ЕКОПОДАТОК
ЗА ТИМЧАСОВЕ
РОЗМІЩЕННЯ ВІДХОДІВ:
ДПСУ «роз’яснила» свої роз’яснення
Лист Державної податкової служби України від 15.05.12 р. № 13743/7/15-2117
«Про екологічний податок»
Уже минуло майже півроку з того моменту, коли податківці визнали, що контейнери або урни для відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об’єктів для зберігання відходів. А тому суб’єкти господарювання, які тимчасово зберігають відходи на власній території, не є платниками екологічного податку (далі — екоподаток). Ця позиція викладена в Узагальнюючій податковій консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженій наказом ДПСУ від 16.12.11 р. № 258 (далі — Консультація № 258)*.
* Див. ком. «Побутові відходи: подарунок на Новий рік платникам екоподатку від ДПСУ» // «БТ», 2011, № 52, с. 4.
Підхід податківців, викладений у Консультації № 258, в один момент вирішив питання обкладання екоподатком побутових відходів, хоча в той же час викликав доволі багато запитань щодо застосування Консультації № 258 .
У листі, що коментується, податківці роз’яснили деякі з них.
1. З якого часу застосовується . Податківці ще раз підтвердили, що положення Консультації № 258 діють з 01.01.11 р., хоча сама Консультація почала діяти лише з 16.12.11 р. Пояснюється це тим, що Консультація № 258 не встановлювала нових правил оподаткування, які почали б діяти з 16.12.11 р., а лише пояснює застосування норм, що не змінювалися з моменту набрання чинності Податковим кодексом України (далі — ПКУ).
Про те, що Консультація № 258 діє з 01.01.11 р., податківці вже повідомляли в листі від 12.03.12 р. № 7005/7/15-2117**.
** Див. ком. «Екоподаток за тимчасове зберігання відходів: можна було не сплачувати з 01.01.11 р.» // «БТ», 2012, № 14, с. 11.
2. На які відходи розповсюджується . Податківці зробили доволі несподіваний висновок: Консультація № 258 стосується виключно побутових відходів. Інакше кажучи, податківці наполягають, що не сплачувати екоподаток суб’єкти господарювання мають право за тимчасове зберігання на власній території до моменту передачі спеціалізованій організації лише побутових відходів. Виходить, що за тимчасове зберігання промислових відходів екоподаток доведеться сплачувати.
На наш погляд, висновки податківців сумнівні. Вважаємо, що за тимчасове зберігання на території підприємства промислових відходів екоподаток сплачувати теж не потрібно, як і за тимчасове зберігання побутових відходів. Пояснюється це тим, що зберігання промислових, як і побутових відходів, відбувається у контейнерах або урнах для відходів, які, як вказано у Консультації № 258, не є місцями остаточного видалення відходів і не відносяться до спеціально відведених місць чи об’єктів для зберігання відходів. А тому не зрозуміло, чому податківці трактують одні і ті ж норми ПКУ по-різному для різних видів відходів.
З додатковими аргументами, які вказують на те, що за тимчасове розміщення відходів на території підприємства екоподаток не сплачується, можна ознайомитися у консультації «Екоподаток: окремі нюанси оподаткування та складання звітності» // «БТ», 2011, № 30, с. 31.
Звертаємо увагу, що на сьогодні ВРУ прийнято в другому читанні Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм від 17.02.12 р. № 9661-д. Ним передбачається внести зміни, відповідно до яких під розміщенням відходів будуть розуміти постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях. Таке визначення терміна «розміщення відходів» має повністю зняти всі запитання про оподаткування відходів, що тимчасово зберігаються на території підприємства.
Але доки ці зміни не наберуть чинності (передбачається, що це відбудеться з 01.01.13 р.) суб’єктам господарювання, які не збираються сперечатися з податківцями, доведеться сплачувати екоподаток за тимчасове зберігання промислових відходів, а тим, які мають намір відстоювати свою позицію, напевно, доведеться звертатися до суду.
3. Повернення неправомірно сплачених сум . Для того, щоб повернути неправомірно сплачені суми екоподатку, в листі, що коментується, податківці пропонують виконати такі дії:
1) суб’єкт господарювання має визнати, що, виконуючи незаконні вимоги податківців, він допустив помилку, яка призвела до завищення податкових зобов’язань з цього податку, а тому він має виправити таку помилку. Робити це слід або шляхом подання уточнюючих податкових декларацій, або у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені;
2) для того щоб фактично повернути надміру перераховані податкові зобов’язання, платник екоподатку має подати до органів ДПС заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів.
Детальніше про те, як виправити помилки та повернути надміру сплачену суму екоподатку, читайте в консультації «Екологічний податок: правила виправлення помилок» // «БТ», 2012, № 5, с. 43.
4. Механізм скасування штрафів. Оскільки накладення штрафів за неподання чи несвоєчасне подання звітності з екоподатку щодо побутових відходів було неправомірним, то у суб’єктів господарювання після появи Консультації № 258 з’явилася можливість скасувати повідомлення-рішення про застосування до них таких штрафних (фінансових) санкцій та повернути неправомірно сплачені суми. Щоб це зробити, як стверджують податківці у листі, що коментується, платники повинні оскаржити таке рішення в адміністративному (що малоймовірно, бо термін оскарження — 10 днів уже минув) або в судовому порядку. Про порядок судового оскарження таких рішень податкових органів детальніше читайте у статті «Звернення до суду за новими правилами» // «БТ», 2010, № 36, с. 15.
