РОЗРАХУНКИ В ЗЕД:
нестандартні ситуації
зняття операції з контролю
Нещодавно у статті «Розрахунки в ЗЕД: як не порушити граничні строки» // «БТ», 2012, № 14, с. 19 ми розповідали про контроль за розрахунками у зовнішньоекономічних операціях. Але на практиці, крім зняття банками з контролю «класичних» експортно-імпортних операцій, часто виникають також і нестандартні ситуації, коли порядок зняття операцій з контролю має певні особливості. Такі нестандартні ситуації виникають, наприклад, у випадку недоотримання виручки від нерезидента, закриття заборгованості у зв’язку із заліком зустрічних однорідних вимог, імпорту без ввезення тощо.
У цій статті поговоримо про правила зняття з контролю експортно-імпортних операцій у нестандартних ситуаціях.
Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», s.detsyura@id.factor.ua
Залік зустрічних однорідних вимог
Ситуація 1. Підприємство-резидент уклало договори на експорт товарів та на імпорт послуг з одним нерезидентом. Розрахунок за укладеними договорами здійснено шляхом заліку зустрічних однорідних вимог (унесено зміни до раніше укладених договорів та підписано акт заліку зустрічних однорідних вимог).
Відповідно до п. 1.10 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями українське підприємство має право зняти операцію з валютного контролю шляхом зарахування зустрічних вимог з нерезидентом за ЗЕД-договором. Але для цього необхідно, щоб виконувалися такі умови:
— вимоги мають випливати із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
— вимоги повинні бути однорідними. Отже, не допускається залік зустрічних вимог, коли одна з них грошова, а інша — не грошова (матеріальна, товарна чи у вигляді робіт (послуг));
— строк виконання за зустрічними вимогами уже настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
— між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
При цьому слід пам’ятати, що зарахування заборгованостей між резидентом і нерезидентом при дотриманні вище згаданих умов не призводить до автоматичного зняття експортно-імпортної операції з валютного контролю. Пояснюється це тим, що, проводячи залік зустрічних вимог, суб’єкти не використовують банківських рахунків, а отже, руху грошових коштів на їх рахунку не відбувається. Тому валютна виручка не надходить в Україну, а відповідно банк не може встановити, чи дотримався резидент установлених у законодавстві строків розрахунків у ЗЕД.
Для зняття операції з контролю слід не тільки провести залік взаємної заборгованості з нерезидентом, а і належним чином поінформувати уповноважений банк про такі дії шляхом подання документів, які підтверджують виконання всіх умов, передбачених у п. 1.10 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями.
Які саме документи має подати резидент для зняття операції з валютного контролю, в Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями не вказано. На наш погляд, до банку необхідно подати:
1) копії експортно-імпортних договорів, зобов’язання за якими припиняються шляхом заліку зустрічних однорідних вимог та копії додаткових угод до таких договорів;
2) первинні документи, що підтверджують здійснення експортно-імпортних операцій між резидентом і нерезидентом (копії ВМД, копії товаросупровідних документів, копії актів виконаних робіт);
3) документи, що підтверджують здійснення заліку зустрічних однорідних вимог (акт заліку чи угоду між резидентом і нерезидентом про здійснення такого заліку тощо).
Звертаємо увагу, що в зв’язку з тим, що документи, які подаються для зняття операції з валютного контролю (договори, первинні документи), зазвичай оформляються іноземною мовою, то в п. 1.11 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями передбачено, що банки мають право вимагати від резидентів перекласти українською мовою такі документи (крім документів, складених російською мовою). Тому при формуванні пакету документів для зняття операції з валютного контролю радимо заздалегідь попіклуватися про переклад таких документів українською мовою*.
*Про легітимізацію документів, оформлених іноземною мовою, див. консультацію «Документи іноземною мовою: надаємо юридичного статусу шляхом легалізації» // «БТ», 2011, № 47, с. 36.
