ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ
Для платників ПДВ питання правильного формування податкового кредиту ніколи не втратить актуальності. Як відомо, у загальному випадку податковий кредит формується на підставі податкової накладної. Але важливо заповнити її правильно, інакше є ризик, що представники контролюючих органів визнають її недійсною і податковий кредит буде знято з усіма наслідками, що звідси випливають. Крім податкової накладної, існують деякі ніші документи, які також дають право на податковий кредит. У сьогоднішній Темі тижня висвітлимо загальні вимоги до формування податкового кредиту, зупинимося на нюансах формування податкового кредиту на підставі податкової накладної та інших документів, розповімо, що робити, якщо ви отримали некоректно заповнену податкову накладну або не отримали її взагалі.
Сьогодні розглянемо нагальну для кожного платника ПДВ тему — поговоримо про податковий кредит. Опишемо загальні умови, яких необхідно дотримуватись для того, щоб законно формувати податковий кредит, розповімо, які документи, крім податкової накладної, дають право на податковий кредит, як долати такі перешкоди на шляху визнання податкового кредиту, як некоректне заповнення податкової накладної та проблеми з її реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Яна ІНДЮХОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», у.indyukhova@id.factor.ua
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПК
Згідно з п.п. 14.1.181 ПКУ податковий кредит — сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена відповідно до розд. V ПКУ .
Правилам формування ПК присвячено ст. 198 ПКУ. У п. 198.1 ПКУ перелічено операції, при здійсненні яких виникає право на ПК. А п. 198.2 ПКУ містить інформацію про визначення дати виникнення права на ПК.
У загальному випадку право на ПК виникає за датою першої з подій: або датою списання грошових коштів з банківського рахунка, або датою отримання товарів/послуг. В обох випадках потрібно мати ПН.
Але є ще касовий метод податкового обліку для цілей обкладення ПДВ. При його застосуванні дата виникнення ПК — це дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або таких, що підлягають постачанню) йому товарів (послуг) (п.п. 14.1.266 ПКУ).
Касовий метод обов’язково мають застосовувати платники податків, які поставляють теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких уключається до складу квартирної плати або плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники ПДВ, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збирання коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (постачальникам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (п. 187.10 ПКУ)*.
* Див. статтю «Касовий метод з ПДВ: аналізуємо правила гри» // «БТ», 2012, № 15, с. 39.
Касовий метод дозволено застосовувати до операцій з виконання підрядних будівельних робіт (абзац третій п. 187.1 ПКУ**).
** Ця норма діє з 19.01.12 р. (див. ком. у «БТ», 2012, № 6, с. 4, а також статтю «Касовий метод з ПДВ: аналізуємо правила гри» // «БТ», 2012, № 15, с. 39).
На рисунку (див. с. 39) систематизуємо інформацію про операції, що дають право на ПК, і про те, коли виникає це право.
З датою виникнення права на ПК розібралися, тож наступне питання: що необхідно для того, щоб законно реалізувати своє право на ПК і мати підстави відобразити це у звітності? У п. 198.6 ПКУ зазначено, що не відносять до ПК суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені ПН (або підтверджені ПН, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ), не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.
Основні умови для формування ПК наведено в табл. 1 на с. 40.
Величина ПК звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, що визначаються відповідно до ст. 39 ПКУ*** , і складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою 20 % протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів, послуг, необоротних активів (п. 198.3 ПКУ).
*** Стаття 39 ПКУ набере чинності з 1 січня 2013 року (п. 1 розд. XIX ПКУ). Поки що слід керуватися п. 1.20 Закону про податок на прибуток.
Типові операції та дата виникнення ПК за ними
Таблиця 1. Основні умови для формування ПК
| Вимога | Чим передбачено |
| 1. Мати документ, що підтверджує право на ПК (ПН, ВМД тощо) | П. 198.6 ПКУ |
| 2. Придбаний (виготовлений) товар/послугу, необоротний актив має бути призначено для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності(1) | П. 198.3 ПКУ |
| (1) Право на ПК виникає незалежно від того: — чи почали такі товари/послуги, необоротні активи використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду; — чи здійснював платник операції, що обкладаються ПДВ, протягом такого звітного періоду. Зауважимо: навіть якщо придбаний товар спочатку мали намір використовувати в неоподатковуваних операціях, а фактично його було використано в оподатковуваних, то в такому разі можна відновити ПК (див. статтю «Змінилося призначення товарів: як відкоригувати ПДВ?» // «БТ», 2011, № 40, с. 22). | |
ФОРМУЄМО ПК НА ПІДСТАВІ ПН
Основні правила
Продавець зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача товарів, робіт, послуг) надати ПН. Коректно заповнена ПН є підставою віднесення сплачених сум ПДВ до складу ПК.
