ШТРАФНІ САНКЦІЇ
за докодексні порушення, або
Зворотна дія закону — версія ВАдСУ
У листі від 24.11.11 р. № 2198/11/13-11 Вищий адміністративний суд України роз'яснив порядок застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом, але виявлені контролюючими органами після 01.01.11 р.
Висновки цього листа будуть корисні читачам, адже їх мають ураховувати адмінсуди при розгляді спорів між платниками податків та податковими органами з приводу застосованих штрафів.
Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора, n.shpakovich@id.factor.ua
Зворотна дія закону
ВАдСУ звернув увагу на те, що до 06.08.11 р. (дати набрання чинності Законом № 3609), ПКУ не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій до правопорушень, вчинених до 01.01.11 р.
З 06.08.11 р. відповідно до п. 11 підрозд. 10 розд. XX ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Проаналізувавши принципи застосування положень ст. 58 Конституції України, у якій передбачено, що закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, ВАдСУ прийшов до таких висновків (див. «Зворотня дія закону»).
| Зворотна дія закону Витяг із листа № 2198 « <…> слід ураховувати, що відповідно до частини другої ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. <…> Відповідно зміст правовідносин, зокрема прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм. Отже, склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини). Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами. <…> Фактично п. 11 підрозд. 10 розд. XIX Податкового кодексу України було запроваджено зворотну дію норм Податкового кодексу України в частині визначення розміру штрафних санкцій за порушення, виявлені у 2011 році, у тому числі за вчинені до 1 січня 2011 року. Можливість установлення зворотної дії нормативно-правового акту шляхом прямого застереження в ньому про таке підтверджена Конституційним Судом України. Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп зазначено, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Однак застосування зворотної дії відповідних норм Податкового кодексу можливе лише з того моменту, з якого набрала чинність норма, що передбачає надання нормативному припису зворотної дії. У розглядуваному випадку п. 11 підрозд. 10 розд. XIX Податкового кодексу України набув чинності 6 серпня 2011 року. Тому саме із зазначеної дати може бути застосовано передбачену цією нормою зворотну дію Податкового кодексу України в частині визначення розміру штрафних санкцій за правопорушення, виявлені у 2011 році. Водночас якщо виявлення правопорушення, вчиненого до набрання чинності Податковим кодексом України, відбулося до 6 серпня 2011 року <…>, то розміри штрафних санкцій, що можуть бути застосовані до відповідного порушення, повинні визначатися з урахуванням такого. Збільшення розміру відповідальності новим нормативно-правовим актом порівняно з попереднім, що регулював ті самі відносини, є фактично зворотною дією нормативно-правового акта, тому що передбачає зміну правила поведінки в разі вчинення певного діяння. Таке за відсутності відповідного застереження у самому нормативно-правовому акті суперечить ст. 58 Конституції України. До 6 серпня 2011 року <…> були відсутні норми, які б прямо встановлювали необхідність застосування штрафних санкцій за виявлені у 2011 році податкові порушення у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Тому до 6 серпня 2011 року заходи відповідальності, передбачені Податковим кодексом України, могли бути застосовані за порушення, вчинені до набрання ним чинності, лише в тому обсязі, в якому вони не перевищували попередні санкції за ті самі діяння. Так само не могли бути застосовані більші розміри відповідальності, встановлені попереднім нормативним актом. Зазначене пояснюється тим, що застосуванню підлягає той нормативно-правовий акт, який є чинним на момент застосування заходів відповідальності, і якщо таким актом підвищеного розміру санкцій не передбачено, то і не може бути застосовано відповідних санкцій. Таким чином, з урахуванням вимог ст. 58 Конституції України до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або Податковим кодексом України. А починаючи із 6 серпня 2011 року за податкові правопорушення застосовуються санкції в розмірах, передбачених Податковим кодексом України, незалежно від дати вчинення таких порушень». |
На наш погляд, висновки, зроблені ВАдСУ, можна звести до таких правил:
1) у загальному випадку закон не має зворотної дії в часі (не поширюється на правовідносини, які виникли до набрання чинності таким законом);
2) закон може мати зворотну дію, якщо це прямо передбачено у самому законі.
Зауважимо, що такого підходу дотримуються далеко не всі держоргани.
