Податкова вимагає встановлення більшого розміру зарплати. Чи законно це?

Ми — юридична особа, яка сплачує податок на прибуток на загальних підставах. У нас працюють лише дві особи — директор, зарплата якого — 1074 грн., та бухгалтер, який одержує 537 грн., оскільки працює на півставки. Чи правомірні вимоги податкової інспекції з приводу встановлення зарплати директору та бухгалтеру в розмірі 3000 грн. і 2000 грн. відповідно? Представники податкових органів посилаються на КЗпП, п.п. 2.2 Генугоди та Методрекомендації № 186. Роз'ясніть, будь ласка, цю ситуацію.

(м. Київ)

КЗпП. Згідно зі ст. 95 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) мінімальна заробітна плата (далі — МЗП) — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Розмір МЗП установлюється та переглядається відповідно до ст. 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) і не може бути нижче розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

МЗП є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності та господарювання і фізичних осіб.

Таким чином, законодавчо встановлюється розмір зарплати, нижче якого оплачувати працю незаконно. Але реальна зарплата на законних підставах може бути меншою від МЗП. Наприклад, якщо працівнику встановлено неповний робочий час (у вашому випадку — бухгалтеру), то, відповідно, його зарплата пропорційно менше, ніж у працівників, яким установлено повний робочий день (у вашому випадку — півокладу від 1074 грн., розмір якого перевищує МЗП, установлену для I кварталу 2012 року). Докладніше див. статтю «Неповний робочий час: особливості оплати праці» // «БТ», 2010, № 36, с. 20. Не зовсім зрозуміло, навіщо представники податкових органів, незаконно вимагаючи встановлення директору та бухгалтеру більшої зарплати, посилаються на КЗпП. Адже там немає норм подібного роду, які б установлювали МЗП диференційовано залежно від посади працівника.

Що стосується зарплати директора, то вона вища за розмір МЗП (1074 грн. > 1073 грн.). Тому порушення норм КЗпП у цій частині також немає.

Генугода. На сьогодні діє Генеральна угода про регулювання основних принципів та норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 — 2012 роки, прийнята 09.11.10 р. (далі — Генугода). Ми про неї писали у статті «Нова генеральна угода: роботодавець, будь у курсі!» // «БТ», 2011, № 22, с. 27.

У п. 2.2 Генугоди, на який посилаються представники податкових органів, зазначається, що розмір заробітної плати некваліфікованого працівника небюджетної сфери за повністю виконану норму часу в нормальних умовах праці має перевищувати фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахований спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики за попередній місяць відповідно до законодавства. Конкретний розмір мінімальних ставок (окладів) заробітної плати, міжпосадові, міжрозрядні співвідношення встановлюються в галузевих угодах і колективних договорах.

Знову-таки, у самій нормі немає жодної точної вказівки на те, що деяким категоріям працівників потрібно встановлювати більший розмір МЗП, ніж будь-яким іншим категоріям. Але є вказівка на те, що конкретний розмір мінімальних ставок зарплати встановлюється в галузевих угодах і колективних договорах.

Але якщо ви чи ваші представники не брали участі в підписанні галузевої угоди, то й виконувати її вимоги ви не зобов'язані. Такий висновок прямо випливає зі ст. 9 Закону України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII (далі — Закон про колдоговори), де зазначено, що положення Генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо та є обов'язковими для всіх суб'єктів, які перебувають у сфері дії сторін, що підписали угоду. Отже, якщо при укладенні Генугоди ваше підприємство не було представлене уповноваженими представниками з боку власника та профспілки, то норми укладеної Генугоди не будуть обов'язковими для вас. У цьому випадку ви будете зобов'язані виконувати норми, соціальні гарантії, пільги, компенсації, установлені законодавчими та нормативно-правовими актами на державному рівні (див. лист Мінпраці від 17.03.11 р. № 2774/0/14-11/18).