ПН виписується у двох примірниках у день виникнення ПЗ продавця. Оригінал ПН видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ПКУ).
Чинна форма ПН, затверджена наказом МФУ від 01.11.11 р. № 1379, заповнюється відповідно до Порядку № 1379. Про останні зміни, що відбулися у формі ПН, ми писали у статті «Нова форма податкової накладної — що змінилося в порядку заповнення» // «БТ», 2011, № 51, с. 21. Як ви знаєте, заповнення нового обов'язкового реквізиту ПН — коду товарів за УКТ ЗЕД — викликало багато запитань, найпоширеніші з яких ми описали у статті «Код УКТ ЗЕД у податковій накладній, або Історії з життя платників ПДВ» // «БТ», 2012, № 3, с. 10.
Звернемо увагу на такий нюанс. Донедавна ПН традиційно друкували у книжковому форматі. Однак таблична частина оновленої форми ПН «розширилася» настільки, що коректно вмістити її у книжковий формат непросто, у зв'язку з чим виникла необхідність «перевернути» ПН. У самому Порядку № 1379 вимог до формату не висувається. І представники податкових органів, аналізуючи оновлену форму ПН, не згадували про необхідність складання ПН виключно у книжковому чи альбомному форматі (див., наприклад, «ВПСУ», 2011, № 45, с. 11; лист ДПСУ від 29.12.11 р. № 10768/7/15-3117)*. Отже, формат ПН не має значення.
* Див. Пошту тижня «Формат податкової накладної: книжковий чи альбомний?» // «БТ», 2012, № 7, с. 48.
Ще нагадаємо про мову заповнення ПН — тільки українська. Але назву торговельної марки в разі неможливості перекладу українською мовою дозволено вказувати мовою оригіналу (див. лист ДПСУ від 16.02.12 р. № 4809/7/15-3417-26 і ком. до нього «Мова заповнення податкової накладної тільки українська, але є винятки» // «БТ», 2012, № 17-18, с. 8). Приклад заповнення ПН можна знайти в зазначеному редакційному коментарі до листа. Крім того, представники контролюючих органів вважають, що всю податкову звітність необхідно складати українською мовою (див. консультацію в ЄБПЗ, розд. 020.02, яку ми публікували в Пошті тижня: «Чи можна платникам податків заповнювати податкову звітність російською мовою?» // «БТ», 2012, № 17-18, с. 64). Тому, щоб не гнівити контролерів, радимо дотримуватися їх вимог у мовній частині заповнення документів, чи то при заповненні ПН, чи то будь-якого іншого звіту.
Сформулюємо загальні умови для формування ПК на підставі ПН (див. табл. 2 на с. 41).
Тому, якщо ви отримали правильно заповнену і, за необхідності, унесену до ЄРПН ПН від постачальника, то з чистою совістю можна визнавати ПК (за умови, що придбані товари/послуги призначено для використання в операціях, що обкладаються ПДВ).
Але не страшно, якщо ви отриману ПН вчасно не включили до ПК. Абзацом третім п. 198.6 ПКУ передбачено, що в загальному випадку це право зберігається протягом 365 календарних днів з дати виписування ПН.
Податкові органи раніше вважали, що включати до ПК у звітному податковому періоді ПН, виписані в попередніх податкових періодах, можна лише в разі, якщо є документальне підтвердження того, що їх отримано із запізненням (див., наприклад, коментарі «Заповнення податкових накладних: чергова порція роз'яснень ДПАУ» до листа ДПАУ від 18.07.11 р. № 12901/6/16-1115 // «БТ», 2011, № 40, с. 7; «Запізнілі податкові накладні: ДПАУ продовжує висувати незаконні вимоги» до листа ДПАУ від 22.02.11 р. № 4905/7/16-1517-10 // «БТ», 2011, № 15, с. 7).
