Щодо включення до бази обкладення ПДВ сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів

ПЕНСІЙНИЙ ЗБІР
 З ВІДЧУЖЕННЯ АВТОМОБІЛІВ

не включається
до бази обкладення ПДВ:
 роз'яснює ДПСУ

Лист Державної податкової служби України від 25.10.11 р. № 4183/7/15-3417-26

«Щодо включення до бази обкладення ПДВ сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів»

У листі, що коментується, ДПСУ роз'яснила, в яких випадках сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів (далі — пенсійний автозбір) включається/не включається до бази обкладення ПДВ.

1. Сплата пенсійного автозбору. Згідно з п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (далі — Закон № 400) платниками пенсійного автозбору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. Хоч тут конкретно не вказано на те, яка особа (продавець чи покупець) є платником збору, із контексту цієї норми зрозуміло, що саме продавець є платником пенсійного автозбору, бо йдеться про відчуження, а саме продавець відчужує автомобіль.

Цитуючи цю норму у листі, що коментується, податківці теж вказали, що платником пенсійного автозбору є юридичні та фізичні особи, які реалізують легкові автомобілі. При цьому об'єктом оподаткування є вартість легкового автомобіля.

Однак у п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740 (далі — Порядок № 1740), передбачено, що платниками пенсійного автозбору є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі.

Отже, у Законі № 400 платником пенсійного автозбору визначено продавця, а у Порядку № 1740 — покупця.

Певна логіка у тому, щоб покласти саме на покупця обов'язок щодо сплати пенсійного збору є. Справа в тому, що згідно з п. 14 Порядку № 1740 органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати пенсійного автозбору, що підтверджується документом про сплату цього збору. Причому пенсійний автозбір у розмірі 3 % вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торговельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість, сплачується на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля (пп. 13 і 15 Порядку № 1740).

Виходячи з цього саме на покупця доречно покласти обов'язок щодо сплати пенсійного автозбору, бо він знає, де буде реєструватись автомобіль, і йому потрібно буде документально підтверджувати факт сплати.

2. База для ПДВ. Нагадаємо, що відповідно до п. 188.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. При цьому до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Ураховуючи описаний вище порядок сплати пенсійного автозбору, податківці, на наш погляд, правильно роз'яснили порядок його врахування при визначенні бази для нарахування залежно від того, хто фактично сплачує збір ПДВ (див. «Пенсійний автозбір і база для обкладення ПДВ»).