НАРАХУВАННЯ ЄВС
НА СУМУ КОМПЕНСАЦІЇ
за затримку зарплати звільненим працівникам
Лист Пенсійного фонду України від 07.09.11 р. № 18794/03-30
«Про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати звільненим особам»
У листі, що коментується, ПФУ розглянув питання про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄВС) на суми компенсації за несвоєчасну виплату зарплати звільненим особам за періоди до 01.01.11 р. (до дати запровадження ЄВС).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄВС) базою для нарахування ЄВС для роботодавців є, зокрема, суми нарахованої зарплати за видами виплат, що включають основну й додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Суми компенсації працівникам втрати частини зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати належать до фонду додаткової зарплати (п. 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5; далі — Інструкція № 5).
Згідно з абзацом другим ч. 2 ст. 7 Закону про ЄВС для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які одержують зарплату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄВС нараховується на суму, що визначається шляхом ділення зарплати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які її нараховано.
Зазначений порядок нарахування ЄВС поширюється також на осіб, яким після звільнення нараховано зарплату (дохід) за відпрацьований час або за рішенням суду — середню зарплату за вимушений прогул.
Закон про ЄВС набрав чинності з 01.01.11 р. Як підкреслює ПФУ в листі, згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. На цій підставі ПФУ в листі, що коментується, доходить висновку: якщо суми компенсації працівникам втрати частини зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати нараховуються звільненим особам за періоди до 01.01.11 р., тобто до дня набуття чинності Законом про ЄВС, ЄВС у такому разі не нараховується. Аналогічний підхід було раніше викладено ПФУ щодо виплати премії за підсумками роботи за 2010 рік, яку було нараховано в січні 2011 року (лист ПФУ від 28.02.11 р. № 3837/03-20).
Якщо компенсація втрати частини зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати нараховується звільненому працівнику за періоди починаючи з 01.01.11 р., то ЄВС розраховується з урахуванням норм ч. 2 ст. 7 Закону про ЄВС. Отже, ПФУ пропонує, нараховуючи компенсацію звільненому працівнику, з метою справляння ЄВС розподілити її суму між місяцями, за які її нараховано. Із цього можна зробити висновок: на думку ПФУ, компенсація втрати частини зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати є виплатою за відпрацьований час. Такий висновок можна поставити під сумнів.
Як і стосовно компенсації за невикористану відпустку, нарахованої після дати звільнення*, щодо інших виплат, нарахованих після дати звільнення, ми продовжуємо наполягати на позиції, що все-таки логічніше використовувати підхід «працівник/фізична особа, яка не перебуває у трудових відносинах», оскільки непрацівник не є платником ЄВС, а підприємства та підприємці стосовно таких фізичних осіб не є роботодавцями. Тому ЄВС на виплати непрацівникам нараховувати не потрібно. Однак, як і раніше, ПФУ в листі, що коментується, демонструє свою позицію щодо справляння ЄВС із нарахувань звільненим працівникам так: «нарахована виплата за відпрацьований час — справляється ЄВС; нарахована виплата за невідпрацьований час — ЄВС не справляється».
* Див. коментарі до листів ПФУ від 18.10.11 р. № 22373/03-20 // «БТ», 2012, № 6, с. 12 і від 03.03.11 р. № 4149/05-10 // «БТ», 2011, № 15, с. 9.
Крім того, оскільки при донарахуванні суми компенсації за минулі місяці ми можемо чітко визначити суму компенсації, що припадає на кожен місяць, за який її донараховано, розподіляти суму компенсації, яка виплачується звільненому працівнику, на кількість місяців великою мірою було і не потрібно. Однак такий поділ прописано в ч. 2 ст. 7 Закону про ЄВС.
Хоча аргументація представників ПФУ і є сумнівною, радимо не нехтувати їх думкою і все-таки розподілити суму компенсації, нарахованої за періоди починаючи з 01.01.11 р., що виплачується звільненому працівнику, на відповідні місяці та нарахувати ЄВС. У Таблиці 6 форми № Д 4 таке нарахування слід показати щодо кожного місяця окремими рядками, заповнивши у графі 10 — «1», а у графі 11 — відповідний місяць та рік, на які припадає нарахована компенсація.
Додатково про нарахування і виплату компенсації див. статтю «Компенсація за затримку зарплати: особливості обчислення та відображення в обліку» // «БТ», 2012, № 5, с. 35.