Так, Законом № 3609 (набрав чинності з 06.08.11 р.) було передбачено запровадження з 01.07.11 р. (заднім числом) до 31.10.11 р. тимчасової «газової» пільги (п. 22 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Однак у листі ДПАУ від 31.08.11 р. № 15783/6/15-3115* податківці вказали, що така пільга має застосовуватись лише з 06.08.11 р. до 01.10.11 р. Тобто податківці наполягають, що Закон № 3609 у цій частині зворотної дії не має, хоча це прямо передбачено у самому Законі № 3609.
* Див. ком. «Тимчасова «газова» пільга з ПДВ: ДПСУ роз’яснила порядок застосування» // «БТ», 2011, № 41, с. 7.
Отже, у випадку із «газовою» пільгою податківці дотримуються принципу, що закон зворотної дії не має, навіть якщо це передбачено у самому законі. Однак, це не означає, що у питанні застосування штрафних санкцій податківці теж будуть дотримуватись такого ж принципу.
Так, у листі ДПАУ від 31.03.11 р. № 6319/6/12-0216 (далі — лист № 6319)** податківці наполягали, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України, чинними на момент застосування санкцій. Тобто незалежно від того, який розмір штрафу (більший чи менший) передбачено в нових законодавчих актах.
** Див. ком. «Податкові штрафи: нове роз'яснення перехідних нюансів» // «БТ», 2011, № 21, с. 7.
Приклади кодексних штрафів за докодексні порушення
ВАдСУ продемонстрував порядок застосування штрафів за порушення, допущені до 01.01.11 р., на конкретних прикладах (див. «Приклади застосування штрафів за докодексні порушення» на с. 38).
| Приклади застосування штрафів за докодексні порушення Витяг із листа № 2198 «Як засвідчує порівняльний аналіз змісту п.п. 17.1.2 <…> Закону № 2181 та приписів п.п. 54.3.1 <…> Податкового кодексу України, обидві ці норми встановлюють відповідальність за правопорушення у вигляді неподання в установлені строки податкової декларації. Відповідно склади правопорушення, передбаченого колишньою нормою Закону № 2181 та нині чинною нормою Податкового кодексу України, у цьому разі збігаються. Отже, немає перешкод для застосування з 1 січня 2011 року приписів ст. 123 Податкового кодексу України для визначення відповідальності платника податків за неподання податкової декларації, яке мало місце до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені контролюючим органом після 1 січня 2011 року. Водночас при визначенні розміру штрафних санкцій за розглядуване податкове правопорушення слід ураховувати таке. Законом № 2181 було передбачено сплату порушником штрафу в розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пунктом 123.1 <…> Податкового кодексу України за вчинення такого самого порушення передбачено накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Таким чином, Законом № 2181 передбачено нарахування штрафу у розмірі 10 відсотків від суми податкового зобов'язання, який у подальшому міг бути збільшений до 50 відсотків залежно від кількості місяців затримки податкової декларації. Натомість Податковим кодексом України визначено, що штраф становить 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання і не підлягає збільшенню залежно від тривалості затримки декларації. Крім того, Податковий кодекс України, на відміну від Закону № 2181, не передбачає мінімального розміру штрафу. Якщо виявлення податковим органом розглядуваного порушення відбулося до 6 серпня 2011 року <…>, то розмір штрафних санкцій за вчинення цього порушення визначається за нормами законодавства, чинного на момент застосування таких санкцій, але не більше ніж було передбачено на момент вчинення протиправного діяння. У розглядуваній ситуації до платника може бути застосовано лише штраф у розмірі 10 відсотків від суми податкового зобов'язання. Причому цей штраф не підлягає збільшенню ні до 25, ні до 50 відсотків, оскільки чинна з 1 січня 2011 року норма п. 123.1 <…> Податкового кодексу України не передбачає збільшення розміру штрафу залежно від терміну затримки податкової декларації. У разі якщо виявлення відповідного порушення відбулося після 6 серпня 2011 року, то розмір штрафних санкцій за його вчинення визначається на підставі п. 11 підрозд. 