічні громадяни.
** Докладніше див. Тему тижня «ЗЕД-послуги» // «БТ», 2012, № 20, с. 38.
Крім того, у розд. V ПКУ при визначенні кола платників ПДВ замість звичного терміна «суб'єкт господарювання» законодавець використовує спеціальний термін «особа». Необхідність застосування такої проміжної термінології полягає у тому, що далеко не всі суб'єкти господарювання можуть бути платниками ПДВ.
Нагадаємо, що у 2011 році не були «особами» і тому не могли бути платниками ПДВ ФОП — платники ЄП.
У 2012 році перелік «осіб» для розд. V ПКУ змінився двічі:
— з 01.01.12 р. — у зв’язку із запровадженням нової спрощеної системи оподаткування***;
— з 01.07.12 р. — у зв’язку із прийняттям Закону № 4834**** (див. табл. 1 на с. 39).
*** Див. Теми тижня «Спрощена система: нові правила з 2012 року» // «БТ», 2011, № 48, с. 11 та «Нова спрощенка: нюанси переходу» // «БТ», 2012, № 1-2, с. 42.
**** Див. «БТ», 2012, № 28 та Тему тижня «Податковий кодекс: аналізуємо зміни» // «БТ», 2012, № 29, с. 22.
Підстави для ПДВ-реєстрації
Обов'язкова реєстрація .
Вимоги щодо обов'язкової реєстрації осіб платниками ПДВ викладені у п. 181.1 ПКУ, де передбачено, що особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ) зобов'язана зареєструватись платником ПДВ у податковому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання). Ця вимога не поширюється на платників ЄП.
При визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій для ПДВ-реєстрації (обов’язкової, добровільної) податківці наполягають (див. розд. 130.01 ЄБПЗ), що потрібно враховувати обсяги операцій:
— що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 %);
— які обкладаються за нульовою ставкою ПДВ;
— звільнених та тимчасово звільнених від обкладення ПДВ.
Тобто не потрібно враховувати лише операції, які не є об'єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ).
Щоб запобігти штучному нарощуванню обсягів оподатковуваних операцій, податківці у своїх роз'ясненнях (див. розд. 130.01 ЄБПЗ) наполягають, якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, обсяги повернення вираховуються із загального обсягу.
При цьому документально підтверджувати обсяги оподатковуваних операцій потрібно лише у випадку, коли податківці звернуться з відповідним письмовим запитом (див. лист ДПСУ від 01.11.11 р. № 4893/7/15-3317 та консультацію у розд. 130.01 ЄБПЗ).
Щодо 12-місячного періоду, за який розраховуються обсяги оподатковуваних операцій, слід звернути увагу на такі моменти:
— новостворені суб’єкти господарювання розраховують обсяги з моменту реєстрації. У них розрахунковий період може бути менше 12 місяців (якщо обсяг 300 тис. грн. досягнуто раніше);
— останній місяць розрахункового періоду враховується повністю (після його закінчення), хоча момент досягнення може припадати на початок такого місяця.
Добровільна реєстрація. Якщо обсяг оподатковуваних операцій недостатній для обов'язкової реєстрації платником ПДВ, то така реєстрація можлива за добровільним рішенням за умови, що особа проводить оподатковувані ПДВ операції.
Нагадаємо, що суттєве спрощення умов для добровільної реєстрації платником ПДВ відбулось з 01.07.12 р. — після виключення зі ст. 182 ПКУ додаткових умов для добровільної реєстрації, які діяли раніше (потрібно було пропрацювати 12 місяців і обсяги постачання іншим платникам ПДВ мали скласти не менш як 50 %, або ж статутний капітал чи балансова вартість активів мала перевищувати 300 тис. грн.). Тепер, по суті, єдиною умовою для добровільної реєстрації суб’єкта господарювання, який є «особою» для розд. V ПКУ, є здійснення хоча б однієї оподатковуваної операції.