Якщо ж банк не проінформувати про залік зустрічних вимог, він буде вважати, що розрахунок за такою операцією не відбувся в строк, установлений у ст. 1 та 2 Закону про розрахунки в інвалюті (у загальному випадку 180 днів). Як результат — повідомить податківців, які в свою чергу мають провести перевірку для нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми не одержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості (ст. 4 Закону про розрахунки у інвалюті).
Імпорт без ввезення
Ситуація 2. Підприємство перерахувало за умовами ЗЕД-договору нерезиденту аванс за придбання товарів, але вирішило не ввозити його в Україну, а реалізувати його за кордоном іншому нерезиденту.
Відразу зауважимо, що відповідно до ст. 1 Закону про ЗЕД під поняття «імпорт» підпадають операції з придбання українськими суб’єктами ЗЕД в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з увезенням чи без увезення товарів на територію України. У визначенні поняття «експорт» також зазначено, що експорт товару може здійснюватися без вивезення цих товарів через митний кордон України. Тобто імпорт товарів без увезення товарів на територію України є імпортною операцію, а тому на неї поширюються загальні правила валютного контролю, що встановлені ст. 2 Закону про розрахунки в інвалюті.
Строк завершення імпортної операції без увезення товарів на територію України визначений не у Законі про розрахунки в інвалюті, а у Порядку № 1392 (абз. 3 ст. 2 Закону про розрахунки у інвалюті). Так, згідно з п. 2 цього Порядку строк проведення розрахунків за такою операцією не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву — з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Момент завершення такої операції визначається згідно з п. 3 Порядку № 1392:
1) у разі продажу товару за межами України моментом завершення такої операції вважається зарахування виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку. Звертаємо увагу, що саме зарахування виручки від реалізації придбаного товару за кордоном є фактом завершення такої експортно-імпортної операції, тобто головне — не просто придбати товар у нерезидента, а встигнути його реалізувати і отримати виручку протягом 180 днів. Згідно з п. 3.6 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями;
2) у разі використання резидентом товару за межами України — подання документів, що підтверджують використання таких товарів, перелік яких визначається Нацбанком (установлено у п. 3.6 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями);
3) у разі припинення дії зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента — подання документів, перелік яких визначається Нацбанком (установлено у п. 3.6 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями).
Знімати операцію з валютного контролю в уповноваженому банку незважаючи на специфіку визначення моменту і строку завершення імпортної операції без увезення товарів на територію України резидент повинен за правилами, встановленими Інструкцією з контролю за ЗЕД-операціями. Так, для того щоб зняти таку операцію з контролю, резидент відповідно до пп. 3.3 та 3.6 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями має подати до уповноваженого банку, відповідно:
1) документи, які згідно з умовами імпортного договору, засвідчують здійснення нерезидентом поставки на користь резидента продукції, надання послуг, виконання робіт, та договір, який передбачає продаж цієї продукції нерезиденту та зарахування виручки від такого продажу на рахунки цього резидента в банках;
2) документи, які підтверджують потребу використання ним цієї продукції (послуг, робіт) за межами України (договори (контракти, угоди), інші форми документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть вважатися договором);
3) документи, які згідно з умовами договору засвідчують здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг, а також документи, що підтверджують відповідність таких операцій умовам проведення взаємозаліку, визначеним у п. 1.10 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями (див. Ситуацію 1).
Слід пам’ятати, що контроль за експортною операцією, за якою продукція, що була придбана резидентом за імпортним договором без її ввезення на митну територію України, покладається на той банк, через який проводилась оплата зазначеного імпортного договору. Тому, якщо кошти від реалізації товарів за кордоном надходять на рахунки резидента, відкриті в іншому банку, ніж було здійснено авансовий платіж нерезиденту за поставку товару, проданого за кордоном, резидент для зняття операції з контролю має подбати про те, щоб банк, куди надійшли кошти від реалізації товару, повідомив уповноважений банк про їх зарахування на рахунок резидента.
Бартерні операції
Ситуація 3. Підприємство уклало бартерний договір з нерезидентом. Відповідно до умов якого підприємство спочатку надає послуги нерезиденту, а потім одержує від нього товар.