10 розд. XIX Податкового кодексу України. З урахуванням цього штраф становитиме 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання, як це передбачено п. 123.1 <…> Податкового кодексу України. Ситуація, аналогічна викладеній вище, має місце із застосуванням відповідальності за порушення, передбачене п.п. «а» п.п. 4.2.2 <…> Закону № 2181 та п.п. 54.3.2 <…> Податкового кодексу України (дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань <…>). У разі вчинення цього порушення до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлення його в період від 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, до платника податків на підставі п. 123.1 Податкового кодексу України може бути застосовано штраф, але його розмір обмежується 10 відсотками, тобто не більше, ніж було передбачено п.п. 17.1.3 <…> Закону 2181, чинного на час вчинення відповідного порушення. У разі виявлення того самого правопорушення починаючи із 6 серпня 2011 року до платника податків повинен застосовуватися штраф у розмірі, передбаченому Податковим кодексом України, тобто 25 відсотків, незалежно від дати вчинення цього правопорушення». |
Як бачите, ВАдСУ вважає, що до 06.08.11 р. за порушення, які були здійснені до 01.01.11 р., податківці не мали права застосовувати штрафні санкції у розмірі, що перевищує штрафи, передбачені Законом № 2181. Ураховуючи таку позицію суду, платники податків, до яких у період з 01.01.11 р. по 05.08.11 р. були застосовані «завищені» штрафи, на наш погляд, мають непогані шанси для того, щоб у судовому порядку їх зменшити.
Зауважимо, що ВАдСУ не врахував однієї суттєвої обставини, яка має враховуватись при застосуванні відповідальності, — триваючий характер порушення. Так, якщо порушення почало вчинюватися до 01.01.11 р. та припинилося після цієї дати (наприклад, декларація з ПДВ за листопад 2010 року, термін подання якої — 20.12.10 р., подана лише 24.01.11 р.), то мають застосовуватись норми ПКУ, бо порушення вчинялось і під час дії ПКУ (з 01.01.11 р. до 24.01.11 р.). Якщо ж порушення було вчинено та припинилося до 01.01.11 р. (наприклад, декларація з ПДВ за листопад 2010 року подана 24.12.10 р.), то має застосовуватись менша із санкцій: або згідно із Законом № 2181, або за ПКУ (незалежно від того, коли складено податкове повідомлення-рішення — до 06.08.11 р. чи після).
Крім того, ВАдСУ нічого не сказав про нарахування пені на суми податкових зобов’язань, занижених до 01.01.11 р. В Інструкції № 953 податківці продемонстрували, як потрібно нараховувати таку пеню, зокрема, і за період до 01.01.11 р. Хоча, на наш погляд, нараховувати пеню за період до набрання чинності ПКУ — до 01.01.11 р. не можна. Справа у тому, що до 01.01.11 р. такого виду відповідальності не було передбачено у законодавстві (пеня нараховувалась лише за несплату податкового боргу), і жодних норм, які б прямо вказували на те, що в цій частині норми ПКУ мають зворотну дію, немає.
До речі, Законом № 3609 було підкориговано п. 56.18 ПКУ, який установлює терміни судового оскарження рішень податкових органів. З 06.08.11 р. такий термін становить 1095 днів з дня отримання оскаржуваного рішення (незалежно від того оскаржувалось таке рішення в адміністративному порядку чи ні). Про це ВАдСУ повідомляв у листі від 01.11.11 р. № 1935/11/13-11.
Перехідні штрафи за повторні порушення
Пунктом 123.1 ПКУ передбачено застосування підвищеного штрафу (50 %)* у разі повторного протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання або зменшення суми бюджетного відшкодування. До 01.01.11 р. за повторне порушення податкового законодавства не передбачалось застосування підвищених штрафів.
* У редакції п. 123.1 ПКУ, яка діяла до 06.08.11 р., було передбачено застосування штрафу у розмірі 75 % за порушення, яке виявлено втретє і більше разів протягом 1095 днів. На думку ВАдСУ, такий штраф міг бути застосований лише щодо порушень, які і вчинені, і виявлені в період із 01.01.11 р. до 06.08.11 р.
У листі № 2198 ВАдСУ зазначив, що для цілей застосування п. 123.1 ПКУ повторними є ті визначення податкових зобов'язань, які мали місце з 1 січня 2011 року. Визначення податкових зобов'язань, здійснені до набрання чинності ПКУ, до уваги братися не повинні. Також не повинні братися до уваги повторні визначення податкових зобов'язань, що були здійснені хоча і після 01.01.11 р., але за порушення, які мали місце до набрання чинності ПКУ.