Умовно-добровільна реєстрація. У ч. 6 п. 180.1 ПКУ передбачено, що особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, є платником ПДВ незалежно від того, чи досягає вона загальної суми оподатковуваних операцій 300 тис. грн., а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Тобто обов'язковою умовою здійснення операцій, вказаних у ч. 6 п. 180.1 ПКУ, є реєстрація платником ПДВ. Відповідно і здійснення таких операцій (або ж намір здійснювати такі операції), по суті, є підставою для реєстрації платником ПДВ.
Так само обов'язковою умовою обрання спрощеної системи оподаткування зі сплатою ЄП за ставкою 3 % є реєстрація платником ПДВ (п. 293.3 ПКУ). Проте обрання ставки ЄП у розмірі 3 %, формально, не є підставою для реєстрації платником ПДВ. Як вказали податківці в Консультації № 131, відсоткову ставку ЄП у розмірі 3 % можна обрати лише за умови, що платник відповідає вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ для обов'язкової реєстрації платником ПДВ або п. 182.1 ПКУ для добровільної реєстрації платником ПДВ.
Таблиця 1. «Особи» для розд. V ПКУ
| Суб'єкти | Є «особою» для розд. V ПКУ | Не є «особою» |
| Юридичні особи (п.п. «а» п.п. 14.1.139 ПКУ) | Юрособа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:
| Юрособа — платник ЄП за ставкою 5 % |
| Фізичні особи (п.п. «б» п.п. 14.1.139 ПКУ) | ФОП, яка: | ФОП — платник ЄП першої та другої груп (пп. 1 і 2 п. 291.4 ПКУ). ФОП — платник ЄП третьої групи (п.п. 3 п. 291.4 ПКУ) за ставкою 5 % |
| Імпортери (п.п. «в» п.п. 14.1.139 ПКУ) | Юрособа, фізособа, ФОП, яка ввозить товари на митну територію України(1) | — |
| Інші | Представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи (п.п. «г» п.п. 14.1.139 ПКУ) | — |
| Дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності(2) (ч. 2 п.п. 14.1.139 ПКУ) | ||
| Інвестор, який на період дії угоди про розподіл продукції сплачує ПДВ з урахуванням особливостей, передбачених розд. XVIII ПКУ (п.п. 1.4.2 Порядку № 1394) | ||
| (1) Зверніть увагу, що під цю норму підпадають особи, які не є суб’єктами господарювання. Однак такі особи будуть платниками ПДВ лише у тому випадку коли ввозять товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню відповідно до МКУ (ч. 3 п. 180.1 ПКУ). | ||
Процедура реєстрації
Порядок реєстрації платників ПДВ досить детально розписано у ст. 183 ПКУ та розд. III Положення № 1394.
Крім того, наказом № 187 (додаток 17) затверджено Стандарт надання адміністративної послуги «Видача Свідоцтва платника податку на додану вартість» САП-16. Деякі положення цього стандарту (в частині реєстрації платниками ПДВ єдиноподатників) уже застаріли, однак наведена там блок-схема процесу «Видача Свідоцтва платника податку на додану вартість» наочно демонструє порядок видачі Свідоцтва (див. рисунок на с. 41).
Ключовим документом, на підставі якого здійснюється реєстрація платників ПДВ, є Реєстраційна заява, форма якої нещодавно була суттєво спрощена*, тому детально розглядати порядок її заповнення немає потреби тим більше, що, враховуючи недавні зміни у ПКУ, вона знову потребує коригувань. Строки подання Реєстраційної заяви ми детально розглянемо у наступному розділі (див. с. 42), а зараз зосередимось лише на окремих процедурних моментах.
* Див. ком. «Змінено порядок реєстрації платників ПДВ: Мінфін урахував зміни в Податковому кодексі» // «БТ», 2012, № 11, с. 5.