Розпочнемо з того, що валютний контроль за здійсненням бартерних операцій відбувається відповідно до Закону про бартер у ЗЕД. Так, згідно із ст. 2 цього Закону товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають увезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення ВМД на експорт або дати підписання акта або іншого документа при експорті робіт чи наданні послуг).
Крім цих загальних строків валютного контролю при здійсненні бартерних операцій, передбачені і специфічні строки для окремих видів товарів:
— при імпорті каучуку натурального, синтетичного, прискорювачів вулканізації каучуку готових (товарні коди 40.01.10000, 40.01.21000, 40.01.22000, 40.01.29100, 40.02.39000, 40.02.49000, 40.02.60000, 38.12.10000, 38.12.20000, 38.12.30800) із країн Північної та Латинської Америки, Японії, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки строку увезення таких товарів на митну територію України не повинен перевищувати 150 календарних днів із дати митного оформлення (дати оформлення ВМД) товарів, які фактично експортовано за бартерними договорами (ст. 2 Закону про бартер у ЗЕД);
— при експорті високоліквідних товарів — строки ввезення на митну територію України товарів, що імпортуються, не повинні перевищувати 60 календарних днів із дати оформлення ВМД. Перелік таких високоліквідних товарів наведено в додатку 3 до постанови КМУ від 29.04.99 р. № 756.
Порушення передбачених термінів увезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, спричинюють, як і у випадку проведення звичайних експортно-імпортних операцій, нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % вартості недоотриманих товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором (ст. 3 Закону про бартер у ЗЕД).
Отже, нормами вищезгаданого Закону прямо передбачено можливість здійснення бартеру у ЗЕД, головне, щоб балансуюча поставка товарів (робіт, послуг) відбувалася протягом установленого терміну (за загальним правилом — протягом 90 днів).
При цьому, на відміну від валютного контролю за звичайними експортно-імпортними операціями, бартерні операції банк не контролює, оскільки він відповідно до п. 3.7 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями здійснює контроль лише за своєчасністю розрахунків щодо тієї частини імпортного договору резидента, яка передбачає розрахунки в грошовій формі).
Контроль за здійсненням бартерних операцій відповідно до Закону про бартер у ЗЕД покладено на орган Державної митної служби України (далі — ДМСУ) і орган Державної податкової служби України (далі — ДПСУ). Так, у п. 4 ст. 3 Закону про бартер в ЗЕД зазначено, що суб’єкти ЗЕД, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом п’яти робочих днів від дня підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг), повідомити органи:
— ДМСУ — якщо за цим договором імпортуються чи експортуються товари;
— ДПСУ — якщо імпортуються чи експортуються роботи або послуги.
Ненадання або несвоєчасне надання підприємством такої інформації тягне за собою нарахування пені в розмірі 1 % від вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
У ситуації, що розглядалася вище, перша частина бартерної операції — експорт послуг, тому про факт здійснення такого експорту слід повідомити орган ДПСУ протягом п’яти робочих днів від дня підписання акта за формою додатка 1 до Порядку № 404.
Зменшення ціни товару
Ситуація 4. Підприємство експортувало товар, після чого сторони домовились зменшити ціну товару. Рішення було закріплено додатковою угодою до контракту. Виручка на рахунок резидента надійшла в сумі меншій, ніж задекларовано у ВМД (відповідно до нових умов, зазначених у додатковій угоді).
Чинне законодавство України не забороняє суб’єктам ЗЕД після укладення договорів (контрактів) уносити до них зміни і доповнення, у тому числі й щодо зміни ціни товару, встановленої в договорі. Так, зокрема, у ст. 6 Закону про ЗЕД указано, що суб’єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види ЗЕД-договорів (контрактів), крім прямо та у виключній формі заборонених законами України, а отже, і вносити відповідні зміни і доповнення до таких договорів шляхом підписання окремих документів.