Отже, підвищена відповідальність за повторне порушення норм податкового законодавства може мати місце лише в разі повторного визначення контролюючими органами податкових зобов'язань, якщо і перше, і наступні нарахування відбулися після 01.01.11 р. та за умови, якщо всі діяння, які були підставою для нарахувань, вчинені платником податків після 01.01.11 р.
Таку позицію ВАдСУ обґрунтовує тим, що до 01.01.11 р. не було підвищеної відповідальності за повторне вчинення того самого податкового правопорушення. Тому застосування повторності щодо діянь, учинених до запровадження відповідних законодавчих норм (тобто до 01.01.11 р.), незалежно від дати визначення відповідних податкових зобов'язань є зворотною дією, а тому суперечить ст. 58 Конституції України.
Які порушення вважаються повторними
ВАдСУ звернув увагу на те, що підвищені санкції, передбачені п. 123.1 ПКУ, застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ.
Нагадаємо, про які саме порушення йдеться у згаданих підпунктах (див. табл. 1).
Таблиця 1. Порушення, за які застосовуються штрафні санкції згідно з п. 123.1 ПКУ
| Норма ПКУ | Підстава для визначення податкового зобов'язання | Коли застосовуються штрафні санкції згідно з п. 123.1 ПКУ |
| П.п. 54.3.1 | Платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію | Не подано податкову декларацію, і контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання за такий податковий період |
| П.п. 54.3.2 | Дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках | У результаті перевірки контролюючий орган самостійно: |
| П.п. 54.3.5 | Дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом | У результаті перевірки контролюючий орган самостійно: |
| П.п. 54.3.6 | Результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях | У результаті митного контролю (після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів) виявлено заниження суми податкових зобов'язань, задекларованих у митній декларації |
| (1) Зверніть увагу, що в абзаці першому п. 123.1 ПКУ йдеться про «зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків». Однак в абзацах другому і четвертому п. 123.1 ПКУ передбачено нарахування штрафу від суми заниженого податкового зобов'язання чи завищеної суми бюджетного відшкодування. Отже, штрафна санкція за завищення суми від'ємного значення ПДВ застосовується лише в тому випадку, якщо таке порушення призвело до заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ або до завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ (в інших податкових періодах). | ||
Крім того, слід звернути увагу на те, що Законом № 3609 було викладено у новій редакціїї п. 123.1 ПКУ . Порівняно з попередньою редакцією, що діяла з 01.01.11 р. по 05.08.11 р, у новій редакції:
— не передбачено штрафних санкцій за завищення від'ємного значення з податку на прибуток (збитків) та від'ємного значення ПДВ;
— не передбачено штраф у розмірі 75 % за виявлення порушення втретє протягом 1095 днів;
— указано, що підвищений штраф застосовується при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку (тобто з того ж податку, що і перше порушення).
Ураховуючи такі зміни ВАдСУ зробив наступні висновки щодо повторності правопорушень, за які застосовуються підвищені штрафи (див. «Повторність податкових правопорушень»).