Що стосується колективного договору, то навряд чи в ньому або в додатках до нього передбачено встановлення зарплати в тому розмірі, в якому у вас вимагають установити зарплату податківці. Якщо ж у вас колдоговору немає, то відповідальності за відсутність колдоговору на сьогодні чинним законодавством не передбачено (див. листи Мінпраці від 03.10.05 р. № 7825/0/14-05/015-15, від 07.04.06 р. № 2411/0/14-08/18; лист Мін'юсту від 05.04.06 р. № 21-5-197). До речі, якщо підприємство має фінансові труднощі, у колдоговорі може бути передбачено можливість установити оплату праці нижче норм, визначених Генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижче за державні норми та гарантії в оплаті праці. Цей захід може застосовуватися тимчасово — на період подолання фінансових труднощів підприємства строком не більше 6 місяців (ст. 14 Закону про оплату праці). Докладніше про це див. у статті «Роботодавцю про колективний договір: етапи укладення, зміст, виконання» // «БТ», 2011, № 35, с. 34.

Методрекомендації № 186*. Податкові органи, вимагаючи підвищення зарплати вашим працівникам, не можуть посилатися на цей документ, тому що він має рекомендаційний характер, а виконувати рекомендації підприємства можуть тільки за наявності на те можливостей та власного бажання. Не заперечуємо цінності Методрекомендацій № 186. У цьому документі багато корисної інформації та порад, наприклад, викладено методичні підходи до розробки тарифної системи оплати праці, описано, як створити єдину тарифну сітку, крім того, запропоновано системи стимулювання мотивації працівників з метою поліпшення кінцевих результатів роботи підприємства.

* Методичні рекомендації з оплати праці працівників малих підприємств, затверджені наказом Мінпраці від 13.08.04 р. № 186.

У розділі 3 Методрекомендацій № 186, присвяченому методичним підходам до побудови тарифної системи оплати праці керівників, професіоналів, спеціалістів і технічних службовців, у п.п. 3.1.1 є рекомендація такого змісту: розмір мінімального посадового окладу для посад службовців, які виконують допоміжні облікові та контрольні функції й роботи, пов'язані з оформленням документів, рекомендується встановлювати на рівні, що на 10 — 15 % перевищує розмір МЗП, або на рівні тарифної ставки робітника першого розряду, зайнятого виконанням простих робіт. Знову-таки, навіть якщо виконувати цю рекомендацію, то зарплата керівника та бухгалтера має бути на рівні 1233,95 грн. (1073 х 115 %), якщо взяти п’ятнадцятивідсоткове збільшення порівняно з МЗП. У нас є сумнів із приводу правомірності вимог податкових органів щодо впровадження будь-яких рекомендацій. Але навіть рекомендована Методрекомендаціями № 186 зарплата набагато нижча від потрібного податківцям розміру. Крім того, у п.п. 3.2.3 Методрекомендацій № 186 зазначається, що в таблиці 3.2.2.1 Методрекомендацій № 186 наведено схему посадових тарифних коефіцієнтів, диференційованих за групами посад, яку може бути використано роботодавцями, оскільки визначення розміру мінімального посадового окладу, а залежно від нього — й інших посадових окладів — право самого підприємства за умови, що мінімальний посадовий оклад за своїм розміром перевищує розмір МЗП.

Висновок. Вимоги податкових органів установити більшу зарплату не мають належної законодавчої підстави. Тому можна не реагувати на подібного роду «рекомендації» з боку перевіряючих. Мабуть, податківці так діють у межах програми щодо легалізації доходів громадян та боротьби із зарплатами «у конвертах».

Зверніть увагу — усні запрошення представників податкових органів на співбесіди або надання будь-якого роду інформації щодо вашого підприємства можна ігнорувати, але тільки якщо не йдеться про перевірку правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів (докладніше див. статтю «Запити органів ДПС: як на них реагувати?» // «БТ», 2011, № 40, с. 15).

Яна ІНДЮХОВА