При цьому якщо суб’єкт господарювання коригує (зменшує) ціну експортованих товарів, то він має розуміти, що такі корективи вплинуть на розмір виручки, яка має надійти на рахунки нерезидента. Тому виникає запитання: як зняти таку операцію з валютного контролю, якщо розмір виручки, що має надійти на рахунки в банку, відрізнятиметься від розміру виручки, що мав фактично отримати резидент при експорті товарів.
Відповідь на це запитання міститься у п. 1.8 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями, де говориться, що для того щоб зняти операцію з контролю, резидент має повідомити уповноважений банк про зміну ціни договору. Після цього зняття експортної операції з контролю не має викликати труднощів, оскільки робити це слід за загальними правилами, визначеними у п. 2.3 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями (після зарахування виручки за такою операцією на поточний рахунок резидента-виконавця).
При цьому слід пам’ятати, що змінювати (зменшувати) ціну експортованого товару резидент після відвантаження товару має лише у випадках, передбачених у пп. «а» — «б» п. 1.8 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями, а саме:
— у зв'язку з невідповідністю кількісних та/або якісних характеристик товару до умов договору — на суму недопоставлених та/або неякісних товарів. Для інформування банку про зменшення ціни за таким договором резидент має отримати відповідне рішення про таку невідповідність Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті або іншого органу (експертної організації тощо), уповноваженого розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;
— унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару — на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Для повідомлення банку про зменшення ціни в цьому випадку резидент має надати підтвердження Торгово-промислової палати або іншого уповноваженого органу (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору про настання форс-мажорних обставин.
При цьому і в першому, і у другому випадках зменшення ціни можливе тільки протягом виконання зобов’язань за договором. Тобто якщо сторони виконали умови договору, коригувати (зменшувати) ціну експортованого товару не можна.
Таким чином, відповідно до п. 1.8 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями тільки у двох вище згаданих випадках суб’єкт ЗЕД має право зменшувати ціну експортованого товару і проблем із зняттям з контролю такої експортної операції виникати не буде, оскільки банк після надходження відповідних документів не буде вважати надходження виручки, зменшеної у зв’язку зі зміною ціни товару, як недонадходження валютної виручки.
Якщо ж зменшення ціни відбудеться із причини, яку не вказано у п. 1.8 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями (наприклад, резидент надав знижку за терміновість платежу), то в такому випадку у суб’єкта господарювання можуть виникнути певні проблеми щодо зняття такої операції з банківського контролю, оскільки порядок зняття операцій у такому випадку у Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями не прописаний.
Звертаємо увагу, що зменшення розміру валютної виручки, отже, і вартості експортованих товарів, крім випадків зменшення ціни, може відбуватися також і в інших випадках, а саме, якщо протягом виконання зобов'язань за ЗЕД-договором (пп. «в» — «є» п. 1.8 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями):
— товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено — на суму їх вартості. За умови, що право власності на товар відповідно до умов договору належить резиденту. Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події;
— відбувається відповідним чином оформлене повернення товару або його частини експортеру — на суму вартості такого товару;
— відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково — на суму таких коштів;
— здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України — на суму сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента;
— відбувається оплата резидентом комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти (див. наступний розділ).
Зменшення виручки на суму банківської винагороди
Ситуація 5. За експортною операцією виручка на рахунок резидента надійшла дещо менша, ніж було зазначено в ЗЕД-договорі та у ВМД. Недоотримання такої суми пов’язане з тим, що банк-нерезидент утримав із виручки комісійну винагороду.
На практиці трапляються випадки, коли виручка за експортну продукцію, що надходить на рахунки резидента, виявляється дещо меншою ніж прописано у ЗЕД-договорі. Це відбувається частіше за все через те, що банк-нерезидент утримує за проходження платежу через його рахунки комісію.
Оскільки виручка за реалізовану нерезиденту продукцію надходить не в повному розмірі, то у резидента виникає цілком закономірне запитання, чи не буде в такому випадку порушено строки розрахунків у ЗЕД?