| Повторність податкових правопорушень Витяг із листа № 2198 «<…> повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування слід застосовувати в розрізі кожного окремого з податкових порушень, передбачених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 <…> Податкового кодексу України. Тобто повторним у розумінні ст. 123 Податкового кодексу України є визначення контролюючим органом податкових зобов'язань внаслідок вчинення одного й того самого порушення: або неподання податкової декларації, або заниження податкових зобов'язань з окремого виду податку, або завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість тощо. У разі повторного визначення податкових зобов'язань за вчинення різних податкових порушень (наприклад, спочатку внаслідок виявлення заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а згодом протягом 1095 днів через виявлення завищення суми бюджетного відшкодування) підвищений розмір відповідальності застосовуватися не повинен. Варто зазначити, що з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року (тобто до набрання чинності Законом 3609-VI) діяла інша редакція окремих норм Податкового кодексу України, що визначала підстави для притягнення платників податків до відповідальності та розміри цієї відповідальності. Зокрема, п. 123.1 <…> Податкового кодексу України <…> передбачалося нарахування штрафів у розмірі 25 відсотків від неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість. У свою чергу той самий пункт Податкового кодексу України в редакції Закону 3609-VI визначає як базу для визначення штрафу лише суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. З урахуванням того, що нарахування штрафів на відповідну базу не було передбачено Законом 2181, штрафи, передбачені п. 123.1 <…> Податкового кодексу України, у редакції, що діяла з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, можуть бути застосовані лише щодо порушень, які і вчинені, і виявлені в період із 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року. Крім того, п. 123.1 <…> Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 6 серпня 2011 року, передбачав підвищення розміру штрафу до 75 % у разі визначення контролюючим органом порушення податкового законодавства втретє і більше разів протягом 1095 днів. Оскільки повторність у вигляді вчинення відповідного правопорушення втретє та більше разів не була передбачена Законом 2181, то штраф у розмірі 75 відсотків може бути застосовано лише щодо порушень, які і вчинені, і виявлені втретє і більше разів у період із 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року». |
Нагадаємо, що податківці з приводу штрафів за повторність податкових порушень дотримувались іншого підходу. Так, у листі № 6319 було зроблено висновок, що повторним порушенням для цілей розуміння ст. 123 ПКУ є нарахування податкових зобов'язань, які мали місце з 01.01.11 р. (незалежно від того, коли було допущене порушення). Тобто, на думку податківців, вирішальним є не момент здійснення порушення, а момент застосування штрафних санкцій за таке порушення.
Формально у п. 123.1 ПКУ йдеться про визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання. Тобто про факт нарахування податкового зобов'язання, як наполягають податківці. Однак, якщо врахувати те, що раніше (на момент вчинення порушення, яке призвело до нарахування податкових зобов'язань) законодавством не передбачались штрафні санкції у підвищеному розмірі, то, все ж, позиція ВАдСУ є більш обґрунтованою, ніж позиція податківців.
Крім того, ми вважаємо, що цей висновок має поширюватися як на порушення, які завершені до 01.01.11 р., так і на триваючі порушення, які розпочалися до 01.01.11 р. та продовжували здійснюватись після цієї дати (наприклад, зобов’язання, задеклароване до 01.01.11 р., залишалося заниженим до його виявлення контролюючим органом у 2011 році).
Насамкінець зауважимо, що лист № 2198 не є нормативно-правовим актом, однак його висновки будуть використовуватись адмінсудами при вирішенні спорів між платниками податків та податківцями. Тому, податківці теж мають врахувати позицію ВАдСУ у своїй роботі. Щоб узагальнити інформацію про штрафи, що мають застосовуватись за докодексні порушення, зведемо її в одну таблицю (див. табл. 2).
Таблиця 2. Штрафи за податкові порушення
| Штрафні (фінансові) санкції(1), передбачені | Розмір штрафу залежить від того, коли виявлене порушення | ||
| Законом № 2181до 01.01.11 р. | ПКУ після 01.01.11 р. | з 01.01.11 р. | з 06.08.11 р. |
| Не передбачено | Передбачено | Не застосовується | |
| Передбачено | Не передбачено | Не застосовується | |
| Не передбачалась підвищена санкція за повторне порушення | Передбачена підвищена санкція за повторне порушення | Не застосовується підвищена санкція за повторність правопорушення | |
| Передбачено штраф, але його розмір був менший ніж розмір штрафу, передбаченого ПКУ | Передбачено штраф у більшому розмірі | Застосовується штраф у розмірі, передбаченому Законом № 2181 | Застосовується штраф у розмірі, передбаченому ПКУ |
| Передбачено штраф, але його розмір був більшим ніж розмір штрафу, передбаченого ПКУ | Передбачено штраф у меншому розмірі | Застосовується штраф у розмірі, передбаченому ПКУ | |
| (1) Див. статтю «Відповідальність за «податкові» порушення по-новому, або Штрафи після 01.01.11 р.» // «БТ», 2011, № 8, с. 54. | |||
Документи і скорочення статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
Закон № 3609 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.11 р. № 3609-VI.
Закон № 2181 — Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.
Інструкція № 953 — Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена наказом ДПАУ від 17.12.10 р. № 953.
Лист № 2198 — Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 24.11.11 р. № 2198/11/13-11.