Таблиця 2. Умови для формування ПК на підставі ПН
| Умова | Чим передбачено |
| 1. Слід обов'язково бути зареєстрованим як платник ПДВ у порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ(1) | П. 201.8 ПКУ |
| 2. ПН має бути коректно заповнена (перелік обов'язкових реквізитів ПН перерахований в п. 201.1 ПКУ) | П. 198.6 ПКУ |
| 3. ПН має бути зареєстрована в ЄРПН, якщо вона відповідає умовам для реєстрації(2) | Абзац другий п. 201.10 ПКУ |
| (1) Про порядок реєстрації платника ПДВ ми писали у статті «ПДВ-реєстрація: за новими правилами» // «БТ», 2011, № 6, с. 15. (2) Умови для реєстрації ПН в ЄРПН викладено в п. 11 пізрозд. 2 розд. XX ПКУ. З 01.01.12 р. підлягають реєстрації в ЄРПН ПН, сума ПДВ у яких перевищує 10 тис. грн., а також ПН на постачання підакцизних чи імпортних товарів (незалежно від суми). | |
Тепер, як зазначено в Консультації № 127 (запитання 9) і листі ДПСУ від 13.01.12 р. № 1120/7/15-3417-22, ПН, узяті на облік у звітному періоді, з дати виписування яких не минуло 365 календарних днів, не вимагають документального підтвердження факту їх отримання, і суми ПДВ відображаються в Реєстрі поточного звітного періоду та у складі ПК звітного періоду (ряд. 10.1, 15.1 декларації з ПДВ).
Якщо ж ПН було отримано та відображено в Реєстрі, але з будь-яких причин не включено до складу ПК, то в наступних податкових періодах можна скористатися правом на ПК тільки шляхом виправлення помилки — через уточнюючий розрахунок до періоду, в якому виникло право на ПК (див. запитання 1 Консультації № 127). Оскільки в цьому випадку йдеться про виправлення помилки, а не про формування ПК, то, на нашу думку, виправити таку помилку можна протягом 1095 днів з моменту здійснення, а не 365 днів, як передбачено в абзаці третьому п. 198.6 ПКУ. Хоча податківцям таке «продовження» строку формування ПК, найімовірніше, не сподобається.
Виходячи з викладеного можна зробити висновок: до Реєстру потрібно вносити ПН, які буде відображено в декларації за звітний період, а «притримані» ПН відображати лише в тому періоді, в якому ви захочете реалізувати право на ПК.
Якщо ПН заповнено некоректно
Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Тому не виключено, що отриману вами ПН через низку обставин може бути заповнено з помилками. Звичайно, при своєчасному виявленні недоліку можна попросити постачальника замінити заповнену з помилками ПН на правильну. Але інколи трапляється, що робити це вже пізно — податкові органи виявили помилкову ПН і мають намір зняти ПК. Якщо ви не чинитимете опору, то сума ПК може перетворитися на недоплату, а це загрожує чималими штрафними санкціями.
Звернемо увагу на думку представників податкових органів, що міститься в Консультації № 127 (запитання 7), з приводу того, що вважається порушенням при заповненні ПН, у яких випадках платник втрачає право на ПК та чи вважатиметься недійсною ПН, зокрема, у разі, якщо показники вирівняно не по правому полю. Податківці відповіли так: порушенням порядку заповнення ПН вважається перш за все відсутність у ПН хоча б одного показника, що є обов'язковим реквізитом (обов'язкові реквізити перелічено в п. 201.1 ПКУ), а також невідповідність показників, зазначених у ПН, умовам постачання (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару тощо). Податківці вважають, що недотримання, зокрема, передбаченого п. 2 Порядку № 1379 правила вирівнювання реквізитів заголовної частини ПН по правій межі поля не є підставою для виключення ПН зі складу ПК.
Крім того, у листі ДПСУ в м. Києві від 13.04.12 р. № 2174/10/06-408 податківці дійшли висновку, що граматичні помилки, допущені в ПН, не впливають на її легітимність.
Але навіть за наявності лояльних роз'яснень контролерів ми закликаємо відразу правильно заповнювати ПН, запобігаючи в такий спосіб можливим судовим розглядам!
Умовно помилки в ПН, що ставлять під запитання відображений за ними ПК, можна поділити на два типи — помилки в реквізитах ПН та виписування ПН неплатником ПДВ.
Але краще ПН, некоректно заповнені постачальником, відразу ж замінювати на правильні, щоб надалі не відстоювати своє право на ПК у суді.