Так, при заповненні даних про підстави для реєстрації платником ПДВ (розд. 5) слід вибрати відповідний запис із переліку, наведеного у додатку 1 до Реєстраційної заяви. При цьому спрощенці мають вказати відразу дві підстави для реєстрації: одну із позначкою «*» в колонці «Норма Кодексу», а іншу згідно зі ст. 181 чи 182 ПКУ (перший, третій чи четвертий рядок додатка 1 до Реєстрайційної заяви).
У розд. 12 потрібно вибрати спосіб отримання Свідоцтва — поштою** або безпосередньо в податковому органі.
** Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва поштою, то оплату вартості поштових послуг щодо відправлення Свідоцтва така особа має здійснити до отримання Свідоцтва шляхом подання до податкового органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення (п.п. 3.5.4 Положення № 1394).
Особи, які реєструються за добровільним рішенням або переходять на ЄП за ставкою 3 %, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ.
Реєстрація осіб, які змінюють ставку ЄП з 5 % на 3 %, діє з 1 числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка ЄП 3 %.
Юридичні особи мають подати разом із Реєстраційною заявою додаток 2 «Відомості про засновників», про що робиться відповідна позначка у розд. 14 Реєстраційної заяви.
Така заява подається до органу ДПСУ за основним місцем реєстрації платника.
Згідно з п. 183.7 ПКУ та п.п. 3.5.1 Положення № 1394 Реєстраційна заява подається:
— особисто ФОП;
— безпосередньо керівником або представником юридичної особи (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації платника ПДВ податковий орган видає (відправляє поштою) Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (ф. № 2-ПДВ) у загальному випадку — протягом 5 робочих днів (до 01.07.12 р. було 10 робочих днів), наступних за датою надходження Реєстраційної заяви.
Якщо в Реєстраційній заяві не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником чи уповноваженою особою, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то згідно з п. 3.9 Положення № 1394 протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
Податковий орган відмовляє в ПДВ-реєстрації, якщо за результатами розгляду Реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що:
— особа не здійснює постачання товарів/послуг;
— особа не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, пп. 181.1 чи 182.1 ПКУ;
— Реєстраційну заяву подано особою, яка не має відповідних повноважень (п. 183.7 ПКУ);
— існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно зі ст. 184 ПКУ.
Датою реєстрації платником ПДВ є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку реєстрацію або бажаному дню реєстрації (п.п. 3.12 Положення № 1394). Якщо особа реєструється повторно (після анулювання попередньої ПДВ-реєстрації), то датою реєстрації є дата нової реєстрації.
Якщо відповідно до законодавства визначено строк, на який утворено особу, або строк, після якого змінюються дані у Свідоцтві, то воно видається тільки на такий строк, про що робиться відповідний запис (у лівій верхній частині Свідоцтва).
Строки подання Реєстраційної заяви
В ПКУ встановлено три строки подання Реєстраційної заяви:
1) у разі обов'язкової реєстрації за п. 181.1 ПКУ — не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій 300 тис. грн. (п. 183.2 ПКУ). Такий же термін подання Реєстраційної заяви застосовується єдиноподатниками, у яких обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців перевищив 300 тис. грн., при відмові від спрощеної системи (ч. 1 п. 183.4 ПКУ);
2) у разі добровільної реєстрації, зокрема, за п.п. 6 п. 180.1 та п. 182.1 ПКУ — не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ;
3) у разі зміни ставки ЄП з 5 % на 3 % Реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка ЄП 3 % (ч. 2 п. 183.4 ПКУ). Нагадаємо, що заява про зміну ставки ЄП подається теж за 15 календарних днів до початку кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка.
Однак у Положенні № 1394 ще до того, як третій із наведених вище строків був передбачений у ПКУ, Мінфін встановив «додаткові» строки подання Реєстраційної заяви для платників, які обирають спрощену систему зі сплатою ЄП за ставкою 3 %. Такій категорії платників Мінфін «дозволив» подавати Реєстраційну заяву разом із Заявою про застосування спрощеної системи оподаткування у строки, передбачені в п.п. 4 п. 293.8 ПКУ (див. табл. 2 на с. 43).
