ПЕРЕНЕСЕННЯ
РОБОЧИХ ДНІВ:
роз’яснює Мінсоцполітики
Лист Міністерства соціальної політики України від 15.05.12 р. № 155/13/133-12
«Про перенесення робочих днів на вихідні»
Рекомендації Кабміну з приводу перенесення робочих днів. Згідно з частиною четвертою ст. 67 Кодексу законів про працю України з метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (ст. 73), а також раціонального використання робочого часу Кабмін не пізніше ніж за 3 місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ і організацій перенести вихідні та робочі дні в порядку та на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
На 2012 рік Кабміном прийнято розпорядження від 28.11.11 р. № 1210-р «Про перенесення робочих днів у 2012 році» (див. «БТ», 2011, № 51, с. 9).
Оскільки такі розпорядження Кабміну мають рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа. Про це Мінсоцполітики згадувало й раніше (див., наприклад, листи Мінсоцполітики від 07.04.11 р. № 77/13/133-11 // «БТ», 2011, № 27, с. 3; від 30.09.08 р. № 10338/0/14-08/13 // «БТ», 2008, № 42, с. 9; від 21.05.08 р. № 124/13/116-08).
У листі, що коментується, Мінсоцполітики пропонує на вибір три варіанти дій роботодавця:
1) можна перенести робочі дні так, як рекомендує Кабмін;
2) можна перенести робочі дні на інші дні;
3) можна взагалі не переносити робочі дні.
Рішення, який варіант вибрати, залишається виключно за роботодавцем.
Наслідки перенесення робочих днів. Варто мати на увазі, що прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства та норму тривалості робочого часу в місяцях, у яких запроваджено перенесення робочих днів. Норми тривалості робочого часу на 2012 рік, у тому числі з урахуванням перенесень, ми публікували у Шпаргалці бухгалтера «Важлива інформація для 2012 року: оподаткування доходів фізичних осіб» // «БТ», 2012, № 6, с. 21 (на с. 27 — норма без урахування перенесення, а на с. 28 — норма з урахуванням перенесення).
Однак це рішення не призводить до зменшення тривалості робочого часу протягом року, фонду заробітної плати, обсягів виробництва, надходжень бюджетних коштів тощо.
Усі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу повинні здійснюватися за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства. Такі висновки Мінсоцполітики надавало й раніше (див. лист Мінпраці від 21.05.08 р. № 124/13/116-08).
На сьогодні актуальним залишилося одне перенесення робочого дня на вихідний, передбачене розпорядженням Кабміну від 28.11.11 р. № 1210-р: із п’ятниці 29 червня — на суботу 7 липня (у зв’язку зі святом 28 червня — Днем Конституції України).
Тому приклад, який Мінсоцполітики наводить у листі, що коментується, як роз’яснення з приводу того, як реалізується перенесення робочих днів на практиці, ми актуалізуємо (у листі роз’яснювалося перенесення робочого дня з п’ятниці 9 березня на суботу 3 березня).
Так, якщо на підприємстві наказом роботодавця день 29 червня 2012 року було встановлено як вихідний, а день 7 липня 2012 року — робочий, то працівники, які перебували в установлений наказом вихідний день у відпустках, повинні працювати згідно з установленим графіком робочого часу, тобто день 7 липня 2012 року для них має бути робочим. При цьому тривалість установленого робочого дня в суботу має дорівнювати тривалості робочого дня, за який провадиться відробіток.
На підставі наказу про перенесення робочих днів у табелі обліку використання робочого часу день 29 червня має позначатися як вихідний, а 7 липня — як робочий (проставляються години (дні) роботи).
Від себе додамо, що перенесення робочого дня не впливає на зарплату. Справа в тому, що у червні норма робочого часу зменшується (на норму, що припадає на 29 число, тобто становить не 19 робочих днів або 151 годин, а 18 робочих днів або 143 годин), а в липні — збільшується (на норму, що припадає на 7 число, тобто становить не 22 робочі дні або 176 годин, а 23 робочі дні або 184 години). Так, якщо працівник отримує зарплату у вигляді окладу (наприклад, 3000 грн.), то перераховувати якимсь чином зарплату не потрібно — при відпрацьованій нормі часу і у червні (18 днів, 143 години), і в липні (23 дні, 184 години) працівник отримає належний йому оклад (за роботу і у червні, і в липні працівнику слід нарахувати 3000 грн.).
У листі, що коментується, Мінсоцполітики також зауважив: якщо працівник був відсутній на роботі в установлений робочий день без поважної причини, то це може кваліфікуватися як прогул. Відсутність працівника на роботі в робочі дні з поважної причини має підтверджуватися відповідним документом (листок непрацездатності, наказ про надання відпустки тощо). Однак для уникнення конфліктних ситуацій з приводу прогулів рекомендуємо письмово ознайомлювати працівників з наказом про перенесення робочих днів.