Складати ПН можуть виключно особи, зареєстровані як платники ПДВ (п. 201.8 ПКУ). Крім того, у п. 1 Порядку № 1379 зазначено, що ПН вважається недійсною, якщо її виписано суб'єктом господарювання, не зареєстрованим платником ПДВ. Але в житті трапляється різне, і при перевірці податкові органи можуть виявити ПН, які, наприклад, виписано вашим контрагентом з анульованим свідоцтвом. Щоб уникнути цього, можна зайти на офіційному сайті ДПСУ до розділу, де міститься реєстр платників ПДВ (http://sts.gov.ua/reestr), і перевірити, чи не анульовано свідоцтво певного платника.
Перевіряємо реєстрацію ПН в ЄРПН
Як уже згадувалось, якщо ПН підпадає під умови п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, то її має бути зареєстровано в ЄРПН.
З 01.01.12 р. такій реєстрації підлягають ПН (а також РК до таких ПН), якщо:
— сума ПДВ у них перевищує 10 тис. грн. (загальна сума має бути більше 60 тис. грн.);
— їх складено на постачання підакцизних або ввезених на територію України товарів (незалежно від суми ПДВ).
ПН або РК має бути зареєстровано в ЄРПН протягом 20 календарних днів, наступних за днем їх складання (абзац сьомий п. 201.10 ПКУ).
Про ЄРПН ми писали у статті «Єдиний реєстр податкових накладних: готуємося до широкого застосування» // «БТ», 2011, № 42, с. 22, а також Темі тижня «Єдиний реєстр податкових накладних» // «БТ», 2011, № 49, с. 31.
Усі питання, пов'язані з реєстрацією в ЄРПН ПН, умістити в одну статтю не уявляється можливим, тому в табл. 3 ми розглянемо найсвіжіші запитання, що надійшли до нашої редакції. А для того, щоб зрозуміти механізм реєстрації ПН в ЄРПН, якщо ви раніше з ним не стикалися, радимо звернутися до зазначених вище матеріалів.
Таблиця 3. Питання, пов'язані з реєстрацією ПН в ЄРПН
| Запитання | Відповідь |
| 1 | 2 |
| Що робити, якщо в ЄРПН зареєстровано неправильну ПН? | Механізм вилучення помилкової ПН з ЄРПН законодавством не передбачено (див. ЄБПЗ, розд. 130.22). Тому в такому разі потрібно зареєструвати правильну ПН. Помилкова ПН не видається покупцю, не відображається в Реєстрі та декларації з ПДВ (запитання 4 Консультації № 127) |
| Чи передбачено перенесення двадцятиденного строку, якщо останній день цього строку припадає на святковий або вихідний день? | Ні. Якщо двадцятий день, що настає за днем виписування ПН, припадає на святковий або вихідний день, перенесення на наступний робочий день не передбачено (див. ЄБПЗ, розд. 130.22) |
| У ЄРПН зареєстровано ПН, у якій зазначено «оплата з розрахункового рахунка», а правильно — «оплата з поточного». Як виправити? | На нашу думку, обидва варіанти зазначення форми проведених розрахунків мають право на існування. Тим більше, що форма проведених розрахунків не є обов'язковим реквізитом ПН (не зазначена в п. 201.1 ПКУ). Тому не вважаємо за потрібне виправляти цю «помилку» |
| Чи обов'язково покупцю вимагати від продавця квитанцію на підтвердження реєстрації ПН в ЄРПН? | Не обов'язково, її можна отримати самостійно шляхом надсилання до ДПС запиту. Як скласти запит, зазначено в Порядку № 1246, і ми описували етапи отримання відповіді на запит у Темі тижня «Єдиний реєстр податкових накладних» // «БТ», 2011, № 49, с. 31 |
| Чи може філія, якій делегували право виписування ПН, самостійно зареєструвати ПН в ЄРПН? | Якщо ПН виписується філією, якій делеговано право виписування ПН, то головне підприємство — платник ПДВ отримує засоби ЕЦП (для посадової особи, якій делеговано право підпису ПН та ЕЦП, що є аналогом відбитку печатки продавця, зареєстрованого платником ПДВ) в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої філії та надає податковому органу за місцем його реєстрації як платника ПДВ їх посилені сертифікати, і в такому разі філія самостійно реєструє ПН в ЄРПН. Про порядок реєстрації філією ПН в ЄРПН ми докладно писали в Темі тижня «Єдиний реєстр податкових накладних» // «БТ», 2011, № 49, с. 31 |