Якщо останній день строку подання реєстраційної заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ПКУ).
Таблиця 2. Строки подання Реєстраційної заяви
| Підстава для ПДВ-реєстрації | Умови для реєстрації | Коли подається Реєстраційна заява |
| 1. Обов'язкова реєстрація | 1. Загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без ПДВ). Ця умова не стосується платників ЄП | Не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій 300 тис. грн. (п. 183.2 ПКУ, п.п. «а» п.п. 3.5.2 Положення № 1394) |
| 2. При переході особи із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, передбачених ПКУ, за умови, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без ПДВ) | Не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування (п. 183.4 ПКУ, п.п. 3.6.1 Положення № 1394) | |
| 2. Добровільна реєстрація | 1. Особа здійснює оподатковувані операції | Не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ (п. 183.3 ПКУ, п.п. «б» п.п. 3.5.2, п.п. 3.6.1 Положення № 1394)(1) |
| 2. Перехід особи із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, передбачених ПКУ за умови, що особа відповідає вимогам, вказаним у п. 182.1 ПКУ (здійснює оподатковувані операції) | ||
| 3. Здійснення діяльності, вказаної у п.п. 6 п. 180.1 ПКУ | Особа проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (незалежно від загальної суми операцій із постачання товарів/послуг) | Не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ (п. 183.3 ПКУ, п.п. «б» п.п. 3.5.2 Положення № 1394)(1) |
| 4. Перехід на ЄП за ставкою 3 % | 1. Перехід із загальної системи оподаткування на спрощену систему зі сплатою ЄП за ставкою 3 %. | Не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого така особа бажає перейти на сплату ЄП із ставкою 3 % (п.п. 3.6.3 Положення № 1394)(1) |
| 2. Перевищення єдиноподатником першої або другої групи допустимого обсягу доходу (150 тис. грн. чи 1 млн грн.), | Одночасно із Заявою про перехід на застосування ставки ЄП у розмірі 3 % не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п.п. 3.6.4 Положення № 1394) | |
| 3. Єдиноподатник першої групи прийняв рішення про перехід на сплату ЄП за ставкою 3 %. | Не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого така особа бажає перейти на сплату ЄП із ставкою 3 % (п.п. 3.6.5 Положення № 1394)(1) | |
| 5. Зміна ставки ЄП із 5 % на 3 % | Такий платник ЄП має здійснювати операції, що обкладаються ПДВ | Не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка ЄП 3 % (абз. 2 п. 183.4 ПКУ) |
| (1) Згідно п.п. 3.7 Положення №1394 такі особи можуть навести у Реєстраційній заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ. | ||
Відповідальність
У п. 183.10 ПКУ є спеціальна норма, що встановлює відповідальність особи, яка підлягає обов’язковій ПДВ-реєстрації, але не подала Реєстраційну заяву. Така особа несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
У Консультації № 588 податківці вказали, що обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який установлений для подання Реєстраційної заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. грн. Якщо останній день строку подання Реєстраційної заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то такий обов'язок виникає з другого за вихідним, святковим або неробочим робочого дня. Аналогічні висновки податківці робили і раніше у листі ДПСУ від 01.11.11 р. № 4800/7/15-3317*.
* Див. Ком. «Реєстрація платником ПДВ: ДПСУ роз'яснила порядок обов'язкової та добровільної реєстрації» // «БТ», 2011, № 47, с. 9.
Тобто якщо особа, яка не подала Реєстраційну заяву, після закінчення строку подання буде здійснювати операції з постачання товарів/послуг, які обкладаються ПДВ, то така особа буде зобов'язана нарахувати ПДВ за такими операціями.
Ураховуючи те, що згідно з п. 201.8 ПКУ право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ, то такі порушники навіть якщо і захочуть добровільно сплатити ПДВ із таких операцій, то не зможуть це зробити. Адже ПКУ передбачає можливість сплати ПДВ неплатниками лише:
— при імпорті товарів (ПДВ нараховується у ВМД і сплачується митним органам);
— при отриманні послуг від нерезидента (ПДВ нараховується у Розрахунку неплатника ПДВ).