У цьому випадку недоотримання виручки виникає не з вини контрагентів, а через неузгодження договірних відносин між іноземними та вітчизняними банками, тому в Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями Нацбанк надав можливість резидентам уникнути нарахування пені.
Так, як свідчить п.п. «е» п. 1.8 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями, щоб уникнути нарахування пені через недоотримання виручки за експортною операцію в зв’язку із утриманням із суми виручки банком-нерезидента комісійної винагороди необхідно, щоб обов’язок оплатити комісії банку-нерезидента за перерахування коштів за такою операцією був покладений ЗЕД-договором на резидента. При цьому, якщо сума сплаченої комісії за кожним окремим платежем за ЗЕД-договором:
— перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, то сума сплаченої комісії має бути підтверджена відповідним банківським документом;
— не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, то жодних підтверджень перерахування такої суми резидент подавати до контролюючих органів не повинен. Тобто хвилюватися про те, що сума коштів, що надійшли на рахунок у банку, менша за суму, прописану в ЗЕД-договорі, на 50 євро, резиденту взагалі не слід.
Звертаємо увагу, що для того щоб недоотримання виручки через сплату комісії банку не вважалося простроченням 180-денного строку у ЗЕД-договорі має бути обов’язково прописано, що обов’язки зі сплати комісії банку покладено на резидента. Якщо такої умови в ЗЕД-договорі не міститься, то недоотримання суми за експортною операцією протягом 180 днів буде вважатися порушенням валютного законодавства за що резидент повинен буде сплати пеню.
Тому, щоб уникнути штрафних санкцій у цьому випадку, радимо резидентам при укладанні ЗЕД-договору попіклуватися, щоб у договорі з нерезидентом містилася щонайменше умова про те, що сплачувати комісію має саме резидент. А якщо ви взагалі бажаєте уникнути таких ситуацій, то слід або проводити розрахунки через іноземні банки, які б не стягували комісію за перерахування коштів на рахунки резидента, або покласти обов’язок щодо сплати таких сум на нерезидента.
Валюта платежу відрізняється від валюти ЗЕД-договру
Ситуація 6. Підприємство на підставі укладеного ЗЕД-договору з нерезидентом відвантажило товар. ВМД оформлена у євро, але оплата за договором надійшла в російських рублях.
На практиці часто виникають ситуації, коли валюта платежу відрізняється від валюти ЗЕД-договору (валюти ціни), інакше кажучи, за ВМД вартість товару зазначено в одній валюті, а платіж здійснюється в іншій.
Щоб зняти таку операцію з контролю, банк відповідно до п. 1.4 Інструкції з контролю за ЗЕД-операціями має здійснити перерахунок валюти платежу, що надійшла на рахунок резидента у валюті, вказаній у ЗЕД-договорі.
Для цього банк використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу (усні домовленості між контрагентами про курс перерахунку до уваги не беруться).
У випадку відсутності у договорі умов перерахунку або даних, які дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким здійснюється перерахування, банк з метою контролю використовує:
а) офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Нацбанком на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;
б) курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з валют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша — не є гривнею;
в) курс на останню дату публікації у «FINANCIAL TIMES», яка передує даті платежу, — у всіх інших випадках.
На цьому все. Сподіваємося, ця публікація дасть суб’єктам ЗЕД доволі інформації для зняття з контролю експортно-імпортних операцій у нестандартних ситуаціях.
Документи і скорочення статті
Закон про ЗЕД — Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.
Закон про розрахунки в інвалюті — Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.
Закон про бартер у ЗЕД — Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 р. № 351-XIV.
Інструкція з контролю за ЗЕД-операціями — Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136.
Порядок № 1392 — Порядок визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затверджений постановою КМУ від 05.12.07 р. № 1392.
Порядок № 404 — Порядок повідомлення органів державної податкової служби суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності про здійснення товарообмінних операцій на виконання частини 4 статті 3 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», затверджений наказом ДПАУ від 26.08.03 р. № 404.