| Якщо ПН підписують особи, яким делеговано це право внутрішніми документами підприємства, а при реєстрації в ЄРПН використовувався підпис лише головного бухгалтера або директора, то чи вважатиметься ця ПН недійсною? | Так, цілком можливо, що з формуванням ПК за такою ПН можуть виникнути проблеми. У ЄБПЗ (див. розд. 130.21) податківці наполягають, що ЕЦП, що накладається на ПН при її реєстрації в ЄРПН, та підпис, що скріплює цю ПН при видачі її покупцю, не можуть належати різним особам. Такі «претензії» ґрунтуються на вимогах п. 5 Порядку № 1246, де передбачено, що для делегування права підпису ПН продавець отримує засоби ЕЦП для такої особи та подає до податкового органу за місцем реєстрації посилені сертифікати ЕЦП. Хоча, на наш погляд, ПКУ не забороняє делегувати право виписування ПН одному працівнику, а обов'язки щодо їх реєстрації в ЄРПН покласти на іншого працівника |
| Підприємство реалізує підакцизний товар кінцевому споживачу через касовий апарат. Чи потрібно реєструвати ПН в ЄРПН? | Не потрібно. Згідно з п. 4 Порядку № 1246 не підлягають реєстрації в ЄРПН ПН, що не видаються покупцю та залишаються у продавця. А при постачанні товарів кінцевому споживачу виписується підсумкова ПН (п. 8.4 Порядку № 1379), що залишається у платника податків, який її виписав (п. 8 Порядку № 1379) |
| Як бути, якщо ПН зареєстровано в ЄРПН у місяці, наступному за місяцем її виписування? | ПН, зареєстрована в ЄРПН у місяці, наступному за місяцем її виписування, може бути включено до ПК покупця в місяці виписування (лист ДПСУ від 20.12.11 р. № 9749/7/15-3517 // «БТ», 2012, № 4, с. 9; запитання 3 Консультації № 127) |
| Що робити, якщо квитанція про реєстрацію ПН або відмову в реєстрації не надійшла протягом двох днів? | Якщо протягом операційного дня ви не отримали квитанцію, що підтверджує реєстрацію або відмову в реєстрації, то така ПН вважається зареєстрованою (п. 11 Порядку № 1246). І навіть якщо через деякий час ви отримаєте квитанцію про відмову, то все одно ПН вважається зареєстрованою (див. ЄБПЗ, розд. 130.22). |
| Отримано ПН на імпортний товар, але в ЄРПН її не зареєстровано. Чи можна включити її до ПК? | Ні. У п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ з 1 січня 2012 року встановлено обов'язкову реєстрацію ПН в ЄРПН на товари, що ввозяться на митну територію України, незалежно від розміру ПДВ в одній ПН. Уключити ПДВ за такою ПН до складу ПК можна лише на підставі заяви ф. Д8 |
| Підприємство купило на митній території України імпортний товар у вітчизняного продавця, який надав ПН, зареєстровану в ЄРПН. Частина цього товару продається іншому контрагенту, але сума ПДВ менше 10 тис. грн. Чи потрібно таку ПН реєструвати в ЄРПН? | У цих випадках усе одно доведеться виписати ПН і зареєструвати її в ЄРПН. Це пов'язане насамперед із прямою вимогою, викладеною в п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Крім того, у консультації з ЄБПЗ (розд. 130.22) зазначено, що ПН, виписані при здійсненні операцій з постачання імпортних товарів, потрібно реєструвати в ЄРПН на всіх етапах їх постачання на митній території України. Тому можна сказати, що всі ПН, які містять код товарів за УКТ ЗЕД, має бути зареєстровано в ЄРПН. |
| Покупець не вимагає виписування ПН при купівлі імпортного товару. Чи можна в такому разі не виписувати і не реєструвати ПН в ЄРПН, якщо сума ПДВ буде менше 10 тис. грн.? | |