Тому податкові зобов'язання за такими операціями зможе нарахувати лише податковий орган при перевірці, відповідно, за несплату такого зобов'язання податківці мають нарахувати і штрафні санкції згідно з п. 123.1 ПКУ (25 % від донарахованої суми, а при повторному порушенні протягом 1095 днів — 50 %).
У Консультації № 588 податківці теж указали, що добровільно задекларувати такі зобов’язання особа, яка не подала Реєстраційну заяву, не може, однак така особа може самостійно сплатити обраховану суму ПДВ. При цьому штрафи за неподання податкових декларацій з ПДВ до такої особи не застосовуються.
На наш погляд, у такому випадку не повинні застосовуватись і штрафні санкції, передбачені п. 123.1 ПКУ (25 % чи 50 %). Справа у тому, що у такому випадку податковий орган не може «самостійно визначити суму податкового зобов’язання», бо такі зобов’язання вже були визначені платником і сплачені до бюджету, хоч і не задекларовані (механізм такого декларування не передбачений).
Якщо ж порушник не здійснює оподатковуваних операцій (наприклад, єдиноподатник, у якого виручка перевищила 300 тис. грн., перейшов на загальну систему оподаткування і припинив діяльність), то підстав для нарахування податкових зобов'язань з ПДВ згідно з п. 183.10 ПКУ та штрафних санкцій за п. 123.1 ПКУ немає.
Жодних підстав для застосування інших штрафних санкцій, передбачених у ПКУ, зокрема, за порушення порядку взяття на облік (реєстрації) в органах ДПС (п. 117.1 ПКУ) чи за неподання декларацій з ПДВ (п. 120.1 ПКУ), немає. Це, фактично, підтвердили і податківці у Консультації № 588 (див. «Відповідальність за неподання Реєстраційної заяви»).
| Відповідальність за неподання Реєстраційної заяви Витяг із Консультації № 588 «Запитання 3. Який штраф передбачений чинним законодавством у разі, якщо особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, не подала своєчасно Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник податку на додану вартість? Відповідь. Такій особі орган державної податкової служби зобов'язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість без урахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25 відсотків (50 відсотків — при повторному порушенні) суми такого зобов'язання». |
Сподіваємось, що тепер до осіб, які повинні були зареєструватись платниками ПДВ, але не подали у встановлені строки Реєстраційну заяву, податківці не будуть безпідставно застосовувати «надумані» штрафні санкції (за несвоєчасну реєстрацію та за неподання декларацій з ПДВ), про які раніше згадували у консультації, розміщеній у розділі 130.40 ЄБПЗ, яка діяла до 04.07.12 р.
Документи і скорочення статті
ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.03 р., № 436-IV.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
МКУ — Митний кодекс України від 13.03.12 р. № 4495-VI.
Закон № 4834 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.12 р. № 4834-VI.
Положення № 1394 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом МФУ від 07.11.11 р. № 1394.
Порядок № 1492 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом МФУ від 25.11.11 р. № 1492.
Порядок № 1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом МФУ від 09.12.11 р. № 1588.
Консультація № 131 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань, пов'язаних із реєстрацією осіб, які переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як платників податку на додану вартість та повторної реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, затверджена наказом ДПСУ від 20.02.12 р. № 131.
Консультація № 588 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань, пов'язаних з обов'язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.12 р. № 588.
Наказ № 187 — Наказ ДПСУ «Про затвердження стандартів надання адміністративних послуг» від 30.11.11 р. № 187.
Реєстраційна заява — Реєстраційна заява платника податку на додану вартість (ф. № 1-ПДВ) додаток 1 до Положення № 1394.
Реєстр — Реєстр платників податку на додану вартість.
Розрахунок неплатника ПДВ — Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
ЄП — єдиний податок.
ФОП — фізична особа — підприємець.
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: www.sts.gov.ua