| Чи потрібно реєструвати в ЄРПН ПН, виписану при здійсненні операцій з постачання товарів, які було виготовлено з підакцизних або таких, що імпортуються, товарів, якщо такі товари зазнали переробки на митній території України? | Якщо з підакцизних або імпортованих товарів у результаті виробництва, обробки, переробки створено новий продукт, що не належить до підакцизних товарів, то при подальшій реалізації цього нового товару код УКТ ЗЕД у ПН не вказується і така ПН до ЄРПН не включається. Якщо в результаті такого виробництва створено новий підакцизний продукт, то йому присвоюється новий відповідний код згідно з УКТ ЗЕД, а ПН, виписана при подальшому продажу такого товару, підлягає реєстрації в ЄРПН. Якщо з товарів, що імпортуються, було вироблено інші види продукції або такі товари зазнали достатньої обробки/переробки на митній території України, то вироблені, оброблені/перероблені товари вважаються товарами українського походження, а тому при їх постачанні код УКТ ЗЕД у ПН не вказується і таку ПН не потрібно реєструвати в ЄРПН за умови, що сума ПДВ у такій ПН не перевищує 10 тис. грн. (див. ЄБПЗ, розд. 130.22) |
| Що робити, якщо не встигли зареєструвати ПН в ЄРПН у двадцятиденний строк? Чи буде у покупця право на ПК? | На думку представників податкових органів, після закінчення 20 календарних днів з дати виписування ПН платник податків втрачає можливість реєстрації в ЄРПН не лише цієї ПН, а й будь-яких розрахунків коригування до неї. У цьому випадку в покупця не буде права на ПК, але продавець має сплатити ПЗ, як і зазначено в п. 201.10 ПКУ. Крім того, така ПН не надасть покупцю права на ПК (див. ЄБПЗ, розд. 130.22). |
ФОРМУЄМО ПК БЕЗ ПН (НА ПІДСТАВІ ІНШИХ ДОКУМЕНТІВ)
Крім ПН існує низка документів, на підставі яких також можна відносити сплачений ПДВ до складу ПК. Перелік цих документів наведено в п. 201.11 ПКУ. У таблиці 4 перелічимо документи, що дають право на ПК, а також обов'язкові реквізити, які вони повинні містити відповідно до вимог п. 201.11 ПКУ.
Таблиця 4. Документи, що дають право на ПК без ПН
| Вид документа | Обов'язкові реквізити документів і вимоги до них | Чим передбачено |
| Транспортний квиток. | 1. Загальна сума платежу. | П.п. «а» п. 201.11 |
| Касовий чек | 1. Загальна вартість придбаних товарів/послуг. | П.п. «б» п. 201.11 ПКУ |
| ВМД, оформлена при ввезенні товарів на митну територію України | ВМД має бути оформлено згідно з вимогами законодавства (відповідно до Інструкції № 307). | П. 201.12 ПКУ |
| (1) Це загальне обмеження, що поширюється сумарно на всі придбання за готівку за день (незалежно від кількості купівель та кількості контрагентів). Причому таким днем потрібно вважати календарну дату виникнення права на податковий кредит. Наприклад, якщо до авансового звіту додано декілька касових чеків за різні дні, то обмеження потрібно розглядати за кожен день окремо, а не сумарно за всіма чеками, зазначеними в авансовому звіті. | ||
Як бачимо, сумове обмеження передбачено тільки для касового чека. Але все-таки радимо, якщо є можливість, наполягти на оформленні постачальником ПН. Крім того, згідно зі ст. 2 Закону про РРО розрахунковий документ — документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, та зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений уручну. З цього можна зробити висновок, що чек може друкуватися тільки на РРО.
Що стосується ВМД, то до її заповнення, як і до заповнення будь-якого іншого документа, потрібно підійти відповідально. Нагадаємо, що при здійсненні ЗЕД потрібно декларувати валютні цінності, подаючи щокварталу відповідну декларацію (див. статтю «Декларація про валютні цінності: заповнюємо та подаємо» // «БТ», 2011, № 40, с. 30). Ще важливо дотримуватися законодавчо встановлених строків розрахунків (див. статтю «Розрахунки у ЗЕД: як не порушити граничні строки» // «БТ», 2012, № 14, с. 19).
ПОДАЄМО ЗАЯВУ за формою Д8
На практиці буває всяке, не виключено й такі ситуації, в яких продавець товарів/послуг:
1) відмовляється надати ПН;
2) порушив порядок заповнення ПН;
3) порушив порядок реєстрації ПН в ЄРПН.
Якщо у перелічених вище випадках ви переконливо просите постачальника виправити виявлені в ПН недоліки, на що він не реагує, то радимо застосувати радикальніший спосіб.
У таких випадках, щоб відобразити законний ПК щодо сплаченого ПДВ, в абзаці одинадцятому п. 201.10 ПКУ покупцю товарів/послуг дозволено додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника. Ця заява й буде підставою для включення сум ПДВ до складу ПК. Таж само рекомендують діяти і представники податкових органів (див. ЄБПЗ, розд. 130.21).
Заява на постачальника є додатком 8 до декларації з ПДВ — Д8 (декларацію з ПДВ та Порядок її заповнення затверджено наказом МФУ від 25.11.11 р. № 1492).
Форма заяви містить дві таблиці: першу заповнюють при відмові продавця виписувати ПН, другу — при порушенні продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації ПН в ЄРПН.
До заяви ф. Д8 потрібно додати:
— копії товарних чеків, інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг;
— копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
У зв'язку з цим варто звернути увагу недбайливих продавців на те, що до продавця, на якого надійшла заява із скаргою, можуть прийти з документальною позаплановою виїзною перевіркою для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним ПЗ з ПДВ за такою операцією (останній абзац п. 201.10 ПКУ).
Зверніть увагу, що подавати таку заяву можна тільки за звітний податковий період, в якому мав місце факт сплати ПДВ або факт отримання товарів/послуг, що підтверджується відповідними документами (виникло право на ПК). На думку представників податкових органів (ЄБПЗ, розд. 130.25), можливість подання такої заяви разом з уточнюючим розрахунком у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди законодавчо не передбачено.
Якщо декларація подається в електронному вигляді, то копії товарних чеків та інші підтверджуючі документи надаються окремо на паперових носіях у строки, передбачені для звітності в паперовому вигляді (лист ДПАУ від 16.03.11 р. № 7273/7/16-1117; «ВПСУ», 2012, № 17-18, с. 48). Подаючи заяву, не забудьте поставити позначку у спеціальному полі в кінці декларації. Крім того, навіть якщо у вас на руках немає ПН, але ви визнали ПК та подали заяву на постачальника, то потрібно, як завжди, заповнити Реєстр виданих та отриманих ПН. Складнощів у цьому немає. Нагадаємо тільки одне — що у гр. 5 розд. II потрібно вказати вид документа «ЗП». Це свідчитиме про те, що ПК відображено за заявою. У самій декларації суми ПК, визнаного за заявою на постачальника, відображаються в загальному порядку. Зверніть увагу: у додатку Д5 до декларації з ПДВ у розділі II «Податковий кредит» потрібно у гр. 2 зазначити ІПН постачальника, а у графі 3 — період, в якому ПН має бути виписано постачальником.
Про заповнення оновленої, але істотно не зміненої звітності з ПДВ ми писали у статті «Нова звітність з ПДВ: згадуємо старі правила заповнення» // «БТ», 2012, № 6, с. 32.
На цьому закінчимо матеріал про правильне формування ПК. Звичайно, всі ситуації, з якими можна зіткнутися на практиці, висвітлити в одній статті неможливо, тому якщо у вас залишилися будь-які запитання або виникнуть у майбутньому — звертайтеся до нас, і ми з радістю допоможемо вам знайти на них відповідь.
Документи і скорочення Теми тижня
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (втратив чинність з 01.04.11 р., крім п. 1.20).
Закон про РРО — Закон України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках зі споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776-III.
Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.
Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 01.11.11 р. № 1379.
Порядок № 1002 — Порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1002.
Порядок № 1492 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом МФУ від 25.11.11 р. № 1492.
Положення № 1394 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом МФУ від 07.11.11 р. № 1394.
Консультація № 127 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення в податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.12 р. № 127 (див. «БТ», 2012, № 9, с. 17).
Інструкція № 307 — Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджена наказом Держмитслужби від 09.07.97 р. № 307.
Реєстр — Реєстр отриманих та виданих податкових накладних.
«ВПСУ» — журнал «Вісник податкової служби України».
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: http://sts.gov.ua/ebpz/
ВМД — вантажна митна декларація.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
ІПН — індивідуальний податковий номер.
ПК — податковий кредит.
ПЗ — податкові зобов'язання.
ПН — податкова накладна.
РК — розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної.
РРО — реєстратор розрахункових операцій.
ЕЦП — електронний цифровий підпис.
